Постанова

від 27.11.2013 по справі 818/8242/13-а

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2013 р. 16:22 Справа №818/8242/13-a

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кравченка Є.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Сахно М.В.,

представника позивача - Грицик Г.О.,

відповідача - Усик Н.А., представника третьої особи - Кузченко Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 818/8242/13-a за позовом Сумського міського об'єднання громадян "Гаражно-будівельний кооператив "Харківський" до Державного кадастрового реєстратора Управління Держземагенства у Сумському районі Сумської області Усик Наталії Андріївни, третя особа - Сумська міська рада про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії та відшкодування шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

Сумське міське об'єднання громадян "Гаражно-будівельний кооператив "Харківський" звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до державного кадастрового реєстратора Управління Держземагенства у Сумському районі Сумської області Усик Наталії Андріївни, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 24.09.2013 № РВ-5900018692013 Державного кадастрового реєстратора Усик Н.А. про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру;

- зобов'язати державного кадастрового реєстратора Управління Держземагенства у Сумському районі Сумської області Усик Н.А. зареєструвати земельну ділянку за адресою: м. Суми, вул. Рєпіна за Сумським міським об'єднанням громадян "Гаражно-будівельний кооператив "Харківський";

- відшкодувати шкоду, заподіяну Державним кадастровим реєстратором Управління Держземагенства у Сумському районі Сумської області Усик Н.А. юридичній особі - СМОГ "ГБК "Харківський" під час виконання своїх обов'язків в розмірі 3 149 (три тисячі сто сорок дев'ять) грн. 11 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 14 серпня 2013 року представником Сумського міського об'єднання громадян «Гаражно-будівельний кооператив «Харківський» до Управління Держземагенства у Сумському районі було подано заяву про реєстрацію земельної ділянки за адресою: м. Суми, вул. Рєпіна.

Рішенням №РВ-5900017902013 від 23.08.2013 Державним кадастровим реєстратором Мельник О.В. було надано відмову у внесенні відомостей у зв'язку з перетином з іншими земельними ділянками.

17 вересня 2013 року представником позивача до Управління Держземагенства у Сумському районі було подано нову заяву про реєстрацію земельної ділянки за адресою: м. Суми, вул. Рєпіна.

До заяви було додані відповідні документи з урахування того зауваження, що було зазначено реєстратором, а саме: земельна ділянка була зміщена в просторі та не мала перетину з іншими ділянками.

24.09.2013 рішенням №РВ-5900018692013 Державним кадастровим реєстратором Усик Н.А. було надано відмову у внесенні відомостей у зв'язку з у зв'язку з відсутністю у Державного кадастрового реєстратора проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Рєпіна в м. Суми.

Позивач вважає рішення відповідача від 24.09.2013 №РВ-5900018692013 протиправним та таким, що підлягає скасування з огляду на те, ще він подав до відповідача повний перелік документів, передбачений ч. 4 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр», а відповідач за відсутності підстав, передбачених ч. 6 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» відмовив йому у реєстрації земельної ділянки.

Враховуючи викладене, представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач надав суду письмові заперечення на адміністративний позов (а.с. 26-27), додаткове пояснення (а.с. 37), в яких зазначив, що 24.09.2013 рішенням № РВ-5900018602013 Державного кадастрового реєстратора управління Держземагенства у Сумському районі Сумської області Усик Н. А., позивачеві було відмовлено у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру про реєстрацію зазначеної земельної ділянки.

Відповідно до ч. 4 ст. 9, ч. 5 ст. 24 Закону України «Про державний земельний кадастр» до повноважень і обов'язку Державного реєстратора входить перевірка відповідності поданих документів вимогам законодавства.

25.03.2009 Сумською міською радою було прийнято рішення за №2490. Згідно пункту 5 додатку до цього рішення, Сумському міському об'єднанню громадян «Гаражно- будівельний кооператив «Харківський» надавалось у власність земельна ділянка площею 0,2100 га за адресою: м. Суми, вул. Рєпіна, під розміщення автомобільних гаражів.

