Постанова

від 23.12.2013 по справі 914/2739/13

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" грудня 2013 р. Справа № 914/2739/13

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Зварич О.В.

суддів Гриців В.М.

Хабіб М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства Львівської обласної ради «Міжлікарняна аптека № 120» (надалі КП Львівської обласної ради «Міжлікарняна аптека № 120») за № 27 від 16.09.2013р. (вх.№05-05/2184/13 від 15.10.2013р.)

на рішення Господарського суду Львівської області від 02.09.2013р.

у справі № 914/2739/13

за позовом: Дрогобицької міської лікарні № 1 Дрогобицької міської ради

до відповідача: КП Львівської обласної ради «Міжлікарняна аптека № 120»

про розірвання договору оренди нежитлових приміщень, будинків та споруд від 01.03.2010р. та зобов'язання звільнити нежитлове приміщення,

за участю:

від позивача: Возняк В.Й. - представник (довіреність № 1722 від 16.12.2013р.);

від відповідача: не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 02.09.2013р. у справі №914/2739/13 (суддя Крупник Р.В.) позов задоволено повністю. Розірвано договір оренди нежитлових приміщень, будинків та споруд від 01.03.2010р., укладений між Дрогобицькою міською лікарнею № 1 Дрогобицької міської ради та КП Львівської обласної ради «Міжлікарняна аптека № 120». Зобов'язано КП Львівської обласної ради «Міжлікарняна аптека № 120» звільнити нежитлове приміщення площею 18 кв.м., розташоване на першому поверсі по вул. Шептицького, 9 в м. Дрогобич Львівської області. Стягнуто з КП Львівської обласної ради «Міжлікарняна аптека №120» на користь Дрогобицької міської лікарні № 1 Дрогобицької міської ради судові витрати в розмірі 1147,00 грн.

В ході розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що відповідач здійснює використання орендованого майна всупереч умовам укладеного з позивачем договору оренди та взятим на себе зобов'язанням. Зокрема, всупереч умовам укладеного договору оренди відповідач не забезпечує наявність в аптечному кіоску медикаментів згідно встановленого переліку. Також відповідач порушив таку істотну умову договору, як обов'язкове проведення страхування об'єкта оренди відповідно до чинного законодавства на весь період оренди.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій рішення суду першої інстанції вважає прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права та неповним з'ясуванням всіх обставин справи. Стверджує, що місцевий господарський суд безпідставно задоволив позовні вимоги. Звертає увагу на те, що договір про внесення доповнень до договору оренди нежитлових приміщень, будинків і споруд від 30.05.2013р., за умовами якого орендар зобов'язується забезпечити круглодобову роботу аптечного кіоску та першочергову наявність в аптечному кіоску асортименту виробів медичного призначення та медикаментів, згідно переліку в додатку № 1 до цього договору, не відповідає вимогам закону, зокрема нормам щодо оренди комунального майна та здійснення фармацевтичної діяльності закладами комунальної власності. Тому посилатись на даний договір як на доказ у справі - безпідставно. Крім того зазначає, що договір оренди від 01.03.2010р. в частині внесених доповнень не відповідає типовому договору оренди нерухомого майна, який затверджений Дрогобицькою міською радою. Вказує, що КП Львівської обласної ради «Міжлікарняна аптека № 120» як орендар (наймач) спірного приміщення використовує об'єкт оренди відповідно до цільового призначення, під аптеку, яка реалізовує готові ліки та медикаменти. Одночасно, позивач як орендодавець по юридичному статусу не вправі контролювати діяльність відповідача як аптеки щодо асортименту ліків, які реалізуються в аптеці та втручатись в господарську діяльність КП Львівської обласної ради «Міжлікарняна аптека № 120». Покликається на те, що визначення обов'язкового асортименту лікарських засобів і виробів медичного призначення для аптечних закладів належить виключно до компетенції МОЗ України. Вважає, що підписання сторонами договору від 30.05.2013р. не може створювати для них правових наслідків, оскільки цей договір не відповідає вимогам закону та загальним засадам цивільного і господарського права. Просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 02.09.2013р. у справі № 914/2739/13, прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в позові.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу оскаржуване рішення місцевого господарського суду вважає законним та обґрунтованим. Вказує, що відповідач не виконав своїх договірних зобов'язань, а саме: вимог договору про внесення доповнень до договору оренди нежитлових приміщень, будинків і споруд від 30.05.2013р. Крім того, відповідач не виконав умов договору щодо страхування об'єкта оренди. Просить залишити без змін рішення господарського суду Львівської області від 02.09.2013р. у справі № 914/2739/13, а апеляційну скаргу КП Львівської обласної ради «Міжлікарняна аптека № 120» - без задоволення.

