Ухвала

від 03.06.2015 по справі 809/3513/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2015 р. Справа № 876/900/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Костіва М.В.,

суддів Шавеля Р.М., Бруновської Н.В.

за участю секретаря Нефедової А.О.

представника позивача Карпи Б.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.12.2013 р. у справі №809/3513/13-a за позовом Приватного підприємства «Фірма «Хімекс» до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.12.2013 р. у справі №809/3513/13-a за позовом Приватного підприємства «Фірма «Хімекс» до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, позов було задоволено повністю, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області № 0000742204 та № 0000732204 від 09.10.2013 р.

В апеляційній скарзі скаржник просить постанову суду скасувати та задовольнити позов. Апеляційна скарга мотивована неврахуванням висновків акту перевірки, в ході якої встановлено, що в період з травня по грудень 2011 року року ПП «Фірма «Хімекс» здійснювало господарські операції по придбанню у ПП «Славія авто» комплектуючих для автомобілів. Однак актами ДПІ в Печерському районі м. Києва про неможливість проведення зустрічних звірок постачальника позивача - ПП «Славія авто», та його контрагентів: ТОВ «Юридична фірма «Фортеця», ТОВ «Будівельно-торгова компанія «Євробуд», ТОВ «Гарант-Буд-Сервіс», ТОВ «Інтеграл Ай Ті», та даними Системи автоматизованого співставлення в розрізі контрагентів на рівні ДПА України по вказаних платниках податків, встановлено розбіжності між задекларованими сумами податкового кредиту ПП «Славія авто» та вказаних його контрагентів, зазначені суб'єкти господарювання відсутні за їх місцезнаходженням, у ПП «Славія авто» відсутні відповідні матеріальні та людські ресурси для здійснення оподаткованих операцій, а тому правочини, укладені між ними порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та, вчинені з метою ухилення від сплати податків третіх осіб, а саме - операції носять безтоварний характер.

В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу заперечив за безпідставністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, на основі наявних у справі доказів, колегія суддів дійшла переконання, що подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Як правильно встановив суд першої інстанції, приватне підприємство «Фірма «Хімекс» зареєстроване 03.07.1997 року як юридична особа, зареєстровано як платник податку на додану вартість згідно зі свідоцтвом № 12850071 від 08.10.1997 р., здійснює такий вид діяльності як надання послуги у галузі транспортних та пасажирських перевезень та технічного обслуговування транспорту по території України та за її межами, код КВЕД 49.41 - вантажний автомобільний транспорт. На право здійснення вказаної діяльності позивачу видано відповідні ліцензії: АВ № 371589 від 18.09.2007 року, АА № 784967 від 18.09.2012 року.

Державною податковою інспекцією у м. Івано-Франківську проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Фірма «Хімекс» з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаєморозрахунках з ПП «Славія Авто» (код ЄДРПОУ 30918296) за період з 01.5.2011 по 31.01.2012 року, за наслідками якої складено акт за № 1741/09-15-22-04/25063846 від 23.09.2013 р. Актом встановлено наступні порушення ПП «Фірма «Хімекс» вимог податкового законодавства: п. 187.1 ст. 187, п. 198.2 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4 ст. 201 ПК України, а саме: не підтверджено податковий кредит з податку на додану вартість (надалі ПДВ) всього в сумі 1423 грн., в тому числі: за червень 2011 року в сумі 607 грн., за серпень 2011 року в сумі 132 грн., за вересень 2011 року в сумі 252 грн., за листопад 2011 року в сумі 286 грн., за грудень 2011 року в сумі 146 грн., в результаті чого зменшено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню за липень 2011 року в сумі 607 грн., за вересень 2011 року в сумі 132 грн.; занижено в грудні 2011 року суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню в сумі 684 грн.

На підставі акту перевірки, 09.10.2012 року прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0000742204, яким позивачу зменшено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню з податку на додану вартість за липень 2011 року в сумі 607 грн., за вересень 2011 року в сумі 132 грн., всього на суму 739 грн., та нараховано штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на суму 370 грн.; № 0000732204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем на суму 684 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 342 грн.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. Пунктом 187.1 ст. 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг, які відповідно до п. 185.1 ст. 185 цього Кодексу є об'єктом оподаткування ПДВ. Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (абз. 2).

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу). Пунктом 201.1 ст. 201 ПК України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті, є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При цьому, згідно з пунктами 200.2 та 200.3 ст. 200 цього Кодексу, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Згідно з п. 200.4 цієї ж статті, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

В основі порушень скаржник вбачає операції позивача у 2011 р. з ПП «Славія Авто», які він розцінює як безтоварні.

