Постанова

від 18.12.2013 по справі 44/273-б

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2013 року Справа № 44/273-б Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Мирошниченка С.В.,

суддів: Картере В.І. (доповідач),

Прокопанич Г.К.

за участю представників:

ПАТ КБ "Правекс-Банк" - Кукуні Д.В.,

ТОВ "Геолог" - не з'яв.,

ліквідатора боржника - не з'яв.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Правекс-Банк"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2013

та на ухвалу господарського суду міста Києва від 03.04.2013 (за скаргою на дії ліквідатора)

у справі № 44/273-б

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Геолог"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Брізпорт України"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду міста Києва від 08.11.2011.

Ухвалою підготовчого засідання від 21.11.2011 визнано розмір вимог кредитора ТОВ "Геолог" на суму 300021057,00 грн. Розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Лєснова Сергія Олександровича, якого зобов'язано у строк до 31.01.2012 скласти та подати господарському суду на затвердження реєстр вимог кредиторів боржника. Призначено попереднє засідання.

Ухвалою попереднього засідання господарського суду міста Києва від 05.03.2012, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2012, затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Брізпорт Україна" на загальну суму 445789965,50 грн. та зобов'язано розпорядника майна арбітражного керуючого Лєснова Сергія Олександровича протягом 10 днів повідомити кредиторів про час і місце проведення зборів кредиторів, а також надати суду протокол зборів кредиторів щодо обрання комітету кредиторів та протокол засідання комітету кредиторів щодо вирішення питання про відкриття ліквідаційної процедури або процедури санації боржника, призначення ліквідатора або керуючого санацією боржника.

Постановою господарського суду м. Києва від 23.08.2012 ТОВ "Брізпорт Україна" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Лєснова Сергія Олександровича.

Постановами Київського апеляційного господарського суду від 06.11.2012 та Вищого господарського суду України від 25.12.2012 постанову господарського суду м. Києва від 23.08.2012 у справі № 44/273-б залишено без змін.

02.04.2013 від ПАТ КБ "Правек-Банк" до суду надійшла скарга на дії арбітражного керуючого Лєснова С.А

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.04.2013 (суддя Мандичев Д.В.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2013 (колегія суддів у складі: суддя Разіна Т.І. - головуючий, судді Гарник Л.Л., Доманська М.Л.), відхилено скаргу ПАТ КБ "Правекс-Банк" на дії ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Лєснова Сергія Олександровича.

У касаційній скарзі ПАТ КБ "Правекс-Банк" просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 03.04.2013, постанову апеляційного суду від 09.07.2013 та прийняти нове рішення, яким задовольнити скаргу на дії ліквідатора. Касаційна скарга мотивована невідповідністю висновків, викладених в ухвалі місцевого господарського суду та постанові апеляційного суду, обставинам справи щодо належного повідомлення скаржника ліквідатором про час та місце проведення відкритих торгів та щодо законності оцінки заставного майна. Так, скаржник вважає, що при прийнятті оскаржуваних судових рішень судами порушено вимоги матеріального та процесуального права, а саме ч.ч. 1, 2 ст. 16, ч. 1 ст. 215 ЦК України, ст. 25 ГПК України, ч. 5 ст. 3 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

Перевіривши повноту встановлення обставин у справі та правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, звертаючись зі скаргою на дії ліквідатора ПАТ КБ "Правекс-Банк" обґрунтовував її тим, що 12.10.2012 за результатами торгів було продано нежитлову будівлю пакувального цеху (літ. П), площею 3394,40 м 2 , АДРЕСА_1 за ціною 1810214,81 грн. ОСОБА_1 та нежитлове приміщення (літ. О), загальною площею - 3386,80 м 2 , АДРЕСА_2 продано за ціною 8689008,99 грн. ОСОБА_2 На думку скаржника продаж зазначеного майна було здійснено за суттєво заниженою вартістю реалізованого майна. Крім того, скаржник стверджував про те, що ліквідатором було порушено права даного кредитора як заставного кредитора, оскільки останнього неналежно було повідомлено про час, місце та умови продажу заставного майна, а тому останній фактично був позбавлений можливості взяти участь у відкритих торгах та реалізувати своє право на придбання майна. Як вважає скаржник, у зв'язку з зазначеними порушеннями відкриті торги, що відбулися 12.10.2012, протокол № 157 та № 159 відкритих торгів (аукціону), договори купівлі-продажу від 15.10.2012 та від 16.10.2012, є недійсними.

Згідно з ст. 4 1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Враховуючи, що відкриття ліквідаційної процедури в даній справі відбулось 23.08.2012, то відповідно до приписів пункту 1 1 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення названого закону в редакції, що діяла до 19.01.2013.

Відповідно до ч. 6 ст. 3 1 Закону про банкрутство при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.

Частиною 4 ст. 25 Закону про банкрутство встановлено, що дії ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) банкрута; особою, яка відповідає за зобов'язаннями банкрута; кожним кредитором окремо або комітетом кредиторів; особою, яка, посилаючись на свої права власника або іншу підставу, передбачену законом чи договором, оспорює правомірність віднесення майнових активів або коштів до ліквідаційної маси.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону майно, на яке звертається стягнення у ліквідаційній процедурі, оцінюється арбітражним керуючим у порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. У разі продажу майна на аукціоні вартість майна, що визначається шляхом його оцінки, є початковою вартістю.

Згідно з ч. 2 ст. 29 Закону для здійснення оцінки майна арбітражний керуючий має право залучати на підставі договору суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання з оплатою їх послуг за рахунок коштів, одержаних від виробничої діяльності боржника, визнаного банкрутом, або реалізації його майна, якщо інше не встановлено комітетом кредиторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута.

