Ухвала

від 18.12.2013 по справі 2а-2504/12/2070

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" грудня 2013 р. м. Київ К/9991/64085/12

Вищий адміністративний суд України у складі: головуючого судді Бухтіярової І.О., суддів Костенка М.І., Приходько І.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.06.2012 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2012 року

у справі № 2а-2504/12/2070

за позовом приватного підприємства «Фасад-Сервіс» (далі - позивач, ПП «Фасад-Сервіс»)

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС)

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ПП «Фасад-Сервіс» звернулось до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС про скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002032305 в повному обсязі та податкове повідомлення-рішення № 0002022305 в частині визначення суми податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 783 641,00 гривня та визначення суми за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 258 970,50 гривень, що були прийняті 23.02.2012 року ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова Харківської області ДПС.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07.06.2012 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2012 року, позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі. Вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Позивач в своїх запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинство України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому засіданні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, за період з 01.07.2010 року по 30.09.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.09.2011 року, за результатами якої складено акт № 620/2305/32438415 від 10.02.2012 року, за висновками якого встановлено порушення платником податків вимог податкового законодавства, а саме пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2. ст. 5, пп. 11.2.1. п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» , п. 137.1. ст. 137 , п. 138.8. ст. 1 38 , пп. 139.1.9 п. 139.1. ст. 139 , п. 188.1 ст. 188 , п. 198.2., п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), п. 4.1 ст. 4 , пп. 7.4.1, пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» , в результаті чого позивачу донараховано ПДВ в сумі 783 641,00 гривня та донараховано податок на прибуток у загальній сумі 875 238,00 гривень.

На підставі акту перевірки було прийнято податкові повідомлення-рішення № 0002032305 від 23.02.2012 року, яким нарахована сума податку на прибуток у розмірі 875 238,00 гривень, штрафні (фінансові) санкції в розмірі 93 143,50 гривні та прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002022305 від 23.02.2012 року, яким визначено суму з ПДВ у розмірі 849 838,00 гривень та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 275 519,75 гривень.

Суди попередніх інстанцій, вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги повністю, з висновками яких погоджується колегія суддів касаційної інстанції, виходили з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що у перевіряємому періоді ПП «Фасад-Сервіс» мав фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ «Компанія Бриз Україна», ПП «Євробуд Грант», ТОВ «Южспецатоменергомонтаж», ПП «Хармарт», ТОВ «Будівництво Пан-Україна», ПП «ОВД Трейд», ТОВ «Віктрейд ЛТД», ТОВ «Ерітаж».

Так, у листопаді-грудні 2010 року між позивачем з ТОВ «Компанія Бриз Україна» були укладені: договір № 0211 від 01.11.2010 року поставки будівельних матеріалів; договір № 0311 від 01.11.2010 року підряду (роботи з ремонту м'якої покрівлі у гаражі майстерні в с. Великий Бурлук, Харківської області); договір № 302 від 01.11.2010 року на виконання робіт з установки і розбиранню будівельних риштувань на об'єктах будівництва; № 303 від 01.12.2010 року підряду (роботи з реконструкції адміністративної будівлі з будівництвом надбудови і прибудови для розміщення торгово-офісного центру з підприємствами громадського харчування, яке знаходиться за адресою пр. Правди, 10 в м. Харкові); № 304 від 01.12.2010 року підряду (роботи з відновлення фасаду будівлі, яке знаходиться за адресою пр. Правди,10 в м. Харкові).

На виконання умов договору № 0211 від 01.11.2010 року позивачем у ТОВ «Компанія Бриз Україна» було придбано будівельні матеріали на суму 898 416,80 гривень (кляймер, пластик, профіль, шпилька, цвяхи, дошка, канат, сітка, болти, проволока, штукатурка, герметик, стрічка бітумна, фарба СТ-40/10, швелер, відлив, дюбель, опалубка, парапет, руберойд, плита, арматура, сталевий лист, цегла керамічна, віск, ґрунтовка, фарба, гравій, пісок, щити опалубки, розчинник, шпалерка СТ-29/25 тощо).

Факт здійснення вказаної господарської операції підтверджується наданими позивачем та дослідженими судами видатковими, податковими, товарно-транспортними накладними та договором на перевезення вантажу.

