Ухвала

від 12.12.2013 по справі 2а-12695/12/0170/3

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-12695/12/0170/3

12.12.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дадінської Т.В.,

суддів Дудкіної Т.М. ,

Омельченка В. А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Сімферопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (головуючого судді Шкляр Т.О. ) від 29.08.2013 по справі №2а-12695/12/01703

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СПТК Доломит" (вул. Підгорна, буд.33, Кольчугине, Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим,97551)

до Сімферопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим (вул. Бєлова, 2, с. Мирне, Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим, 97503)

про визнання нечинним та скасування наказу, про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.08.2013 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СПТК Доломит" до Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування наказу, про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено: визнано протиправним та скасовано податковe повідомлення-рішення Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби № 0001501501 від 23.10.2012, № 0001621502 від 23.10.2012, № 0001611502 від 23.10.2012.

Також судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат по справі.

Не погодившись з даним рішенням суду Сімферопольська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів в АР Крим звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.08.2013 скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2013, клопотання Сімферопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим про заміну відповідач по справі задоволено, а саме: замінено відповідача у справі №2а-12695/12/0170/3 Сімферопольську міжрайонну державну податкову інспекцію АР Крим Державної податкової служби на його правонаступника - Сімферопольську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів в АР Крим (юридична адреса: вул. Бєлова, 2, с. Мирне, Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим, 97503).

У судове засідання 12.12.2013 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом АР Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини у справі виникли у зв'язку із збільшенням позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 34770,00 грн., у т.ч.: за основним платежем 27816,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 6954,00 грн. за податковим повідомленням-рішенням від 23.10.2012 за № 0001501501; збільшенням суми грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 27816,25 грн. у т.ч.: за основним платежем у розмірі 22253,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 5563,25 грн. за податковим повідомленням-рішенням від 23.10.2012 № 0001611502 та зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 5563,25 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі висновків акту Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим ДПС від 26.09.2012 № 1614/15-02/36972815 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "СПТК Доломит", з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово - господарських операції з ТОВ БВП "Строитель - Плюс" ( код ЄДРПОУ 31263808), ПП «Ротонда Торг» (код ЄДРПОУ 366165656), ПП «Габарит-груп» (код ЄДРПОУ 35941644), ПП «Гранд-М» (код ЄДРПОУ 33581667), ПП "Райс-М» (код ЄДРПОУ 33655597), ПП «Грандпродукт» (код ЄДРПОУ 34946788), ТОВ «ВТК «Окнополь» (код ЄДРПОУ 36070617), ТОВ «Бренд Строй» (код ЄДРПОУ 36165567), ПП «Сіті Буд» (код ЄДРПОУ 37081640), ПП "Скіпер" (код ЄДРПОУ 37081677), ПП «Добре місто» (код ЄДРПОУ 37081745), ПП «Комманд» (код ЄДРПОУ 37081766), ПП «Мобкримторг» (код ЄДРПОУ 37081792), ПП «Визит Торг» (код ЄДРПОУ 37081939), ПП «Нантехімідж» (код ЄДРПОУ 37081965), ПП "Кримторг» (код ЄДРПОУ 32271261), ТОВ "БК "Акрополь" (код ЄДРПОУ 32841299), ПП «Базис Торг» ( код ЄДРПОУ 36165986), ПП «Укрторгпартнер» (код ЄДРПОУ 36693415), ПП «Кримспецтехнолоджи» (код ЄДРПОУ 36693441), ТОВ «Тонар-Крим» (код ЄДРПОУ 37860178), ТОВ «Кримстройиндустрия» (код ЄДРПОУ 32100553), ТОВ «Аквамарин» (код ЄДРПОУ 32836776), ПП «Евроградстрой» (код ЄДРПОУ 34836406), ПП "Прима Торг" (код ЄДРПОУ 37081588), ТОВ «ТМ- Компані» (код ЄДРПОУ 37132621), Фірма "Капітель Плюс" (код ЄДРПОУ 31095815), КП «Альянс» (код ЄДРПОУ 32468812), ПП «Пан Буд» (код ЄДРПОУ 37081614), ПП «Беллатрикс» (код ЄДРПОУ 37081991), ПП «Севелітстрой» (код ЄДРПОУ 55096833), ПП "Мастерторг" (код ЄДРПОУ 37196250) за період з 01.01.2009 по 31.03.2012", яким встановлено заниження позивачем податку на прибуток у загальній сумі 27816 грн., у т.ч.: 1 квартал 2011 року в сумі 3102 грн., 2 квартал 2011 року в сумі 1979 грн., 2-3 квартали 2011 року в сумі 3580 грн., 2- 4 квартал 2011 року в сумі 24714 грн.; та заниження позивачем податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету у сумі 22 252,64 грн., у т.ч.: березень 2011 р. на суму - 2481,45 грн., травень 2011 р. на суму - 1583,01 грн., липень 2011 р. на суму - 647,50 грн., серпень 2011 року на суму - 483,33 грн., за вересень 2011 року на суму - 150,00 грн., за жовтень 2011 року на суму - 498,00 грн., за листопад 2011 року на суму - 14496,72 грн., за грудень 2011 року на суму - 1912,63 грн.

