Постанова

від 17.12.2013 по справі 809/3513/13-а

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2013 р. Справа № 809/3513/13-a

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Боршовського Т.І.

за участю секретаря судового засідання Ферштей А.М.

представника позивача: Карпи Б.І., Карман М.Л.

представника відповідача: Лаврука В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Фірма "Хімекс"

до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000742204 та № 0000732204 від 09.10.2013 року,-

ВСТАНОВИВ :

Приватне підприємство "Фірма "Хімекс" (надалі - позивач, ПП) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області (надалі - відповідач, ДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000742204 та № 0000732204 від 09.10.2013 року.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ДПІ в м.Івано-Франківську протиправно прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення про донарахування сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 684 грн., штрафу в сумі 342 грн., та про зменшення суми бюджетного відшкодування на суму 739 грн. та нарахування штрафу в сумі 370 грн., оскільки вони ґрунтується на безпідставних висновках податкового органу, викладених в акті позапланової виїзної документальної перевірки ПП "Фірма "Хімекс" від 23.09.2013 року про безтоварний характер операцій по придбанню в ПП "Славія авто" товарно-матеріальних цінностей в період: травень, червень, серпень, вересень, листопад, грудень 2011 року. Позивач вказує на те, що вказані господарські операції були підтверджені поданими податковому органу первинними бухгалтерськими документами, платіжними документами, податковими накладними, виданими зазначеними контрагентами на виконання умов договору купівлі-продажу № 011702 від 17.01.2011 року. В той же час, як зазначає позивач, висновки податкового органу ґрунтуються на актах ДПІ в Печерському районі м.Києва про неможливість проведення зустрічних звірок постачальника позивача - ПП "Славія авто", та його контрагентів, в зв'язку з їх відсутністю за місцем державної реєстрації їх місцезнаходження. В той же час, ПП "Славія авто" здійснює свою господарську діяльністю за фактичною адресою в місті Львові, і ця інформація мала бути відома податковим органам. Також позивач посилається на те, що отримання та доставка товару здійснювалось ним в м.Івано-Франківську за адресою магазину постачальника по вулиці Надрічній, 2. Товар отримано позивач з метою його подальшого використання у своїй господарській діяльності для проведення ремонту власного автотранспорту, оскільки основною господарською діяльністю позивача є здійснення надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом, для чого у підприємства є відповідні як людські, так і матеріальні ресурси. Окрім цього, посилається на те, що правильність нарахування позивачем податку на додану вартість у спірному періоді підтверджується також результатами проведених в 2011 році перевірок, про що відповідачем складено відповідні акти та довідки.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Просили позов задовольнити повністю.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених в письмових запереченнях проти позову від 05.12.2013 року. Зокрема, посилається на те, що в ході проведення перевірки встановлено, що в період з травня по грудень 2011 року року ПП "Фірма "Хімекс" здійснювало господарські операції по придбанню у ПП "Славія авто" товарно-матеріальних цінностей, а саме: комплектуючих для автомобілів. Однак під час перевірки податковим органом було використано акти ДПІ в Печерському районі м.Києва про неможливість проведення зустрічних звірок постачальника позивача - ПП "Славія авто", та його контрагентів: ТОВ "Юридична фірма "Фортеця", ТОВ "Будівельно-торгова компанія "Євробуд", ТОВ "Гарант-Буд-Сервіс", ТОВ "Інтеграл Ай Ті", дані Системи автоматизованого співставлення в розрізі контрагентів на рівні ДПА України по вказаних платниках податків, згідно яких встановлено розбіжності між задекларованими сумами податкового кредиту ПП "Славія авто" та вказаних його контрагентів, зазначені суб'єкти господарювання відсутні за їх місцезнаходженням, у ПП "Славія авто" відсутні відповідні матеріальні та людські ресурси для здійснення оподаткованих операцій, а тому правочини, укладені між ними порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та, вчинені з метою ухилення від сплати податків третіх осіб, а саме операції носять безтоварний характер.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вказані заперечення проти позову та просив в його задоволенні відмовити повністю.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку та сукупності, судом встановлено наступне.

