Ухвала

від 04.12.2013 по справі 2а/1570/4973/2011

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2013 р.Справа № 2а/1570/4973/2011

Категорія: 5.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Цховребова М. Г

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Золотнікова О.С., Скрипченка В.О.,

при секретарі Лопушанській В.В.,

за участю представника позивача Каштальян Л.М., представника відповідача Покотіло Д.Ю. та прокурора Шевченко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Південної митниці на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2012 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАЛЬМІРА ПЛЮС» до Південної митниці (правонаступник - Південна митниця Міндоходів ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

04.07.2011р. ТОВ «ПАЛЬМІРА ПЛЮС» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду із позовом до Південної митниці (правонаступник - Південна митниця Міндоходів ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 29.04.2011 року:

- №119, яким донараховане грошове зобов'язання (ввізне мито) у розмірі 39 354,17 грн. (з яких 31 483,34 грн. - основний платіж та 7 870,83 грн. - штрафні санкції ) - за порушення УКТЗЕД та Закону України «Про Митний тариф України» від 05.04.2001 року №2371-ІІІ;

- №120, яким донараховане грошове зобов'язання на суму 165 287,54 грн. (з яких 132 230,03 грн. - основний платіж та 33 057,51 грн. - штрафні санкції ) - за порушення вимог пп.3.1.2 п.3.1 ст.3, п.4.3 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР, який діяв на момент подання вантажно-митних декларацій до митного оформлення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується з податковими повідомленнями-рішеннями від 29.04.2011 року №119 та №120, вважає їх незаконними та винесеними всупереч нормам діючого законодавства.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2012 року адміністративний позов ТОВ «ПАЛЬМІРА ПЛЮС» - задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Південної митниці від 29 квітня 2011 року №119 і №120.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду 1-ї інстанції, представник Південної митниці 30.08.2012 року подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом, при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми процесуального та матеріального права та просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23.08.2012 року, прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши суддю - доповідача, виступи сторін та перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність належних підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Позивач - ТОВ «ПАЛЬМІРА ПЛЮС» 17.06.2002 року зареєстроване як юридична особа, ідентифікаційний код: 32078434, місцезнаходження: 65014, м. Одеса, Сабанський провулок,1.

25.06.2002 року підприємство позивача було зареєстровано платником податку на додану вартість, про що видане відповідне свідоцтво.

Крім того, ТОВ «ПАЛЬМІРА ПЛЮС» зареєстровано в Південній митниці як суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності.

23.04.2009 року позивачем за ВМД №500060735/2009/003418 в зоні діяльності Південної митниці здійснено митне оформлення товару - рис білий, повністю обрушений, шліфований, довгозерний, дроблений, зерна рису не пропарені, не глазуровані та не є напівфабрикатом, співвідношення довжини/ширини 3 або більше, вміст дроблених (битих) зерен склав 27,40 %, вміст вологи 13,5 %, упакований в п/п мішках (10000 мішків), торгівельна марка відсутня, «чиста»вага товару без первинної упаковки 250000 кг, фірма виробник ifac», В'єтнам, країна виробництва В'єтнам, VN врожаю 2009 року.

Правильність класифікації даного товару перевірено Південною митницею 21.04.2009 року: код товару - 1006400000 підтверджено.

02.06.2009 року позивачем за ВМД №500060735/2009/004674 у зоні діяльності Південної митниці було здійснено митне оформлення товару - рис білий, повністю обрушений, шліфований, довгозерний, дроблений, зерна рису не пропарені, не глазуровані та не є напівфабрикатом, дрібні частини зерна, довжина яких дорівнює або менше ніж ѕ середньої довжини цілого зерна, вміст дроблених (битих) зерен склав 25,60 %, вміст вологи 13,4 %, упакований в п/п мішках (1922 мішків), торгівельна марка відсутня, «чиста»вага товару без первинної упаковки 48050 кг, фірма виробник rice».

Правильність класифікації даного товару перевірено Південною митницею 02.06.2009 року: код товару - 1006400000 підтверджено.

Відповідно до висновків Одеської служби з експертного забезпечення митних органів Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи Державної митної служби України №16-376 від 17.04.2009 року та №16-493 від 28.05.2009 року, надані на дослідження проби за визначеними показниками відповідають рису білому, з обрушеним зерном, шліфованому; співвідношення довжини/ширини для наданих проб більш як 3.