Відповідач не забезпечив явки в судове засідання уповноваженого представника, подав заяву б/н від 23.12.2013р. (вх. № 05-04/7980/13 від 23.12.2013р.), в якій просив відкласти слухання справи у зв'язку з перебуванням представника у відрядженні.

Присутній в судовому засіданні представник позивача заперечив щодо відкладення розгляду справи, вказавши на недоведеність клопотання відповідача.

Колегія суддів, порадившись, вирішила клопотання відхилити з огляду на те, що таке є немотивованим. Як вбачається із вищезазначеної заяви, відповідачу було відомо про те, що розгляд апеляційної скарги призначено на 23.12.2013р. і він міг забезпечити явку в судове засідання іншого представника, оскільки діюче законодавство не обмежує представництво інтересів в суді певним колом осіб, а тому неможливість явки в судове засідання конкретного представника, не є правовою підставою для відкладення розгляду справи.

Крім того, ухвалою суду від 18.11.2013р. явка уповноважених представників обов'язковою не визнавалася. Разом з тим, розгляд апеляційної скарги вже відкладався за клопотанням відповідача.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу та заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відсутність підстав для скасування рішення господарського суду Львівської області від 02.09.2013р. у справі №914/2739/13, з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, 01.03.2010р. між Дрогобицькою міською лікарнею № 1 (орендодавець) та ДКП «Міжлікарняна аптека № 120» (орендар) укладено договір оренди нежитлових приміщень, будинків та споруд, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає згідно акта приймання-передачі в оренду нежитлове приміщення за адресою: 82100, Львівська обл., м. Дрогобич, вул.Шептицького, будинок 9 загальною площею 18,0 кв.м., надалі «об'єкт оренди» (а.с.10).

Договір укладений згідно методики, затвердженої ухвалою сесії Дрогобицької міської ради від 26.12.2006р. № 174 (п. 1.2 договору).

Згідно п. 1.3 договору цільове призначення об'єкта оренди визначається в акті приймання-передачі. Зміна цільового призначення об'єкта оренди можлива лише за попередньою згодою орендодавця.

За приписами пунктів 2.1-2.2 цей договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє в термін з 1 березня 2010 року по 1 лютого 2013 року (терміном на 2 роки 11 місяців). В разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору протягом одного місяця після закінчення терміну його дії, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Відповідно до п. 2.5 цей договір може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін цей договір може бути достроково розірвано за рішенням господарського суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених чинним законодавством України.

Розділом 3 договору врегульовано відносини сторін щодо орендної плати. За умовами п.3.2 договору орендна плата за перший місяць становить 747,45 грн. разом з ПДВ. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць (п. 3.2 договору).

Пунктом 4.1 договору передбачено, що орендодавець має право, зокрема, здійснювати контроль за виконанням умов цього договору орендарем.

В пункті 4.2 договору зазначено, що орендодавець зобов'язаний дотримуватись норм чинного законодавства та умов цього договору.

Орендар зобов'язаний належним чином використовувати та зберігати об'єкт оренди, запобігати його пошкодженню, псуванню та на протязі місяця з моменту укладення цього договору освоїти орендоване приміщення і розпочати його експлуатацію; забезпечити безперешкодний доступ до орендованих приміщень представників орендодавця; своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату з врахуванням індексу інфляції; належним чином експлуатувати об'єкт оренди та нести всі витрати, пов'язані з його експлуатацією; обов'язково проводити страхування об'єкта оренди відповідно до чинного законодавства на весь період оренди; передати об'єкт оренди орендодавцю протягом десяти днів з моменту припинення дії цього договору (п.п. 4.3.1-4.3.3, 4.3.5, 4.3.10, 4.3.13).

Розділом 5 договору передбачено відповідальність сторін.

У відповідності до п.7.3 у разі розірвання цього договору, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря останній зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди в належному стані з урахуванням п.п. 4.3.8, 4.3.13, 5.1, 5.2, 7.1 та 7.2 цього договору.

01 березня 2010 року орендодавець передав, а орендар прийняв у відповідності до договору оренди придатне для використання нежитлове приміщення, розташоване на 1 поверсі за адресою: 82100, Львівська область., місто Дрогобич, вул. Шептицького, будинок 9 загальною площею 18,0 кв.м., що підтверджується належним чином оформленим актом приймання-передачі (а.с. 11).

