Ухвала

від 10.12.2013 по справі 801/6156/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 801/6156/13-а

10.12.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дугаренко О.В.,

суддів Омельченка В. А. ,

Мунтян О.І.

секретар судового засідання Миронова Є.А.

за участю сторін:

представник позивача- Приватного акціонерного товариства "Санаторій "Київ"- Рогожина Вікторія Олександрівна, довіреність № б/н від 03.12.13,

представник відповідача- Керченської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління міндоходів в АР Крим - Грязнова Галина Михайлівна, довіреність № 3156/10/10-0 від 16.10.13,

розглянувши матеріали справи № 801/6156/13-а за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Санаторій "Київ" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Котарева Г.М. ) від 24.09.13

за позовом Приватного акціонерного товариства "Санаторій "Київ" (вул. Московська, 18,м.Керч,Автономна Республіка Крим,98300)

до Керченської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління міндоходів в АР Крим (вул. С. Борзенко, 40,м.Керч,Автономна Республіка Крим,98300)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.05.13р. №0001382203,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.09.13 у справі № 801/6156/13-а в задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства "Санаторій "Київ" до Керченської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління міндоходів в АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.05.13р. №0001382203- відмовлено.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.09.13, ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу з підстав, що викладені в ній. Представник відповідача наполягав на відмові в задоволенні апеляційної скарги.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що 28.05.2013 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001382203 (а.с.31), відповідно до якого було зменшено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 1-2 квартали 2012 в розмірі 7517231,00 грн.

Підставою прийняття спірного повідомлення-рішення став акт від 13.05.2013 № 686/22.3/03333624 документальної позапланової перевірки позивача з питань підтвердження показників уточнюючих розрахунків з податку на прибуток за період з 01.04.2011 по 30.06.2012

Перевіркою встановлені порушення позивачем: п.п.135.5.5 п.135.5 ст. 135, абз. 1 п.153.4, п.п.153.1.4 ст. 153 Податкового кодексу України (ПК України).

З матеріалів справи вбачається, що між ПАТ „Санаторій „Київ" та ВАТ „Смешанные инвестиции», Росія, м. Москва укладено договір цільової позики від 05.12.2011р. за №1, згідно з умовами якого позивачу передається у власність грошові кошти у розмірі 8000000,0 рос. руб., а останній зобов'язаний повернути у термін та в порядку, передбачений договором вказані кошти (а.с.49).

Відповідно до п. 1.3 договору передбачено, що на суму позики відсотки за користування коштами не нараховуються. Термін повернення позики - 31.12.2012.

Відповідно до реєстраційного свідоцтва ГУ НБУ в АР Крим № 917(а.с.54) договір було зареєстровано в ГУ НБУ в АР Крим 21.12.2011 як безвідсотковий.

12.04.2012 позивачем та ВАТ „Смешанные инвестиции», Росія, м. Москва укладено договір позики № 1, за умовами якого позивачу передається грошові кошти у розмірі 24000000,0 рос. руб, які він зобов'язується повернути в термін і в порядку, передбачений цим договором (до 01.04.2012), метою отримання позики є поповнення обігових коштів(а.с.64)

Згідно п.1.3 договору на суму позики не нараховуються відсотки за користування отриманими коштами.

Відповідно до реєстраційного свідоцтва ГУ НБУ в АРК №954 договір було зареєстровано в ГУ НБУ в АР Крим 26.04.2012р. (лист від 26.04.2012р. №09-037/2613) 0% річних(а.с.68).

06.02.2012 до договору цільової позики від 05.12.2011 № 1 позивачем та ВАТ „Смешанные инвестиции» укладено додаткову угоду № 1 (а.с.51).

07.05.2012 № 1 до договору цільової позики від 12.04.2012 було укладено додаткову угоду № 1 (а.с.66).

Під час перевірки встановлено та не заперечується сторонами, ПАТ „Санаторій „Київ" надіслано повідомлення про зміни до договорів, укладених резидентом-позичальником, який не банком від 24.12.2012, з відміткою Головного управління про реєстрацію додаткових угод: від 07.05.2012 №1, від 23.07.2012 №2 до договору цільової позики від 12.04.2012 № 1, від 06.02.2012 № 1, від 23.07.2012 № 2 до договору цільової позики № 1 від 05.12.2011. (а.с.56-63,70-75)

Реєстрація додаткової угоди №1 від 06.02.2012р. проведена НБУ 24.12.2012р. Реєстрація додаткової угоди №1 від 07.05.2012р. проведена НБУ 24.12.2012р. тобто після закінчення податкового періоду - 2-й квартал 2012 року. Станом на 30.06.12 позики не було повернуто.

Сума 4339458,60 рос.руб. в еквіваленті 1107948 грн., отримана позивачем 27.12.2011 була включена позивачем до складу інших доходів, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування (рядок 03) за 2011 рік.