19 квітня 2011 року, відповідно до вимог «Порядку проведення митними органами невиїзних документальних перевірок» (затв. Постановою КМУ від 02.02.2011р. №71 ) та на підставі наказу Південної митниці від 22.03.2011 року №262, робочою групою Південної митниці було проведено невиїзну документальну перевірку стану дотримання ТОВ «ПАЛЬМІРА ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 32078434) на предмет повноти нарахування та сплати до Державного бюджету України податків та зборів при митному оформленні товару «рис» в режимі «імпорт» за кодом згідно УКТЗЕД 1006400000 за період 2008-2010р.р. за ВМД від 23.04.2009 року №500060735/2009/003418, від 02.06.2009 року №500060735/2009/004674 в зоні діяльності Південної митниці.

Про початок проведення цієї перевірки керівника ТОВ «ПАЛЬМІРА ПЛЮС» було повідомлено рекомендованим листом Південної митниці від 22.03.2011 року №35/28-01/3858, про продовження проведення перевірки - листом від 06.04.2011 року №35/28-01/4789, за адресою: м.Одеса, вул.Дальницька,46, оф. 402.

19 квітня 2011 року за результатами цієї перевірки було складено відповідний акт №0020/11/500000000/0032078434.

Відповідно до висновків зазначеного акту перевірки, за результатами невиїзної документальної перевірки стану дотримання ТОВ «ПАЛЬМІРА ПЛЮС» на предмет повноти нарахування та сплати до Державного бюджету України податків та зборів при митному оформленні «рис» в режимі «імпорт» за кодом згідно УКТЗЕД 1006400000 за період 2008-2010 роки за ВМД типу ІМ40 від 23.04.2009 року №500060735/2009/003418, від 02.06.2009 року №500060735/2009/004674 в зоні діяльності Південної митниці виявлено, що відбувалася зміна коду товару за УКТЗЕД з 1006400000 (ставка мита -5 %) на код 1006309800 (ставка мита -5%), та зміна рівня митної вартості, що, в свою чергу, призвело до виникнення у платника податків податкового зобов'язання по сплаті ввізного мита та ПДВ, сума якого, відповідно до п.54.3 ст.54 ПК України, була самостійно визначена митницею; податкове зобов'язання ТОВ «ПАЛЬМІРА ПЛЮС», визначене за результатами невиїзної документальної перевірки, складає 163713,37 грн., в тому числі ввізне мито -31483,34 грн., ПДВ -132230,03 грн.

Також, з даного акту вбачається, що вищенаведені порушення встановлені відповідачем виходячи з наступного, зокрема:

- згідно листа ДМСУ від 26.02.2011 року №11/2-10.16/3202-ЕП у разі, якщо товар являє собою суміш битого та цілого рису, класифікація такого товару здійснюється згідно положень ОПІ та листа Держмитслужби від 15.10.2009 року №11/4-10.14.9956-ЕП, а саме: битим рисом не вважаються суміші битого рису з іншими видами рису, які містять у своєму складі менше 50 % битого рису. З урахуванням зазначеного, такі суміші класифікуються у відповідних товарних підкатегоріях, відмінних від товарного коду битого рису 1006400000 згідно з УКТЗЕД;

- перевіркою встановлено, що за ВМД типу ІМ40 від 23.04.2009 року №500060735/2009/003418, від 02.06.2009 року №500060735/2009/004674 відбулася зміна коду товару за УКТЗЕД з 1006400000 (ставка мита - 5 %) на 1006309800 (ставка мита - 5 %) та зміна рівня митної вартості;

- за ВМД №500060735/2009/003418 від 23.04.2009 року встановлено, що митна вартість має бути встановлена на рівні 904750 грн. Сплачено за ВМД митних податків та зборів на загальну суму 100100 грн. (у тому числі ввізне мито -19250,00 грн., ПДВ - 80850 грн .), підлягало б сплаті з урахуванням даних відділу контролю митної вартості та класифікації товарів - 235235 грн. (у тому числі ввізне мито -45237,50 грн., ПДВ -189997,50 грн .), різниця між нарахованими внаслідок перевірки митними податками та зборами та фактично сплаченими за ВМД становить 135135 грн. (у тому числі ввізне мито -25987,50 грн., ПДВ -109147,50 грн. );

- за ВМД №500060735/2009/004674 від 02.06.2009 року встановлено, що митна вартість має бути встановлена на рівні 183195 грн. Сплачено за ВМД митних податків та зборів на загальну суму 19052,33 грн. (у тому числі ввізне мито -3663,91 грн., ПДВ -15388,42 грн .), підлягало б сплаті з урахуванням даних відділу контролю митної вартості та класифікації товарів -47630,70 грн. (у тому числі ввізне мито -9159,75 грн., ПДВ -38470,95 грн .), різниця між нарахованими внаслідок перевірки митними податками та зборами та фактично сплаченими за ВМД становить 28578,37 грн. (у тому числі ввізне мито - 5495,84 грн., ПДВ - 23082,53 грн .);

- загальна різниця між нарахованими внаслідок перевірки митними платежами та фактично сплаченими за ВМД від 23.04.2009 року №500060735/2009/003418, від 02.06.2009 року №500060735/2009/004674 становить -163713,37 грн. (у тому числі ввізне мито - 31483,34 грн., ПДВ - 132230,03 грн .).

