Ухвала

від 04.12.2013 по справі 5016/1519/2012(15/39)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

04 грудня 2013 року Справа № 5016/1519/2012(15/39)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Данилової Т.Б., суддів:Бакуліної С.В., Козир Т.П., Могил С.К., Мирошниченка С.В., розглянувши заяву Миколаївського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 20.08.2013 у справі№5016/1519/2012(15/39) за заявоюУправління Пенсійного фонду України в Баштанівському районі Миколаївської області доЗакритого акціонерного товариства "Росток" про визнання банкрутом, ліквідаторарбітражний керуючий Сашин О.А., кредитори: 1. Управління Пенсійного фонду України в Баштанівському районі Миколаївської області, 2. Баштанівська міжрайонна державна податкова інспекція Миколаївської області, 3. Баштанівський районний центр зайнятості Миколаївської області, 4. Миколаївське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, 5. Державне публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг", 6. Публічне акціонерне товариство "Перший Український Промисловий Банк",

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 23.04.2013 припинено провадження у справі про банкрутство Закритого акціонерного товариства "Росток".

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18.06.2013 ухвалу господарського суду Миколаївської області від 23.04.2013 скасовано, справу передано на розгляд до господарського суду Миколаївської області.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.08.2013 постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.06.2013 скасовано, ухвалу господарського суду Миколаївської області від 23.04.2013 залишено без змін.

Миколаївське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності подало заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 20.08.2013 у справі №5016/1519/2012(15/39), у якій просить скасувати зазначену постанову та постанову апеляційного господарського суду від 18.06.2013 залишити в силі, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням судами норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

В обґрунтування своїх вимог заявником подано постанови Вищого господарського суду України від 22.01.2008 у справі №7387-6/0, від 15.09.2009 у справі №44/288-б, від 08.09.2009 у справі №Б-39/169-08, від 07.07.2009 у справі №23/265-б.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень. При вирішенні питання допуску справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність всіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Як вбачається зі змісту постанови від 20.08.2013 у справі №5016/1519/2012(15/39), Вищий господарський суд України визнав обґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо припинення провадження у справі про банкрутство на підставі підпункту 1.1 частини 1 статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору) з огляду на безпідставність вимог ініціюючого кредитора, оскільки встановлені обставини, які спростовують факт відсутності керівних органів боржника, так в матеріалах справи наявний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі - ЄДР), з якого вбачається, що керівником боржника є Багратян Г.А., який має право вчиняти юридичні дії від імені товариства без обмежень, а також є одним із засновників товариства.

Водночас у постанові від 22.01.2008 у справі №7387-6/0, на яку посилається заявник, Вищий господарський суд України погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для повернення заяви ініціюючого кредитора про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 63 ГПК України та статті 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки заявником не подано доказів наявність в ЄДР запису про відсутність керівних органів боржника за місцезнаходженням.

У постанові від 15.09.2009 у справі №44/288-б, від 08.09.2009 у справі №Б-39/169-08, Вищий господарський суд України скасував судові рішення попередніх інстанцій та направив справи на розгляд до суду першої інстанції виходячи з того, що суд першої інстанції без належних правових підстав незаконно порушив провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника за спрощеною процедурою, в порушення вимог статті 34 ГПК України, без належних доказів відсутності боржника за місцезнаходженням, незаконно продовжив процедуру банкрутства, визнав боржника банкрутом та ліквідував товариство у зв'язку з затвердженням звіту ліквідатора.

У постанові від 07.07.2009 у справі №23/265-б, на яку також посилається заявник, Вищий господарський суд України залишив без змін постанову місцевого господарського суду першої інстанції, якою припинено процедуру розпорядження майном боржника, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута ініціюючого кредитора, оскільки судом встановлено факт відсутності боржника за юридичною адресою відповідно до витягу з ЄДР, що свідчить про достатність правових підстав для визнання відсутнього боржника банкрутом за статтею 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

З огляду на викладене Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 111 16 , 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Миколаївському обласному відділенню Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у допуску справи №5016/1519/2012(15/39) до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяТ.Данилова Судді: С.Бакуліна Т.Козир С.Могил С.Мирошниченко