Постанова

від 19.12.2013 по справі 807/3774/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2013 року Справа № 876/14590/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Качмара В.Я., Мікули О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 року у справі за поданням Державної податкової інспекції у м.Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про зупинення видаткових операцій на рахунку платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «Егрікалчерел Міт»,-

в с т а н о в и в:

Державна податкова інспекція у м.Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області звернулася до адміністративного суду з поданням про зупинення видаткових операцій на рахунку платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «Егрікалчерел Міт».

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 року в задоволенні подання відмовлено повністю.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції Державна податкова інспекція у м.Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області оскаржила її, подавши до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржувана постанова є незаконна і необґрунтована та прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, при невідповідності висновків суду обставинам справи і підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення подання податкового органу.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча належним чином були повідомленні про місце та час розгляду справи, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу згідно з п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Державної податкової інспекції у м.Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.

Відмовляючи в задоволенні подання Державної податкової інспекції у м.Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області суд першої інстанції виходив з того, що при прийнятті рішення про опис майна не дотримано вимог нормативно - правових актів, що регулюють спірні правовідносини та не надано доказів суду на підтвердження суми наявного податкового боргу, в зв'язку з чим подання про зупинення видаткових операцій не відповідає встановленим в судовому засіданні обставинам справи та суперечить вимогам закону. Однак, колегія суддів з даними висновками суду першої інстанції не може погодитися та вважає їх незаконними, зважаючи на наступне.

Підпунктом 20.1.31 п. 20.1 ст. 20 ПК України встановлено право контролюючих органів звертатися до суду щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках такого платника податків у банках та інших фінансових установах (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу), у тому числі при недопущенні посадових осіб контролюючих органів до обстеження територій та приміщень.

Відповідно до п.89.4 ст. 89 ПК України, у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу та контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Згідно пп.14.1.155 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 88.1 ст. 88 ПК України передбачено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків (крім випадків, передбачених п. 89.5 цієї статті) а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому (п.89.2 ст.89 ПК України).

Пунктом 89.3 ст. 89 ПК України регулюються питання щодо оформлення права податкової застави та даним пунктом встановлено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису; опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг; акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, ТОВ "Егрікалчерел МІТ" (код 20453962) зареєстровано як юридична особа та знаходиться на обліку як платник податків в ДПІ у м. Ужгороді (довідка від 03.11.2005 року за № 29-0/912, а.с.9).

14 січня 2013 року ДПІ у м. Ужгороді виставлено податкову вимогу за № 3 (а.с.11), за якою сума податкового боргу ТОВ "Егрікалчерел МІТ" за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 2553,01 грн. (в т.ч., основний платіж - 1521,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 1032,01 грн.), як направлена та отримана ТОВ "Егрікалчерел МІТ", що підтверджується копією повідомлення про отримання рекомендованого поштового відправлення (а.с.11).

14 січня 2013 року заступником начальника ДПІ у м. Ужгороді прийнято рішення про опис майна у податкову заставу № 1/19-0 (а.с.10), яке направлено боржнику та отримано ним 16.01.2013 року.

16 січня 2013 року керівнику ТОВ "Егрікалчерел МІТ" направлено лист ДПІ у м. Ужгороді за № 3213/10/22-02 (а.с.12), яким повідомлено про наявність податкового боргу у сумі 289,2 тис. грн., роз'яснено право податкової застави, встановлене ст. 89 ПК України, зобов'язано в трьохденний термін виділити у податкову заставу ліквідне майно та зобов'язано при сплаті боргу вказувати вірний код. В матеріалах справи наявна копія повідомлення про отримання рекомендованого поштового відправлення, отримана ТОВ "Егрікалчерел МІТ" 17.10.2013 року (а.с.11).

24 жовтня 2013 року о 15.00 год. податковим керуючим складено акт за № 1/22-0 (а.с.13), яким підтверджено, що ТОВ "Егрікалчерел МІТ" відмовив у здійсненні опису майна у податкову заставу та/або не надав документів, необхідних для такого опису.

Помилковим є твердження суду першої інстанції, що позивачем суду не надані докази надання ТОВ "Егрікалчерел МІТ" (направлення за місцем знаходження платника, вручення представнику платника) рішення ДПІ у м. Ужгороді від 14.01.2013 року за № 1/19-0 про опис майна у податкову заставу, оскільки в матеріалах справи наявна копія повідомлення про вручення поштового відправлення, яка свідчить про вручення боржнику 16.01.2013 року тобто, ДПІ у м. Ужгороді дотримано положення п. 89.3 ст. 89 ПК України та п.2.1 Порядку застосування податкової застави органами державної податкової служби, якими встановлено обов'язковість надання платнику податків рішення про опис майна у податкову заставу.

