Рішення

від 16.12.2013 по справі 914/3228/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.12.2013 р. Справа № 914/3228/13

Господарський суд Львівської області у складі колегії суддів Сухович Ю.О. (головуючий), Кітаєвої С.Б., Кидисюка Р.А., при секретарі судових засідань Мак Л.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фермер-сервіс", м.Кам?янка - Бузька, Львівської області

до відповідача Фермерського господарства "Серміш Агро", с.Ожидів, Буського району Львівської області

про стягнення 873 580, 84 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Соболь А.П. - представник (довіреність №110 від 30.05.2013р.);

від відповідача: не з?явився.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді від сторін не надходили.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Оберіг".

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору : Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю "Фермер-сервіс" до Фермерського господарства "Серміш Агро" про стягнення 873 580,84 грн. з яких 459 823,92 грн. сума авансового платежу, 13 756,92 грн. 3% річних та 400 000,00 грн. штрафу.

Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду.

Ухвалою суду від 05.11.2013р. було призначено колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів, розгляд справи відкладено на 20.11.2013р.

Внаслідок проведеного, на підставі розпорядження керівника апарату №933 від 05.11.2013р., автоматизованого розподілу, до складу колегії включено суддів Кітаєву С.Б. та Кидисюка Р.А.

Ухвалою суду від 20.11.2013р. частково задоволено заяву ТзОВ "Фермер Сервіс" про вжиття заходів до забезпечення позову, накладено арешт на грошові суми Фермерського господарства "Серміш Агро", в межах суми позову та судового збору, всього на суму 891 052,46 грн., що знаходяться на рахунках, відкритих Фермерським господарством "Серміш Агро" у банківських установах. Цією ж ухвалою розгляд справи відкладено на 05.12.2013р.

Ухвалою суду від 05.12.2013р. розгляд справи відкладено на 16.12.2013р.на підставі поданого представником позивача клопотання.

У зв?язку з неявкою представників сторін в судове засідання 05.12.2013р., згідно положення ч.8 ст.81-1 ГПК України, запис судового засідання 05.12.2013р. не здійснювався.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги повністю, просив задоволити з підстав викладених у позовній заяві. Повідомив, що станом на 16.12.2013р. сума боргу не змінилась.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується поштовим повідомленням № 8053000020759 від 09.12.2013р., вручено 11.12.2013р. Станом на 16.12.2013р. від відповідача через канцелярію суду клопотання не надходили.

В попередніх судових засіданнях відповідач просив зменшити розмір штрафних санкцій на 99%, у задоволенні позовних вимог про стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами та стягнення авансу відмовити за безпідставністю. Зокрема представник відповідача зазначав, що позивач виконав взяте на себе згідно форвардного контракту від 04.04.2012р. № 04-04/12/1 зобов?язання частково, перерахувавши лише 905 000,00 грн. Відповідач заперечував твердження позивача про те, що на виконання п.3.1. контракту, в якості авансового платежу, позивачем була передана кукурудза в кількості 17 380,00 кг на суму 24 332,00 грн. (накладна №ФС-0001128 від 08.06.2012р.; 21 400,00 кг. на суму 29 960,00 грн. (накладна №ФС-0001129 від 18.06.2012р.).

Відповідач зазначав, що у зв?язку з несприятливими погодніми умовами, неможливістю вчасно придбати міндобрива для вирощення ріпаку, через невчасний перерахунок позивачем коштів, урожай був набагато меншим очікуваного. З огляду на вказане відповідач не зміг поставити ріпак на суму 405 531,92 грн.

В обґрунтування підстав для зменшення штрафних санкцій відповідач посилався на факт невчасної оплати позивачем авансу, що призвело до невиконання відповідачем своїх зобов?язань за контрактом.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України при відсутності представника відповідача, за наявними у ній матеріалами яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши представника позивача, суд,-

встановив:

В матеріалах справи містяться дві редакції підписаного між сторонами форвардного контракту від 04.04.2012р. № 04-04/12/1, умови яких відрізняються (п.3.1.,п.5.3).