Відповідно до порядку, визначеного нормами ст.118, ст.151 Земельного кодексу України, в редакції, що діяла на час прийняття зазначеного рішення Сумською міською радою, для передачі у власність земельної ділянки, у зазначеному випадку, передбачалось:

- подання до Сумської міської ради відповідної заяви, з зазначенням місця розташування та розміру земельної ділянки;

- отримання рішення від Сумської міської ради про дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розроблення проекту відведення земельної ділянки з наявністю необхідних висновків відповідних служб міста;

- прийняття рішення Сумською міською радою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та прийняття рішення про передачу у власність земельної ділянки позивачеві.

Відповідач зазначає, що чинне законодавство у сфері регулювання земельних відносин і законодавство, що діяло на момент виникнення спірних відносин з позивачем, передбачає, що для внесення відомостей до Державного земельного кадастру про реєстрацію земельної ділянки за адресою: м. Суми, вул. Рєпіна, до заяви позивача, окрім іншої документації, Державному кадастровому реєстраторові має бути надано оригінал документації із землеустрою щодо формування земельної ділянки, якою, в даному випадку, має бути проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки із наявним відповідним рішенням Сумської міської ради про дозвіл на його розроблення.

Технічна документація щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яку було надано позивачем державному кадастровому реєстраторові для внесення відомостей до Державного земельного кадастру про реєстрацію земельної ділянки за адресою: м. Суми, вул. Рєпіна, є похідною документацією від проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, який має бути затверджений рішенням Сумської міської ради разом з прийняттям рішення про надання у власність земельної ділянки.

Відповідач стверджує, що земельна ділянка в м. Суми по вул. Рєпіна, має надаватися позивачеві у власність в порядку відведення земельних ділянок із земель комунальної власності, відповідно до вимоги ч. 5 статті 79-1 Земельного кодексу України - здійснюватись за проектом землеустрою щодо її відведення. Відповідно, для проведення державної реєстрації цієї земельної ділянки, окрім іншої документації, позивач мав надати відповідачеві саме проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та рішення Сумської міської ради про надання дозволу на його розроблення.

Також, відповідач зазначив, що 14 серпня 2013 року до Державного кадастрового реєстратора управління Держземагенства у Сумському районі Сумської області Мельник О.В. від позивача надійшла заява про внесення відомостей до Державного земельного кадастру про реєстрацію земельної ділянки за адресою: м. Суми, вул. Рєпіна.

23.08.2013 Державним кадастровим реєстратором управління Держземагенства у Сумському районі Сумської області Мельник О.В. згідно рішення № РВ-5900017902013 позивачеві було відмовлено у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру про реєстрацію зазначеної земельної ділянки з підстав недотримання позивачем вимог ст. 21 Закону України «Про державний земельний кадастр», статті 79-1 Земельного кодексу України. В цьому рішенні про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру, окрім інших вищезазначених невідповідностей поданих документів вимогам, установленим Законом України «Про державний земельний кадастр», державний кадастровий реєстратор Мельник О.В. окремо зазначила, що межі земельної ділянки, визначені в наданій технічній документації із землеустрою, перетинаються з межами інших суміжних земельних ділянок.

Порівнюючи підстави зазначені в рішенні Державного кадастрового реєстратора Мельник О.В. № РВ-5900017902013 від 23.08.2013 та рішенні Державного кадастрового реєстратора Усик Н.А. № РВ-5900018602013 від 24.09.2013, які стали підставою у відмові у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру про реєстрацію земельної ділянки за адресою: м. Суми, вул. Рєпіна, відповідач зазначив, що в основі вони є аналогічні, за винятком посилання на перетин земельної ділянки зазначеної в технічній документацій землеустрою з суміжними земельними ділянками і залишаються не усуненими.