За період з 26.02.2010 по 31.03.2012 ТОВ "СПТК Доломит" задекларовано валові витрати у сумі 4 904 136 грн.

За даними акту перевірки встановлено завищення позивачем суми валових витрат за період з 26.02.2010 по 31.03.2012 по взаємовідносинам з КП "Альянс" (ЄДРПОУ 32468182) та ПП "Пан Буд" (ЄДРПОУ 37081614) у сумі 111 263 грн.

На підставі всього вищевикладеного, податкова інспекція дійшла висновку що правочини між позивачем та контрагентами КП "Альянс", ПП "Пан Буд" здійснені без мети настання реальних наслідків і не встановлено факту передачі товарів (надання послуг) від продавця до покупців, у зв'язку з чим, вони є нікчемними та не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України « Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину» зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За наявними у матеріалах справи доказами судова колегія не вбачає підстав до висновку про те, що правочини між позивачем та вищевказаними суб'єктами господарювання суперечать інтересам держави та суспільства, недійсність правочинів прямо не встановлена законом, а тому згідно приписів статті 215 Цивільного кодексу України такі правочини є оспорюваними, тобто підлягають визнанню судом недійсними у порядку, встановленому законом. Але, у судовому порядку не оспорено дійсність вказаних правочинів.

Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Тобто, вказаною нормою Кодексу чітко визначено, що правочини, що не відповідають інтересам держави і суспільства є не нікчемними а недійсними, що визнається в судовому порядку.

Як слідує з постанови Пленуму ВСУ від 6 листопада 2009 року N 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

На час прийняття спірних податкових повідомлень - рішень у податкової інспекції були відсутні відповідні вироки суду відносно фіктивності КП "Альянс", ПП "Пан Буд".

Термін "господарська діяльність" суд застосовує у значенні, наведеному у підпункті 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України а саме: діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами та у значенні, наведеному у пункті 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: "будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи".

Судовою колегією враховується, що на формування показників податкового кредиту та валових витрат впливають операції з закупівлі товарів (робіт, послуг), а також подальша їх реалізація за ціною не нижче вартості.

Згідно статті 1 Закону України від 16.07.1999 №996-14 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків є обов'язковою ознакою господарської операції. Усі господарські операції, які були проведені між позивачем та його контрагентами КП "Альянс", ПП "Пан Буд, спричинили реальні зміни майнового стану позивача - вказаний факт підтверджується наступними матеріалами справи.

Так між ТОВ "СПТК Доломит" та КП "Альянс" було укладено наступні договори: договір поставки товарів від 30.11.2011; договір про надання послуг від 30.11. 2011.

Пунктом 2.2 договору поставки товарів від 30.11.2011передбачено, що поставка товару здійснюється на умовах самовивозу зі складу Поставщика - КП "Альянс".