Приватне підприємство "Фірма "Хімекс" зареєстроване 03.07.1997 року як юридична особа, ідентифікаційний код 25063846, місце знаходження: 76018, Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Височана, 18, що підтверджується випискою ААВ № 335015 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 07.03.2012 року, інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, отриманою з офіційного веб-сайту технічного адміністратора вказаного реєстру: http://irc.gov.ua/ua станом на час розгляду справи. Окрім цього, як вбачається з статуту Підприємства (т. 1, а.с. 90-95), інформації з вказаного Реєстру, позивач здійснює такий вид діяльності як надання послуги у галузі транспортних та пасажирських перевезень та технічного обслуговування транспорту по території України та за її межами, код КВЕД 49.41 - вантажний автомобільний транспорт. На право здійснення вказаної діяльності позивачу видано відповідні ліцензії: АВ № 371589 від 18.09.2007 року, АА № 784967 від 18.09.2012 року (т. 1 а.с. 88-89).

Приватне підприємство "Фірма "Хімекс" в періоді, за який проводилась перевірка, було зареєстровано як платник податку на додану вартість згідно свідоцтва № 12850071 від 08.10.1997 року. Вказані обставини викладені в актах та довідках перевірок позивача за 2011 рік, що й не заперечуються сторонами.

Державною податковою інспекцією у м.Івано-Франківську проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП "Фірма "Хімекс" з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаєморозрахунках з ПП "Славія Авто" (код ЄДРПОУ 30918296) за період з 01.5.2011 по 31.01.2012 року.

За наслідками проведеної перевірки складено акт за № 1741/09-15-22-04/25063846 від 23.09.2013 року, згідно висновків якого, встановлено наступні порушення ДП «Івано-Франківський облавтодор» вимог податкового законодавства: п. 187.1 ст. 187, п. 198.2 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме: не підтверджено податковий кредит з податку на додану вартість (надалі ПДВ) всього в сумі 1423 грн., в тому числі: за червень 2011 року в сумі 607 грн., в за серпень 2011 року в сумі 132 грн., за вересень 2011 року в сумі 252 грн., за листопад 2011 року в сумі 286 грн., за грудень 2011 року в сумі 146 грн., в результаті чого зменшено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню за липень 2011 року в сумі 607 грн., за вересень 2011 року в сумі 132 грн.; занижено в грудні 2011 року суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню в сумі 684 грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки, відповідачем 09.10.2012 року прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0000742204, яким позивачу зменшено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню з податку на додану вартість за липень 2011 року в сумі 607 грн., за вересень 2011 року в сумі 132 грн., всього на суму 739 грн., та нараховано штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на суму 370 грн. ;

- № 0000732204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем на суму 684 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 342 грн. (т. 1, а.с. 19-20).

Вищевказана позапланова виїзна перевірка, як вбачається з акту перевірки, проводилась згідно направлення від 12.09.2013 року № 00000442 на підставі наказу ДПІ у м.Івано-Франківську № 556 від 12.09.2013 року, з відома та в присутності керівника ПП "Фірма "Хімекс" Карпи Б.І. та головного бухгалтера Карман М.Л. в період з 13.09.2013 року по 19.09.2013 року. Позивачем підписано акт перевірки № 1741/09-15-22-04/25063846 від 23.09.2013 року із запереченнями.

Позивачем в позовній заяві не оспорювались підстави та порядок проведення даної перевірки. Обставин порушення чинного законодавства підстав та порядку її проведенні судом не встановлено.

Позивачем оскаржено в адміністративному порядку податкові повідомлення-рішення відповідача № 0000742204 та № 0000732204 від 09.10.2013 року, однак рішенням від 06.11.2013 року за № 1133/10/09-19-10-0519/224/598 Головне управління Міндоходів в Івано-Франківській області відхилило скаргу ПП "Фірма "Хімекс" б/н від 18.10.2013 року.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Спірні правовідносини виникли у сфері справляння податків і зборів, випливають з порядку формування платником податкового кредиту з ПДВ та стосуються правомірності рішення контролюючого органу про нарахування податкових зобов'язань і штрафних санкцій.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з пп. "а" п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг, які відповідно до п. 185.1 ст. 185 цього Кодексу є об'єктом оподаткування ПДВ.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (абз. 2).

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу).

Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж Статті, є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При цьому, згідно пунктів 200.2 та 200.3 ст. 200 цього Кодексу, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.4 цієї ж Статті, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів (п. 200.6 ст. 200 Податкового кодексу).

