Постанова

від 11.12.2013 по справі 817/3959/13-а

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/3959/13-а

11 грудня 2013 року 12год. 59хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Зозулі Д. П. за участю секретаря судового засідання Минько Н.З. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Кученець Оксана Миколаївна,

відповідача: представник Рокунь Сергій Васильович,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газотрон-Люкс" до Державна податкова інспекція у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправною відмови ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Газотрон-Люкс» (далі - ТзОВ «Газотрон-Люкс») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області (далі - ДПІ у м. Рівному), а з урахування заяви про збільшення позовних вимог поданої від 02.12.2013 року просить про визнання протиправною відмову ДПІ у м. Рівному в прийнятті як податкового звіту декларації з податку на додану вартість ТОВ «Газотрон-Люкс» за вересень 2013 року, про зобов'язання ДПІ у м. Рівному визнати податкову декларацію з податку на додану вартість ТОВ «Газотрон-Люкс» за вересень 2013 року такою, що подана в день її фактичного отримання органом Міндоходів - 21 жовтня 2013 року, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівному форми «Р» №0007181501 від 04.11.2013 року.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю. В обґрунтування позову зазначив, що на виконання вимог 46-49 Податкового кодексу України ТОВ «Газотрон-Люкс» було подано 21.10.2013 року податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2013 року з додатком 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за допомогою засобів електронного зв'язку в електронній формі, підтвердженням чого є отримана квитанція №1 з позначкою про те, що документи доставлені до центрального рівня Державно податкової служби України 21.10.2013 року в 17:37:07. Однак, в даних квитанціях зазначено, що документи не прийнято, оскільки для платника податків заборонено прийом звітності по електронній пошті - ЄДПОУ:32745197, код ДПІ:1716, можливо відсутній договір з МДСУ. 28.10.2013 року вищезазначена декларація з додатками була відправлена за допомогою поштового зв'язку з повідомленням про вручення та описом вкладень. 29.10.2013 року вищезгадані документи були отриманні відповідачем, що підтверджується підписом уповноваженої особи на поштовому повідомленні.

Проте, 31.10.2013 року на адресу ТОВ «Газотрон-Люкс» надійшла відмова ДПІ у м. Рівному у прийнятті звітності за №7443/10/17-16-18-02/08 від 30.10.2013 року: відповідачем не визнана як податкова декларація, надіслана ТОВ «Газотрон-Люкс» податкова декларація з податку на додану вартість за вересень 2013 року з додатками. Податковий орган зазначив, що відповідно до п.3 Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого Наказом ДПАУ №1002 від 24.12.2010 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 р. за № 1402/18697, реєстри виданих та отриманих податкових накладних подаються до органів ДПС за допомогою телекомунікаційних мереж з використанням електронно-цифрових підписів або на електронних носіях.

Позивач не вважає, що дана відповідь є необґрунтованою, оскільки, вищезазначений Наказ ДПА України втратив чинність згідно із наказом Міністерства фінансів України від 17 грудня 2012 року N 1340, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 лютого 2013 р. за N 201/22733. Наказ на який посилався податковий орган регулював лише подання до органів ДПС копій реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, які не являються додатком до декларації з податку на додану вартість. Також, позивач зазначив, що відповідно до пункту 4.1 Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджених Наказом ДПС України від 14 червня 2012 року №516 додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною. Отже, посилання відповідача на необхідність подачі в електронному вигляді реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, які не є додатками до декларації з податку на додану вартість, є безпідставним. Зазначив, що пунктом 49.8 ст.49 Податкового кодексу України встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу.

З підстав зазначених в заяві про збільшення позовних вимог позивач також просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.11.2013 року №0007181501. Таким чином, представник позивача вважає дії податкового органа неправомірними, а тому просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача надав суду письмові заперечення на позовну заяву, позов не визнав. В обґрунтування заперечень пояснив суду, що позивачем за допомогою засобів електронного зв'язку було передано органу Міндоходів документи в останній день граничного строку подання декларації, що вочевидь свідчить про халатність в частині сприяння забезпеченню необхідного часу для своєчасної доставки документів на випадок можливого пошкодження телекомунікаційного зв'язку, що і стало причиною неприйняття звітності. Також зазначив, що неприйняття звітності в електронній формі не є підставою для продовження встановлених Податковим кодексом України строків для подачі декларації у паперовій формі. Надіслана податкова декларація не визнана податковим органом як податкова звітність з тих підстав, що відповідно до ч.3 п.1 ст.46 Податкового кодексу України додатки до податкової декларації є невід'ємною її частиною, а в надісланій декларації відсутні реєстри податкових накладних, що подані за допомогою телекомунікаційних мереж з використанням електронно-цифрового підпису. Відповідно до п.3 Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого Наказом міністерства фінансів України №1340 від 17.12.2012 року, реєстри виданих та отриманих податкових накладних подаються за допомогою телекомунікаційних мереж з використанням електронно-цифрового підпису.