З цього приводу позивач надав письмове пояснення, в якому зазначив, що з метою врегулювання розбіжностей, підвищення дисципліни покупця та пом"якшення відповідальності продавця між сторонами було підписано іншу редакцію контракту, який був первісно долучений до позовної заяви, оригінал якого знаходиться в Кам"янка-Бузькому районному відділі Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області.

Представники як позивача, так і відповідача в судовому засіданні 05.11.2013р. підтвердили, що проведені ними господарські операції здійснювались згідно умов форвардного контракту від 04.04.2012р. № 04-04/12/1 в редакції, п.3.1. якої передбачає, що покупець упродовж десяти робочих днів з моменту укладення контракту зобов"язується перерахувати кошти (авансовий платіж) в розмірі 25% від вартості товару на поточний рахунок продавця в сумі 1 000 000,00 грн.

04.04.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фермер-Сервіс» (далі - покупець) в особі генерального директора Антонюка А.Р., що діє на підставі статуту, з одного боку та Фермерським господарством "Серміш Агро" (далі - постачальник) в особі голови господарства Шелемби С.І., що діє на підставі статуту, з іншого боку, (далі-сторони), було укладено форвардний контракт №04-04/12/1 про закупівлю сільськогосподарської продукції.

В порядку та на умовах даного контракту продавець передає покупцю у власність товар, ріпак (товар), а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його. Кількість тонни:

Найменування товаруДСТУКількість, тоннМісяць поставки, число поставкиЦіна за од. товару на базисі поставки, грнЗагальна вартість товару в грн. ріпак ДСТУ- 4966-2008 250 до 15 серпня 2012 року 4 000,00 1000 000,00 ріпакДСТУ-4966-2008 750до 15 серпня 2012 року 4 000,00 3000 000,00

В силу п.п.1.3-1.4 контракту вартість товару всього становить 4000000,00 грн. Вартість товару повинна відповідати наступним показникам: вологість-до 7%, сміттєві домішки-до 2%, вміст ерукової кислоти- до 2%, вміст глюкозинонатів - до 25 МкМоль/грам.

Відповідно до п.п.2.1-2.3 контракту продавець поставляє покупцю товар на базисі поставки вул. Шевченка,129А, м.Кам?янка-Бузька. Транспортування товару на склад покупця провадиться за рахунок продавця. Покупець може забезпечити здійснення транспортування товару у випадку неможливості його забезпечення продавцем. У такому випадку продавець повинен відшкодувати покупцю понесені ним витрати. Поставка вважається здійсненою в момент підписання акту приймання-передачі товару на базисі поставки відповідно до умов цього контракту.

Порядок розрахунків визначено у п.п.3.1-3.3 контракту: покупець упродовж десяти робочих днів з моменту укладення контракту зобов'язується перерахувати кошти (авансовий платіж) в розмірі 25% від вартості всього товару на поточний рахунок продавця в сумі 1000 000,00 грн. Продавець у день надходження авансового платежу на свій поточний рахунок видає покупцю податкову накладну на відповідну суму. Остаточний розрахунок здійснюється протягом п'яти днів після поставки товару згідно цього контракту.

Згідно з п.4.5 контракту сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати своїх зобов?язань, повинна письмово повідомити про це другу сторону не пізніше ніж за два тижні до терміну поставки товару.

За умовами п.п.4.6.-4.7 якщо зустрічне виконання зобов?язань здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною своїх зобов?язань, друга сторона повинна виконати свої зобов'язання за цим контрактом. У разі невиконання однією із сторін своїх зобов?язань або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконує своїх зобов?язань у встановлений строк або виконує його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання своїх зобов?язань, відмовитися від їх виконання частково або в повному обсязі.

Відповідно до п.п.5.2-5.4 договору за невиконання продавцем умов контракту щодо обсягів поставки товару, зазначеної в п.1.2 даного контракту ним сплачується штраф у твердому грошовому розмірі, що становить 4000000,00 грн. У разі невиконання продавцем пункту 1.2 (порушення терміну поставки товару) цього контракту з продавця стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, а за прострочення понад десять днів додатково стягується штраф у розмірі 10% відсотків вартості товару, зазначеної в п.1.3 даного контракту. Продавець та покупець забезпечують належне виконання всіх зобов?язань, що випливають з умов цього контракту.