Відповідач вважає, що в обох випадках, при поданні заяви про внесення відомостей до Державного земельного кадастру про реєстрацію земельної ділянки, позивачем не було надано оригіналу документації із землеустрою щодо формування і земельної ділянки у вигляді проекту відведення земельної ділянки та відповідного рішення Сумської міської ради про дозвіл на його розроблення, чим порушено вимоги п. 1 ч. 1 ст. 21, ч. 3, ч. 4 ст. 24 Закону України «Про державний земельний кадастр», ч. 5 статті 79-1 Земельного кодексу України.

Таким чином, позивачем для реєстрації земельної ділянки подано документи не в повному обсязі, що відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» є підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки.

В судовому засіданні відповідач просив суд у задоволенні адміністратвиного позову відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову виходячи з наступного.

13.08.2013 позивач звернувся до Державного кадастрового реєстратора Управління Держземагенства у Сумському районі із заявою про державну реєстрацію земельної ділянки площею 0, 2100 га, яка розташована за адресою: м. Суми, вул. Репіна (а.с. 7).

Як встановлено із опису вкладення цінного листа з повідомленням (а.с. 13), до заяви приєднано: оригінал погодженої відповідно до законодавства документації із землеустрою, що включає в себе: пояснювальну записку, технічне завдання на встановлення меж земельної ділянки в натурі, копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, копію документа, що посвідчує право на земельну ділянку, матеріали польових топографо-геодезичних робіт, план меж земельної ділянки, складений за результатами кадастрової зйомки (кадастровий план земельної ділянки), перелік обмежень у використанні земельної ділянки і наявні земельні сервітути, акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання; електронний документ; документ, що підтверджує оплату послуг з державної реєстрації земельної ділянки; копія документа, що посвідчує повноваження діяти від імені особи, паспорт на представника юридичної особи.

Рішенням державного кадастрового реєстратора Управління Держземагенства у Сумському районі Сумської області Мельник О.В. від 23.08.2013 № РВ-5900017902013 позивачу відмовлено у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з підстав невідповідності поданих документів вимогам, установленим Законом України "Про Державний земельний кадастр" та Порядку ведення Державного земельного кадастру, а саме: згідно статті 21, розділу IV Закону України "Про державний земельний кадастр" відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок - у випадках, визначених статтею 79-1 Земельного кодексу України, при їх формуванні; на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням відповідно до статті 107 Земельного кодексу України; на підставі проектів землеустрою щодо впорядкування існуючих землеволодінь - у разі зміни суміжних земельних ділянок їх власниками. Перетинаються: з ділянкою 5910136300:05:006:0006; площа співпадає на 1,5936 % з ділянкою 5910136300:05:006:0097; площа співпадає на 0,1897 % (а.с. 8).

10.09.2013 позивач повторно звернувся до Державного кадастрового реєстратора Управління Держземагенства у Сумському районі із заявою про державну реєстрацію земельної ділянки площею 0, 2100 га, яка розташована за адресою: м. Суми, вул. Репіна (а.с. 10).