Також, зазначив, що відповідно до п.10 розділу I Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №1492 від 25.11.2011 року, до податкової звітності з податку на додану вартість належать копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді.

З огляду на це відповідач вважає, що позовні вимоги позивача є безпідставними, дії податкового органу є правомірні щодо неприйняття як податкового звіту декларації з податку на додану вартість за вересень 2013 року, а також прийняте податкове повідомлення-рішення № 0007181501 від 04.11.2013 року є обґрунтованим і таким, що не підлягає скасуванню. У зв'язку з наведеним, просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газотрон-Люкс» слід задовольнити повністю з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 04.12.2003 року ТзОВ «Газотрон-Люкс» зареєстроване юридичною особою, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.25-26). Відповідно до вказаного витягу основним видом діяльності позивача є 27.40. Виробництво електричного освітлювального устаткування.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було надіслано податковому органу 21 жовтня 2013 року:

- податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2013 року (а.с.10-13);

- додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість (розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів) (а.с.15-16);

- реєстр виданих та отриманих податкових накладних.(а.с.20-23).

Дані документи були отримані за допомогою засобів електронного зв'язку в електронній формі, підтвердженням чого є отримана квитанцій № 1 з позначкою про те, що документи доставлені до центрального рівня Державної податкової служби України 21.10.2013 р. в 17:37:06, 17:37:07(а.с.14,17,24). В даних квитанціях також зазначений текст наступного змісту: документи не прийнято, оскільки виявлено наступну помилку, а саме для платника податків заборонено прийом звітності по електронній пошті - ЄДРПОУ: 32745197, код ДПІ: 1716. Можливо відсутній договір із Міністерством доходів і зборів України.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТзОВ «Газотрон-Люкс» та ДПІ у м. Рівне було укладено Договір № 233; 03-ГЛ- 091028/1 від 28.10.2009 року про визнання електронних документів (а.с.28-33). За даним договором ДПІ у м. Рівному в особі начальника Калитюка М.М., який діє відносно Закону України від 04.12.1990 року №509-XII «Про державну податкову службу в Україні» та Положення про державну податкову інспекцію, з одного боку, і платник податків ТОВ «Газотрон-Люкс»( код ЄДРПОУ 32745197) в особі генерального директора Кривого М.П. , який діє на підставі Статуту, з іншої сторони, з метою спрощення надання податкової звітності з використанням телекомунікаційних каналів зв'язку, керуючись законодавством України, уклали цей Договір про таке.

Предметом даного Договору є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), поданих Платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

Відповідно до розділу 6 Договору даний договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Згідно із копії посиленого сертифікату відкритого ключа, сертифікат чинний до 08 листопада 2013 року 23:59:59 (а.с.34, 34), тобто Договір діє до зазначеної дати в цьому документі. Таким чином, на момент відправлення податкових документів в електронному вигляді між ТзОВ «Газотрон-Люкс» та ДПІ у м. Рівному був дійсних Договір про визнання електронних документів.

З огляду на те, що податковий орган надіслав квитанцію №1 про неприйняття документів, ТзОВ «Газотрон-Люкс» 28 жовтня 2013 року направив декларацію з додатками за допомогою поштового зв'язку з повідомленням про вручення та з описом вкладення (а.с.18). Судом встановлено, дані документи були отримані відповідачем, що підтверджується підписом уповноваженої особи на поштовому повідомленні.(а.с.18).

З матеріалів справи вбачається, що 31.10.2013 р. на адресу ТОВ «Газотрон-Люкс» надійшла відмова ДПІ у м. Рівному у прийнятті звітності за № 7443/10/17-16-18-02/8 від 30.10.2013 року (а.с.19). В даній відмові відповідачем не визнана як податкова декларація з податку на додану вартість за вересень 2013 року з додатками, податкова декларація надіслана ТОВ «Газотрон-Люкс», з наступних причин: відповідно до п.3 Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого Наказом ДПАУ №1002 від 24.12.2010 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 р. за № 1402/18697, реєстри виданих та отриманих податкових накладних подаються до органів ДПС за допомогою телекомунікаційних мереж з використанням електронно-цифрових підписів або на електронних носіях.

Суд вважає необґрунтованою відмову ДПІ у м. Рівному у прийнятті звітності, надісланої за допомогою засобів електронного зв'язку в електронній формі 21.10.2013 року, з наступних причин.

В матеріалах справи наявні докази того, що позивачем були надіслані документи 21.10.2013 року в електронній формі до центрального рівня ДПС України, з позначкою про їх отримання. Факт отримання підтверджується квитанцією №1.