На виконання умов вищезазначеного контракту ТзОВ «Фермер-Сервіс» перерахувало ФГ «Серміш-Агро» кошти на загальну суму 575 000,00 грн., а саме:

· 300 000,00 (триста тисяч) гривень (платіжне доручення №380155 від 04.04.2012р.);

· 150 000,00 (сто п'ятдесят тисяч) гривень (платіжне доручення №380485 від 19.06.2012 року);

· 100 000,00 (сто тисяч) гривень (платіжне доручення №380485 від 19.06.2012 року);

· 25 000,00 (двадцять п'ять тисяч) гривень (платіжне доручення №380517 від 27.06.2012 року).

Платіжним дорученням №380169 від 05.04.2012 року ТзОВ «Фермер-Сервіс» перерахувало ФГ «Серміш-Агро» 660 000 (шістсот шістдесят тисяч) гривень в оплату за аміачну селітру згідно рахунку №10 від 03.04.2012 року, однак, ФГ «Серміш-Агро» листом №26 від 10.04.2012 року просило ТзОВ «Фермер-Сервіс» кошти, перераховані 05.04.2012 року згідно платіжного доручення №380169 зарахувати як оплату за аміачну салітру згідно рахунку №10 від 03.04.2012 року в сумі 330 000,00 (триста тридцять тисяч) гривень згідно пункту 3.1 контракту.

Таким чином, на виконання п.3.1 контракту, платіжним дорученням №380169 від 05.04.2012 року ТзОВ «Фермер-Сервіс» перерахувало ФГ «Серміш-Агро» 330 000,00 (триста тридцять тисяч) гривень.

На виконання умов форвардного контракту позивачем сплачено коштів на загальну суму 905 000,00 грн.

Як стверджує позивач, на виконання п.3.1 контракту, в якості авансового платежу, ТзОВ «Фермер-Сервіс» було передано кукурудзу в кількості: 17 380,00 (сімнадцять тисяч триста вісімдесят) кілограм на суму 24 332 (двадцять чотири тисячі триста тридцять дві) гривні (накладна №ФС-0001128 від 08.06.2012 року); 21 400,00 (двадцять одна тисяча чотириста) кілограм на суму 29 960 (двадцять дев?ять тисяч дев'ятсот шістдесят) грн. (накладна №ФС-0001129 від 18.06.2012 року).

Відтак, за розрахунками позивача, ним сплачено та поставлено товар відповідачу на загальну суму 972 292,00 грн.

Пунктом 2.1 контракту закріплено обов'язок ФГ «Серміш Агро» щодо поставки товару (ріпаку) до 15 серпня 2012 року.

ФГ «Серміш Агро» поставило ТзОВ «Фермер-Сервіс» товар (ріпак) на загальну суму 499 468,08 грн. (накладна №65 від 09 серпня 2012р. на суму 450 000,08 грн. та накладна №68 від 09 серпня 2012р. на суму 49 468,00 грн.).

В силу п.п.3.3 та 4.7 контракту ТзОВ «Фермер-Сервіс» не здійснило остаточний розрахунок за контрактом, оскільки ФГ «Серміш-Агро» не виконало своїх зобов?язань за контрактом в повному обсязі.

Позивач звернувся до відповідача із листом-претензією від 31.08.2012р. вих.№ 2415 в якому просив повернути кошти, сплатити пеню, 3% річних та штраф.

У зв?язку з невиконанням у повному обсязі відповідачем своїх зобов'язань за контрактом позивач просить стягнути з відповідача 873 580,84 грн. з яких 459 823,92 грн. сума авансового платежу; 13 756,92 грн. 3% річних та 400 000,00 грн. штрафу.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, але при укладенні договору сторони повинні керуватися вимогами Цивільного кодексу України, іншими актами цивільного законодавства.

Укладений між сторонами форвардний контракт №04-04/12/1 від 04.04.2012р. за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу з ознаками договору поставки.

Згідно ч.1 ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Так, згідно укладеного між сторонами форвардного контракту №04-04/12/1 від 04.04.2012р. відповідач зобов?язувався поставити позивачу вирощений та зібраний урожай ріпаку.