Також між ТОВ "СПТК Доломит" та ПП "Пан Буд" було укладено договір про поставку товарів № 255 від 02.03.2011.

Отримання позивачем товарів, робіт від КП "Альянс", ПП "Пан Буд" на загальну суму 133 515,79 грн. (49 924,41 грн. + 83 591,38 грн.), у т.ч.: ПДВ 22 252,64 грн. (8 320,74 грн. + 13 931,90 грн.) підтверджується первинними документами, а саме: видатковими накладними, актами про надання послуг, на підставі яких товар, роботи оприбутковано проводкою на бухгалтерських рахунках 205 "Будівельні матеріали" та 84 "Інші операційні витрати", що також підтверджується висновком судової експертизи № 310/12 від 26.07.2013, призначеної по справі.

Оплата позивачем придбаних у КП "Альянс" та ПП "Пан Буд" товарів та послуг підтверджується платіжними дорученнями № 265, № 264, № 286, № 35, № 38, № 95, № 103, № 141, № 156, № 174, № 193, № 207, № 109, № 263 на загальну суму 133 515,64 грн., у тому числі ПДВ 22 299,64 грн., що підтверджено висновком судової експертизи № 310/12 від 26.07.2013 р.

Для перевезення вказаних товарів ТОВ "СПТК Доломит" було укладено договір з СПД ОСОБА_2 про організацію транспортного обслуговування № 11 від 01.03.2011, відповідно до якої СПД ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_4) здійснює доставку будівельних матеріалів на будівничий майданчик заказчика ТОВ "СПТК Доломит".

Згідно договору поставки №20/01 від 20.01.2011 ТОВ "СПТК Доломит" реалізував будівельні матеріали МЧП "Стімул". Передача - приймання товару здійснювались на складі постачальника - ТОВ "СПТК Доломит" відповідно до умов вищевказаного договору.

Поставка позивачем товару МЧП "Стімул", зокрема, замків накладних, глазків дверних, номерків пластикових, коробок дверних, петель універсальних підтверджується видатковими накладними № 13, № 20, № 28, № 48, № 51 за період 04.03.2011 р. по 31.05.2011 р. на загальну суму 24 081,88 грн., в тому числі ПДВ 4013,65 грн.

Позивачем видано МЧП "Стімул" податкові накладні № 14, № 21, № 27, № 48, № 51 за період 04.03.2011 р. по 31.05.2011 р. на будівельні матеріали в асортименті на загальну суму 24 081,88 грн., в тому числі ПДВ 4013,65 грн.

Оплата товару МЧП "Стімул" підтверджується платіжними дорученнями № 1382, № 2823, № 2885, № 4057, № 11029.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем укладено договір поставки № 299 від 26.04.2011 з КРВП "Кримтролейбус". Поставка товару за договором здійснюється автомобільним транспортом продавця.

Поставка позивачем товару КРВП "Кримтролейбус", зокрема, фанери ФК, досок обрізних 25 мм підтверджується видатковими накладними № 53, № 61, № 67, № 71, № 75 за період з 06.06.2011 р. по 15.09.2011 р. на загальну суму 10697,77 грн., в тому числі ПДВ 1782,96 грн.

Позивачем видано КРВП "Кримтролейбус" податкові накладні № 53, № 61, № 67, № 71, № 75 за період 06.06.2011 р. по 15.09.2011 р. на будівельні матеріали в асортименті на загальну суму 10697,77 грн., в тому числі ПДВ 1782,96 грн.

Оплата товару КРВП "Кримтролейбус" підтверджується платіжними дорученнями № 2137, № 2186, № 3222, № 3863, № 3914, № 3987, № 3867 виданими за період з 06.06.2011 р. по 29.08.2011 р.

Також позивачем укладено договір поставки будівельних матеріалів № 06 від 01.04.2011 з Установою "28 УНР".

Передача - приймання товару здійснювались на складі постачальника - ТОВ "СПТК Доломит" відповідно до умов вищевказаного договору.