Суд першої інстанції дійшов підставного висновку про видачу за наслідками операцій з цим контрагентом податкових накладних, які відповідають закону в частині їх видачі та оформлення.

Безтоварний характер операцій із вказаним контрагентом підставно був визнаний недоведеним судом першої інстанції. Натомість, задекларовані позивачем операції здійснювались на підставі укладеного між позивачем та ПП «Славія Авто» договору купівлі-продажу № 011702 від17.01.2011 року. Відповідно до умов вказаного Договору ПП «Славія Авто» зобов'язувалось передати, а ПП «Фірма «Хімекс» прийняти та оплатити автозапчастини (п.п. 1.1 Договору). Згідно з пунктами 1.2, 2.1, 3.1, 4.1 вказаного Договору, товар повинен бути відвантажений покупцю зі складу продавця протягом 5 днів з моменту його замовлення та проведення оплати (попередньої або після оплати протягом 15 днів - за домовленістю сторін). Також продавець зобов'язувався разом з товаром надати покупцю рахунок, накладні на отримання товару та податкову накладну.

На виконання вказаного Договору ПП «Славія Авто» було відпущено ПП «Фірма «Хімекс» товар, а саме: автозапчастини на загальну суму 1423 грн., а саме: в травні 2011 року на суму 2304 грн., в червні 2011 року на суму 1037,40 грн.; в серпні 2011 року на загальну суму 790 грн.; у вересні 2011 року на загальну суму 1510,20 грн., в листопаді 2011 року на загальну суму 1715 грн., в грудні 2011 року на загальну суму 875 грн., що підтверджується поданими позивачем належним чином завіреним копіями рахунків-фактур: СА-10504000006 від 04.05.2011 року, № СА-10601000009 від 01.06.2011 року, № СА-10804000012 від 04.08.2011 року, № СА-10913000002 від 13.09.2011 року, № СА-11122000006 від 22.11.2011 року; СА-11215000008 від 15.12.2011 року, виданих постачальником, видаткових накладних: СА-10506000011 від 06.05.2011 року, № СА-10603000005 від 03.06.2011 року, № СА-10804000006 від 04.08.2011 року, № СА-10913000014 від 13.09.2011 року, № СА-11122000008 від 22.11.2011 року; СА-11215000008 від 15.12.2011 року, які підписані уповноваженими особами і скріплені їх печатками. Позивачем повністю проплачено ПП «Славія Авто» кошти за отриманий товар.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Статтею 1 цього ж Закону передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Згідно з пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Наявні у справі документи зазначеним вимогам відповідають.

Реальний характер операцій також підтверджується тим, що в подальшому, отриманий від ПП «Славія Авто» товар, позивачем використовувався для ремонту власних транспортних засобів, в підтвердження чого суду подано довідку - розшифровку основних засобів за період з 01.04.2011 року по 03.12.2013 року, довідку про обліковий склад підприємства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року, довідку про наявність матеріальних ресурсів від 06.12.2013 року, копії актів приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів, актів списання ТМЦ від 30.06.2011 року, від 31.05.2011 року, від 30.03.2012 року, та інформацію з бухгалтерського обліку: картки по рахунку № 207 за 2011 рік. Вказані господарські операції відповідають статутній діяльності ПП «Фірма «Хімекс».

На фактичність виконання господарських зобов'язань також вказує й те, що на момент проведення вищевказаних господарських операцій ПП «Славія Авто» мало відповідну господарську правосуб'єктність: було зареєстровано як юридична особа - суб'єкт господарювання (ідентифікаційний номер 30918296), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців станом на 30.01.2012 року, та взято на податковий облік як платника податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 329182913075) згідно зі свідоцтвом про реєстрацію платника за № 18162348 від 27.04.2000 року. Вказані обставини, як вбачається з акту позапланової виїзної перевірки позивача від 23.09.2013 року, акту ДПІ в Печерському районі м. Києва про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Славія Авто» щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.05.2011 року по 31.01.2012 року, за № 373/23-55-22-08/30918296 від 18.07.2012 року, не заперечуються скаржником.