Таким чином, з оцінки вказаних норм податкового закону видно, що підставою для формування податкового кредиту, є саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, та здійснення господарських операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності з метою досягнення господарської мети.

Як вбачається з акту позапланової перевірки від 23.09.2013 року, відповідач дійшов висновку про завищення позивачем податкового кредиту всього в сумі 1423 грн., а саме: за червень 2011 року на суму 607 грн.; за серпень 2011 року на суму 132 грн.; за вересень 2011 року на суму 252 грн.; за листопад 2011 року на суму 286 грн.; за грудень 2011 рок на суму 146 грн. по операціях з ПП "Славія Авто" (код 30918296).

Висновок податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту по операція з ПП "Славія Авто" ґрунтується на доводах відповідача про безтоварний характер вказаних операцій.

Досліджуючи фактичність проведених господарських операцій з вказаним постачальником на предмет встановлення об'єктів оподаткування податку на додану вартість, правильності формування позивачем податкового кредиту, та в подальшому віднесення сум податку до бюджетного відшкодування, судом встановлено таке.

Як встановлено перевіркою, що й не заперечується відповідачем в акті перевірки, і підтверджено в судовому засіданні поданими позивачем податковими деклараціями з податку на додану вартість за травень-грудень 2011 року, з додатком № 5 до них: розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (т. 1, а.с. 136-156), позивачем віднесено до податкового кредиту суми податку на додану вартість (надалі - ПДВ), нараховану (сплачену) на користь ПП "Славія Авто" згідно податкових накладних: № 37 від 06.05.2011 року на загальну суму 2604 грн., в тому числі ПДВ 434 грн.; № 20 від 03.06.2011 року на загальну суму 1037,40 грн., в тому числі ПДВ 172,90 грн.; № 37 від 04.08.2011 року на загальну суму 790 грн., в тому числі ПДВ 131,67 грн., № 148 від 13.09.2011 року на загальну суму 1510,20 грн., в тому числі ПДВ 251,70 грн.; № 190 22.11.2011 року на загальну суму 1715 грн., в тому числі ПДВ 285,83 грн.; № 156 від 15.12.2011 року на загальну суму 875 грн., в тому числі ПДВ 145,83 грн., виданих ПП "Славія Авто" на підтвердження господарських операцій по поставці товарно-матеріальних цінностей, а саме: комплектуючих до автомобілів, оригінали яких було оглянуто судом в судовому засіданні, а належним чином завірені копії знаходяться в матеріалах справи (т. 1, а.с. 26,28,30,32,34,36).

Вказані вище податкові накладні підписані уповноваженою особою - Коцюх Я.В. згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців на час їх видачі (т.2, а.с. 2-4), та скріплені печаткою ПП "Славія Авто", містять всі необхідні реквізити, передбачені п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України. Доказів протилежного, суду відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України не подано.

Як вбачається з акту перевірки та пояснень представників відповідача в судовому засіданні, податковим органом не наведено доводів щодо дефектів їх форми. При цьому, також слід зазначити, що відповідачем відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України не подано суду належних та допустимих доказів, які б вказували на недостовірність чи фальшивість вказаних документів або невідповідність їх оформлення вимогам нормативно-правових актів.

Окрім цього, судом досліджено подані позивачем копії податкових декларацій ПП "Славія Авто" з податку на додану вартість за ІІ квартал 2011 року, липень-грудень 2011 року (т. 1, а.с. 37-59), та не встановлено розбіжностей між декларуванням вказаним платником та ПП "Фірма "Хімекс" податкових зобов'язань та податкового кредиту за спірний період.

Також судом встановлено, що задекларовані позивачем операції здійснювались на підставі укладеного між позивачем та ПП "Славія Авто" договору купівлі-продажу № 011702 від17.01.2011 року. Відповідно до умова вказаного Договору ПП "Славія Авто" зобов'язувалось передати, а ПП "Фірма "Хімекс" прийняти та оплати автозапчастини (надалі - товар). (п.п. 1.1 Договору). Згідно пунктів 1.2, 2.1, 3.1, 4.1 вказаного Договору, товар повинен бути відвантажений покупцю зі складу продавця протягом 5 днів з моменту його замовлення та проведення оплати (попередньої або після оплати протягом 15 днів - за домовленістю сторін). Також продавець зобов'язувався разом з товаром надати покупцю рахунок, накладні на отримання товару та податкову накладну.

