Постанова

від 02.12.2013 по справі 826/9772/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/9772/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О. В.,

Суддя-доповідач: Бабенко К.А

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 грудня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Ключковича В.Ю., Собківа Я.М., секретаря Чепурко Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2013 року за адміністративним позовом Приватного підприємства «ТІВІ ЛЮКС» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми «Р»,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2013 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, Постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову Постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Позивача з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток за фінансово-господарськими взаємовідносинами з Товариствами з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Тодес», «Єврограндбуд» за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року, про що складено Акт від 09.11.2012 року №481/1-22-70-35379263, копія якого наявна в матеріалах справи (т. І, а.с. 13-18).

Перевіркою встановлено порушення Позивачем вимог пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, а саме, заниження ним на 129 532 грн. суми податку на прибуток, в тому числі, за ІІІ квартал 2011 року - на 422 грн., за ІV квартал 2011 року - на 61 032 грн., за І квартал 2012 року - на 385 грн., за ІІ квартал 2012 року - на 67 693 грн., п.п. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України - завищення ним на 135 952 грн. суми податкового кредиту за перевіряємий період, що призвело до заниження на 135 952 грн. суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду (р. 25 Декларації з ПДВ), а саме, у липні 2011 року - на 367 грн., у жовтні 2011 року - на 115533 грн., у грудні 2011 року - на 20 052 грн.

На підставі вищезазначених порушень, Відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 27 листопада 2012 року №0006962270, №0006972270, копії яких також наявні в матеріалах справи (а.с. 22, 24), та якими збільшено суму грошового зобов'язання: з податку на додану вартість на 169 940 грн., в тому числі на 135 952 грн. за основним платежем і 33 988 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), з податку на прибуток - на 146 552 грн., в тому числі на 129 532 грн. за основним платежем і 17 020 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Позивач скористався правом адміністративного оскарження, за результатами якого Міністерством доходів і зборів України прийнято Рішення про результати розгляду скарги від 07.05.2013 року № 2093/6/99-99/10-01-15, копія якого наявна в матеріалах справи (т. І, а.с. 34-35), та яким зазначені податкові повідомлення - рішення Відповідача залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Як встановлено судом першої інстанції, між Позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Єврограндбуд» 13 липня 2011 року і 10 жовтня 2011 року укладено усні угоди на поставку 300 і 600 одиниць друкованої продукції (програмок формату А4) на загальну суму 2 200 грн. в тому числі ПДВ - 366, 67 і 4 399, 20 грн., в тому числі ПДВ - 733, 20 грн., відповідно.

Згідно із частиною п'ятою ст. 203 та частинами першою, другою ст. 215 Цивільного кодексу України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу; недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається; у випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Відповідно до ст. 1, частини першої ст. 3 та частин першої, другої ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-ХІV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства; підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій; первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи; первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Позивачем, на виконання господарських зобов'язань та на підтвердження реальності надання контрагентом послуг, надано первинні документи, а саме, податкові накладні від 13.07.2011 року №13 на загальну суму 2 200 грн., в т.ч. ПДВ - 366, 67 грн. і від 10.10.2011 року №29 на загальну суму 4 399, 20 грн., в т.ч. ПДВ - 733, 20 грн., видаткові накладні на відповідні суми від 10.10.2011 року №РН-0000029 і від 13.07.2011 року №ПН-0000013 та платіжні доручення від 17.11.2011 року № 255, від 31.08.2011 року №210, копії яких також наявні в матеріалах справи (т. І, а.с. 44-47, 63-64).

За Договорами від 17 жовтня 2011 року №ТД8, від 19 жовтня 2011 року №ТД9, укладеними між Позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Тодес», копії яких наявні в матеріалах справи (т. І, а.с. 48-53), контрагент зобов'язався поставити та передати у власність Позивача товар, визначений у специфікаціях, а Позивач - прийняти його та своєчасно оплатити на умовах Договору.

Позивачем на виконання господарських зобов'язань та на підтвердження реальності надання контрагентом послуг за зазначеними Договорами надано первинні документи, а саме, видаткові накладні від 19.12.2011 року №РН-0000059, від 31.10.2011 року №РН-0000012, від 31.10.2011 року №РН-0000013 та податкові накладні від 19.12.2011 року №59 на загальну суму 120 312 грн., в т.ч. ПДВ - 20 052 грн., від 31.10.2011 року №12 на загальну суму 500 800 грн., в т.ч. ПДВ - 83 466, 67 грн., від 31.10.2011 року №13 на загальну суму 188 000 грн., в т.ч. 31 333, 33 грн. платіжні доручення від 17.11.2011 року №256, від 20.12.2011 року №274, від 28.12.2011 року №275, від 23.02.2012 року №291 на відповідні суми та банківські виписки з розрахункового рахунку Позивача в АТ «Златобанк», копії яких також наявні в матеріалах справи (т. І, а.с. 57-62, 65-68, 175-251).