Згідно з ч. 2 ст. 30 Закону ліквідатор забезпечує через засоби масової інформації оповіщення про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна. Порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна погоджуються з комітетом кредиторів.

Частиною 3 ст. 30 Закону передбачено, що у разі надходження двох і більше пропозицій щодо придбання майна банкрута ліквідатор проводить конкурс (аукціон). Порядок проведення конкурсу (аукціону) визначається згідно із Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" продаж об'єктів малої приватизації на аукціоні полягає у передачі права власності покупцю, який запропонував у ході торгів найвищу ціну.

Статтею 15 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" встановлено, що інформація про об'єкти, що підлягають продажу на аукціоні, за конкурсом, повинна містити, зокрема, початкову ціну, кінцевий термін прийняття заяви на участь в аукціоні, конкурсі, час та місце проведення аукціону, конкурсу. Зазначена інформація публікується не пізніш як за 20 календарних днів до дати проведення аукціону, конкурсу в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації, місцевих друкованих виданнях та інших виданнях, визначених органами приватизації.

Як встановлено судами, комітетом кредиторів, згідно з протоколом зборів комітету кредиторів № 2 від 30.08.2012 було прийнято рішення про укладення договору з суб'єктом оціночної діяльності ТОВ "ДКС-Експертиза" для проведення оцінки майна банкрута. Рішенням комітету кредиторів від 14.09.2012, оформленим протоколом № 3 зборів комітету кредиторів, ухвалено про необхідність укладення ліквідатором договору про організацію торгів та проведення аукціону з продажу майна підприємства - банкрута (договір б/н від 19.09.2012).

У газеті "Форум України" № 27 (059) від 20.09.2012 було розміщено повідомлення про проведення аукціону.

Відповідно до матеріалів справи арбітражний керуючий Лєснов С.О. уклав договір № 970/12 від 31.08.2012 з ТОВ "ДСК-Експертиза", право на проведення робіт по незалежній оцінці майна підтверджено сертифікатом суб'єкта оціночної діяльності та іменним сертифікатом.

Згідно зі звітом ТОВ "ДСК-Експертиза" про незалежну оцінку вартості майна виконавець несе цивільно-правову відповідальність за недостовірність висновків по незалежній оцінці у відповідності до чинного законодавства України. Як вбачається з тексту такого звіту, виконавець при проведенні незалежної оцінки майна керувався Законом України "Про оцінку майна, майнових прав і професійну оціночну діяльність в Україні", Національним стандартом № 1 "Загальні принципи оцінки майна і майнових прав", затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 1440 від 10.09.2003, Методикою оцінки майна, затверджена Постановою Кабінету Міністрів України № 1891 від 10.12.2003, міжнародними стандартами оцінки.

При цьому, Вищий господарський суд України вважає за необхідне зазначити, що правовідносини, які виникають у процесі здійснення оцінки майна, майнових прав, що належать фізичним та юридичним особам України на території України та за її межами визначаються Законом України "Про оцінку майна, майнових права та професійну оціночну діяльність в Україні".

В ст. 9 цього закріплено, що методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України.

Цей Закон та розроблені на його підставі нормативно-правові акти з питань оцінки майна не передбачають погодження оцінки майна, виконаної суб'єктом оціночної діяльності, із замовником оцінки чи іншою особою (окрім органів державної влади і місцевого самоврядування у визначених випадках).

Статтями 8, 32 вказаного Закону визначено підстави і порядок визнання недійсними результатів оцінки майна, їх скасування, а також відповідальність оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності. Статтею 33 цього Закону передбачено, що спори, пов'язані з оцінкою майна, майнових прав, вирішуються в судовому порядку. Тобто ліквідатор у справі про банкрутство не може нести відповідальність за достовірність оцінки майна, виконаної оцінювачем.

Тому, у разі незгоди з вартістю майна, визначеною оцінювачем, банк не позбавлений права пред'явити відповідні претензії саме оцінювачу.

Отже, враховуючи викладені обставини справи, Вищий господарський суд України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про недоведеність та безпідставність доводів скаржника, викладених у скарзі на дії ліквідатора щодо неправомірності здійснення оцінки майна боржника.

Посилання скаржника у касаційній скарзі на те, що його не було належним чином повідомлено про час, місце та умови продажу заставного майна, не беруться Вищи господарським судом до уваги, оскільки вони спростовуються наявними матеріалами справи, зокрема, наявним в матеріалах справи листом ліквідатора ТОВ "Брізпорт Україна Лєснова С.О. до ПАТ КБ "Правекс Банк", яким банк було повідомлено про проведення відкритих торгів (аукціону) з реалізації майна підприємства-банкрута з зазначенням часу та місця проведення таких торгів. Вказаний лист направлений на адресу ПАТ КБ "Правекс Банк" 04.10.2012, що підтверджується оригіналом поштового чеку від 04.10.2012 та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, які містяться в матеріалах справи. Крім того, відомості про час та місце проведення аукціону було опубліковано в газеті "Форум України" внаслідок чого вони стали загальновідомими, тобто ліквідатором не позбавлено банк можливості взяти участь у відкритих торгах та реалізувати своє право на придбання майна.

Отже, доводи касаційної скарги не спростовують вказаних висновків судів попередніх інстанцій. Крім того, такі доводи фактично стосуються переоцінки доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, а також містять заперечення, які були предметом дослідження господарських судів і яким дана належна правова оцінка при постановленні оскаржуваних рішень.

Відтак, правові підстави для зміни або скасування оскаржених судових рішень відсутні.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Правекс-Банк" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2013 та ухвалу господарського суду міста Києва від 03.04.2013 у справі № 44/273-б залишити без змін.

Головуючий суддя:С. Мирошниченко Судді: В. Картере Г. Прокопанич