Рішення

від 17.12.2013 по справі 922/4502/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2013 р.Справа № 922/4502/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Михайлюк В.Ю.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БМС Техно" (м.Київ) до Відділу освіти Золочівської районної державної адміністрації (смт.Золочів, Харківська область) про стягнення 96300,00 гривень за участю представників:

позивача - Рикун І.В. (доручення №07/11-13 від 07 листопада 2013 року)

відповідача - Саввової Т.В. (довіреність №2 від 04 вересня 2013 року)

ВСТАНОВИВ:

28 жовтня 2013 року Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "БМС Техно", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Відділу освіти Золочівської районної державної адміністрації (Відповідача) суми заборгованості у розмірі стягнення 96300,00 гривень. Заявлену вимогу обґрунтував неналежним виконанням Відповідачем умов договору №02-БМС-ЗЛЧ про закупівлю, укладеного між сторонами 07 травня 2013 року. Крім того, Позивач просив суд покласти судові витрати на Відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 31 жовтня 2013 року було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду. Провадження у справі було порушено та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 19 листопада 2013 року.

12 листопада 2013 року представник Відповідача надав через канцелярію суду відзив (вх.№41817), в якому викладена позиція останнього полягає у тому, що він дійсно укладав спірний договір з Позивачем, отримав від Позивача товар, але, за відсутністю грошових коштів не має можливості виконати дане договірне зобов'язання, так як фінансове управління Золочівської районної державної адміністрації не надало Відповідачу коштів для оплати зобов'язань по вищевказаному договору на суму 96300,00 гривень. Судом було досліджено наданий відзив та долучено до матеріалів справи.

19 листопада 2013 року представник Відповідача надав через канцелярію суду супровідним листом (вх.№42920) витребувані судом документи, на підтвердження своєї правової позиції по даній справі. Судом було досліджено надані документи та долучено до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19 листопада 2013 року було відкладено розгляд справи на 17 грудня 2013 року.

17 грудня 2013 року представник Позивача надав через канцелярію суду супровідним листом (вх.№47322) додаткові документи, на підтвердження заявлених позовних вимог. Судом було досліджено надані документи та долучено до матеріалів справи.

Представник Позивача у відкритому судовому засіданні 17 грудня 2013 року підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник Відповідача у відкритому судовому засіданні 17 грудня 2013 року існуючу заборгованість перед Позивачем визнав у повному обсязі, але зазначив, що у виникненні боргу немає його вини.

Враховуючи те, що норми ст.65 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що в межах наданих йому повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Отже суд, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

07 травня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "БМС Техно" (Позивачем) та Відділом освіти Золочівської районної державної адміністрації (Відповідачем) було укладено договір поставки №02-БМС-ЗЛЧ про закупівлю. Даний договір було підписано повноважними представниками з обох сторін та скріплено печатками.

Відповідно до умов договору, виконавець (Позивач) зобов'язався у 2013 році поставити замовнику (Відповідачу) навчально-лабораторне обладнання для кабінетів біології, географії, хімії код ДК 32.99.5 (товар), а замовник, в свою чергу, зобов'язався прийняти відповідний товар та оплатити його.

Найменування (номенклатура, асортимент, кількість) товару зазначені у додатку №1 до основного договору, а саме у специфікації (п.1.2 договору).

Ціна договору становить 96300,00 гривень, у тому числі ПДВ складає 16050,00 гривень (п.3.1 договору).

Строк поставки товарів до 31 грудня 2013 року (п.5.1 договору).

На виконання пунктів 1.2 та 3.1 спірного договору, сторонами було підписано специфікацію (додаток №1) на суму 96300,00 гривень (а.с.14-15). Вказану специфікацію було підписано повноважними представниками з обох сторін, та скріплено печатками.

Позивач, на виконання умов даного договору, поставив на адресу Відповідача товар на суму 96300,00 гривень, що підтверджується накладною №005 від 20 червня 2013 року на суму 24996,97 гривень (а.с.16-17) та накладною №005/1 від 20 червня 2013 року на суму 71303,03 гривень (а.с.18-19). Вказані накладні було підписано з обох сторін та скріплено печатками підприємств. Крім того, факт поставки товару підтверджується актом №2 прийому-здачі матеріальних цінностей та актом №3 прийому-здачі матеріальних цінностей (а.с.20-22).

Відповідно до п.4.1 спірного договору, розрахунки проводяться шляхом оплати замовником після пред'явлення виконавцем рахунка на оплату товару протягом 10 банківських днів.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач направив на адресу Відповідача рахунок №БТ-00000012 від 17 червня 2013 року на оплату товару у сумі 96300,00 гривень, що підтверджується поштовим чеком та описом вкладення (а.с.24-25).

Відповідач, в свою чергу, станом на момент розгляду спору, отриманий товар за спірним договором не оплатив.

Суд, проаналізувавши обставини, вказані у позовній заяві, дійшов висновку про те, що Позивач виконав свої зобов'язання за спірним договором належним чином та у повному обсязі. Проте, Відповідач, в свою чергу, зобов'язання за спірним договором не виконав, у зв'язку з чим утворилась заборгованість перед Позивачем у розмірі 96300,00 гривень, яка до цього часу залишається непогашеною.

Відповідно до ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов висновку про повне задоволення позову, виходячи з наступного.

Згідно із ч.1 ст.179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До того ж, частина 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлює те, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В розумінні статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи викладене, та те, що на момент прийняття рішення по справі, у матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення Відповідачем заборгованості в добровільному порядку, суд вважає заявлену вимогу Позивача щодо стягнення з Відповідача суми заборгованості у розмірі 96300,00 гривень нормативно та документально обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню.

Суд, вирішуючи питання розподілу судових витрат, встановивши сторону, з вини якої справу було доведено до суду, керується ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких судовий збір покладається на Відповідача.

На підставі вищевикладеного та ст.129 Конституції України, ст.ст.530, 599, 612, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст.179, 193 Господарського кодексу України, та керуючись ст.ст.1, 12, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Відділу освіти Золочівської районної державної адміністрації (62203, Харківська область, смт.Золочів, площа Леніна, 3, код ЄДРПОУ 02146104) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БМС Техно" (02140, Україна, м.Київ, вулиця Л.Руденко, 6-а, офіс 401, код ЄДРПОУ 22945907) 96300,00 гривень заборгованості та 1926,00 гривень судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 23 грудня 2013 року.

Суддя Аріт К.В.

Справа №922/4502/13