Між позивачем та Установою "28 УНР" укладено договір субпідряду № 275/4 від 29.08.2011, відповідно до якого ТОВ "СПТК Доломит" (субпідрядник) виконав будівельні роботи на об`єкті реконструкції будівель державних резиденцій № 6,8 смт. Форос. АР Крим.

Поставка позивачем Установі "28 УНР" товару - досок, рейок, балок, брусів підтверджується видатковими накладними № 105 від 09.12.2011 р., № 113 від 26.12.2011. на загальну суму 57 186, 55 грн., в тому числі ПДВ 9 531,09 грн.

Виконання ТОВ "СПТК Доломит" будівельних робіт на об`єкті реконструкції будівель державних резиденцій № 6,8 смт. Форос. АР Крим підтверджується актом виконаних робіт № 1 за грудень 2011 р. на загальну суму 86104,39 грн., в тому числі ПДВ 14350,73 грн.

Установою "28 УНР" на отримання товару - будівельних матеріалів від ТОВ "СПТК Доломит" виписано довіреності № 149735 від 09.12.2011 на суму 20 000 грн., № 149819 від 26.12.2011 на суму 37186,55 грн.

Позивачем Установі "28 УНР" видано податкові накладні № 32 від 01.04.2011, № 145 від 26.12.2011, № 121 від 30.11.2011 на будівельні матеріали в асортименті на загальну суму 143290,90 грн., в тому числі ПДВ 23881,82 грн.

Оплата товару Установою "28 УНР" підтверджується платіжними дорученнями № 3200 від 27.12.2011 р., № 339 від 01.04.2011 р., № 3202 від 27.12.2011 р.

Між позивачем та ТОВ "Кримбудбізнес" укладено договір поставки будівельних матеріалів № 47 від 20.05.2011.

Передача - приймання товару здійснювались на складі постачальника - ТОВ "СПТК Доломит" відповідно до умов вищевказаного договору.

На отримання товару від ТОВ "СПТК Доломит" ТОВ "Кримбудбізнес" виписано довіреність № 53 від 30.05.2011 р. на суму 6286,60 грн.

Позивачем було видано ТОВ "Кримбудбізнес" податкову накладну № 47 від 20.05.2011 р. на будівельні матеріали в асортименті на загальну суму 6286,60 грн., в тому числі ПДВ 1047,77 грн.

Оплата товару ТОВ "Кримбудбізнес" підтверджується платіжним дорученням № 910 від 26.05.2011 р. на суму 6286,60 грн.

Так між позивачем та Фірмою "Квін" укладено договір поставки будівельних матеріалів № 18 від 18.04.2011.

Поставка позивачем товару Фірмі "Квін", зокрема, петель універсальних підтверджується видатковими накладними № 81 від 10.10.2011, № 83 від 20.10.2011 на загальну суму 3120 грн., в тому числі ПДВ 520 грн.

На отримання товару від ТОВ "СПТК Доломит" Фірмою "Квін" виписано довіреності № 354 від 22.10.2011 р. на суму 2340 грн., № 345 від 22.10.2011 р. на суму 780 грн.

Позивачем було видано Фірмі "Квін" податкові накладні № 92 від 10.10.2011 р., № 98 від 20.10.2011 р. на петлі на загальну суму 3120 грн., в тому числі ПДВ 520 грн.

Оплата товару Фірмою "Квін" підтверджується платіжними дорученнями № 1264 від 31.10.2011 р. та № 216 від 30.03.2012 р.

Крім того, позивачем укладені наступні договори з Головним управлінням санаторно-курортного закладу в АР Крим ГУД (заказник) м. Ялта: договір № 384 від 21.11.2011 р. на виконання робіт по капітальному ремонту резиденції ППК "Юсупівський палац" ( капітальний ремонт приміщення охорони та нижніх воріт); договір № 320 від 08.11.2011 р. на виконання робіт по капітальному ремонту резиденції ППК "Юсупівський палац" (капітальний ремонт зовнішніх мереж водопроводу); договір № 385 від 16.11.2011 р. на виконання робіт по капітальному ремонту головного будинку "Мала Соснівка"; договір № 386 від 17.11.2011 р. на виконання робіт по капітальному ремонту резиденції ППК "Юсупівський палац" (капітальний ремонт службових приміщень та пляжних споруд); договір № 383 від 18.11.2011 р. на виконання робіт по капітальному ремонту резиденції "Дубрава - 2" ( капітальний ремонт службових та головного приміщень); договір № 382 від 18.11.2011 р. на виконання робіт по капітальному ремонту державних дач № 5, 7 (капітальний ремонт пляжних будинків).