Відповідно до Акту перевірки відповідач вважає отримані позивачем кошти поворотною фінансовою допомогою, а не позикою, у зв'язку з чим кошти в розмірі 7542852,00 грн. повинні також бути включені до складу інших доходів у Декларації з податку на прибуток (рядок 03).

Згідно з п.п. 14.1.267 ПКУ позика - грошові кошти, що надаються резидентами, які є фінансам установами, або нерезидентами, крім нерезидентів, які мають офшорний статус, позичальник визначений строк із зобов'язанням їх повернення та сплатою процентів за користування сумою позики.

Відповідно до п.п.14.1.257 ПКУ поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

П.п 135.5.5 п. 135.5 ПКУ встановлено, що інші доходи, які враховуються при визначенні оподаткування, включають суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із цим Кодексом мають пільги з цього податку, в тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу.

У разі якщо в майбутніх звітних податкових платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками звітного податкового періоду, в якому відбулося таке повернення.

Положення цього пункту не поширюються на суми поворотної фінансової допомоги, отриманої від засновника/учасника (в тому числі нерезидента) такого платника податку, у випадку повернення такої допомоги не пізніше 365 календарних днів з дня її отримання.

Згідно абз. 1 п.153.4 ст. 153 Податкового Кодексу України з урахуванням особливостей, установлених цим розділом, не включаються в дохід і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку у зв'язку з: отриманням платником податку основної суми фінансових кредитів, у тому числі субординованого боргу, позик від інших осіб - кредиторів, а також поверненням основної суми фінансових кредитів, позик, наданих платником податку іншим особам - дебіторам, отриманням частини консолідованого іпотечного боргу власниками іпотечних сертифікатів участі, заміною однієї частки консолідованого іпотечного боргу на іншу.

Як вбачається зі статуту позивача ВАТ „Смешанные инвестиции» не є засновником/учасником ПАТ .„Санаторій „Київ" (а.с.9).

Порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті, у тому числі поворотної фінансової допомоги, від нерезидентів, у тому числі порядок реєстрації договорів, які передбачають виконання резидентами боргових зобов'язань перед нерезидентами за залученими від нерезидентів кредитами, позиками в іноземній валюті встановлено Положенням про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 17 червня 2004 р. № 270, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15 липня 2004 р. за № 885/9484 (далі - Положення № 270) (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно п.1.1. Положення № 270 резиденти (юридичні особи, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, фізичні особи - громадяни України) (далі - резиденти-позичальники) можуть одержувати кредити, позики, у тому числі поворотну фінансову допомогу в іноземній валюті (далі - кредити), від нерезидентів відповідно до договорів та в порядку, установленому цим розділом.

Згідно п. 1.7. Положення № 270 договори, які передбачають виконання резидентами-позичальниками боргових зобов'язань в іноземній валюті перед нерезидентами за залученими від них кредитами, підлягають обов'язковій реєстрації Національним банком відповідно до Указу Президента України від 27.06.99 № 734 "Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства". Резидентам-позичальникам, які не є банками, видають реєстраційні свідоцтва територіальні управління Національного банку.

Пунктом 1.8. Положення № 270 встановлено, що реєстраційні свідоцтва видаються резидентам-позичальникам, які не є банками, територіальним управлінням за місцезнаходженням обслуговуючого банку.

Пунктом 1.9. Положення № 270 передбачено, що резидент-позичальник зобов'язаний зареєструвати договір до фактичного одержання кредиту.

Згідно п. 1.14. Положення № 270 відомості щодо розміру виплат за користування кредитом зазначаються резидентом-позичальником у повідомленні про договір.

Розмір виплат за користування кредитом (за встановленою договором процентною ставкою, у тому числі в разі плаваючої процентної ставки, з урахуванням комісій, неустойки та інших установлених договором платежів, у тому числі тих, що є санкціями за неналежне виконання умов цього договору) протягом усього періоду дії договору не може перевищувати розмір виплат за максимальною процентною ставкою, яка зазначається під час реєстрації договору, про що має бути визначено в договорі.

Відповідно до п. 1.15. Положення № 270 Національний банк (територіальне управління) здійснює реєстрацію змін до договору на підставі додаткових угод за умови, що розмір виплат за користування кредитом за таким договором з урахуванням додаткових угод не перевищує розміру виплат за максимальною процентною ставкою на дату надходження до Національного банку (територіального управління) пакета документів для реєстрації змін до договору.

Резиденти-позичальники мають передбачати в договорі, що він набирає чинності з моменту його реєстрації, за винятком договорів про одержання кредитів уповноваженими банками на строк, що не перевищує один рік.(п. 1.18)

Якщо зміни до договору згідно з вимогами пункту 2.5 глави 2 та підпункту 4.2.9 пункту 4.2 глави 4 цього розділу потребуватимуть їх реєстрації Національним банком, то резидент-позичальник зобов'язаний зазначити, що відповідні зміни набирають чинності з моменту їх реєстрації Національним банком.