За умовами п.п.3.1-3.2 форвардного контракту покупець упродовж десяти робочих днів з моменту укладення контракту зобов'язується перерахувати кошти (авансовий платіж) в розмірі 25 % від вартості всього товару на поточний рахунок продавця в сумі 1 000 000,00 грн. Продавець у день надходження авансового платежу на свій поточний рахунок видає покупцю податкову накладну на відповідну суму.

Факт оплати позивачем авансового платежу на загальну суму 575 000,00 грн., підтверджується платіжними дорученнями №380155 від 04.04.2012р. на суму 300 000,00 грн.; №380210 від 12.04.2012р. на суму 150 000,00грн.; №380485 від 19.06.2012р. на суму 100 000,00 грн.; №380517 від 27.06.2012р. на суму 25 000,00 грн.

Крім того, платіжним дорученням №380169 від 05.04.2012 року ТзОВ «Фермер-Сервіс» перерахувало ФГ «Серміш-Агро» 660 000 (шістсот шістдесят тисяч) гривень в оплату за аміачну селітру згідно рахунку №10 від 03.04.2012 року, однак, ФГ «Серміш-Агро» листом №26 від 10.04.2012 року просило ТзОВ «Фермер-Сервіс» кошти, перераховані 05.04.2012 року згідно платіжного доручення №380169 зарахувати як оплату за аміачну селітру згідно рахунку №10 від 03.04.2012 року в сумі 330 000,00 (триста тридцять тисяч) гривень згідно пункту 3.1 контракту.

Відтак, позивач перерахував відповідачу кошти на загальну суму 905 000,00 грн.

Однак, відповідач на виконання п.2.1 контракту поставив позивачу товар (ріпак) на суму 499 468,08 грн., що підтверджується накладною №65 від 09 серпня 2012р. на суму 450 000,08 грн. та накладною №68 від 09 серпня 2012р. на суму 49 468,00 грн. Таким чином, умови укладеного контракту виконав частково.

Згідно п.4.7 контракту, у разі невиконання однією із сторін зобов'язань або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконує своїх зобов'язань у встановлений строк або виконає його не у повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання своїх зобов'язань, відмовитися від їх виконання частково або в повному обсязі.

З огляду на вищенаведене положення контракту, позивач не проводив остаточних розрахунків за контрактом, оскільки відповідач своїх зобов'язань за контрактом не виконав у повному обсязі.

Як стверджує позивач, на виконання п.3.1 контракту, в якості авансового платежу ТзОВ «Фермер-Сервіс» була передана кукурудза в кількості: 17 380,00 кг на суму 24 332,00 грн. згідно накладної ФС-0001128 від 08.06.2012р. та 21 400,00 кг на суму 29 960,00 грн. згідно накладної №ФС-0001129 від 18.06.2012р., всього на загальну суму 54 292,00 грн.

Представник відповідача заперечив факт зарахування поставленої позивачем кукурудзи в рахунок оплати авансового платежу по контракту.

Слід зазначити, що пункт 3.1 контракту чітко передбачає, що авансовий платіж здійснюється у грошовій , а не натуральній формі, зокрема: шляхом перерахунку коштів в розмірі 25% від вартості всього товару.

Відтак, товар (кукурудза) поставлений згідно накладних на загальну суму 54 292,00 грн. не є доказом оплати авансового платежу на цю суму.

Згідно ч.2 ст.693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Позивач звернувся до відповідача із листом-претензією від 31.08.2012р. вих.№ 2415 в якому просив повернути кошти, сплатити пеню, 3% річних та штраф. Факт надсилання претензії підтверджується фіскальним чеком від 07.09.2012р. №8575.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення основного боргу підлягають до задоволення в частині стягнення 405 531,92 грн., а в частині стягнення заборгованості за поставлену кукурудзу на суму 54 292,00 грн. є не доведеними та необґрунтованими.

Згідно ч.3 ст.693 ЦК України на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

За умовами ст.536 ЦК України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Так відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищенаведеного законодавчого положення, позивач нарахував відповідачу 3% річних у сумі 13 756,92 грн.

