Рішення

від 17.12.2013 по справі 922/4762/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2013 р.Справа № 922/4762/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

при секретарі судового засідання Кролівець М.О.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря", м. Балаклія в особі ліквідатора Кардаш Владислава Сергійовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна аграрна компанія "Балінвест", м. Балаклія про стягнення 241470,37 грн. за участю представників сторін:

позивача - Тарасов А.В.

відповідача - Шамраєв М.Є.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь 241470,37 грн. заборгованості. Позов обґрунтовує наступним.

07.03.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Зоря" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Зоря Плюс", яке відповідно до рішення учасників товариства від 02.04.2007 року (протокол №2 зборів учасників Товариства) перейменоване у Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна аграрна компанія "Балінвест", був укладений правочин у вигляді Повідомлення №1 "про припинення зобов'язання зарахуванням", відповідно до умов якого, припинилися зобов'язання ТОВ "Зоря плюс" перед ТОВ "Зоря" на суму 578 736,73 грн., яке виникло на підставі договору купівлі-продажу №1 від 01.02.2007 року, договору купівлі-продажу №2 від 01.02.2007 року, договору купівлі-продажу №3 від 01.02.2007 року, договору купівлі-продажу №4 від 07.03.2007 року, договору купівлі-продажу №5 від 10.02.2007року, та припинилися зобов'язання ТОВ "Зоря" перед ТОВ "Зоря Плюс" на суму 577491,18 грн., яке виникло на підставі договору б/н від 01.12.2006 року, договору б/н від 06.12.2006 року, договору б/н від 06.12.2006 року, договору б/н від 20.12.2006 року, договору б/н від 27.02.2007року. Дійсність даного повідомлення з боку відповідача не оскаржувалась, у зв'язку з чим кредиторська заборгованість визнана у повному обсязі.

Відповідно до Постанови господарського суду Харківської області від 02.06.2008 року по справі №Б-50/250-07 ТОВ "Зоря" визнано банкрутом та відкрита ліквідаційна процедура. Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" - Ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження:... здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством, пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту, реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника. Аналізуючи фінансове становище Товариства було виявлено безпідставне включення до кредиторської заборгованості ТОВ "Зоря" до ТОВ "Зоря Плюс" суми у розмірі 241470,37 грн. на підставі договору про відступлення права вимоги від 20.12.2006 року укладеного між Іванусенко Л.Г. та ТОВ "Зоря Плюс", відповідно до умов якого Іванусенко Л.Г. передала ТОВ "Зоря Плюс" право вимоги до ТОВ "Зоря" на суму 241470,37 грн.

Перевіркою первинних бухгалтерських документів право вимоги Іванусенко Л.Г. до ТОВ "Зоря" на суму 241470,37 грн. не підтвердилося. ТОВ "Зоря" звернулося до суду з позовною заявою про визнання недійсною угоди про відступлення права вимоги від 20.12.2006 року укладеною між Іванусенко Л.Г. та ТОВ "Зоря Плюс". Відповідно до рішення апеляційного суду Харківської області від 20.12.2011 року по справі № 22-ц-13660/2011р, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.02.2012 року , позовні вимоги ТОВ "Зоря" задоволені та угоду про відступлення права вимоги від 20.12.2006 року укладену між Іванусенко Л.Г. та ТОВ "Зоря Плюс" визнано недійсною.

Таким чином, ТОВ "Зоря Плюс" має непогашену кредиторську заборгованість перед ТОВ "Зоря" у сумі 241470,37 грн.

29.11.2013 року до господарського суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує та просить суд відмовити в його задоволенні. Зокрема посилається на те, що Повідомлення на теперішній час є чинним, не визнано у встановленому порядку недійсним; позивачем до суду не подано доказів включення дебіторської заборгованості у розмірі 241470,37 грн. до ліквідаційної маси, отже вимоги ліквідатора є незаконними; з поданого позову не вбачається за яким саме договором, з укладених між ТОВ "Зоря" та ТОВ "Зоря Плюс", вимагається стягнути заборгованість.

Суд, дослідивши наданий відзив та додані до нього докази, долучає їх до матеріалів справи.