Крім того, колегія суддів зазначає, що Податковим кодексом України вживаються два поняття, які позначають арешт коштів на рахунках платника податків - власне арешт коштів, а також зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків.

Аналіз норм Податкового кодексу України, а також чинного законодавства, що регулює банківську діяльність і порядок здійснення безготівкових розрахунків, дає підстави для висновку про тотожність зазначених понять для цілей регулювання податкових правовідносин.

Так, відповідно до частини другої статті 59 Закону України від 7 грудня 2000 року № 2121-III "Про банки і банківську діяльність" зупинення власних видаткових операцій банку за його рахунками, а також видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється лише в разі накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті, крім випадків, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму".

Отже, накладення арешту на кошти на рахунках платника податків є необхідною передумовою для зупинення видаткових операцій на таких рахунках в усіх випадках, крім тих, які випливають з норм Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму". Таким чином, з урахуванням змісту статті 59 Закону України від 7 грудня 2000 року № 2121-III "Про банки і банківську діяльність" зупинити видаткові операції з підстав, передбачених Податковим кодексом України, можна не інакше, як шляхом накладення арешту на кошти, що знаходяться на рахунках платника податків.

За таких обставин повноваження податкових органів щодо звернення до суду з вимогами як про накладення арешту на кошти платника податків (підпункт 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України), так і про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків (зокрема, передбачені нормами підпунктів 20.1.15, 20.1.16 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, пунктом 89.4 Податкового кодексу України), варто розуміти як право на звернення з вимогою про накладення адміністративного арешту на кошти платника податків, що перебувають на його рахунках у банку.

При цьому зазначені вимоги можуть бути розглянуті судами як у загальному порядку позовного провадження, так і за поданням органу державної податкової служби про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, внесеного до суду на підставі пункту 1 частини першої статті 183 - 3 Кодексу адміністративного судочинства України, із додержанням відповідних особливостей розгляду цієї категорії звернень податкових органів.

При цьому в усіх випадках суд постановляє рішення про зупинення видаткових операцій платника податків шляхом накладення арешту на кошти платника податків у відповідній сумі, або про накладення арешту на кошти платника податків у відповідній сумі. Зазначені варіанти змісту резолютивної частини судового рішення є еквівалентними за своїми правовими наслідками. Ці наслідки полягають у виникненні арешту коштів і зупиненні через цю обставину видаткових операцій. При цьому суди не повинні обмежуватися констатацією в резолютивній частині судового рішення лише факту зупинення видаткових операцій, оскільки такий наслідок на вимогу органу державної податкової служби може виникати тільки в разі накладення арешту на кошти платника податків.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що наявні підстави, визначені п.1,3,4 ч.1 ст.202 КАС України для скасування постанови суду першої інстанції, а відтак апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області слід задовольнити частково, скасувати постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 року у справі № 807/3774/13-а та прийняти нову постанову, якою подання Державної податкової інспекції у м.Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області задовольнити частково, зупинивши видаткові операції шляхом накладення арешту на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Егрікалчерел Міт» в сумі 303286 гривень 94 копійки, які знаходяться на рахунках:

АТ «ОТП Банк» (МФО 300528), рахунок № 26005501345205,

АТ «ОТП Банк» (МФО 300528), рахунок № 26009002345205,

АТ «КомІнвестБанк» (МФО 312248), рахунок № 26001016000545,

ПАТ «Кредобанк» (Центральна філія) (МФО 325365), рахунок № 2600801272598,

ПАТ «Кредобанк» (Центральна філія) (МФО 325365), рахунок № 2605301272598,

ПАТ «КБ «Глобус» (МФО 380526), рахунок №2600600104778,

ПАТ «КБ «Глобус» (МФО 380526), рахунок №2604000104778.

Керуючись ст.ст.195,198,202,205,207,254 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області задовольнити частково.

Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 року у справі № 807/3774/13-а - скасувати та прийняти нову постанову, якою подання Державної податкової інспекції у м.Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області задовольнити частково.

Зупинити видаткові операції шляхом накладення арешту на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Егрікалчерел Міт» в сумі 303286 гривень 94 копійки, які знаходяться на рахунках:

АТ «ОТП Банк» (МФО 300528), рахунок № 26005501345205,

АТ «ОТП Банк» (МФО 300528), рахунок № 26009002345205,

АТ «КомІнвестБанк» (МФО 312248), рахунок № 26001016000545,

ПАТ «Кредобанк» (Центральна філія) (МФО 325365), рахунок № 2600801272598,

ПАТ «Кредобанк» (Центральна філія) (МФО 325365), рахунок № 2605301272598,

ПАТ «КБ «Глобус» (МФО 380526), рахунок №2600600104778,

ПАТ «КБ «Глобус» (МФО 380526), рахунок №2604000104778.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий А.Р.Курилець

Судді В.Я.Качмар

О.І.Мікула