Як встановлено із опису вкладення цінного листа з повідомленням (а.с. 14), до заяви приєднано: оригінал погодженої відповідно до законодавства документації із землеустрою, що включає в себе: пояснювальну записку, технічне завдання на встановлення меж земельної ділянки в натурі, копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, копію документа, що посвідчує право на земельну ділянку, матеріали польових топографо-геодезичних робіт, план меж земельної ділянки, складений за результатами кадастрової зйомки (кадастровий план земельної ділянки), перелік обмежень у використанні земельної ділянки і наявні земельні сервітути, акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання; електронний документ; документ, що підтверджує оплату послуг з державної реєстрації земельної ділянки; копія документа, що посвідчує повноваження діяти від імені особи, паспорт на представника юридичної особи, оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Рішенням державного кадастрового реєстратора Управління Держземагенства у Сумському районі Сумської області Усик Н.А. від 24.09.2013 № РВ-5900018692013 позивачу відмовлено у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з підстав невідповідності поданих документів вимогам, установленим Законом України "Про Державний земельний кадастр" та Порядком ведення Державного земельного кадастру, а саме: згідно статті 21, розділу IV Закону України "Про державний земельний кадастр" відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок - у випадках, визначених статтею 79-1 Земельного кодексу України, при їх формуванні. До видів документації із землеустрою належать проекти землеустрою та технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Відповідно до цього, до Державного земельного кадастру вносяться відомості про межі земельної ділянки на підставі проекту землеустрою або на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у випадках коли законодавство не передбачає розроблення проектів землеустрою. Статтею 24 Закону України "Про державний земельний кадастр" передбачено порядок Державної реєстрації земельної ділянки. Згідно частини 3 цієї статті Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особою. На підставі викладеного, відповідачем згідно рішення від 24.09.2013 № РВ-5900018692013 рекомендовано позивачу для проведення Державної реєстрації вказаної земельної ділянки надати проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з дозволом на його розроблення від Сумської міської ради (а.с. 11).

Непогоджуючись із даним рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру, як єдиної державної геоінформаційної системи відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами, врегульовані положеннями Закону України «Про Державний земельний кадастр», а процедура та вимоги щодо ведення Державного земельного кадастру визначені Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 р. №1051 (далі - Порядок №1051).

Згідно із п. 67 Порядку №1051 внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру здійснюється виключно на підставі та відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр" та цього Порядку. Забороняється вимагати для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру надання документів та здійснення дій, прямо не передбачених Законом України "Про Державний земельний кадастр". Документи, які є підставою для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, мають відповідати таким вимогам: текст документів має бути написаний розбірливо; документи не мають містити підчищення або дописки, закреслені слова чи інші не обумовлені в них виправлення, орфографічні та арифметичні помилки, бути заповнені олівцем, а також з пошкодженнями, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст; документи мають відповідати вимогам Закону України "Про Державний земельний кадастр" та цього Порядку.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про Державний земельний кадастр» документи, які є підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру, мають відповідати таким вимогам: текст документів має бути написаний розбірливо; документи не мають містити підчищення або дописки, закреслені слова чи інші не обумовлені в них виправлення, орфографічні та арифметичні помилки, бути заповнені олівцем, а також з пошкодженнями, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст; документи мають відповідати законодавству.

Вирішуючи спір, суд бере до уваги, що вичерпний перелік обставин, існування яких зумовлює відмову у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки, встановлений ч. 6 ст. 24 Закону України «Про державний земельний кадастр», де зазначено, що до таких підстав належать: розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Як встановлено судом, відповідач відмовив позивачу у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру з підстав невідповідності поданих документів вимогам, установленим Законом України "Про Державний земельний кадастр" та Порядком ведення Державного земельного кадастру, а саме відсутності проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з дозволом на його розроблення від Сумської міської ради.

Суд вважає даний висновок відповідача необгрунтованим з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Земельного кодексу України (в редакції від 05.03.2009) житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним кооперативам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для житлового і гаражного будівництва передаються безоплатно у власність або надаються в оренду у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації.

Згідно із ст. 118 Земельного кодексу України (в редакції від 05.03.2009) громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Згідно пункту 5 додатку до рішення Сумської міської ради від 25 березня 2009 року № 2490-МР позивачу надано у власність земельна ділянка площею 0,2100 га за адресою: м. Суми, вул. Рєпіна під розміщеними автомобільними гаражами (а.с. 119).

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Закону України «Про місце самоврядування в Україні» акти ради прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідні території.

Судом встановлено, що рішення Сумської міської ради від 25 березня 2009 року № 2490-МР не визнано у встановленому порядку незаконним та не скасовано.

Суд, також, звертає увагу на те, що питання правомірності прийняття Сумської міською радою рішення від 25 березня 2009 року № 2490-МР не є предметом судового розгляду в даній адміністративній справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України "Про державний земельний кадастр" державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою:

особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи;

власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи;

органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності).