На підтвердження факту наявності у Позивача умов зберігання придбаного у контрагентів товару ним надано Договір оренди нежитлового приміщення від 01.01.2011 року, укладений між Позивачем та Приватним підприємством «Аудитконсульт-Еко», копія якого наявна в матеріалах справи (т. ІІ, а.с. 94), за умовами якого орендодавець передав, а Позивач прийняв у тимчасове користування 8, 45 кв.м. нежитлового приміщення з правом використання приміщення не більше чотирьох годин на календарний місяць, з попереднім узгодженням дня експлуатації з орендодавцем. Позивачем надано Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) про оренду зазначеного нежитлового приміщення на 3 місяці від 30.06.2011 року, 28.09.2012 року, 31.03.2011 року, 30.03.2012 року. За Договором оренди нежилого приміщення №92 від 19.09.2011 року, укладеного між Позивачем та Приватним акціонерним товариством «Будівельно-виробничий комплекс «Маяк», копія якого наявна в матеріалах справи (т. І, а.с. 41-43), орендодавець передав, а Позивач прийняв в строкове платне користування нежилі приміщення загальною площею 20,81 кв.м., 18, 18 кв.м. у корпусі 1-ф, розташованому за адресою: м. Київ, вул. Сирецька, 9, в звязку з чим, складено Акт прийому-передачі відповідних нежилих приміщень, копія якого також наявна в матеріалах справи (т. ІІ, а.с. 100).

Проте, Постановою слідчого слідчого відділу державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби про порушення кримінальної справи та прийняття її до свого провадження від 20 червня 2012 року, копія якої наявна в матеріалах справи (т. І, а.с. 161-162), порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_2, за фактом організації створення та придбання з метою прикриття незаконної діяльності суб'єктів підприємницької діяльності: Товариств з обмеженою відповідальністю «Фундуклеївський», «Агропродукт Україна», «Торговий Дім «Тодес», «Єврограндбуд», «Пальміра-С», вчиненого повторно, за ознаками складу злочину, передбаченого частиною третьою ст. 27, частиною другою ст. 205 Кримінального кодексу України, присвоївши реєстраційний номер 78-00174.

Як вбачається з Протоколу допиту свідка, копія якого також наявна в матеріалах справи (т. І, а.с. 165-168), а саме, засновника та директора Товариств з обмеженою відповідальністю «Єврограндбуд» та «Торговий Дім «Тодес» - ОСОБА_3, ним на прохання ОСОБА_2 за грошову винагороду засновано Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврограндбуд» та «Торговий Дім «Тодес» без мети здійснення підприємницької діяльності, фактична діяльність ним не велась, будь-які товари контрагентам не продавались та послуги не надавались, первинні бухгалтерські документи не складались, проте, кожного місяця вони ним підписувались без ознайомлення з їх змістом.

Відповідно до частини четвертої ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Вироком Святошинського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2012 року у кримінальній справі №1/2608/995/12, копія якого наявна в матеріалах справи (т. ІІ, а.с. 115-118), ОСОБА_2 визнано винним в скоєнні злочинів, передбачених частиною третьою ст. 27, частиною другою ст. 28, частинами першою та другою ст. 205 Кримінального кодексу України і призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян та у розмірі 3000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, на підставі ст. 70 Кримінального кодексу України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначено остаточне покарання засудженому ОСОБА_2 у вигляді штрафу у розмірі 3000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 грн.

Згідно із п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; не відносяться до податкового кредиту, зокрема, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Відповідно до п. 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 01.11.2011 №1379, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 р. за №1333/20071, податкову накладну заповнює особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у цьому пункті.

Як вбачається із зазначених вище Вироку та Постанови, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підприємницька діяльність від імені Товариств, засновниками яких вони були, не здійснювалась, усі статутні документи Товариств ними передано ОСОБА_2, первинні бухгалтерські документи, зокрема, податкові накладні, які є підставою для формування податкового кредиту, виписані від осіб, які заперечують свою участь у створенні, діяльності Товариств з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Тодес», «Єврограндбуд» та у підписанні будь-яких первинних документів, в звязку з чим, їх не можна вважати належно оформленими, підписаними повноважними особами, та такими, які посвідчують факт придбання товарів, робіт, чи послуг, що збігається з позицією Верховного суду України, викладеною, зокрема, в його Постанові від 05 березня 2012 року у справі №21-421а11.

Відповідно до частини першої ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Згідно із частиною другою ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, вимоги якої Відповідачем виконано, а саме, доведено правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому, апеляційна скарга задовольняється, Постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2013 року скасовується, з ухваленням нової Постанови, якою в задоволенні адміністративного позову відмовляється повністю.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задовольнити, Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2013 року скасувати, ухвалити нову Постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Постанову складено у повному обсязі 09.12.2013 року.

Головуючий суддя Бабенко К.А.

Судді: Ключкович В.Ю.

Собків Я.М.

Головуючий суддя Бабенко К.А

Судді: Ключкович В.Ю.

Собків Я.М.