Виконання ТОВ "СПТК Доломит" будівельних робіт по капітальному ремонту на вищевказаних об`єктах підтверджується актами виконаних послуг № 1 за листопад 2011 р. на загальну суму 402 624 грн., в тому числі ПДВ 67 104,01 грн.

Позивачем було видано Головному управлінню санаторно-курортного закладу в АР Крим ГУД податкові накладні № 131, № 120, № 135, № 139, № 132, № 134 за період з 30.11.2011 по 13.12.2011 р. на загальну суму 402 624 грн., в тому числі ПДВ 67 104,01 грн.

Оплата робіт по капітальному ремонту Головним управлінням санаторно-курортного закладу в АР Крим ГУД підтверджується платіжними дорученнями № V2112565 від 13.12.2011 р., № V2065210 від 07.12.2011 р., № V2065222 від 07.12.2011.

Реалізовані товари, роботи (послуги) по вищевказаним угодам з контрагентами ТОВ "СПТК Доломит" відображені у бухгалтерському обліку та податковому обліку позивача, реєстрі виданих податкових накладних, що підтверджується висновком судової експертизи № 310/12 від 26.07.2013 року.

Також Висновком судової експертизи № 310/12 від 26.07.2013 підтверджується, що позивач мав виробничі та матеріальні ресурси, які були достатні для використання придбаних у КП "Альянс" та ПП "Пан Буд" будівельних матеріалів та послуг по роботі будівельних механізмів, матеріальні та виробничі ресурси позивач використовував за рахунок власних трудових ресурсів та інших суб`єктів господарської діяльності.

Таким чином, придбані, отримані та оприбутковані позивачем від КП "Альянс" та ПП "Пан Буд" товари та послуги вартістю 111 263 грн. використані ТОВ "СПТК Доломит" у межах власної господарській діяльності шляхом поставки товарів та виконання робіт контрагентам МПП "Стімул", ТОВ "Кримстройбізнес", КРВП "Кримтролейбус", Фірмі "Квін", Установі "28 УНР", Головному управлінню санаторно-курортного закладу в АР Крим ГУД.

Матеріалами справи та висновком судової експертизи № 310/12 від 26.07.2013. підтверджується реальність здійснених позивачем господарських операцій з КП "Альянс" та ПП "Пан Буд" у перевіряємий період, зокрема видатковими накладними та актами про надання послуг підтверджується постачання позивачу товару (робіт, послуг) відповідно до умов укладених договорів, підтверджується факт отримання та оприбуткування позивачем товару (робіт, послуг), платіжними дорученнями підтверджується факт сплати вартості поставленого товару (робіт, послуг), товари (роботи, послуги) використані ТОВ "СПТК Доломит" у межах власної господарській діяльності.

Отже, матеріалами справи підтверджується реальне здійснення між позивачем та КП "Альянс", ПП "Пан Буд" фінансово - господарських операцій.

Але, під час здійснення перевірки позивача, податковою інспекцією не досліджувалося питання щодо реального виконання умов правочинів між позивачем та КП "Альянс", ПП "Пан Буд" та не досліджувалося питання щодо використання позивачем у власній господарській діяльності отриманих від вказаних суб'єктів товарів (робіт, послуг).

Докази, які б спростовували висновки суду та відомості первинних документів бухгалтерського та податкового обліку позивача з вказаних питань суду не надано.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно приписів п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п.14.1.39. ст.14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання.