Висновком про результати розгляду заперечення до акту від 19.04.2011 року №0020/11/500000000/0032078434 факти та висновки, наведені в акті підтверджено, а акт №0020/11/500000000/0032078434 від 19.04.2011 року - залишено без змін.

Податковим повідомленням-рішенням відповідача №119 від 29.04.2011 року позивача повідомлено, що згідно з пп.41.1.2 п.41.1 ст.41, пп.54.3.2 п.54.3 ст.54, п.123.1 ст.123 ПК України, на підставі акту перевірки №0020/11/500000000/0032078434 від 19.04.2011 року, встановлено порушення УКТЗЕД, Закону України від 05.04.2001р. №2371-ХІІ, у зв'язку з чим, визначено суму грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій ) за платежем: «мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності» на загальну суму 39 354,17 грн. (в т.ч. за основним платежем - 31483,34 грн., за штрафними санкціями - 7870,83 грн .).

Податковим повідомленням-рішенням відповідача №120 від 29.04.2011 року позивача повідомлено, що згідно з пп.41.1.2 п.41.1 ст.41, пп.54.3.2 п.54.3 ст.54, п.123.1 ст.123 ПК України, на підставі акту перевірки №0020/11/500000000/0032078434 від 19.04.2011 року, встановлено порушення п.3.1 ст.3, п.4.3 ст.4 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (діючого на момент подання ВМД до митного оформлення ), у зв'язку з чим визначено суму грошового зобов'язання (з застосуванням штрафних санкцій ) за платежем: «податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності» на загальну суму 165287,54 грн. (в т.ч. за основним платежем -132230,03 грн., за штрафними санкціями - 33057,51 грн. ).

Зазначені податкові повідомлення-рішення були направлені позивачу 29.04.2011 року по пошті за адресою: 65045, м.Одеса, пр.Олександрівський,3, кв.18.

Не погоджуючись з вказаними вище податковими повідомлення-рішення відповідача від 29.04.2011 року №№119,120, позивач оскаржив їх спочатку в адміністративному порядку, а, отримавши листом ДМС України від 15.06.2011 року №11.1/2-15.1/8932 про залишення його скарги без розгляду, оскаржив ці дії та рішення до суду.

Вирішуючи справу по суті та задовольняючи позов, суд 1-ї інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог та відповідно, неправомірності спірних дій та рішень відповідача.

Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, цілком погоджується з такими висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх обґрунтованими та заснованими на законі, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України , орган державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Спірні правовідносини врегульовано законодавством (чинним та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин ): Податковим кодексом України від 02.12.2010р. №2755-VI , Митним кодексом України від 11.07.2002р. №92-IV , Законами України «По митний тариф» від 05.04.2001р. №2371-III , «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР, «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-III.

Так, у відповідності до положень п.п.12,14,19,35 ст.1 МК України:

- митна декларація - письмова заява встановленої форми, яка подається митному органу і містить відомості щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, необхідні для їх митного оформлення або переоформлення;

- митне оформлення - виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів;

- пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур;

- митні процедури - операції, пов'язані із здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів.

Згідно із приписами Закону України №2371-ІІІ , митний тариф України - це систематизований згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності перелік ставок ввізного мита, яке справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України. Товарною номенклатурою Митного тарифу України є Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД ), яка базується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів.

Також, ст. 70 МК України передбачено, що метою митного оформлення є засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю, а також статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів і транспортних засобів. Митне оформлення здійснюється посадовими особами митного органу.

Як слідує зі ст.72 МК України , митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню.

А відповідно до ст.259 МК України , митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу .

В ст. 260 МК України встановлено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу . Порядок визначення митної вартості товарів поширюється на товари, які переміщуються через митний кордон України. Для цілей визначення митної вартості використовується інформація, підготовлена у спосіб, сумісний з принципами бухгалтерського обліку, прийнятими у відповідній країні і доцільними для певного методу визначення митної вартості. Методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та умови їх застосування встановлюються цим Кодексом.

Відповідно до ст.261 МК України , відомості про митну вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, використовуються для нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів), ведення митної статистики, а також у відповідних випадках для розрахунків у разі застосування штрафів, інших санкцій та стягнень, встановлених законами України. Митні органи зобов'язані забезпечити в установленому порядку доступ до інформації про закони, інші нормативно-правові акти, нормативні документи та судові рішення загального застосування щодо питань, пов'язаних з визначенням митної вартості товарів.