Пунктом 2.5 Положення, передбачені винятки, коли зміни до Договору позики не передбачають внесення змін до реєстраційного свідоцтва про реєстрацію договору.

Внесені зміни на підставі додаткових угод №1 від 06.02.2012р. та №1 від 07.05.2012р. щодо встановлення плати за користування позикою до таких винятків не відносяться.

Таким чином, набуття чинності додатковими угодами, в тому числі, укладеними позивачем та нерезидентом, як і основних договорів пов'язано з їх реєстрацією у відповідних управліннях НБУ.

Поняття поворотної фінансової допомоги та позики, встановлені ст. 14 Податкового Кодексу України вживаються для цілей оподаткування, та не знаходяться в залежності від форми укладеного договору.

На час укладання договорів з ВАТ „Смешанные инвестиции», на час отримання коштів, складання податкової звітності, положення додаткових угод, які встановлювали відсотки за їх користування (1-й, 2-й квартали 2012 року), через відсутність реєстрації в територіальному органі Національного банку України не були чинними.

Відповідно до реєстраційних свідоцтв про реєстрацію договорів від 21.12.2011 № 917 та від 26.04.2012 № 954 ГУ НБУ в АР Крим вони були зареєстровані як безвідсоткові, що відповідає п. 1.3. договорів.

Додаткові угоди №1 від 06.02.2012р. та №1 від 07.05.2012р. №1 від 07.05.2012р. було зареєстровано тільки 24.12.2012 тобто в іншому податковому періоді, ніж той в якому позивачу було зменшено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток.

Суму коштів в еквіваленті 829730,00 грн. позивачем було отримано 02.02.2012 , тобто до укладення додаткової угоди №1 від 06.02.2012р. до договору позики від 05.12.2011р. за №1, а суму коштів в еквіваленті 6547920,00 грн. було отримано 27.04.2012, тобто до укладення додаткової угоди №1 від 07.05.2012р. до договору позики 12.04.2012.

Крім того, позивачем самостійно було включено до складу доходу за 2011 1107948 грн., отриману позивачем 27.12.2011 за договором позики від 05.12.2011 № 1, та не оскаржено податкове повідомлення -рішення від 25.02.2013 № 0000242203.

Отже вказані суми було перераховано за умовами договорів, в п.1.3 яких чітко вказано на відсутність нарахування будь-яких відсотків на отримані позики.

Позивач посилається в обґрунтування вказаних доводів на пункти 2.7, які є ідентичними в обох договорах та на ст. 1048 Цивільного кодексу України.

Згідно п. 2.7 договорів встановлено, що розмір виплат за користування позикою (по встановленій договором відсотковій ставці, в тому числі у випадку плаваючої процентної ставки, з урахуванням комісій, неустойки та інших установлених договором платежів, у тому числі тих, що є санкціями за неналежне виконання умов цього договору) протягом усього періоду дії договору не може перевищувати розмір виплат за максимальною процентною ставкою, яка зазначається під час реєстрації договору, про що має бути визначено в договорі.

Проте самими договорами не було встановлено будь-якої відсоткової ставки, а сам пункт 2.7. повністю відтворює п. 1.15 Положення № 270 та стосується обмеження максимальної ставки та умов реєстрації таких змін.

Згідно ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Однак, основними договорами від 05.12.2011р. за №1 та 12.04.2012 № 1, в редакції на час перерахування коштів було чітко визначено, що відсотки за користування отриманими коштами не нараховуються.

Враховуючи, що відповідачем визначено отримані коштів не як безвідстокову позику, а саме як поворотну фінансову допомогу, наданий позивачем лист ГУ НБУ в АР Крим від 21.08.2013 за вих № 09-0170/4638 (а.с.199) є неналежним та допустимим доказом.

Стосовно додаткових угод до договору від 05.12.2011р. за №1, укладену 08.12.2011 (а.с.186), та до договору від 12.04.2012 № 1, укладену 16.04.2012 (а.с.187), колегія суддів зазначає, що вказані додаткові угоди не було зареєстровано в територіальному управління НБУ, що відповідно до Положення № 270 свідчить про їх нечинність, та не надавались під час проведення перевірки.

Таким чином, судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно з'ясовані обставини справи, що мають значення для справи, висновки суду, викладені в судовому рішенні відповідають обставинам справи та засновані на правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення суду першої інстанції -відсутні.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Санаторій "Київ" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.09.13 у справі № 801/6156/13-а залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.09.13 у справі № 801/6156/13-а залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 16 грудня 2013 р.

Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко

Судді підпис В.А.Омельченко

підпис О.І. Мунтян

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко