Ухвала

від 15.10.2013 по справі 816/4595/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2013 р.Справа № 816/4595/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Бенедик А.П. , Калитки О. М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Біотоп +" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.08.2013р. по справі № 816/4595/13-а

за позовом Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до Приватного підприємства "Біотоп +"

про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Полтавське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного підприємства "Біотоп +" в якому просив суд, з урахуванням уточнень, стягнути з Приватного підприємства "Біотоп+" адміністративно - господарські санкції в розмірі 21 147,37 грн. та пеню в розмірі 452,61 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.08.2013 року зазначений адміністративний позов було задоволено частково, а саме: стягнуто з Приватного підприємства "Біотоп+" (пров. Героїв Бресту, 86-а, оф. 203, м.Кременчук, Полтавська область, ідентифікаційний код 37600651) на користь Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (р/р №31212230700008 в ГУДКС України в Полтавській області, одержувач: УДКС України в м. Кременчук, МФО 831019, код ЄДРПОУ 37965850) адміністративно-господарські санкції та пеню у розмірі 20 162 (двадцять тисяч сто шістдесят дві) грн. 35 коп. В решті позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції в частин задоволених позовних вимог, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову в цій частині та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови в частині задоволення позову, норм матеріального права, а саме: Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду в частині задоволених позовних вимог та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що згідно наявної в матеріалах справи копії Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012 рік форма №10-ПІ (а.с. 4), середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу на підприємстві за цей період становила 32 особи. З них, середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, відповідачем визначена у кількості 1 особа, фонд оплати праці штатних працівників - 38 212,00 грн., середньорічна заробітна плата штатного працівника - 1 194,00 грн.

Відповідно до наданих ПП "Біотоп+" копій звітів про суми нарахованої заробітної плати до органів Пенсійного фонду за 2012 рік (а.с.87-216), у Звіті про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012 рік форма №10-ПІ (а.с.4), поданим підприємством до Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, відповідачем допущено помилки в показниках середньооблікової кількості штатних працівників, фонду оплати праці штатних працівників, середньооблікової кількості штатних працівників яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність та середньорічної заробітної плати штатного працівника.

Згідно з уточненим розрахунком, кількість робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу 4% становить 1 особа (19 х 0,04).

Проте, фактично на підприємстві у 2012 році не було зайнято робоче місце, що призначалося для забезпечення працевлаштування інваліда. Таким чином, за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування і не зайняте інвалідами у відповідні місяці року, відповідач повинен був звітувати до центру зайнятості.

Відповідно до листа Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості №2094 від 16.05.2013 звіти по формі №3-ПН "Звіт про наявність вакансій" із заповненням графи 15 (наявність вільних робочих місць для інвалідів) відповідачем протягом 2012 року не подавалися.

Згідно до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в частині задоволення позову, з огляду на наступне.

Частиною першою статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій, громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Згідно з положеннями частин другої та третьої цієї ж статті Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Приписами статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 181 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" інвалід, який не досяг пенсійного віку, не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованим у державній службі зайнятості як безробітний.

Рішення про визнання інваліда безробітним і взяття його на облік для працевлаштування приймається центром зайнятості за місцем проживання інваліда на підставі поданих ним рекомендацій МСЕК та інших передбачених законодавством документів.

Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 31.01.2007 №70 затверджено Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування. Вказаний Порядок визначає процедуру подання підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, що використовують найману працю, в яких за основним місцем роботи працює вісім і більше осіб (далі - роботодавці), звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів відділенням Фонду соціального захисту інвалідів (далі - відділення Фонду) та інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів - центру зайнятості.

Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 2 вказаного Порядку звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом. Датою надходження звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів вважається дата подання роботодавцем звіту до відділення Фонду, а у разі надсилання його поштою - дата на поштовому штемпелі.

