Постанова

від 19.12.2013 по справі 916/2674/13

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2013 р.Справа № 916/2674/13

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Ярош А.І.,

Суддів: Журавльова О.О., Лисенко В.А.,

при секретарі судового засідання: Селиверстовій М.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Арабаджи О.М., за довіреністю №1 від 21.10.2013 року;

від відповідача: не з'явився, повідомлений належним чином про час, дату та місце судового засідання;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

на рішення господарського суду Одеської області від 13 листопада 2013 року

по справі № 916/2674/13

за позовом Задунаївського сільського споживчого товариства

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення 9645,84 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Задунаївське сільське споживче товариство звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 9645,84 грн. за договором оренди №4 від 02.01.2011 року, посилаючись на невиконання своїх зобов'язань за означеним договором.

Згідно заяви про уточнення позовних вимог від 13.11.2013 року, позивач просив стягнути з відповідача 3961,00 грн. боргу по орендній платі, 875,39 грн. боргу по електропостачанню, 182% річних у розмірі 3665,56 грн., вартість батарей опалення на суму 420 грн., суму штрафу ВАТ „Одесаобленерго" згідно рахунку-фактури №144/А до акту порушення ПКЕЕ №015788 від 04.07.2011 року в розмірі 723,89 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 13 листопада 2013 року по справі №916/2674/13 (суддя Горячук Н.О.) позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 на користь Задунаївського сільського споживчого товариства 3961 грн. 00коп. заборгованість по орендній платі, 2998 грн. 41коп. - 182 % річних з простроченої суми згідно договору оренди №4 від 02.01.2011р., 420 грн. 00коп.- вартість неповернутих батарей, 1720 грн. 50коп. судового збору. В решті позову відмовлено.

Приймаючи рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідач свої зобов'язання згідно договору в повному обсязі не виконав, станом на 30.09.2013р. відповідач має заборгованість по орендній платі у сумі 3961,00 грн., яка підтверджується наявними доказами, документи в підтвердження боргу відповідача за електроенергію суду не надано, тому підстави по стягненню 875,39грн. відсутні.

Крім того, місцевим господарським судом встановлено, що при поверненні об'єкту нерухомості з оренди відповідачем не було повернуто батареї у кількості 3 шт. загальною вартістю 420,00грн., у зв'язку з чим позовні вимоги в даній частині також підлягають задоволенню; також судом здійснений перерахунок 182% річних, та стягнуто з відповідача 2998,41 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 13 листопада 2013 року та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права без повного з'ясування всіх обставин, які мають значення для справи.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт посилається на те, що порушення норм процесуального права полягає в тому, що господарським судом Одеської області всупереч вимогам ст.ст.64,87 ГПК України не повідомлено відповідача про час, дату та місце проведення судового засідання, що позбавило відповідача можливості захисту своїх законних прав та інтересів.

Крім того, апелянт зазначає, що ОСОБА_2 акт приймання-передачі від 30.09.2013 року не підписувала, однак судом без належних доказів прийнято рішення про стягнення 420 грн. за нібито відсутні батареї згідно даного акту.

Також скаржник не погодився зі стягненням 182% річних у розмірі 2998,41 грн. з простроченої суми, оскільки таке нарахування є незаконним та суперечить вимогам діючого законодавства та судовій практиці.

Представник апелянта в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце судового засідання.

Оскільки явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представника апелянта.

Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.01.2011р. між Задунаївським сільським споживчим товариством (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (орендар) укладено договір оренди основних засобів № 4.

Згідно пункту 1.1 Договору орендодавець зобов'язався передати орендарю в тимчасове платне користування магазин "ІНФОРМАЦІЯ_1" (АДРЕСА_1), загальною площею 105,7 кв. м., а відповідач зобов'язався його прийняти у строкове користування та сплачувати орендну плату. Пунктом 3.1 Договору встановлено розмір орендної плати у розмірі 578,00 грн. на місяць.

Відповідно до п.3.3.2, орендар зобов'язався вчасно і в повному обсязі, відповідно до умов Договору, сплачувати орендну плату та відшкодування експлуатаційних та комунальних платежів.

Пунктом 3.3.6 встановлено, що орендар несе матеріальну відповідальність перед орендодавцем за збитки, заподіяні об'єкту оренди та/або нежитловому приміщенню, або збитки, завдані орендодавцеві невиконанням (неналежним виконанням) умов цього договору.

Згідно пункту 3.3.11 Договору орендар несе відповідальність за цілісність пломб електролічильника та за правильність використання і експлуатацію електромереж, електроприладів та лічильника обліку електроенергії.

Відповідно до пункту 8.2 Договору, у випадку несвоєчасної сплати орендних платежів орендар сплачує на користь орендодавця 182 % річних з простроченої суми відповідно ст. 625 ЦК України.

На виконання умов договору, 02.01.2011 року, згідно акту приймання-передачі об'єкта нерухомості позивач передав, а відповідач прийняв в оренду магазин "ІНФОРМАЦІЯ_1", а також обладнання, яке в ньому знаходилося (перелічено в акті).

Магазин "ІНФОРМАЦІЯ_1" знаходився в оренді з 02.01.2011 р. по 17.03.2013 р., що підтверджується актом приймання-передачі об'єкта нерухомості від 17.03.2013р., згідно якого позивач прийняв, а відповідач повернув магазин "ІНФОРМАЦІЯ_1".