Також, судами попередніх інстанцій були досліджені: договір № 249 від 26.08.2009 року, укладений з ПАТ «Великобурлуцький сироробний завод» про ремонт м'якої покрівлі у гаражі майстерні; договір № 190 від 04.08.2009 року, укладений з ПАТ «Південдіпроцемент» про реконструкцію будівлі по пр. Правди, 10 в м. Харкові; договір № 449 від 13.09.2010 року, укладений з ПАТ «Харківська ТЕЦ-5» про виконання робот з капітального ремонту басейну; договір № 46 від 02.11.2010 року, укладений з ТОВ БМУ «Термоспецмонтаж» про реконструкцію та реставрацію фасадів Будинку Держпром; договір № 260 від 23.11.2010 року, укладений з ТОВ «Стальконструкція» про ремонт та реконструкцію атріуму нежитлового приміщення Харківського апеляційного господарського суду та суміжних приміщень; договір № 4т від 30.11.2010 року, укладений з ДПІ у Балаклійському районі про виконання роботи з реконструкції прибудованих приміщень; акти виконаних робіт, оборотно-сальдова відомість по рахунку 631; акти на списання будівельних матеріалів та встановлено факт використання позивачем придбаного товару в господарській діяльності.

Виконання умов договорів № 302 від 01.11.2010 року, № 303 від 01.12.2010 року, № 304 від 01.12.2010 року, № 0311 від 01.11.2010 року підтверджується дослідженими судами попередніх інстанцій актами виконаних робіт, актами приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в, довідками про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3, податковими накладними.

Реальність здійснення господарських операцій за вказаними договорами підтверджується наданими позивачем та дослідженими судами: договором будівельного підряду № 190 від 04.08.2009 року «Про реконструкцію фасаду адміністративної будівлі, укладеного з ПАТ «Південдіпроцемент», актами приймання виконаних будівельних робіт КБ 2в, довідками про вартість виконаних будівельних робіт КБ-3; податковими накладними; карткою рахунку № 361.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що розрахунки між ТОВ «Компанія Бриз Україна» та ПП «Фасад-сервіс» за всіма вищевказаними договорами проводились у безготівковій формі, про що свідчать наявні матеріалах справи та досліджені судами копії платіжних документів.

Також, судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що в січні 2011 року за договором № 19 від 10.01.2011 року ПП «Євробуд Грант» на замовлення ПП «Фасад-сервіс» здійснило реконструкцію будівлі по пр. Правди,10 у м. Харкові.

Виконання умов зазначеного договору підтверджується надами позивачем та дослідженими судами акто приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в, довідкою про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3, податковою накладною, платіжними документами.

Реальність здійснення господарської операції за вказаним договором підтверджується наданими позивачем та дослідженими судами: договором № 190 от 04.08.2009 року, укладеного з ПАТ «Південдіпроцемент», актом приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в, довідкою про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3, податковою накладною та оборотно-сальдовою відомістю позивача по рахунку № 361.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що на виконання умов договору № 21/02-1 від 12.02.2011 року позивачем у ТОВ «Віктрейд ЛТД» було придбано будівельні матеріали (проволока зварювальна, діаметром 0,8мм), що підтверджуються дослідженими судами видатковою та податковою накладною, копією платіжного доручення, товарно-транспортною накладною, договором на перевезення вантажу, який укладений між позивачем та перевізником.

Реальність здійснення господарської операції за вказаним договором підтверджується наданими позивачем та дослідженими судами: договором № 71-С1 від 01.08.2011 року, який укладений з ТОВ «СТБ Фасад-Сервіс», актом приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в, довідкою про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3, оборотно-сальдовою відомістю позивача по рахунку № 361 та актами списання будівельного матеріалу.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що на виконання умов договору купівлі-продажу № 5 від 01.05.2011 року позивачем у ТОВ «Ерітаж» було придбано будівельні матеріали на загальну суму 132 597,50 гривень (двері металеві, коробка дверна, полотна для блоків дверних, дріт ПВС, плита стельова, профіль, плита OSB, світильник, сітка, труба ПВХ, фриз стельовий, сталь листова, сталь кутова, електроди, ґрунтовка, пропан-бутан технічний, фарба XUA AP Fassadenweiss, оліфа натуральна, валик, ручка для валика, кість, бур, шнур малярний, фарба для малярних шнурів, шпатель, кельма, стрічка малярна, терка з пінопласту тощо), що підтверджується дослідженими судами видатковими та податковими накладними, копією платіжного доручення, товарно-транспортними накладними, договором на перевезення вантажу, який укладений між позивачем та перевізником.