Зважаючи на те, що позивач неправильно вказав, суму авансового платежу, яка підлягає поверненню та не врахував, що поставлена ним кукурудза не була зарахована в оплату за даним контрактом, не врахував наявність 366 днів у 2012 році, суд провів перерахунок 3% річних.

Згідно проведеного судом розрахунку до стягнення підлягає 12 120,05 грн. 3% річних (за період з 16.08.2012р. по 31.12.2012р. кількість днів прострочки 138, сума боргу 405 531,92 грн., кількість днів у році 366, відтак 3% річних за цей період становлять 4 587,16 грн.; за період з 01.01.2013р. по 14.08.2013р. кількість днів прострочки 226, сума боргу 405 531,92 грн., кількість днів у році 365, відтак 3% річних за цей період становлять 7 535,89 грн.).

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

В силу п.5.3 контракту, у разі невиконання продавцем п.1.2 (порушення терміну поставки товару) цього контракту з продавця стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, а за прострочення понад десять днів додатково стягується штраф у розмірі 10% відсотків вартості товару, зазначеної в п.1.3 даного контракту.

У відповідності до положень п.5.3. контракту позивач нарахував відповідачу штраф у розмірі 400 000,00 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач умови вищезазначеного форвардного контракту виконав частково, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем.

Відтак, зважаючи на умови форвардного контракту №№04-04/12/1 на закупівлю сільськогосподарської продукції від 04.04.2012 року позивач правомірно просить стягнути з відповідача 400 000,00 грн. штрафу.

Водночас, відповідно до ч.1 ст.233 ГК України суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частиною 3 ст.551 ЦК України встановлю, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невеликий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Відповідно до ст. 83 ГПК України господарський суд має право приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Слід зазначити, що стягнення надмірно великої суми штрафу не може бути способом збагачення сторони.

Відтак, суд використовуючи своє право, надане ч.3 ст.551 ЦК України, ст. 233 ГК України та п.3 ч.1. ст. 83 ГПК України, дійшов висновку зменшити розмір нарахованого позивачем штрафу до 100 000,00 грн. штрафу, які підлягають до стягнення з відповідача.

Ухвалою суду від 20.11.2013р. частково задоволено заяву ТзОВ "Фермер Сервіс" про вжиття заходів до забезпечення позову та накладено арешт на грошові суми Фермерського господарства "Серміш Агро", в межах суми позову та судового збору, всього на суму 891 052,46 грн., що знаходяться на рахунках, відкритих Фермерським господарством "Серміш Агро" у банківських установах.

Як вказано у п.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення. Питання про скасування заходів до забезпечення позову може бути розглянуто господарським судом без виклику сторін та інших учасників судового процесу.

З огляду на вказане суд дійшов висновку скасувати вжиті ухвалою суду заходи до забезпечення позову після виконання рішення у даній справі.

В порядку ст.4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Сплата судового збору підтверджується платіжним дорученням №381822 від 14.08.2013р. на суму 17 471,62 грн., який відповідно до ст.49 ГПК України слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.11, 526, 530, 536, 549, 551, 610, 612, 625, 627-629, 655, 693, 712 ЦК України, ст.ст.174, 193, 230, 231, 233, 265 ГК України, ст.ст. 4 3 , 33, 34, 44, 49, 75, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Фермерського господарства "Серміш Агро" (80530, Львівська область, Буський район, с.Ожидів ; р/р 2600844741 в ПАТ АКБ "Львів"; МФО 325268; код ЄДРПОУ 34107325) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фермер-Сервіс" (80400; Львівська область, Камянка-Бузький район, м.Камянка-Бузька, вул. Шевченка, буд. 52-Д; р/р 26009012688 в ЦФ ПАТ "Кредобанк", м.Камянка-Бузька; МФО 325365; код ЄДРПОУ 19159234) основний борг в сумі 405 531,92 грн., 12 120,05 грн. 3% річних, 100 000,00 грн. штрафу та 16 353,03 грн. судового збору.

3 . У задоволенні решти позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання судовим рішення законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повний текст рішення

виготовлено 23.12.2013р.

Суддя Сухович Ю.О.

Суддя Кітаєва С.Б.

Суддя Кидисюк Р.А.