Ухвала

від 10.12.2013 по справі 826/10723/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/10723/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А. Суддя-доповідач: Безименна Н.В.

У Х В А Л А

Іменем України

10 грудня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Безименної Н.В.,

суддів: Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.,

при секретарі: Проценко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 серпня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗО-ЛІТ» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2013 року ТОВ «ІЗО-ЛІТ» звернулося в Окружний адміністративний суд м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 18 червня 2013 року №0001302210 та №0001292210.

Постовою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 серпня 2013 року позов задоволено. Рішення суду вмотивовано тим, що оскільки придбання позивачем товарів у ТОВ «Фаворит груп «Нові технології» безпосередньо пов'язано з його господарською діяльністю, а здійснені господарські операції є реальними та підтверджуються необхідними документами, суд вважає, що позивач правомірно сформував податковий кредит з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Фаворит груп «Нові технології», а висновки Акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України щодо заниження податку на додану вартість є помилковими.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. В обгрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що враховуючи обставини, які свідчать про відсутність на ТОВ «Фаворит Груп «Нові Технології» адміністративно - господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань, операції між ТОВ «Фаворит Груп «Нові Технології» та позивачем не мали товарного характеру оскільки товар не поставлявся, а лише створювалась видимість виконання господарської операції шляхом документального оформлення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову - залишити без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі акта від 31 травня 2013 року №1844/22-119/35083934 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ІЗО-ЛІТ» (код за ЄДРПОУ 35083934), з питань правильності нарахування повноти і своєчасності внесення до бюджету податку на додану вартість та прибуток по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Фаворит груп «Нові технології» (код за ЄДРПОУ 37467796) за період з 01.02.2012 року по 31.03.2012 року" ДПІ у Дніпровському районі м. Києва прийнято податкові повідомлення - рішення:

- від 18 червня 2013 року №0001292210 яким за порушення підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України ТОВ «ІЗО-ЛІТ» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 27 066,00 грн.;

- від 18 червня 2013 року №0001302210 яким за порушення пунктів 198.6 статті 198, пункту 201.1, 201.2, 201.4, 201.6, 201.7 статті 201 Податкового кодексу України ТОВ «ІЗО-ЛІТ» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 25 777,50 грн.

Зазначені податкові повідомлення - рішення податковий орган приймав на підставі того, що за даними акта про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Фаворит груп «Нові технології», складеного Бориспільською ДПІ ДПС, встановлено відсутність вказаного підприємства за місцем реєстрації; не має адміністративно-фінансових можливостей для здійснення господарської діяльності; відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної підприємницької та економічної діяльності в силу відсутності управлінського та технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; вказане підприємство зареєстроване за грошову винагороду.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, виходячи з наступного.

Відповідно до пунктом 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

При цьому, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до положень п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно ст.9 даного Закону України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Статтею 1 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 27 лютого 2012 року між ТОВ «ІЗО-ЛІТ» (покупець) та ТОВ «Фаворит груп «Нові технології» (постачальник) укладено договір поставки №9, за умовами якого постачальник поставляє покупцю бітум згідно відповідних накладних, а покупець зобов'язаний приймати товар та оплачувати його на встановлених договором умовах.

Виконання зазначеного договору підтверджується видатковими та податковими накладними, рахунками - фактури, а також товарно-транспортними накладними, копії яких наявні в матеріалах справи.

Крім того, 16 березня 2012 року між ТОВ «ІЗО-ЛІТ» (покупець) та ТОВ «Фаворит груп «Нові технології» (постачальник) укладено договір поставки №11, відповідно до якого постачальник поставляє покупцю газове обладнання згідно відповідних накладних, а покупець зобов'язаний приймати товар, оплачувати його на встановлених договором умовах.

Виконання зазначеного договору також підтверджується видатковими та податковими накладними, рахунками - фактури, а також перерахуванням на рахунок постачальника грошових коштів, що підтверджується відповідними виписками банку, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

При цьому, матеріалами справи підтверджується, що ТОВ «ІЗО-ЛІТ» здійснює діяльність у сфері виробництва неметалевих мінеральних виробів, покрівельних робіт, неспеціалізованої оптової торгівлі, виробництва інших виробів з деревини. Придбаний у ТОВ «Фаворит груп «Нові технології» бітум дорожній був переданий на переробку давальницької сировини ТОВ «ЦРМ» згідно договору від 04 травня 2011 року №06/05-УД, що підтверджується видатковими накладними, які містяться в матеріалах справи.

До того ж, наявні в матеріалах справи докази підтверджують, що рубероїд, мастику та газове обладнання в подальшому реалізовано третім особам, таким як ТОВ «ДОН ВТОР МЕТ», Чернівецькій філії товариства з обмеженою відповідальністю «Будмакс», ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та іншим.

На думку колегії суду, суд першої інстанції обґрунтовано прийняв до уваги зазначені вище первинні документи, якими підтверджується реальне здійснення господарської діяльності за договорами укладеними між позивачем та його контрагентами, оскільки останні відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та відповідно до ст. 9 зазначеного закону є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій та фіксують факти здійснення господарських операцій.

На момент укладання договорів контрагент позивача у відповідності до вимог чинного законодавства були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та доказів на підтвердження того, що контрагент позивача не мав адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірним операціям, відповідачем до суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що господарські операції ТОВ «ІЗО-ЛІТ» з ТОВ «Фаворит груп «Нові технології» здійснювалися в межах господарської діяльності позивача, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 серпня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлено 16 грудня 2013 року.

Головуючий суддя: Н.В. Безименна

Судді: В.О. Аліменко

А.Ю. Кучма

.

Головуючий суддя Безименна Н.В.

Судді: Аліменко В.О.

Кучма А.Ю.