Згідно із ч. 4 ст. 24 Закону України "Про державний земельний кадастр" для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються:

заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин;

оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки;

документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа;

документ, що підтверджує оплату послуг з державної реєстрації земельної ділянки.

Заява з доданими документами надається заявником особисто чи уповноваженою ним особою або надсилається поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України "Про державний земельний кадастр" відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок - у випадках, визначених статтею 79-1 Земельного кодексу України, при їх формуванні.

Відповідно до ч. 7 ст. 79-1 Земельного кодексу України винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.

Як встановлено судом, позивачем надіслано до відповідача заяву про державну реєстрацію земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Суми, вул. Рєпіна разом із повним пакетом документів, передбаченим ч. 4 ст. 24 Закону України "Про державний земельний кадастр", зокрема, й оригіналом технічної документації із землеустрою, копія якого наявна у матеріалах справи (а.с. 59-113).

Відповідно до ч. 5 ст. 5 Закону України «Про Державний земельний кадастр» забороняється вимагати для користування відомостями Державного земельного кадастру надання документів та здійснення дій, прямо не передбачених цим Законом.

За таких обставин, судження відповідача про невідповідність поданих позивачем документів вимогам закону з мотиву відсутності проекту землеустрою слід визнати необґрунтованим.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Заперечуючи проти позову, відповідач, котрий в розумінні ст. 3 КАС України та Закону України «Про Державний земельний кадастр» є суб'єктом владних повноважень, разом з цим не подав до суду жодних доказів на підтвердження обґрунтованості та правомірності мотивів прийняття спірного рішення від 24.09.2013 № РВ-5900018692013, а судом самостійно при виконанні вимог ст. 11 КАС України ознак існування таких доказів не виявлено.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Враховуючи встановлені по справі обставини та положення ст. 11 КАС України, суд дійшов висновку, що позов у частині вимоги про визнання протиправним та скасування спірного рішення від 24.09.2013 № РВ-5900018692013 підлягає задоволенню.

При вирішенні спору в частині вимоги про зобов'язання відповідача зареєструвати земельну ділянку за адресою: м. Суми, вул. Рєпіна, суд зазначає наступне.

З системного аналізу положень ч.1 ст.2 та ч.3 ст.2 КАС України в кореспонденції з приписами ст.6 Конституції України, якою закріплений принцип розподілу державної влади та ст.8 Конституції України, якою запроваджений принцип верховенства права, вбачається, що адміністративному суду при вирішенні адміністративного спору належить перевірити, зокрема, обґрунтованість саме тих юридичних та фактичних мотивів (висновків, суджень тощо), стосовно обставин спірних правовідносин, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення. Перевірка судом інших обставин спірних правовідносин виходить за межі предмету доказування в адміністративній справі і має своїм фактичним наслідком перебирання судом на себе функцій суб'єкта владних повноважень, а правовим - ймовірність мотивування спірного рішення додатковими юридичними і фактичними підставами, що не відповідає запровадженому ст.6 Конституції України принципу розподілу державної влади та запровадженому ст.8 Конституції України принципу верховенства права.

При цьому, суд зауважує, що з приписів перелічених норм права вбачається також неприпустимість підміни судом суб'єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб'єкта.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог у цій частині.

Натомість, суд вважає, що для забезпечення повного захисту прав та інтересів позивача, на відповідача слід покласти обов'язок повторно розглянути подану позивачем заяву від 10.09.2013 разом із доданими до неї документами.

Щодо вимоги про стягнення витрат на правову допомогу суд зазначає наступне.

Як вбачається з позовних вимог, позивач просить суд стягнути на його користь оплачені ним послуги за надання юридичної допомоги та представництво у суді по справі.

Відповідно до п. 1. ч. 3. ст. 89 КАС України - до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на правову допомогу.

Згідно до ч. 1 ст. 94 КАС України - якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до ст. 90 КАС України - витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом.