Суд вважає відмову податкового органу про неприйняття документів, про що зазначено в квитанції №1, а саме для платника податків заборонено прийом звітності по електронній пошті, чи можлива відсутність договору із Міністерством Міндоходів України - безпідставною.

Як вбачається із матеріалів справи між позивачем та відповідачем був укладений Договір № 233; 03-ГЛ- 091028/1 від 28.10.2009 року про визнання електронних документів. Відповідно до розділу 6 Договору даний договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. В судовому засіданні встановлено, що в позивач наявний та дійсний посилений сертифікат відкритого ключа, а саме сертифікат чинний до 08.11.2013 року 23:59:59.

Порядок подання електронної звітності здійснюється згідно із Наказу ДПА України від 10.04.2013року № 233, яким затверджено Інструкцію з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку (далі- Інструкція №233). Згідно із пункту 4 розділу III даної Інструкції органи ДПС приймають податкову звітність з 9 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв. щоденно, крім вихідних, святкових і неробочих днів. У разі надходження податкового документа в електронному вигляді до органів ДПС до 16 години платнику податків протягом двох годин з моменту прийняття (неприйняття) надсилається друга квитанція, в іншому випадку - протягом перших двох годин наступного робочого дня.

У своїх поясненням представник відповідача зазначав, що помилка, яка вказана у квитанції №1, викликана розбіжностями, які виникли у результаті перевірки авторизації ЕЦП. Така розбіжність може мати місце після оновлень, які періодично проводяться на центральному шлюзі прийняття звітності, в результаті яких авторизація деяких ЕЦП може пошкоджуватися. Відновити авторизацію ЕЦП можна повторним надсилання документів.

Пошкодження системи, в результаті чого виникла помилка при авторизації ЕЦП, не може нести негативних наслідків для позивача, яке виразилося у неприйнятті звітності. Позивачем було дотримання вимог чинного законодавства, та не порушено норм з приводу надсилання звітності по електронній пошті.

Відповідно до Договору № 233; 03-ГЛ- 091028/1 від 28.10.2009 року між ТзОВ «Газотрон-Люкс» та ДПІ у м. Рівному про визнання електронних документів, платник податків має право повторно передавати податкові документи в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку у разі неотримання першої квитанції від органу ДПС або при надходженні другої квитанції про неприйняття податкових документів в електронному вигляді. Однак, чинним законодавством не встановлено імперативної норми щодо повторного надсилання документів в електронному вигляді, у разі виникнення несправностей системи податкового органу при отриманні.

Відповідно до розділу III підпункту 7.6 пункту 7 Інструкції №233, якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Однак, судом встановлено, що відповідачем не було надіслана друга квитанція про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин.

Судом встановлено, що позивачем було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2013 року 21.10.2013 року, відповідно до квитанції №1 про доставлення податкової декларації з податку на додану вартість(а.с.14).

Згідно із підпунктом 49.18.1. ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Тобто, граничним строком подання податкової декларації позивачем за вересень 2013 року було 20 жовтня 2013 року, яке є вихідним днем, то у відповідності до підпункту 49.20. статті 49 ПК України, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем, тобто, останнім днем подання декларації вважається 21 жовтня 2013 року.

Судом не береться до увагу посилання відповідача на те, що податкова звітність була надіслана на адресу ДПІ у м. Рівному поштовим відправлення 29.10.2013 року, а тому позивачем було порушено строк подання декларації, оскільки останнім днем подання декларації вважається 21.10.2013року.

При дослідженні доказів встановлено, що документи були отримані за допомогою засобів електронного зв'язку в електронній формі, підтвердженням чого є отримана квитанцій №1 з позначкою про те, що документи доставлені до центрального рівня Державної податкової служби України 21.10.2013року. А посилання податкового органу на поштове відправлення 29.10.2013року є безпідставним, оскільки позивач мав право надсилати звітність по електронній пошті, що було ним і здійснено. Факт дійсності Договору та наявності посиленого сертифікату відкритих ключів не оспорювався.

Відповідно п.49.13 статті 49 ПК України у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправною відмову ДПІ у м. Рівному в прийнятті як податкового звіту декларації з податку на додану вартість за вересень 2013 року та зобов'язання ДПІ у м. Рівному відобразити показники декларації з податку на додану вартість за вересень 2013 року в картці особового рахунку податку на додану вартість, датою її фактичного отриманні органом Міндоходів - 21.10.2013 року, підлягають до задоволення, оскільки податкова декларація належним чином оформлена та подана в строк, відповідно до чинного законодавства.