29.11.2013 року до господарського суду від відповідача надійшла заява про застосування позовної давності до вимог ТОВ "Зоря" до ТОВ "ІАК "Балінвест" та відмовити в задоволенні позову з підстав її спливу.

Суд, дослідивши заяву, долучає її до матеріалів справи.

02.12.2013 року до господарського суду від позивача надійшов супровідний лист, в якому він просить суд долучити до матеріалів справи витребувані ухвалою суду докази.

Суд, дослідивши надані докази, долучає їх до матеріалів справи.

02.12.2013 року до господарського суду від відповідача надійшов супровідний лист, в якому він просить суд долучити до матеріалів справи витребувані ухвалою суду докази.

Суд, дослідивши надані докази, долучає їх до матеріалів справи.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 02.12.2013 року до 17.12.2013 року до 10:45.

13.12.2013 року до господарського суду від позивача надійшов відзив на заперечення відповідача, в якому він зокрема вказує на те, що перебіг позовної давності у даній справ починається з квітня 2011 року.

Суд, дослідивши наданий відзив, долучає його до матеріалів справи.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов у повному обсязі та просив суд його задовольнити

Присутній в судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував та просив суд відмовити в його задоволенні.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, виходячи з наступного.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (п. 1 ст. 626, ст. 627, п.1 ст. 628 ЦК України).

Укладений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно зі статтями 173, 174, 175 ГК України (статтями 11, 202, 509 ЦК України) і відповідно до ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 525 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 2 статті 530 ЦК України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як зазначалось вище, рішенням апеляційного суду Харківської області від 20.12.2011 року по справі № 22-ц-13660/2011р, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.02.2012 року, позовні вимоги ТОВ "Зоря" задоволені та угоду про відступлення права вимоги від 20.12.2006 року, укладену між Іванусенко Л.Г. та ТОВ "Зоря Плюс", визнано недійсною на підставі того, що право вимоги на виконання зобов'язань ТОВ "Зоря" у Іванусенко Л.Г. не було, а тому у неї не було підстав для відступлення від такого права, тому угоду від 20.12.2006 року не можна вважати дійсною.

Суд дійшов до висновку про те, що рішення апеляційного суду Харківської області від 20.12.2011 року по справі № 22-ц-13660/2011р має преюдиційне значення для вирішення даної справи, оскільки факти, встановлені по справі № 22-ц-13660/2011р, не повинні доводитися знову при вирішенні даної справи, згідно з приписом, встановленим частиною 2 статті 35 ГПК України.

Щодо заяви відповідача про сплив строку позовної давності, суд зазначає наступне.

Відповідно до статей 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу; загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з частиною 1 статті 261 цього Кодексу перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до частин 3, 4 статті 267 Цивільного кодексу України, які передбачають, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, здійсненою до винесення ним рішення, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

У даній справі рішенням апеляційного суду Харківської області від 20.12.2011 року по справі №22-ц-13660/2011р., яке базувалося на доказах та Висновку судово-економічної експертизи №1618 від 22.03.2011 року було встановлено недійсність угоди "про відступлення права вимоги" від 20.12.2006 року, укладеної між Іванусенко Любов'ю Григорівною та ТОВ "Зоря Плюс", тобто встановлено безпідставність та незаконність зарахування вимоги ТОВ "Зоря Плюс" до ТОВ "Зоря" на суму 241470,37 грн. у Повідомленні №1 від 07.03.2007 року "про припинення зобов'язання зарахуванням".

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що саме з квітня 2011 року починається перебіг позовної давності, так як під час розгляду цивільної справи позивачу стало відомо про порушення свого права, а тому суд відмовляє в задоволенні заяви відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні заяви відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності - відмовити.

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна аграрна компанія "Балінвест" ( 64225, Харківська область, Балаклійський район, с. Явенкове, вул. Миру, 27, код 32934058, р/р 260073002078 ПАТ "Меркурій м. Харкова, МФО 851663) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря" (64200, Харківська область, м. Балаклія, вул. Цегельна, 4, код 32094440, р/р 26004301750593 філія ПАТ "Національний кредит" м. Балаклія, МФО 350705) - 241470,37 грн. заборгованості та 4829,40 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 23 грудня 2013 року.

Суддя Погорелова О.В.