Ухвала

від 12.02.2014 по справі 817/3959/13-а

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Зозуля Д.П.

Суддя-доповідач:Жизневська А.В.

УХВАЛА

іменем України

"12" лютого 2014 р. Справа № 817/3959/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Жизневської А.В.

суддів: Котік Т.С.

Малахової Н.М.,

при секретарі Хаюк Т.В. ,

за участю представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "11" грудня 2013 р. у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Газотрон-Люкс" до Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправною відмови, скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2013 року позов задоволено. Визнано протиправною відмову Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області (далі-ДПІ) в прийнятті як податкового звіту декларації з податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю "Газотрон-Люкс" (далі-Товариство) за вересень 2013 року. Зобов'язано Державну податкову інспекцію у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області визнати податкову декларацію з податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю "Газотрон-люкс" за вересень 2013 року такою, що подана в день її фактичного отримання ДПІ - 21 жовтня 2013 року. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області форми "Р" № 0007181501 від 04.11. 2013 року. Присуджено на користь Товариства із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 240, 87 грн.

Апелянт в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та прийняти нову про відмову у задоволені позову.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство є юридичною особою, основним видом його діяльності є виробництво електричного освітлювального устаткування. 21 жовтня 2013 року ним було надіслано податковому органу податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2013 року (а.с.10-13) з додатком до податкової декларації з податку на додану вартість (розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів) (а.с.15-16), реєстр виданих та отриманих податкових накладних.(а.с.20-23).

Судом встановлено, що вказані документи були отримані за допомогою засобів електронного зв'язку в електронній формі, підтвердженням чого є отримана квитанція № 1 з позначкою про те, що документи доставлені до центрального рівня Державної податкової служби України 21.10.2013 р. в 17:37:06, 17:37:07(а.с.14,17,24). В даних квитанціях також зазначено текст наступного змісту: документи не прийнято, оскільки виявлено наступну помилку, а саме для платника податків заборонено прийом звітності по електронній пошті - ЄДРПОУ: 32745197, код ДПІ: 1716. Можливо відсутній договір із Міністерством доходів і зборів України.

З представленого суду договору № 233; 03-ГЛ- 091028/1 від 28.10.2009 року вбачається, що Товариством домовлено з ДПІ у м. Рівне про визнання електронних документів (а.с.28-33). Договір укладено з метою спрощення надання податкової звітності. Предметом договору є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу. Відповідно до розділу 6 Договору даний договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Згідно із копії посиленого сертифікату відкритого ключа, сертифікат чинний до 08 листопада 2013 року 23:59:59 (а.с.34, 34), тобто Договір діє до зазначеної в цьому документі дати. На момент відправлення Товариством податкових документів в електронному вигляді договір про визнання електронних документів був чинним.

За змістом вказаного договору - платник податків має право повторно передавати податкові документи в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку у разі неотримання першої квитанції від органу ДПС або при надходженні другої квитанції про неприйняття податкових документів в електронному вигляді. Однак, чинним законодавством не встановлено імперативної норми щодо повторного надсилання документів в електронному вигляді, у разі виникнення несправностей системи податкового органу при отриманні.

Представник податкового органу послався на те, що помилка, яка вказана у квитанції №1, викликана розбіжностями, які виникли у результаті перевірки авторизації ЕЦП. Така розбіжність може мати місце після оновлень, які періодично проводяться на центральному шлюзі прийняття звітності, в результаті яких авторизація деяких ЕЦП може пошкоджуватися. Відновити авторизацію ЕЦП можна повторним надсилання документів.

При розгляді справи з'ясовано, що документи було отримано ДПІ і це підтверджено квитанцію №1 про неприйняття документів та підписом уповноваженої особи на поштовому повідомленні (а.с.18). 31.10.2013 року на адресу Товариства надійшла відмова ДПІ у прийнятті звітності за № 7443/10/17-16-18-02/8 від 30.10.2013 року (а.с.19). У відмові не визнано податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2013 року, як таку, з додатками та повернуто її Товариству з посиланням на п.3 Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого Наказом ДПАУ №1002 від 24.12.2010 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 р. за № 1402/18697, де зазначено, що реєстри виданих та отриманих податкових накладних подаються до органів ДПС за допомогою телекомунікаційних мереж з використанням електронно-цифрових підписів або на електронних носіях.