Крім того, 30 травня 2013 року орендодавець та орендар уклали договір про внесення доповнень до договору оренди нежитлових приміщень, будинків та споруд, згідно якого доповнили пункт 4.3 підпунктом 4.3.16 наступного змісту: орендар зобов'язується забезпечити круглодобову роботу аптечного кіоску та першочергову наявність в аптечному кіоску асортименту виробів медичного призначення та медикаментів згідно переліку в додатку № 1 до цього договору. Одночасно сторони підписали додаток № 1 до п.4.3.16 договору - перелік виробів медичного призначення та медикаментів (а.с. 12-15).

Договір оренди нежитлових приміщень, будинків та споруд від 01.03.2010р., договір про внесення доповнень до договору оренди від 30.05.2013р. та додаток № 1 до п.4.3.16 договору (Перелік виробів медичного призначення та медикаментів), підписані і скріплені печатками обох сторін, що свідчить про погодження ними всіх істотних умов даного договору.

Реалізовуючи своє право, передбачене п. 4.1 договору щодо здійснення контролю за виконанням відповідачем умов п. 4.3.16 укладеного договору, позивач протягом червня 2013 року двічі створював комісії для перевірки наявності в реалізації ДКП «Міжлікарняна аптека № 120» медикаментів та виробів медичного призначення згідно додатку № 1 до договору оренди нежитлових приміщень, будинків та споруд (а.с. 16, 19) .

За результатами перевірок наявності в реалізації ДКП «Міжлікарняна аптека №120» медикаментів та виробів медичного призначення згідно додатку № 1 до договору оренди нежитлових приміщень, будинків та споруд складено акти від 13.06.2013р. та 20.06.2013р. (а.с.17-18, 20-22).

Перевірками виявлено відсутність значної кількості медикаментів та виробів медичного призначення, які згідно п. 4.3.16 договору мали б бути цілодобово в наявності в аптечному кіоску. Решта медикаментів знаходяться в малих кількостях (декілька ампул). Також є факт наявності замінників певних препаратів.

Крім того, 30.07.2013р. комісією позивача складено акт про те, що працівники відповідача присутні під час перевірки наявності виробів медичного призначення та медикаментів в круглодобовому аптечному кіоску ДКП «Міжлікарняна аптека № 120» відповідно до додатку № 1 до договору оренди нежитлових приміщень, будинків та споруд, відмовились від підписання акта перевірки від 30.07.2013р.

Підставою звернення позивача до місцевого господарського суду з даним позовом слугувало систематичне невиконання орендарем умов договору оренди щодо наявності в аптечному кіоску асортименту виробів медичного призначення та медикаментів згідно додатку № 1 до договору оренди.

12.08.2013р. позивач подав в суд першої інстанції в письмовій формі додаткове обґрунтування позову, в якому звертає увагу на те, що відповідач також не виконує умови п. 4.3.10 договору оренди - не проводить страхування об'єкта оренди (а.с.43-44).

При винесенні постанови, колегія суддів керувалася наступним:

Частиною 2 ст. 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно положень ч. 1 ст. 759 ЦК України, які кореспондуються з положеннями ст.283 ГК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Судом встановлено, що 01.03.2010р. між позивачем та відповідачем укладено договір оренди нежитлових приміщень, будинків та споруд.

Факт отримання відповідачем у строкове платне користування об'єкта оренди підтверджується наявним в матеріалах справи та належним чином оформленим актом приймання-передачі від 01.03.2010р.

Крім того, матеріалами справи підтверджено, що 30.05.2013р. позивач та відповідач уклали договір про внесення доповнень до договору оренди, за умовами якого орендар (відповідач) зобов'язується забезпечити круглодобову роботу аптечного кіоску та першочергову наявність в аптечному кіоску асортименту виробів медичного призначення та медикаментів згідно переліку в додатку № 1 до цього договору.

Згідно ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Підпунктами 4.3.1, 4.3.5 та 4.3.10 пункту 4.3 договору оренди встановлено, що орендар зобов'язаний належним чином використовувати та зберігати об'єкт оренди; належним чином експлуатувати об'єкт оренди та обов'язково проводити страхування об'єкта оренди відповідно до чинного законодавства на весь період оренди.