Нормами частин 1, 2 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Посилання скаржника на висновки, викладені в акті ДПІ в Печерському районі м. иєва про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Славія Авто» щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.05.2011 року по 31.01.2012 року, за № 373/23-55-22-08/30918296 від 18.07.2012 року, яким не встановлено місцезнаходження ПП «Славія Авто» в зв'язку з його відсутністю за податковою адресою, не приймається до уваги враховуючи, що висновки акту перевірки не носять обов'язкового характеру для суду, а зазначені в таких актах обставини підлягають доведенню на загальних засадах з урахуванням ч. 2 ст. 71 КАС України. При цьому, з поданої скаржником реєстраційної картки платника - ПП «Славія Авто», в контролюючих органів була наявна інформація про фактичну адресу ПП «Славія Авто»: Львівська область, місто Львів, вул. Стороженка, 12, офіс 44. Окрім цього, вказана інформація є загальнодоступною, оскільки підтверджується відомостями з офіційного веб-сайту ПП «Славія Авто»: http://www.slav-avto.com.ua, витяг з якого знаходиться в матеріалах справи. Відтак, зазначені висновки скаржника ґрунтуються на припущеннях без проведення належної перевірки фінансово-господарської діяльності контрагента позивача.

Щодо посилань на неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів ПП «Славія Авто»: ТОВ «Будівельно-торгова компанія «Євробуд» від 16.05.2013 року № 1689/22-8/33499358, про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Юридична фірма «Фортеця» від 14.05.2013 року № 1642/22.8/36520226, про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Інтеграл Ай Ті» від 23.05.2013 року № 1788/22.8/37403533, про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Гарант-Буд-Сервіс» від 17.05.2013 року № 1691/22.8/37635291 на матеріали кримінальних проваджень, висновки експерта Вінницького відділення Київського НДІ судових експертиз від 04.10.2012 року № 1299/12-21, то як вбачається з акту перевірки від 23.09.2013 року № 1741/09-15-22-04/25063846, листів позивача від 09.12.2013 року № 190-09-19-10-01/15/190, від 09.12.2013 року № 4348/7/09-19-10-01/22/652, від 15.07.2013 року № 976/8/09-15-21-01-44/8052, листа Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області від 25.10.2013 року № 2564/8/09-19-09-02-017/1138, на час проведення позапланової перевірки позивача та прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень, у скаржника не було вказаних документів. Доказів постановлення вироків по таких справах, які б набрали законної сили, суду не надано. Вищевказане також узгоджується з встановленим ч. 2 ст. 61 Конституції України конституційним принципом щодо індивідуальної відповідальності особи та практикою Європейського Суду з прав людини, яка у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, є джерелом права рішення Європейського суду з прав людини. Так, у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 року зазначив, що враховуючи своєчасне і повне виконання покупцем своїх зобов'язань щодо подання звітності з податку на додану вартість, неможливість ним забезпечити дотримання постачальником обов'язку подавати звітність по податку на додану вартість і той факт, що жодних протиправних дій з боку контрагента, про які знав чи міг знати покупець, вчинено не було, суд вважає, що покупець не повинен відповідати за наслідки невиконання продавцем свої зобов'язань своєчасно подавати звітність з податку на додану вартість і в результаті чого вдруге сплачувати податок на додану вартість, а також пеню. Проте, враховуючи вказану судову практику Європейського Суду з прав людини, судом було запропоновано надати відповідачу докази в підтвердження того, що позивач діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускалися його контрагентом - ПП «Славія Авто», а також інші докази, які б свідчити про недобросовісність позивача, однак суду таких доказів подано не було.

Таким чином, висновки, викладені в акті перевірки позивача, та пояснення представника відповідача щодо нереального характеру господарських операцій між позивачем та ПП «Славія Авто» в травні-грудні 2011 року не були всупереч нормі ч. 2 ст. 71 КАС України доведені у встановленоу порядку належними доказами.

Таким чином, суд першої інстанції підставно встановив, що висновки контролюючого органу про завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість всього на суму 1423 грн., в тому числі: за червень 2011 року в сумі 607 грн., в за серпень 2011 року в сумі 132 грн., за вересень 2011 року в сумі 252 грн., за листопад 2011 року в сумі 286 грн., за грудень 2011 року в сумі 146 грн., в результаті чого завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню за липень 2011 року в сумі 607 грн., за вересень 2011 року в сумі 132 грн., та занижено в грудні 2011 року суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню в сумі 684 грн., є такими, що не ґрунтуються на законодавстві.

В розумінні ст. 3 КАС України рішення суб'єктів владних повноважень повинні прийматися (вчинятися) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Скаржник у встановленому законом порядку не довів наявність передбачених законом підстав для скасування рішення суду.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.12.2013 р. у справі №809/3513/13-a - без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів після набрання нею законної сили, а уразі складення такої в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.

Головуючий суддя Костів М.В.

Судді Шавель Р.М.

Бруновська Н.В.

Повний текст ухвали складений 08.06.2015 року.