Як вбачається зі змісту вищевказаного Договору, він вчинений в письмовій формі, підписаний представниками ПП "Славія Авто" та ПП "Фірма "Хімекс", скріплений їх печатками, а, отже, є укладеним, і відповідно до ч. 1 ст. 202, ч. 1 ст. 626 ЦК України встановлює для сторін права та обов'язки, що з нього випливають. Будь-яких доказів підписання вищевказаних договорів невстановленими особами, скріплення їх підробленими печатками, чи інших даних, які б викликали сумнів в їх достовірності, відповідач суду відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України не подав.

На виконання вказаного Договору, ПП "Славія Авто" було відпущено ПП "Фірма "Хімекс" товар, а саме: автозапчастини на загальну суму 1423 грн., а саме: в травні 2011 року на суму 2304 грн., в червні 2011 року на суму 1037,40 грн.; в серпні2011 року на загальну суму 790 грн.; в вересні 2011 року на загальну суму 1510,20 грн., в листопаді 2011 року на загальну суму 1715 грн., в грудні 2011 року на загальну суму 875 грн., що підтверджується поданими позивачем належним чином завіреним копіями рахунків-фактур: СА-10504000006 від 04.05.2011 року, № СА-10601000009 від 01.06.2011 року, № СА-10804000012 від 04.08.2011 року, № СА-10913000002 від 13.09.2011 року, № СА-11122000006 від 22.11.2011 року; СА-11215000008 від 15.12.2011 року, виданих постачальником, видаткових накладних: СА-10506000011 від 06.05.2011 року, № СА-10603000005 від 03.06.2011 року, № СА-10804000006 від 04.08.2011 року, № СА-10913000014 від 13.09.2011 року, № СА-11122000008 від 22.11.2011 року; СА-11215000008 від 15.12.2011 року, які підписані представниками ПП "Славія Авто" - Коцюх Я.В. (керівник) та ПП "Фірма "Хімекс" - ОСОБА_6 (згідно довіреностей) скріплені їх печатками, належним чином завірені копії яких знаходяться в матеріалах справи (т. 1, а.с. 75-86).

В судовому засіданні з пояснень представників позивача встановлено, що вказані видаткові накладні зі сторони ПП "Фірма "Хімекс" підписано виконавчим директором підприємства - ОСОБА_6 Згідно довідки позивача по бухгалтерському обліку: обліковий склад підприємства - ОСОБА_6 обліковується як виконавчий директор. Також позивачем подано суду належним чином завірену копію витягу з журналу реєстрації довіреностей, з якого вбачається факт видачі підприємством ОСОБА_6 довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей в 2011 році (т.1, а.с. 197-199). Як пояснили представники позивача в судовому засіданні, довіреності видавались вказаному працівнику в одному примірнику, який він передавав представнику продавця - ПП "Славія Авто" при отриманні товару по видаткових накладних.

В судовому засіданні 05.12.2013 року судом допитано як свідка ОСОБА_6, який підтвердив факт підписання ним особисто вищевказаних видаткових накладних про отримання товару від ПП "Славія Авто" по довіреностях, виданих позивачем. Також вказаний свідок пояснив про те, що основний офіс вказаного постачальника знаходяться в місті Львові, що є загальнодоступною інформацією, оскільки підтверджується відомостями з офіційного веб-сайту ПП "Славія Авто", однак в місті Івано-Франківську в ПП "Славія Авто" є магазин, а тому він особисто замовляв товар і отримував автозапчастини за адресою магазину ПП "Славія Авто" по вулиці Надрічній, будинок 2, і службовим транспортом доставляв його на територію місцезнаходження ПП "Фірма "Хімекс".

Згідно з ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу (надалі - ГК) України господарська діяльність - це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

За визначенням, наведеним у ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 19 серпня 1999 року № 996-XIV, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Статтею 1 цього ж Закону передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. При цьому, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Також судом встановлено, що позивачем повністю проплачено ПП "Славія Авто" кошти за отриманий товар, в підтвердження чого суду подано копії платіжних доручень (т. 1, а.с. 200-202), що й не заперечується відповідачем.

