Постанова

від 22.04.2014 по справі 914/2739/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2014 року Справа № 914/2739/13 Вищий господарський суду України в складі колегії

суддів:Грейц К.В. - головуючого (доповідача), Бакуліної С.В., Полянського А.Г., розглянувши касаційну скаргу Комунального підприємства Львівської обласної ради "Міжлікарняна аптека № 120" на постановувід 23.12.2013 Львівського апеляційного господарського суду у справі Господарського суду Львівської області № 914/2739/13 за позовомДрогобицької міської лікарні № 1 Дрогобицької міської ради доКомунального підприємства Львівської обласної ради "Міжлікарняна аптека № 120" пророзірвання договору оренди від 01.03.2010 та зобов'язання звільнити нежитлове приміщення,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду Львівської області від 02.09.2013 у справі № 914/2739/13 (суддя Крупник Р.В.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.12.2013 (колегія суддів у складі головуючого судді Зварича О.В., суддів Гриців В.М., Хабіб М.І.), задоволені позовні вимоги Дрогобицької міської лікарні № 1 Дрогобицької міської ради (далі-позивач) до Комунального підприємства Львівської обласної ради "Міжлікарняна аптека № 120" (далі-відповідач) про розірвання договору оренди нежитлових приміщень, будинків та споруд від 01.03.2010 та зобов'язання відповідача звільнити нежитлове приміщення площею 18кв.м, розташоване на першому поверсі по вул. Шептицького, 9 в м. Дрогобичі Львівської області.

Відповідач з рішенням та постановою у справі не згоден, в поданій касаційній скарзі просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: ч. 1 ст. 773 Цивільного кодексу України; ч. 2 ст. 285 Господарського кодексу України; ч. 2 ст. 10, ч. 1 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна"; ст. 19 Закону України "Про лікарські засоби"; п. п. 2.1, 2.2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31.10.2011 за №723; приписи Порядку контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31.10.2011 за №724; приписи наказу Міністерства охорони здоров'я України від 29.12.2011 за № 1000 "Про затвердження обов'язкового мінімального асортименту (соціально орієнтованих) лікарських засобів і виробів медичного призначення для аптечних закладів"; ст.ст. 33, 34, ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Зокрема, скаржник зазначає про безпідставність висновку господарських судів попередніх інстанцій щодо невиконання ним зобов'язання щодо страхування об'єкта договору оренди, оскільки в матеріалах справи наявний договір добровільного страхування орендованого майна від 15.08.2013 за №11/1151705/1404/13. Крім того, скаржник вважає, що договір про внесення доповнень до договору оренди нежитлових приміщень, будинків та споруд від 30.05.2013 суперечить вимогам закону, зокрема, нормам, що регулюють оренду комунального майна та здійснення фармацевтичної діяльності закладами комунальної власності.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Представники сторін не скористались своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні касаційної інстанції, про дату, час і місце якого були належним чином повідомлені ухвалою Вищого господарського суду України від 16.04.2014.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного та рішенні місцевого господарських судів, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Господарськими судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що 01.03.2010 між Дрогобицькою міською лікарнею № 1 Дрогобицької міської ради (орендодавець) та Комунальним підприємством Львівської обласної ради "Міжлікарняна аптека № 120" (орендар) укладено договір оренди нежитлових приміщень, будинків та споруд, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає згідно акта приймання-передачі в оренду нежитлове приміщення за адресою: 82100, Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Шептицького, 9, загальною площею 18,0кв.м. Договір укладений згідно методики, затвердженої ухвалою сесії Дрогобицької міської ради від 26.12.2006 № 174 (п. 1.2 договору); цільове призначення об'єкта оренди визначається в акті приймання-передачі, зміна цільового призначення об'єкта оренди можлива лише за попередньою згодою орендодавця (п. 1.3 договору); договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє з 1 березня 2010 року по 1 лютого 2013 року (терміном на 2 роки 11 місяців). В разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору протягом одного місяця після закінчення терміну його дії, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором (п. п. 2.1 - 2.2 договору); договір може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін цей договір може бути достроково розірвано за рішенням господарського суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених чинним законодавством України (п. 2.5 договору); орендодавець має право, зокрема, здійснювати контроль за виконанням умов цього договору орендарем (п. 4.1 договору); орендодавець зобов'язаний дотримуватись норм чинного законодавства та умов цього договору (п. 4.2. договору); орендар зобов'язаний забезпечити безперешкодний доступ до орендованих приміщень представників орендодавця; належним чином експлуатувати об'єкт оренди та нести всі витрати, пов'язані з його експлуатацією; обов'язково проводити страхування об'єкта оренди відповідно до чинного законодавства на весь період оренди; передати об'єкт оренди орендодавцю протягом десяти днів з моменту припинення дії цього договору (п. п. 4.3.2, 4.3.5, 4.3.10, 4.3.13 договору); у разі розірвання цього договору, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря останній зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди в належному стані з урахуванням п. п. 4.3.8, 4.3.13, 5.1, 5.2, 7.1 та 7.2 цього договору (п. 7.3 договору).