Однак, у зв'язку з тим, що орендарем не сплачено орендну плату в повному обсязі, не повернуто батареї 3 шт на суму 420 грн., а також не сплачено вартість послуг з електропостачання та штрафу ВАТ «Обленерго», орендодавець - Задунаївське сільське споживче товариство - звернувся до господарського суду з відповідним позовом про стягнення коштів.

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1, ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (оренди).

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. 5 ст. 762 ЦК України).

Частиною 3 ст. 285 ГК України визначено, що орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення суми основної заборгованості, тим паче, що апелянт не заперечує проти існування вказаного боргу в сумі 3961,00 грн.

Також судом першої інстанції цілком правомірно стягнуто з відповідача вартість батарей у кількості 3 шт. на суму 420 грн., які не було повернуто відповідачем при поверненні об'єкту нерухомості з оренди, що підтверджується актом приймання об'єкта нерухомості від 17.03.2013 р., згідно якого позивач прийняв, а відповідач повернув магазин "ІНФОРМАЦІЯ_1" (а.с.13,14).

Доводи апелянта про те, що ОСОБА_2 акт приймання-передачі від 30.09.2013 року не підписувала, жодним чином не підтверджуються, клопотання про призначення почеркознавчої експертизи на предмет відповідності підпису на акті приймання-передачі підпису ОСОБА_2 не заявлялось, а тому судова колегія не приймає до уваги зазначений довід.

Судова колегія вважає вірними висновки місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 875,39 грн. боргу по електропостачанню, з огляду на те, що позивачем не надано документів в підтвердження боргу відповідача за електроенергію.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення з відповідача штрафу ВАТ «Одесаобленерго» згідно рахунку-фактури №144/А до акту порушення ПКЕЕ №015788 від 04.07.2011 року в розмірі 723,89 грн., то судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів погашення зазначеного штрафу, тобто доказів самого факту наявності збитків, що виключає можливість звернення до відповідача з вимогою про їх стягнення.

Список платежів абонента Задунаївське ССТ (а.с.20) не є належним доказом оплати штрафу, оскільки з вказаного списку не вбачається, за яким призначенням оплачено вказану суму; банківська виписка Одеського обласного управління АТ Ощадбанк у м.Одеса за 19.09.2011(а.с.77) також не є доказом погашення штрафу, оскільки з платежу на суму 1790,67 грн. неможливо відокремити штраф, сплачений на користь ВАТ „Одесаобленерго", призначенням платежу є „За ел.енергію сог-но договора 144 за сентябрь 2011", а рукописні примітки „по акту - 723,89" здійснені невідомою особою, тому не приймаються до уваги судовою колегією.

Судова колегія вважає необґрунтованими та безпідставними доводи апеляційної скарги про неправомірність стягнення 182% річних та невідповідність такого нарахування вимогам діючого законодавства та судовій практиці, виходячи з наступного.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як встановлено судом першої інстанції, сторонами в договорі передбачений інший розмір процентів, а саме пунктом 8.2 Договору встановлено, що у випадку несвоєчасної сплати орендних платежів орендар сплачує на користь орендодавця 182% річних з простроченої суми відповідно ст. 625 ЦК України.

Згідно розрахунку річних, здійсненого судом першої інстанції, від суми боргу, яка станом на 01.05.2013 р. склала 3961,00 грн., 182 % річних за прострочений період з 01.05.2013 р. по 29.09.2013 р. включно (152 дні) складає 2998,41 грн. = 3961,00 грн. *182 % /100 *152 дні / 365 днів = 2998,41 грн.

Таким чином, судова колегія зазначає, що вищевказаним договором сторони погодили інший розмір процентів річних, договір підписано та скріплено печатками сторін, крім того, пункт 8.2 договору оренди №4 від 02.01.2011 року не визнаний недійсним в судовому порядку, і є чинним.

При цьому, ФОП ОСОБА_2 не надала доказів того, що вказаний пункт договору укладений з порушенням норм актів цивільного законодавства, а її посилання на судову практику містяться на припущеннях та нічим не підтверджені.

Довід апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме неповідомлення відповідача про час, дату та місце судового засідання, спростовується поштовим повідомленням про вручення ухвали суду про відкладення розгляду справи від 25.10.2013р.(а.с.75), з якого вбачається, що 06.11.2013 року ОСОБА_2 особисто отримала ухвалу суду та була повідомлена про час, дату та місце наступного судового засідання.

Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія зазначає, що відповідач свої зобов'язання згідно договору в повному обсязі не виконав, судом першої інстанції цілком правомірно та обґрунтовано стягнуто з відповідача на користь позивача суму несплаченої орендної плати в розмірі 3961,00 грн., 182% річних з простроченої суми згідно договору оренди №4 від 02.01.2011р. - 2998 грн. 41 коп., 420 грн. 00 коп. - вартість неповернутих батарей, та правомірно відмовлено в стягненні вартості електроенергії та штрафу, нарахованого ВАТ „Одесаобленерго".

За таких обставин, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не підтверджені належними та допустимими доказами, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав, передбачених ст.104 ГПК України, для скасування рішення суду першої інстанції та відмову у задоволенні апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 99, 101- 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Одеської області від 13 листопада 2013 року по справі № 916/2674/13 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до ВГСУ.

Повний текст постанови підписаний 24.12.2013 року

Головуючий суддя А.І. Ярош

Суддя О.О. Журавльов

Суддя В.А. Лисенко