Також судом встановлено, що в подальшому, отриманий від ПП "Славія Авто" товар, позивачем використовувався для ремонту власних транспортних засобів, в підтвердження чого суду подано довідку - розшифровку основних засобів за період з 01.04.2011 року по 03.12.2013 року, довідку про обліковий склад підприємства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року, довідку про наявність матеріальних ресурсів від 06.12.2013 року (т.1, а.с. 87, т.2, а.с. 1, 8), копії актів приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів (т.1, а.с. 157-162), актів списання ТМЦ від 30.06.2011 року, від 31.05.2011 року, від 30.03.2012 року (т.1, а.с. 163-166), та інформацію з бухгалтерського обліку: картки по рахунку № 207 за 2011 рік (т. 1, а.с. 167-196).

Вказані обставини також підтвердив свідок ОСОБА_6

Окрім цього, як вбачається з інформації, що міститься в Єдиному державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців, статуту позивача, вказані господарські операції, факт здійснення яких не визнається податковим органом, відповідають статутній діяльності ПП "Фірма "Хімекс".

Таким чином, ПП "Фірма "Хімекс" надало до перевірки належним чином оформленні первинні бухгалтерські документи, що підтверджують фактичне здійснення господарських операцій придбання товару у ПП "Славія Авто", а також належним чином оформлені документи, що підтверджують подальше використання Підприємством придбаного товару у господарській діяльності, тобто, що такі господарській операції вчинені позивачем з розумною діловою метою.

На фактичність виконання господарських зобов'язань також вказує й те, що на момент проведення вищевказаних господарських операцій ПП "Славія Авто" мало відповідну господарську правосуб'єктність: було зареєстровано як юридична особа - суб'єкт господарювання (ідентифікаційний номер 30918296), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців станом на 30.01.2012 року, та взято на податковий облік як платника податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 329182913075) згідно свідоцтва про реєстрацію платника за № 18162348 від 27.04.2000 року. Вказані обставини, як вбачається з акту позапланової виїзної перевірки позивача від 23.09.2013 року, акту ДПІ в Печерському районі м.Києва про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Славія Авто" щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.05.2011 року по 31.01.2012 року, за № 373/23-55-22-08/30918296 від 18.07.2012 року, не заперечуються відповідачем.

Нормами частин 1, 2 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

В заперечення факту товарності операцій між позивачем та ПП "Славія Авто", відповідач посилається на висновки, викладені в акті ДПІ в Печерському районі м.Києва про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Славія Авто" щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.05.2011 року по 31.01.2012 року, за № 373/23-55-22-08/30918296 від 18.07.2012 року, яким не встановлено місцезнаходження ПП "Славія Авто" в зв'язку з його відсутністю за податковою адресою: м.Київ, вул.Кіквідзе, будинок 11. Також як видно з вказаного акту, податковий орган дійшов висновку зменшити ПП "Славія Авто" податкові зобов'язання та податковий кредит за період з 01.05.2011 року по 31.01.2012 року до 0, внаслідок того, що у вказаного Підприємства відсутні об'єкти оподаткування по господарських операціях з: ТОВ "Юридична фірма "Фортеця", ТОВ "Будівельно-торгова компанія "Євробуд", ТОВ "Гарант-Буд-Сервіс", ТОВ "Інтеграл Ай Ті", оскільки згідно акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Будівельно-торгова компанія "Євробуд" від 16.05.2013 року № 1689/22-8/33499358, акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Юридична фірма "Фортеця" від 14.05.2013 року № 1642/22.8/36520226, акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Інтеграл Ай Ті" від 23.05.2013 року № 1788/22.8/37403533, акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Гарант-Буд-Сервіс" від 17.05.2013 року № 1691/22.8/37635291, оскільки правочини укладені вказаними контрагентами ПП "Славія Авто" порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені, удавано, з метою ухилення від сплати податків третіх осіб.

Також в заперечення товарності вказаних операцій відповідач посилається на відомості Системи автоматизованого співставлення в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, згідно даних якої встановлено розбіжності між задекларованими сумами податкового кредиту ПП "Славія авто" та вказаних вище його контрагентів; зазначені суб'єкти господарювання відсутні за їх місцезнаходженням; у них відсутні відповідні матеріальні та людські ресурси для здійснення оподаткованих операцій.

В той же час, як вбачається з поданої відповідачем реєстраційної картки платника - ПП "Славія авто" (т. 1, а.с. 221), в контролюючих органів була наявна інформація про фактичну адресу ПП "Славія авто": Львівська область, місто Львів, вул. Стороженка, 12, офіс 44. Окрім цього, вказана інформація є загальнодоступною, оскільки підтверджується відомостями з офіційного веб-сайту ПП "Славія Авто": http://www.slav-avto.com.ua, витяг з якого знаходиться в матеріалах справи (т. 1, а.с. 96).