На виконання умов вищевказаного договору орендодавець передав, а орендар прийняв придатне для використання нежитлове приміщення, розташоване на 1 поверсі за адресою: 82100, Львівська область., місто Дрогобич, вул. Шептицького, 9 загальною площею 18,0кв.м, що підтверджується належним чином оформленим актом приймання-передачі від 01.03.2010.

Господарськими судами попередніх інстанцій також встановлено, що 30.05.2013 між сторонами укладено договір про внесення доповнень до договору оренди нежитлових приміщень, будинків та споруд, за умовами якого пункт 4.3. договору від 01.03.2010 доповнено підпунктом 4.3.16 наступного змісту: орендар зобов'язується забезпечити цілодобову роботу аптечного кіоску та першочергову наявність в аптечному кіоску асортименту виробів медичного призначення та медикаментів згідно переліку в додатку № 1 до цього договору. 30.05.2013 сторонами також підписано додаток № 1 до п .4.3.16 договору (Перелік виробів медичного призначення та медикаментів).

Як встановлено господарськими судами, позивач здійснив декілька комісійних перевірок наявності в реалізації аптеки медикаментів та виробів медичного призначення згідно додатку №1 до договору . Відповідно до актів від 13.06.2013, 20.06.2013 та 30.07.2013, складених за результатами вищевказаних перевірок, виявлено відсутність значної кількості медикаментів та виробів медичного призначення, які згідно з п. 4.3.16 договору мали б бути цілодобово в наявності в аптечному кіоску. Решта медикаментів знаходились в малих кількостях (декілька ампул). Також були виявлені факти наявності замінників певних препаратів.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди нежитлових приміщень, як використання об'єкта оренди всупереч умовам укладеного договору та договірним зобов'язанням, є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання договору оренди в судовому порядку та повернення орендованого майна орендодавцю (наймодавцю), оскільки відповідачем не подано доказів належного виконання взятих на себе договірних зобов'язань, зокрема щодо забезпечення першочергової наявності в аптечному кіоску асортименту виробів медичного призначення та медикаментів згідно Переліку, визначеному в додатку № 1 до договору оренди, а також щодо страхування об'єкта оренди відповідно до чинного законодавства на весь період оренди.

Колегія суддів вважає висновки судів попередніх інстанцій законними і обґрунтованими, враховуючи таке.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України, яка кореспондується зі ст. 283 Господарського кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 526 Цивільного кодексу встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За нормою ч. 2 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний використовувати та зберігати орендоване майно відповідно до умов договору, запобігати його пошкодженню, псуванню.

Частиною 3 статті 291 Господарського кодексу України визначено, що договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 783 Цивільного кодексу України наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі.

Також, за нормою ч. 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Приписами ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що положення п. 4.3.16 договору оренди нежитлових приміщень, будинків та споруд від 01.03.2010 (в редакції договору від 30.05.2013) на момент ухвалення рішення у справі були законними та такими, що підлягали виконанню, однак неодноразово порушувались відповідачем, що було достатньою підставою для дострокового розірвання договору оренди у розумінні норм ч. 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. 651 Цивільного кодексу України. Перевірка законності рішення місцевого господарського суду здійснюється судом апеляційної інстанції на момент його прийняття, отже, колегія суддів зазначає, що подальше визнання недійсним договору від 30.05.2013 згідно з рішенням Господарського суду Львівської області від 16.12.2013 у справі №914/3847/13, не могло бути для суду апеляційної інстанції підставою для скасування рішення місцевого суду від 02.09.2013 у даній справі.

Крім того, відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" істотними умовами договору оренди є, зокрема, страхування орендарем взятого ним в оренду майна. При цьому, відповідачем не надано до господарських судів попередніх інстанцій належних та допустимих доказів виконання свого зобов'язання щодо страхування об'єкта оренди відповідно до чинного законодавства на весь період оренди, оскільки, як встановлено місцевим господарським судом, договір добровільного страхування орендованого майна №11/1151705/1404/13 від 15.08.2013 укладено після подання позовної заяви та, як вбачається з п. 3.2 вищезазначеного договору, орендоване приміщення застраховано не на весь період оренди.

Таким чином, господарські суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку щодо істотного порушення орендарем умов договору оренди, що є підставою для його дострокового розірвання договору оренди в судовому порядку та повернення орендованого майна орендодавцю.

Доводи касаційної скарги цього висновку не спростовують, а фактично зводяться до переоцінки встановлених судами обставин, що відповідно до приписів ст. ст. 111 5 , 111 7 Господарського процесуального кодексу України перебуває поза процесуальними межами повноважень суду касаційної інстанції.

Наведене свідчить, що під час прийняття рішення та постанови у справі суди попередніх інстанцій не припустилися порушення або неправильного застосування норм чинного матеріального та процесуального законодавства, а, отже, підстави для їх скасування або зміни та задоволення вимог касаційної скарги відсутні.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Комунального підприємства Львівської обласної ради "Міжлікарняна аптека № 120" залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.12.2013 у справі Господарського суду Львівської області № 914/2739/13 залишити без змін.

Головуючий суддя К.В. Грейц

Судді С.В. Бакуліна

А.Г. Полянський