В матеріалах справи відсутні і суду не надані докази виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань, зокрема щодо забезпечення першочергової наявності в аптечному кіоску асортименту виробів медичного призначення та медикаментів згідно Переліку в додатку № 1 до договору оренди. Натомість, в актах проведення перевірок від 13.06.2013р., 20.06.2013р. та 30.07.2013р., складених комісією позивача, зазначено про відсутність значної кількості медикаментів та виробів медичного призначення, які згідно п. 4.3.16 договору, мали б бути цілодобово в наявності в аптечному кіоску, про малу кількість (декілька ампул) решти медикаментів, а також про замінники певних препаратів.

Одночасно, відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами виконання свого зобов'язання щодо страхування об'єкта оренди відповідно до чинного законодавства на весь період оренди.

Згідно ч. 3 ст. 291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення його умов іншою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 783 ЦК України визначено, що наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; наймач не приступив до проведення капітального ремонту, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

При цьому повинні враховуватися приписи частини другої статті 651 ЦК України, які є загальними для розірвання договору, та які передбачають можливість розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом.

Оскільки орендоване майно є комунальним, тому на спірні правовідносини поширюється також дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна", згідно з ч. 3 ст. 26 якого підставою для дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду може бути невиконання сторонами своїх зобов'язань.

Вказана норма застосовується з урахуванням наведених вище загальних положень ГК України та ЦК України.

Положеннями статті 10 вказаного Закону передбачено, що виконання зобов'язань, а також страхування орендарем взятого ним в оренду майна належить до істотних умов договору оренди.

Також згідно положень ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" до основних обов'язків орендаря належить використання об'єкту оренди за цільовим призначенням відповідно до профілю виробничої діяльності підприємства, майно якого передано в оренду, а також використання та зберігання орендованого майна відповідно до умов договору, запобігання його пошкодженню, псуванню.

Право наймодавця вимагати повернення об'єкта оренди у разі розірвання договору оренди передбачено ч.1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та п.7.3 укладеного між сторонами договору оренди нежитлових приміщень, будинків та споруд від 1 березня 2010 року, відповідно до яких у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

З аналізу наведених норм чинного законодавства України вбачається, що істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди нежитлових приміщень, як використання об'єкта оренди всупереч умовам укладеного договору та договірним зобов'язанням, є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання договору оренди в судовому порядку та повернення орендованого майна орендодавцю (наймодавцю).

Враховуючи вищевказане, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги та підставно розірвано договір оренди нежитлових приміщень, будинків та споруд від 01.03.2010р., укладений між Дрогобицькою міською лікарнею № 1 і ДКП «Міжлікарняна аптека № 120», та зобов`язано відповідача повернути позивачу об'єкт оренди.

Суд апеляційної інстанції вважає безпідставними та необґрунтованими твердження апелянта про те, що п. 4.3.16 договору оренди не відповідає вимогам закону, враховуючи наступне:

В частині 1 статті 627 ЦК України зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні і суду не надані докази про визнання судом недійсним п. 4.3.16 договору оренди. Відтак, враховуючи положення ст. 204 ЦК України щодо презумпції правомірності правочину і всіх його умов, положення п. 4.3.16 договору є такими, які підлягають виконанню відповідачем.

Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Всупереч вимог ст.33 ГПК України апелянтом не надано жодних доказів на підтвердження правомірності заявлених ним вимог.

Судом першої інстанції вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника згідно положень ст.49 ГПК України.

Відповідно до п. 2.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р."Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Станом на 23.12.2013р. відповідач не виконав вимог ухвал ЛАГС від 16.10.2013р. та від 18.11.2013р., а саме: не надав витребуваних судом доказів сплати судового збору у встановлених п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» порядку та розмірі за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Львівської області від 02.09.2013р. у справі № 914/2739/13 по другій немайновій вимозі. А тому належну до сплати суму судового збору слід стягнути з нього в дохід Державного бюджету України.

Керуючись, ст. ст. 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

Рішення господарського суду Львівської області від 02.09.2013р. у справі №914/2739/13 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Стягнути з Комунального підприємства Львівської обласної ради «Міжлікарняна аптека № 120» (82100, Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Шептицького,9 код ЄДРПОУ 22410276) в дохід Державного бюджету України 573,50 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги по другій немайновій вимозі.

Господарському суду Львівської області видати відповідний наказ.

Справу повернути в господарський суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 ГПК України.

Головуючий суддя Зварич О.В.

судді Гриців В.М.

Хабіб М.І.