Згідно з Інструкцією щодо заповнення форми звітності №3-ПН "Звіт про наявність вакансій", затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 № 420, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.12.2005 №1534/11814, форма використовується для інформування населення про наявність вакансій, сприяння працевлаштуванню громадян, зареєстрованих у центрах зайнятості як такі, що шукають роботу, для підбору персоналу на замовлення роботодавців, для оцінки поточної потреби в кадрах та організації професійної підготовки населення відповідно до потреб ринку праці. У разі необхідності підбору працівників за сприяння центрів зайнятості фізичні особи, у тому числі підприємці, також можуть інформувати центри зайнятості про наявність вакансій за цією формою.

У графі 15 Звіту наводяться дані про можливість працевлаштування на вільне робоче місце (вакантну посаду) особи, що належить до окремої категорії громадян, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці, у рахунок річної броні, установленої місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами відповідних рад за поданням центрів зайнятості, відповідно до статті 5 Закону України "Про зайнятість населення", із змінами та доповненнями, а також інвалідів, пенсіонерів, студентів та інших.

Згідно наявної в матеріалах справи копії Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012 рік форма №10-ПІ (а.с. 4), середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу на підприємстві за цей період становила 32 особи. З них, середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, відповідачем визначена у кількості 1 особа, фонд оплати праці штатних працівників - 38 212,00 грн., середньорічна заробітна плата штатного працівника - 1 194,00 грн.

Однак, відповідно до наданих ПП "Біотоп+" копій звітів про суми нарахованої заробітної плати до органів Пенсійного фонду за 2012 рік (а.с.87-216), у Звіті про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012 рік форма №10-ПІ (а.с.4), поданим підприємством до Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, відповідачем допущено помилки в показниках середньооблікової кількості штатних працівників, фонду оплати праці штатних працівників, середньооблікової кількості штатних працівників яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність та середньорічної заробітної плати штатного працівника.

Згідно з уточненим розрахунком, кількість робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу 4% становить 1 особа (19 х 0,04).

Проте, як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, фактично на підприємстві у 2012 році не було зайнято робоче місце, що призначалося для забезпечення працевлаштування інваліда. Таким чином, за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування і не зайняте інвалідами у відповідні місяці року, відповідач повинен був звітувати до центру зайнятості.

Відповідно до листа Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості №2094 від 16.05.2013 звіти по формі №3-ПН "Звіт про наявність вакансій" із заповненням графи 15 (наявність вільних робочих місць для інвалідів) відповідачем протягом 2012 року не подавалися.

Отже, фактично на підприємстві у 2012 році не дотримано нормативу працевлаштування осіб, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність.

Відповідно до частини першої статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Згідно з частиною другою вказаної статті Закону порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

В матеріалах справи міститься розрахунок суми заборгованості зі сплати адміністративно-господарських санкцій, де позивачем обчислено заборгованість ПП "Біотоп+" за 12 місяців 2012 року за 1 незайняте інвалідом робоче місце у розмірі 21 147,37 грн. (а.с. 226).

Зважаючи на ту обставину, що в січні 2012 року середньооблікова кількість штатних працівників підприємства становила 6 осіб, то відповідно до вимог, встановлених статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", норматив робочих місць підприємством не дотримано лише за 11 місяців 2012 року. Тому сума адміністративно - господарських санкцій, яка підлягає стягненню становить 19 740,00 грн., сума пені - 422,35 грн., загалом - 20 162,35 грн. (а.с.226 - 227).

Оскільки вказана сума адміністративно-господарських санкцій та пені не була сплачена відповідачем добровільно, то відповідно до частини 5 статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" , колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ця сума підлягає стягненню у примусовому порядку за відповідним рішенням суду, а позов підлягає задоволенню частково.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 22.08.2013 року по справі №816/4595/13-а в частині задоволених позовних вимог прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Біотоп +" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.08.2013р. по справі № 816/4595/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А. Судді (підпис) (підпис) Бенедик А.П. Калитка О.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калиновський В.А.