Реальність здійснення господарської операції за вказаним договором підтверджується наданими позивачем та дослідженими судами: договором підряду з ПАТ «Харківська ТЕЦ-5» № 19 від 10.01.2011 року про роботи з капітального ремонту адміністративно-побутового корпусу та № 17 від 04.01.2011 року щодо виконання робіт з капітального ремонту димової труби Н=330 м (ремонт та антикорозійний захист металоконструкцій і бетонної поверхні димової труби отм.0,0-300,0 м), актами виконаних робіт, оборотно-сальдовою відомістю позивача по рахунку № 361 та актами списання будівельних матеріалів.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що на виконання умов договору купівлі-продажу № 7 від 01.06.2011 року позивачем у ПП «ОВД Трейд» було придбано будівельні матеріали на суму 30 792,53 гривні (відновна суміш, фарба стиролова для акрилу, електроді, профіль стартовий, розетка, трійник, труба каналізаційні, труби напірні, кутник, шланг водяний, дзвінок (переговорний пристрій), CR 65/25 розчин водогерметичний, плитка керамічна «стінна», арматура, щебінь, цемент, СТ 29/25 шпаклівка мінеральна, плитка керамічна для підлоги, сітка п/в, СМ 117/25 клей для плитки), що підтверджується дослідженими судами видатковими та податковими накладними, копіями платіжного доручення.

Крім того, судами встановлено, що придбаний у ПП «ОВД Трейд» будівельний матеріал позивачем використаний під час проведення капітального ремонту димової труби Н=330 м (ремонт та антикорозійний захист металоконструкцій і бетонної поверхні димової труби отм. 0,0-300,0 м) за укладеним з ПАТ «Харківська ТЕЦ-5» договором № 17 від 04.01.2011 року, що підтверджується дослідженими судами актами виконаних робіт, оборотно-сальдовою відомість позивача по рахунку № 361.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що позивач у червні та липні 2011 року мав фінансово-господарські відносини з ТОВ «Южспецатоменергомонтаж» за договорами: № 15 від 02.06.2011 року про оренду обладнання (тимчасове володіння та користування наступним обладнанням: піскоструйне обладнання в кількості двох апаратів, комплект шлангів з соплами); № 16 від 01.07.2011 року про оренду обладнання (тимчасове володіння та користування наступним обладнанням: піскоструйне обладнання в кількості трьох апаратів); № 17 від 01.07.2011 року про оренду обладнання (тимчасове володіння та користування фарбувальний апарат); № 18 від 01.07.2011 року про оренду обладнання (тимчасове володіння та користування підйомним механізмом в кількості 5 екземплярів); № 19 від 01.07.2011 року про оренду обладнання (тимчасове володіння та користування риштування стійкові приставні в кількості 2000 м2, яке використовувалось на об'єктах будівництва за адресою - пр. Правди,10 в м. Харкові).

Реальність здійснення господарських операцій за вищевказаними договорами підтверджується наданими позивачем та дослідженими судами актами виконаних робіт, податковими накладними, платіжними дорученнями.

Використання придбаних послуг та робіт у ТОВ «Южспецатоменергомонтаж» за вищевказаними договорами в господарській діяльності позивачем підтверджується дослідженими судами договором будівельного підряду № 190 від 04.08.2009 року «Про реконструкцію фасаду адміністративної будівлі за адресою пр. Правди, 10 в м. Харкові», укладений з ПАТ «Південдіпроцемент», актами приймання виконаних будівельних робіт, податковою накладною.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що на виконання умов договору купівлі-продажу № 107 від 01.07.2011 року позивачем у ПП «Хармарт» було придбано будівельні матеріали в розмірі 420 560,00 гривень (відновна суміш, фарба Sika Сor, фарба Sika Poxitag1 Plus, валик, заклепувальний ключ, ключ розлучної, набір ключів ріжкових, фіксатор касет, система Універсал, бур, свердло, міксер-дриль, перфоратор, кутова шліф машинка, пила дискова, болгарка, акумуляторний інструмент, драбина підп'ятник, поперечка, кисть, тощо).

Факт здійснення вказаної господарської операції підтверджується наданими позивачем та дослідженими судами платіжними дорученнями, видатковими, податковими, товарно-транспортними накладними та договором на перевезення вантажу.

Крім того, судами встановлено, що придбаний у ПП «Хармарт» будівельний матеріал позивачем використаний під час будівництва за договором № 17 від 04.01.2011 року щодо виконання робіт з капітального ремонту димової труби Н=330 м, який укладений з ПАТ «Харківська ТЄЦ-5», що підтверджується атками виконаних робіт, податковими накладними, актами на списання будівельного матеріалу, платіжними дорученнями.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що позивач у липні-вересні 2011 року мав фінансово-господарські відносини з ТОВ «Будівництво Пан-Україна» за договорами: № 80 від 02.08.2011 року, № 81 від 02.08.2011 року, № 82 від 02.08.2011 року, № 83 від 02.08.2011 року про оренду обладнання; № 1074-Сп від 01.09.2011 року про субпідряд.

Судами досліджені акти виконаних робіт, акти передання-приймання обладнання, податкові накладні, виписки по рахунку та встановлено факт надання позивачу ТОВ «Будівництво Пан-Україна» в оренду обладнання.