Порядок подання електронної звітності здійснюється згідно із Наказом ДПА України від 10.04.2013 року №233, яким затверджено Інструкцію з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку. За п.4 розділу III Інструкції - органи ДПС приймають податкову звітність з 9 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв. щоденно, крім вихідних, святкових і неробочих днів. У разі надходження податкового документа в електронному вигляді до органів ДПС до 16 години платнику податків протягом двох годин з моменту прийняття (неприйняття) надсилається друга квитанція, в іншому випадку - протягом перших двох годин наступного робочого дня.

Відповідно до розділу III підпункту 7.6 пункту 7 Інструкції, якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Проте, у судовому засіданні з'ясовано, що ДПІ не було надіслано другої квитанції про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин.

З огляду на викладене, суд вірно зазначив, що пошкодження системи, в результаті чого виникла помилка при авторизації ЕЦП, не може нести негативних наслідків для позивача, яке виразилося у неприйнятті звітності. Товариством було дотримано вимог чинного законодавства, та не порушено норм з приводу надсилання звітності по електронній пошті.

У відповідності до пп.49.18.1. ст.49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Отже, граничним строком подання податкової декларації Товариством за вересень 2013 року було 20 жовтня 2013 року, яке є вихідним днем, і тому, у відповідності до підпункту 49.20. статті 49 ПК України, останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем, - 21 жовтня 2013 року.

Суд вірно визнав безпідставними посилання ДПІ на те, що податкова звітність була надіслана на адресу ДПІ у м. Рівному поштовим відправлення 29.10.2013 року, а тому позивачем було порушено строк подання декларації, оскільки останнім днем подання декларації вважається 21.10.2013року. При дослідженні доказів суд встановив, що документи були отримані за допомогою засобів електронного зв'язку в електронній формі, підтвердженням чого є отримана квитанцій №1 з позначкою про те, що документи доставлені до центрального рівня Державної податкової служби України 21.10.2013року.

Пунктом 49.3 статті 49 Податкового кодексу України (далі-ПК України) визначено, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Згідно із пунктом 49.8 статті 49 ПК України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Пунктом 49.15. ст.49 ПК України визначено, що податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 цього Кодексу та надсилання контролюючим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації.

В ході судового розгляду встановлено, що у відмові податкового органу від 30.10.2013 року за № 7443/10/17-16-18-02/8 не зазначено, які пункти статті 48 ПК України порушено, що спричинило неприйняття податкової звітності, лише є посилання на Наказ ДПА України № 1002 від 24.12.2010 р., який втратив чинність. Відтак, суд вірно зазначив, що така відмова ДПІ є протиправною та такою, що суперечить нормам чинного законодавства.

Відповідно п.49.13 статті 49 ПК України у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

Щодо прийняття податковим органом повідомлення-рішення № 0007181501 від 04 листопада 2013 року, то суд з'ясував, що воно прийнято за результатами камеральної перевірки ДПІ у м. Рівному даних, задекларованих Товариством у податковій звітності з податку на додану вартість за вересень 2013 року та на підставі акту № 243/17-16-15-02/32745197 від 24.10.2013 року (а.с.62-65). За прийнятим рішенням, з посиланням на п.п.49.18.1 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України, збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 170 грн., з яких 0 грн. - основного платежу та 170 грн. - штрафні (фінансові) санкції (а.с.66).

Судом досліджено представлені докази, надано їм належну правову оцінку, з'ясовано дійсні обставини справи та зроблено обґрунтований висновок про неправомірність відмови ДПІ у прийнятті податкової декларації. Відтак, з огляду на викладене вище остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом, тобто 21.10.2013року. Відповідно у податкового органу були відсутні підстави для прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення з посиланням на порушення п.п.49.18.1 п.49.18 ст.49 ПК України.

Податковим органом, у відповідності до приписів ч.2 ст.71 КАС України, не доведено правомірності вчинених ним дій та прийнятого ним рішення, не надано і доказів на спростування вище викладеного.

Постанову судом прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "11" грудня 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.В. Жизневська

судді: Т.С. Котік

Н.М. Малахова

Повний текст cудового рішення виготовлено "12" лютого 2014 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Товариство з обмеженою відповідальністю "Газотрон-Люкс" вул.Гагаріна,39,м.Рівне,33003

3- відповідачу/відповідачам: Державна податкова інспекція у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області вул. Відінська,8,м.Рівне,33023