У разі звільнення сторони від оплати надання їй правової допомоги витрати на правову допомогу здійснюються за рахунок Державного бюджету України.

Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Згідно до ст. 12 Закону України «Про адвокатуру» - оплата допомоги адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином та юридичною особою (адвокатським обєднанням) чи безпосередньо адвокатом. Суд може, враховуючи обсяг допомоги адвоката й витрачений ним час, зменшити розмір відшкодування цих витрат.

Відповідно до Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» N 4191-VI від 20 грудня 2011 року - розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Згідно до п. 33 Правил адвокатської етики - єдиною допустимою формою отримання адвокатом винагороди за надання правової допомоги клієнту є гонорар, який має бути законним за формою і порядком внесення і розумно обґрунтований за розміром.

При визначенні обґрунтованого розміру гонорару до уваги беруться такі фактори, як обсяг часу та роботи, які вимагаються для належного виконання доручення, необхідність виїзду у відрядження, важливість доручення для клієнта, роль адвоката в досягненні гіпотетичного результату, якого бажає клієнт, особливі вимоги клієнта щодо строків виконання доручення, професійний досвід, науково-теоретична підготовка, репутація, значні професійні здібності адвоката, витрати адвоката, пов'язані з виконанням процесуальних дій у справі (копіювання документів, ознайомлення з матеріалами справи, збір доказів тощо).

Жодний з цих факторів не має самодостатнього значення; вони підлягають врахуванню в їх взаємозв'язку стосовно обставин кожного конкретного випадку.

Розмір гонорару і порядок його внесення мають бути чітко визначені в угоді про надання правової допомоги. Засади обчислення гонорару (фіксована сума, погодинна оплата, доплата гонорару за позитивний результат по справі, тощо) визначаються за домовленістю між адвокатом та клієнтом і також мають бути закріплені в угоді.

Водночас, договору про надання правової допомоги у даній справі позивачем суду надано не було.

Предметом наданого позивачем в якості доказу щодо надання юридичних послуг договору від 23 липня 2013 року № 53/13 (а.с. 15-16), укладеного з ТОВ "НВП ГеоІнформаційніТехнології" є виготовлення технічної документації із землеустрою, а не надання правової допомоги.

Отже, відповідачем не доведено обставин та підстав з якими наведені вище норми процесуального закону зумовлюють можливість відшкодування витрат на правову допомогу, у зв'язку з чим вимоги про розподіл витрат шляхом присудження на користь відповідача витрат на правову допомогу, в контексті вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, задоволенню не підлягають.

Крім того, суд вважає необхідним розподілити судові витрати щодо сплати судового збору відповідно до вимог ст. 94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Сумського міського об'єднання громадян "Гаражно- будівельний кооператив "Харківський" до Державного кадастрового реєстратора Управління Держземагенства у Сумському районі Сумської області Усик Наталії Андріївни, третя особа - Сумська міська рада про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії та відшкодування шкоди - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державного кадастрового реєстратора Управління Держземагенства у Сумському районі Сумської області Усик Н.А. від 24.09.2013 № РВ-5900018692013 про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру.

Зобов'язати Державного кадастрового реєстратора Управління Держземагенства у Сумському районі Сумської області Усик Н.А. повторно розглянути заяву Сумського міського об'єднання громадян "Гаражно-будівельний кооператив "Харківський" від 10.09.2013 про державну реєстрацію земельної ділянки.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Сумського міського об'єднання громадян "Гаражно-будівельний кооператив "Харківський" (40030, м. Суми, вул. Черепіна, 23, код ЄДРПОУ 24007113) судовий збір, сплачений згідно квитанції від 25.10.2013 № 1753.261.1, у розмірі 34 (тридцять чотири) грн. 41 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) Є.Д. Кравченко

З оригіналом згідно

Суддя Є.Д. Кравченко

Постанову складено у повному обсязі та підписано 02.12.2013.