Постанова

від 12.12.2013 по справі 801/8835/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 801/8835/13-а

12.12.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дадінської Т.В.,

суддів Омельченка В. А. ,

Дудкіної Т.М.

секретар судового засідання Паздеріна О. М.

за участю сторін:

представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондитерпромінвест"- Ходус Микола Генадійович, довіреність № б/н від 02.09.13

представник відповідача - Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим- не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (головуючого судді Тоскіна Г.Л. ) від 26.09.13 у справі № 801/8835/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондитерпромінвест" (вул. Севастопольська, 39, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95013)

до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим (вул. М.Залки, 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)

заявник апеляційної скарги: Державна податкова інспекція у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим (вул. М.Залки, 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 26.09.2013 року у справі № 801/8835/13-а адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерпромінвест» до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправним та скасування наказу було задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим від 22.08.2013 № 510. Судом також вирішено питання щодо розподілу судових витрат по справі.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 26 вересня 2013 року, прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову позивачу відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що спірний наказ було прийнято у відповідності із положеннями Податкового кодексу України.

У судове засідання представник відповідача не з'явився. Про дату, час і місце апеляційного розгляду справи відповідач сповіщений належним чином.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін, або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Представник позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, вважав, що судове рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону та ухвалено на підставі повного з'ясування обставин справи, що мають значення для справи. Представник позивача просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити судове рішення суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів, заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом АР Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини у справі виникли у зв'язку із прийняттям відповідачем наказу № 510 від 22.08.2013 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Кондитерпромінвест», відповідно до якого було вирішено провести документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Кондитерпромінвест» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.12.2012 року у відповідності з підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 20.1.4. статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право: проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно положень пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового Кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Кодексом визначено конкретні форми і способи реалізації відповідачем своїх повноважень у сфері забезпечення державної податкової політики, які в силу ст. 19 Конституції України є вичерпними і дотримання яких є безумовним обов'язком відповідача.

Спосіб -це визначений законом в рамках компетенції суб'єкта владних повноважень порядок, у якому здійснюються дії, спрямовані на реалізацію владних повноважень. Здійснюючи такі дії, суб'єкти владних повноважень можуть спиратись тільки на компетенційні права і обов'язки та використовувати у своїй діяльності ті засоби, форми, прийоми, що передбачені законодавством.

Відповідно до п. 75.1 статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Особливості проведення документальної невиїзної перевірки визначені статтею 79 Податкового кодексу України.

Так відповідно до п.п. 79.1, 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Таким чином, положенням ст. 79 Податкового кодексу України чітко визначено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу, і за умови дотримання встановленого порядку її проведення.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначений статтею 78 Податкового кодексу України, відповідно до підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 якого документальна перевірка платника податків здійснюється у разі, якщо платником податків подано в установленому порядку органу державної податкової служби заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були дослідженні під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність у відповідача підстав, визначених підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, для проведення позапланової невиїзної документальної перевірки позивача.

Судова колегія погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки у наданих позивачем відповідачу запереченнях на висновки акту перевірки від 04.06.2013 року № 3383/22.1/32633530 та податкові повідомлення-рішення, що були прийняті за наслідками вказаного акту, позивач у своїх скаргах (запереченнях) за № 33 від 18.06.2013 року та № 37 від 22.07.2013 року не посилався на обставини, що не були дослідженні під час перевірки, та об'єктивний розгляд яких був неможливий без проведення перевірки.

У наданих скаргах позивач посилався виключно на наданням ним податковому органу ухвали Господарського суду АР Крим від 11.04.2013 року по справі № 2-6/295-2010 про припинення провадження у справі про банкрутство одразу ж після отримання копії наказу № 1613 від 18.04.2013 року про проведення перевірки з 20.05.2013 року на підставі підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, відповідно до якого документальна перевірка проводиться у разі, якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подану заяву про зняття з обліку платника податків.

Тобто, скаргами за № 33 від 18.06.2013 року та № 37 від 22.07.2013 року позивач просив скасувати податкові повідомлення-рішення від 01.07.2013 року № 0006052201 та № 0006062201, що прийняті на підставі висновків акту перевірки від 04.06.2013 року № 3383/22.1/32633530, скасувати сам акт перевірки та наказ № 1613 від 18.04.2013 року, на підставі якого було проведено перевірку, оскільки були відсутні підстави для проведення перевірки у відповідності із положеннями підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України з причини припинення провадження про банкрутство позивача і про ці обставини податковій інспекції було відомо ще до початку перевірки.

Той факт, що відповідачу було відомо про те, що провадження у справі про банкрутство ТОВ «Кондитерпромінвест» припинено, вбачається з відомостей акту попередньої перевірки від 04.06.2013 року № 3383/22.1/32633530 (п. 2.7 акту).

Таким чином, позивач у скаргах за № 33 від 18.06.2013 року та № 37 від 22.07.2013 року посилався на обставини, що були дослідженні відповідачем під час перевірки, висновки якої оскаржувалися, а тому у податкової інспекції були відсутні правові підстави для проведення повторної перевірки у відповідності із положеннями підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та прийняття наказу № 510 від 22.08.2013 року.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Суд першої інстанції правильно з'ясував характер спірних правовідносин у справі у повному обсязі дослідив фактичні обставини справи, правильно надав юридичну оцінку спірним правовідносинам у справі, доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення суду першої інстанції - відсутні.

Але судова колегія вважає за необхідним змінити постанову суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат у відповідності із положеннями статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Таким чином, понесені позивачем судові витрати суд присуджує на користь позивача з Державного бюджету України.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 201 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є: правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 26 вересня 2013 року у справі № 801/8835/13-а змінити.

Викласти пункт 3 резолютивної частини постанови в наступній редакції:

«Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерпромінвест» (ЄДРПОУ 32633530) 34,41 грн. (Тридцять чотири гривні сорок одну копійку» судових витрат по сплаті судового збору».

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 26 вересня 2013 року у справі № 801/8835/13-а залишити без змін.

Постанова набирає законну силу з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 17 грудня 2013 р.

Головуючий суддя підпис Т.В. Дадінська

Судді підпис В.А.Омельченко

підпис Т.М. Дудкіна

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.В. Дадінська