Згідно ж із ст.262 МК України , митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості. Порядок та умови декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлюються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення декларацій митної вартості - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Як вбачається зі ст. 265 МК України , митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості.

До того ж, у відповідності до положень ст.313 МК України , митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД. При цьому, рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств і громадян.

Крім того, ст. 69 МК України передбачено, що незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи.

А згідно з вимогами ст.78 МК України , митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом митних процедур, визначених ним на підставі цього Кодексу відповідно до заявленого митного режиму.

Відповідно до приписів ч.ч.2,3 ст.90 МК України , зміна, доповнення чи відкликання можуть бути здійснені лише до моменту прийняття митним органом митної декларації до митного оформлення. Зміна, доповнення та відкликання митної декларації після її прийняття митним органом до митного оформлення не допускаються. Внесення до митної декларації змін чи доповнень, які мають істотне значення для застосування процедур митного контролю щодо товарів і транспортних засобів або впливають на умови оподаткування товарів чи застосування до них заходів нетарифного регулювання, здійснюється шляхом подання митному органу нової митної декларації, якщо це дозволяється відповідно до цього Кодексу .

Також, при чому, слід вказати, що у відповідності до пп.«б» п.10.1 ст.10 ЗУ №168/97-ВР , особами, відповідальними за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, є митний орган при справлянні податку з осіб, визначених у п.2.4 ст.2 цього Закону .

Пунктом 10.3 ст.10 Закону України №168/97-ВР встановлено, що платники податку, визначені у п.2.4 ст.2 цього Закону , відповідають за дотримання правил надання інформації для розрахунку бази оподаткування (суми податку, належного до сплати ) особі, визначеній у пп."б" п.10.1 цієї статті.

Відповідно до вимог п.54.5 ст.54 ПК України , якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

А згідно з пп.4.2.1 п.4.2 ст.4 Закону України №2181-ІІІ , якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом.

Окрім того, ще слід зазначити, що відповідно до Постанови Верховного Суду України від 12.09.2011 року по справі №21-176а11, прийнятої за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, якщо митні органи, приймаючи вантажні митні декларації, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів ), то в подальшому вони не мали правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки стосовно класифікації товару, за виключенням випадку коли така помилка була наслідком протиправних дій імпортера, зокрема, зазначення у вантажних митних деклараціях недостовірних відомостей.

Згідно із ст.244-2 КАС України , рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Таким чином, виходячи з системного аналізу вищенаведених вимог діючого у цій сфері законодавства, а також з урахуванням того, що відповідач, приймаючи ВМД №500060735/2009/003418 від 23.04.2009р. та ВМД №500060735/2009/004674 від 02.06.2009р. перевірив та підтвердив правильність класифікації товару за зазначеними ВМД за кодом товару - 1006400000, пропустив зазначений товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів ), не представив жодних доказів в підтвердження того, що помилка стосовно класифікації товару була наслідком саме протиправних дій імпортера, а митний контроль після завершення митного оформлення можливий лише за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України, судова колегія, як і суд 1-ї інстанції вважає, що відповідач, в даному конкретному випадку, приймаючи спірні рішення, діяв неправомірно та не у спосіб передбачений законом.

При цьому, ще слід вказати і на ту обставину, що неправомірні висновки про нібито порушення підприємством позивача митного законодавства були зроблені відповідачем на підставі листів ДМСУ від 26.02.2011 року №11/2-10.16/3202-ЕП та від 15.10.2009 року №11/4-10.14.9956-ЕП, тобто на підставі роз'яснень, датованих більш пізніше ніж було фактично здійснено митне оформлення товару за спірними ВМД .

Отже, за вказаних обставин, судова колегія вважає, що суд 1-ї інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 29.04.2011р. №119 і №120 прийняті відповідачем не на підставі та не у спосіб, що передбачені законодавством України, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень, непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення, а тому, відповідно, вони дійсно є протиправними та підлягають скасуванню.

До того ж, судова колегія звертає увагу, що відповідно до приписів ст.ст.11,71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

А відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, що, в свою чергу, в даному випадку, не було належним чином зроблено представниками відповідача та прокуратури при розгляді справи в судах 1-ї та 2-ї інстанцій.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у апеляційних скаргах доводи правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже, за таких обставин, судова колегія, діючи в межах доводів апеляційних скарг, відповідно до ст.200 КАС України, залишає ці апеляційні скарги сторін без задоволення, а постанову окружного суду - без змін.

Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,206,254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Південної митниці - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2012 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий: Ю.В. Осіпов

Судді: О.С. Золотніков

В.О. Скрипченко