Згідно з пп. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

В свою чергу пп. 14.1.191 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Статтею 185 Податкового кодексу України закріплено визначення об'єкта оподаткування, де у п. б) п.п. 185.1. закріплено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку зокрема з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України виникає у разі здійснення операцій в т.ч. з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пункт 198.1 ст.198 Податкового кодексу України визначає, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п.198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.6.2 Наказу Міністерства фінансів України № 1379 від 01.11.2011 року, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 р. за № 1333/20071 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Пункт 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України визначає, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В силу п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.

Пунктом 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу. Податкова накладна згідно п. 201.7 Податкового кодексу України виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, згідно з положеннями Податкового кодексу України та Закону України «Про податок на додану вартість» існує один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість не передбачено.

Під час здійснення перевірки податкова інспекція не досліджувала питання щодо реального вчинення правочину між позивачем та контрагентами та не досліджувала питання реального виконання робіт у межах господарської діяльності позивача, використовуючи належним чином надані податковій інспекції законом повноваження.

Судова колегія вважає за необхідним відмітити, що чинним законодавством України не передбачено обов'язок контрагента, а також не надано йому права, перевіряти достовірність даних, які вказуються іншим контрагентом в його первинних документах, а також контролювати показники податкової звітності по податках та обов'язкових платежах.

Податкове законодавство України не передбачає відповідальності платника податку за порушення податкового та іншого законодавства, допущенні його Контрагентом. Якщо Контрагент не виконав, або не виконує свої зобов'язання по виконанню вимог податкового та іншого законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для нього, як платника податків, а не для його Контрагентів.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 09.08.2012 по справі № К/9991/29174/12, постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 у справах; №21-42а10 та 21-47а10).

Крім того вказана позиція узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини. Так, основним висновком у рішенні від 22.01.2009 у справі "Булвес АД проти Болгарії"№ 3991/03 Європейський суд з прав людини зазначив, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою податку на додану вартість, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної податком на додану вартість поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності. Аналогічна позиція була викладені Європейським судом з прав людини і під час розгляду справи «Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії», яку було притягнуто до податкової відповідальності у зв'язку із тим, що деякі контрагенти цієї компанії не виконали обов'язку по сплаті і декларуванню податків по операціях із компанією Бізнес Сепорт Сентре (не сплатити ПДВ). Повторно підтвердивши висновок у справі «Булвес АД проти Болгарії», ЄСПЛ додатково зазначив, що «у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції». Втім відмітив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це б не мало.

Таким чином, на прикладі справ «Булвес АД проти Болгарії» та «Бізнес Сепорт Сентр проти Болгарії» ЄСПЛ було фактично впроваджено та закріплено на практиці принцип індивідуалізації юридичної відповідальності суб'єкта податкових правовідносин, який полягає в тому, що платник податків може зазнавати негативних наслідків у податкових правовідносинах з державою тільки у випадку порушення саме цим платником податків вимог національного податкового законодавства. Порушення податкового законодавства контрагентами платника податків мають призводити до негативних податкових наслідків саме для таких контрагентів, які безпосередньо порушують національне податкове законодавство.

Законодавство України передбачає фундаментальну основу для безпосереднього застосування адміністративними судами України Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права, в тому числі й численних рішень ЄСПЛ, прийнятими за результатами розгляду заяв щодо порушення Конвенції у податкових правовідносинах між особою (платником податків) та державою.

Статтею 17 (Застосування судами Конвенції та практики Суду) Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Частиною 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України безпосередньо передбачено обов'язок адміністративного суду застосовувати судову практику Європейського суду з прав людини.

Суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував зазначені норми матеріального права, що підлягають застосуванню, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, підтверджуються достовірними доказами, дослідженими при розгляді справи.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального та процесуального права висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні відповідачем наведених правових норм.

Таким чином, судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно з'ясовані обставини справи, що мають значення для справи, висновки суду, викладені в судовому рішенні відповідають обставинам справи та засновані на правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення суду першої інстанції -відсутні.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Сімферопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.08.2013 по справі №2а-12695/12/01703 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис Т.В. Дадінська

Судді підпис Т.М. Дудкіна

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.В. Дадінська