Реальність здійснення господарської операції за вказаним договором підтверджується наданими позивачем та дослідженими судами: договором № 17 від 04.01.2011 року про капітальний ремонт димової труби, який був укладений з ПАТ «Харківська ТЕЦ-5», актами виконаних робіт, податковими накладними, оборотно-сальдовою відомістю позивача по рахунку № 361, платіжними дорученнями.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що з акту перевірки вбачається, що вартість виконаних робіт, наданих послуг та придбаного товару за укладеними з ТОВ «Компанія Бриз Україна», ПП «Євробуд Грант», ТОВ «Южспецатоменергомонтаж», ПП «Хармарт», ПП «ОВД Трейд», ТОВ «Віктрейд ЛТД», ТОВ «Ерітаж», ТОВ «Будівництво Пан-Україна» договорами були включені позивачем до складу витрат підприємства, суми податку на додану вартість, сплачені в ціні товару та послуг - до складу податкового кредиту.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у всіх вищевказаних первинних документах наявні необхідні реквізити, передбачені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , відсутність яких спричиняє втрату первинними документами юридичної сили і доказовості. Зауважень щодо змісту або дефекту форми до вказаних документів у податкового органу не виникало.

Також, судами зазначено, що податковим органом не заперечується факт оплати позивачем вартості вищезазначених послуг та отриманого товару від контрагентів, що, в свою чергу, є безумовною підставою належного виконання умов договорів позивачем та правом на формування податкового кредиту та витрат.

Правила формування податкового кредиту та валових витрат в перевіряємому періоді визначались приписами Закону України «Про податок на додану вартість» , Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (до 01.01.2012 року), Податковим кодексом України (починаючи з 01.01.2012 року).

Відповідно до п. 1.6, п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» , який був чинний на час виникнення правовідносин позивача з ТОВ «Компанія Бриз Україна», податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

Аналогічне визначення міститься в п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України , за яким податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу .

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Норми пп. 7.2.1, пп. 7.2.3, пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 201.1, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 ПК України встановлюють, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну в момент виникнення податкових зобов'язань продавця, яка є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За приписами пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 198.6 ст. 198 ПК України забороняється включення до складу податкового кредиту сум податку, не підтверджених належним чином оформленими податковими накладними.

Виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» п. 187.1 ст. 187 ПК України ).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на контрагенти позивача на момент складання податкових накладних, на підставі яких позивачем був сформований податковий кредит, мали статус платника податку на додану вартість, що підтверджується доданими до матеріалів справи доказами і не заперечується відповідачем.

Отже, право платника податку на податковий кредит пов'язано з виникненням визначеної законом події та наявністю належним чином оформленого документа, який засвідчує суму сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість по дійсній операції, пов'язаній з господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо правомірності включення до складу податкового кредиту суми ПДВ з витрат по придбанню товарів, робіт та послуг у ТОВ «Компанія Бриз Україна», ПП «Євробуд Грант», ТОВ «Южспецатоменергомонтаж», ПП «Хармарт», ТОВ «Будівництво Пан-Україна», ПП «ОВД Трейд», ТОВ «Віктрейд ЛТД», ТОВ «Ерітаж».

Відповідно до приписів п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

За змістом пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті. З положень наведеної норми закону слідує, що з-поміж витрат, які за своєю суттю відповідають законодавчо наведеному визначенню валових витрат, до складу валових витрат обігу та виробництва можуть бути віднесені ті витрати, понесення яких єє об'єктивно необхідним.

Згідно з абз.1 п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу .

Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

За приписами абз.1 п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України до витрат не включаються витрати, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, витрати підприємства за придбаний товар та послуги повинні бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами.

Враховуючи надані позивачем до матеріалів справи копії платіжних доручень та первинних документів, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що позивач законно та обґрунтовано до складу валових включив витрати, пов'язані з придбанням товарів (робіт, послуг) у ТОВ «Компанія Бриз Україна», ПП «Євробуд Грант», ТОВ «Южспецатоменергомонтаж», ПП «Хармарт», ТОВ «Будівництво Пан-Україна», ПП «ОВД Трейд», ТОВ «Віктрейд ЛТД», ТОВ «Ерітаж».

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з судками попередніх інстанцій про неправомірність прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення № 0002032305 та податкового повідомлення-рішення № 0002022305 в частині визначення суми податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 783 641,00 гривня та визначення суми за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 258 970,50 гривень.

Отже, доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які б могли б призвести до скасування оскаржуваних рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160, 167, 220-231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.06.2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2012 року у справі № 2а-2504/12/2070 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.О. Бухтіярова

Судді: М.І. Костенко

І.В. Приходько