Крім того суду слід зазначити, що згідно п.48.1. ст.48 ПК України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Пунктом 48.2. статті 48 ПК України встановлено, що обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Наказ ДПА України №1002 від 24.12.2010 року Про затвердження форми реєстру виданих та отриманих податкових накладних та порядку його ведення, на який посилається відповідач втратив чинність на підставі Наказу Міністерства фінансів України від 17 грудня 2012 року N 1340 Про затвердження реєстру виданих та отриманих податкових накладних та порядку його ведення, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 лютого 2013 р. за N 201/22733. У відмові відповідач зазначив, що реєстри виданих та отриманих податкових накладних подаються до органів ДПС за допомогою телекомунікаційних мереж з використанням електронно-цифрових підписів або на електронних носіях.

У відповідності до п.14 розділу III Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 р. № 1492, додатками до декларації є:

1. Розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1).

2. Довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2).

3. Розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3).

4. Заява про повернення суми бюджетного відшкодування (Д4).

5. Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5).

6. Довідка (Д6)подається платниками, які заповнюють рядки 3, та/або 4, та/або 5 декларації, та підприємствами (організаціями) інвалідів.

7. Розрахунок (перерахунок) частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях (Д7).

8. Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Д8).

9. Розрахунок питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг до вартості всіх товарів/послуг (ДС9).

Відповідно до цього пункту реєстри виданих та отриманих податкових накладних не є додатками до декларації, а тому відмова у прийнятті декларації з податку на додану вартість за вересень 2013 року, у зв'язку з посилання на необхідність подання в електронному вигляді реєстрів виданих та отриманих податкових накладних є безпідставною.

Крім того, як вбачається із досліджених доказів відповідачем було отримано у електронному вигляді реєстри виданих та отриманих податкових накладних відповідно до квитанції №1 від 21.10.2013 року про доставлення реєстру виданих та отриманих податкових накладних.

Також, у розділ 1 п.2 Договору № 233; 03-ГЛ- 091028/1 від 28.10.2009 року про визнання електронних документів зазначається, що Договір надає платнику податків можливість, а не зобов'язує його подавати до органу ДПС податкові документи у електронному вигляді, якщо інше не передбачено законом.

Пунктом 49.3 статті 49 Податкового кодексу України (далі- ПК України) визначено, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Згідно із пунктом 49.8 статті 49 ПК України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

У пункті 49.15. цієї статті зазначається, що податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 цього Кодексу та надсилання контролюючим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації.

Однак, у відмові податкового органу від 30.10.2013 року за № 7443/10/17-16-18-02/8 не зазначено, які пункти статті 48 ПК України порушенні, що спричинило неприйняття податкової звітності. Відповідачем здійснено посилання лише на Наказ ДПА України № 1002 від 24.12.2010 р., який втратив чинність. Тому суд, вважає, що дана відмова є протиправною та такою, що суперечить нормам чинного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що ДПІ у м. Рівному була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТзОВ «Газотрон-Люкс», код ЄДРПОУ 32745197 за вересень 2013 року. За результатам перевірки був складений акт № 243/17-16-15-02/32745197 від 24.10. 2013 року(а.с.62-65).

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0007181501 від 04 листопада 2013 року, яким, із посиланням на п.п. 49.18.1 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 170грн., з яких 0 грн. - основного платежу та 170 грн. - штрафні (фінансові) санкції(а.с.66).

Оскільки, судом встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом, тобто 21.10.2013року. А тому, суд вважає безпідставним посилання податкового органу на порушення п.п.49.18.1 п.49.18 ст.49 ПК України, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання на 170 грн. за штрафними санкціями, про, що винесено податкове повідомлення-рішення № 0007181501 від 04 листопада 2013 року. Тому дії податкового органу щодо прийняття податкового повідомлення-рішення №0007181501 від 04 листопада 2013 року є безпідставними та такими, що суперечать нормам чинного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу. У відповідності до п. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності відмови у прийнятті звітності, а також обґрунтованості прийнятого податкового повідомлення-рішення №0007181501 від 04 листопада 2013 року.

При зазначених обставинах, вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають до задоволення, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать чинному законодавству та фактичним обставинам справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Враховуючи викладене та те, що позов задоволено повністю на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, позивачу слід присудити з Державного бюджету України 240 грн. 87 коп. судового збору, сплаченого згідно квитанції №112 від 11.11.2013 р. (а.с.40а), квитанції №6/13 від 29.11.2013р. (а.с.59).

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області в прийнятті як податкового звіту декларації з податку на додану вapтість Товариства з обмеженою відповідальністю "Газотрон-Люкс" за вересень 2013 року.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області визнати податкову декларацію з податку ва додану вартість Товариства з обмеженою вiдповідальністю "Газотрон-люкс" за вересень 2013 року такою, що подана в день її фактичного отримання органом Мівдоходів - 21 жовтня 2013 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області форми "Р" № 0007181501 від 04.11. 2013 року.

Присудити на користь позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Газотрон-Люкс" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 240(двісті сорок) грн. 87 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зозуля Д. П.