Таким чином, заперечення відповідача фактично ґрунтуються на припущеннях податкового органу про неможливість здійснення постачальником позивача: ПП "Славія Авто" та його контрагентами господарських операції з постачання товару, в зв'язку з відсутністю такого контрагента за державною реєстрацією місцезнаходження, відсутності як технічних, так і людських ресурсів здійснити такі операції, нікчемності правочинів, як таких, що порушують публічний порядок, їх недійсності в зв'язку з удаваністю та фіктивністю зобов'язань, та суперечності інтересам держави та суспільства. В той же час, відповідач відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України не подав суду жодного належного та допустимого доказу, окрім вказаних актів ДПІ в Печерському районі м.Києва про неможливість проведення зустрічних звірок, які би підтверджували факт визнання відповідних правочинів нікчемними, недійсними в установленому законом порядку, фіктивності підприємницької діяльності вказаних суб'єктів господарювання.

Щодо посилань у вищевказаних актах про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Будівельно-торгова компанія "Євробуд" від 16.05.2013 року № 1689/22-8/33499358, про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Юридична фірма "Фортеця" від 14.05.2013 року № 1642/22.8/36520226, про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Інтеграл Ай Ті" від 23.05.2013 року № 1788/22.8/37403533, про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Гарант-Буд-Сервіс" від 17.05.2013 року № 1691/22.8/37635291 на матеріали кримінальних проваджень, а саме: протоколи допиту осіб ОСОБА_7 від 24.-25.09.2012 року, ОСОБА_8 від 26.07.2012 року, ОСОБА_9 від 08.10.2012 року, висновки експерта Вінницького відділення Київського НДІ судових експертиз від 04.10.2012 року № 1299/12-21, то як вбачається з акту перевірки позивача від 23.09.2013 року № 1741/09-15-22-04/25063846, листів позивача від 09.12.2013 року № 190-09-19-10-01/15/190, від 09.12.2013 року № 4348/7/09-19-10-01/22/652, від 15.07.2013 року № 976/8/09-15-21-01-44/8052, листа Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області від 25.10.2013 року № 2564/8/09-19-09-02-017/1138, на час проведення позапланової перевірки позивача та прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень, у відповідача не було вказаних документів. Окрім цього, суд звертає увагу, що статус вказаних протоколів допиту, висновків експерта визначається кримінально-процесуальним законодавством, і вказані документи є предметом доказування в кримінальному провадженні на рівні з іншими доказами. Також суд зазначає, що матеріали кримінальних проваджень, не мають наперед встановленого й доведеного характеру, тобто не є юридичними фактами, передбаченими ч. 4 ст. 72 КАС України. В той же час, відповідачем відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України не подано суду належних та допустимих доказів, а саме: вироків суду чи постанов, яким завершено кримінальне провадження, якими було б встановлено факт здійснення позивачем, чи його постачальником ПП "Славія авто", в особі їх посадових осіб чи інших осіб, які мають відношення до вказаних юридичних осіб, фіктивного підприємництва, чи ухилення від сплати податків по операціях, які не визнаються відповідачем.

Також є безпідставними посилання на інформацію, що знаходиться в Системі автоматизованого співставлення в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, згідно якої відповідачем встановлено розбіжності між задекларованими сумами податкового кредиту ПП "Славія авто" та його контрагентами ТОВ "Юридична фірма "Фортеця", ТОВ "Будівельно-торгова компанія "Євробуд", ТОВ "Гарант-Буд-Сервіс", ТОВ "Інтеграл Ай Ті", оскільки відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом. При цьому, слід зазначити, що контролюючим органом не доведено таких розбіжностей в декларуванні податкового кредиту по зобов'язань по спірних операціях між позивачем та ПП "Славія авто".

Вищевказане також узгоджується з встановленим ч. 2 ст. 61 Конституції України конституційним принципом щодо індивідуальної відповідальності особи та практикою Європейського Суду з прав людини, яка у відповідності до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини " від 23 лютого 2006 року, є джерелом права рішення Європейського суду з прав людини.

Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 року зазначив, що враховуючи своєчасне і повне виконання покупцем своїх зобов'язань щодо подання звітності з податку на додану вартість, неможливість ним забезпечити дотримання постачальником обов'язку подавати звітність по податку на додану вартість і той факт, що жодних протиправних дій з боку контрагента про які знав чи міг знати покупець вчинено не було, суд вважає, що покупець не повинен відповідати за наслідки невиконання продавцем свої зобов'язань своєчасно подавати звітність з податку на додану вартість і в результаті чого вдруге сплачувати податок на додану вартість, а також пеню.

Проте, враховуючи вказану судову практику Європейського Суду з прав людини, судом було запропоновано надати відповідачу докази в підтвердження того, що позивач діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагентом - ПП "Славія авто", а також інші докази, які б свідчити про недобросовісність позивача, однак суду таких доказів подано не було.

Також суд зазначає про те, що відповідач своїми довідками про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП "Фірма "Хімекс" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок, актом про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП "Фірма "Хімекс" № 6710/23-3/25063846, за період: травень-вересень 2011 року, підтверджено право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, в тому числі в сумі 739 грн. за липень, вересень 2011 року.

Таким чином, висновки, викладені в акті перевірки позивача, та пояснення представника відповідача щодо нереального характеру господарських операцій між позивачем та ПП "Славія авто" в травні-грудні 2011 року не були всупереч нормі ч. 2 ст. 71 КАС України підкріплені жодними належними та допустимими доказами, які б свідчили про вказані обставини, а ґрунтуються лише на судженнях та припущеннях посадових осіб контролюючого органу про безтоварність господарських операцій, викладених в акті позапланової перевірки позивача.

Одним з принципів податкового законодавства України відповідно до ст. 4 Податкового Кодексу України є принцип презумпції добросовісності та рішень платника податків, у зв'язку з чим передбачається, що дії платників податків, які мають своїм результатом одержання податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних та інших первинних документах, є достовірними. Надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність яких установлена судом.

За наведеного, висновки контролюючого органу про завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість всього на суму 1423 грн., в тому числі: за червень 2011 року в сумі 607 грн., в за серпень 2011 року в сумі 132 грн., за вересень 2011 року в сумі 252 грн., за листопад 2011 року в сумі 286 грн., за грудень 2011 року в сумі 146 грн., в результаті чого завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню за липень 2011 року в сумі 607 грн., за вересень 2011 року в сумі 132 грн., та занижено в грудні 2011 року суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню в сумі 684 грн., є такими, що не ґрунтуються на нормами чинного податкового законодавства, та не підтвердженні належними та допустимими доказами відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України.

Як наслідок, відсутні правові підстави для застосування оскарженими податковими повідомленнями-рішеннями № 0000742204 та № 0000732204 від 09.10.2013 року до позивача штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) з податку на додану вартість відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України в розмірі 370 грн. та 342 грн. відповідно.

Нормою п. 21.1. ст. 21 ПК України передбачено, що посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

В розумінні ст. 3 КАС України рішення суб'єктів владних повноважень повинні прийматися (вчинятися) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не було подано суду належних, допустимих та достатніх доказів правомірності та обґрунтованості прийнятих ним податкових повідомлень-рішень № 0000742204 та № 0000732204 від 09.10.2013 року, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову. Зокрема, з врахуванням наданих суду ч. 2 ст. 162 КАС України повноважень, суд постановляє визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області № 0000742204 та № 0000732204 від 09.10.2013 року.

За таких умов, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України на його користь з Державного бюджету України. Зокрема, слід стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Фірма "Хімекс" судові витрати по сплаті судового збору в сумі 172,05 грн. шляхом їх безспірного списання Державною казначейською службою України (відповідними територіальними підрозділами Державної казначейської служби України) за рахунок бюджетних асигнувань, призначених для Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області № 0000742204 та № 0000732204 від 09.10.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Фірма «Хімекс» (ідентифікаційний код 25063846, місцезнаходження: 76018, місто Івано-Франківськ, вулиця Височана, будинок 18) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 172 (сто сімдесят дві) гривні 05 копійок шляхом їх безспірного списання Державною казначейською службою України (відповідними територіальними підрозділами Державної казначейської служби України) за рахунок бюджетних асигнувань, призначених для Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Боршовський Т.І.

Постанова складена в повному обсязі 20.12.2013 року.