ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"17" грудня 2013 р. м. Київ К/800/29851/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Головуючий суддя:Вербицька О.В. Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В. розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби
на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.2012 р.
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2013 р.
у справі № 2а-1870/6394/12
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфогаз»
до Державної податкової інспекції у м. Сумах
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю «Інфогаз» (далі - позивач, ТОВ «Інфогаз») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах (далі - відповідач, ДПІ у м. Сумах) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.2012 р. позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 20.03.2012 № 0000342314/24680, від 20.03.2012 № 0000362314/24679, від 28.05.2012 № 0000912314/17936 та від 18.07.2012 № 0000352314/29709.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2013 р. постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.2012 р. залишено без змін.
У касаційній скарзі ДПІ у м. Сумах, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.2012 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2013 р. і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача не надав.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.
ДПІ у м. Сумах проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Інфогаз» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 по 31.12.2011, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 по 31.12.2011, за результатами якої складено акт від 01.03.2012р. № 1243/2314/06712374/19.
В акті перевірки зазначено порушення позивачем: п. 5.1 ст. 5, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ч. 1, ч. 2 ст. 228, п. 2, п. 1 ст. 215 ч. 1,5 ст. 203 Цивільного кодексу України щодо загальних вимог додержання яких є необхідним для чинності правочину, в результаті чого занижено податок на прибуток всього на суму 7257,00 грн., у тому числі за 1 квартал 2011 року на суму 7257,00 грн.; п. 5.1 ст. 5, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ч. 1, ч. 2 ст. 228, п. 2, п.1 ст. 215 ч. 1,5 ст. 203 Цивільного кодексу України щодо загальних вимог додержання яких є необхідним для чинності правочину, п. 1, п. 3, п. 7 підрозділу 4 Розділу XX «Перехідні положення», п. 150.1 ст. 150 Податкового Кодексу України, а сааме зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за І квартал 2011 р. на суму 1094724,00 грн., за II квартал 2011 р. на суму 1094724,00 грн., за II-III квартали 2011 р. на суму 1094724,00 грн., ІІ-V квартали 2011 р. на суму 1048768,00 грн.; п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 468115,00 грн.; п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме зменшено залишок від'ємного значення ПДВ (р.24) по декларації за грудень 2011 р. на суму 7031,00 грн.
На підставі акта перевірки, податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення: від 20.03.2012 р. № 0000342314/24680, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у загальному розмірі 7 258,00 грн., у т.ч. 7 257,00 грн. за основним платежем та 1,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); від 20.03.2012 р. № 0000362314/24679, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додатну вартість у загальному розмірі 582 242,00 грн., у т.ч. 468 115,00 грн. за основним платежем та 114 127,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); від 20.03.2012 р. № 0000352314/24681, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2143493,00 грн., у т.ч. 2143492,00 грн. сума завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток та 1,00 грн. штрафні (фінансові) санкції (штрафи); від 20.03.2012 р. № 00003723414/24901, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 7031,00 грн.
За результатами адміністративного оскарження ДПІ у м. Сумах винесено податкове повідомлення-рішення від 28.05.2012 р. №0000912314/17936, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 7 031, 00 грн., та податкове повідомлення-рішення від 18.07.2012 р. №0000352314/29709, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1 048 768, 00 грн.
Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.
Згідно із пунктом 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ( чинний на момент виникнення спірних правовідносин) господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.
У відповідності до пункту 5.1 статті 5 Закону України Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
За змістом підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
За змістом частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Отже, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів.
Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 21.01.2011 р. між ТОВ «Інфогаз» та ПП «Експерт-Логістік» було укладено договір купівлі-продажу природного газу № 2101РЛ, предметом якого є придбання природного газу у лютому 2011 року на загальну суму 1 348 500 грн. 00 коп., у т.ч. ПДВ - 224 750 грн. 00 коп.
Реальність господарських операцій підтверджена належним чином складеними податковими накладними, актом прийому-передачі об'ємів природного газу, платіжними дорученнями.
Крім того, судами встановлено, що відповідно до копії договорів, податкових накладних, актів прийому-передачі газу, реєстру фактично протранспортованих обсягів природного газу газовими мережами ПАТ «Суми газ» підприємствам, що уклали договори з ТОВ «Інфогаз», з ресурсу ПП «Експерт Логістик» ЗАТ "Нафтогазвидобування" (власний видобуток) в лютому 2011 року, які підтверджують використання позивачем у власній господарській діяльності товару, що був придбаний ним за вищевказаним договором у ПП «Експерт-Логістик» та у подальшому реалізований.
Отже, господарські операції між позивачем та його контрагентами мали реальний характер, діяльність була спрямована на отримання економічної вигоди від підприємницької діяльності, а не за рахунок неправомірного отримання коштів з Державного бюджету, підприємства ознак фіктивності не мали.
Щодо зменшення податковим органом позивачу від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за І квартал 2011р. на суму 1094724,0 грн., за II квартал 2011р. на суму 1094724,0 грн., за II-III квартали 2011р. на суму 1094724,0 грн., ІІ-ІV квартали 2011р. на суму 1048768,0 грн. колегія суддів зазначає наступне.
Пунктом 1 розділу XIX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України встановлено, що розділ III цього Кодексу («Податок на прибуток підприємств») набирає чинності з 1 квітня 2011 року.
У відповідності до п. 1 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» Податкового кодексу України, розділ III цього Кодексу («Податок на прибуток підприємств») застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.
При цьому правила врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування у результатах наступних податкових періодів у період до 01.04.2011 року регулювалися відповідно до норм пункту 6.1 статті 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Відповідно до п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону (п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).
У 2010 році норми пункту 6.1. діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.
Відносно питань врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування у 2011 році, пунктом 22.4. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.
Починаючи з II кварталу 2011 року до доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, застосовуються норми Податкового кодексу України.
Відповідно до п. 150.1 Податкового кодексу України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Згідно з пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу пункт 150.1 статті 150 цього Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.
Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що від'ємне значення об'єкта оподаткування, сформоване у першому кварталі 2011 року з урахуванням від'ємного значення, що увійшло до складу 1 кварталу 2011 року з 2010 року, повністю враховується при розрахунку (формуванні) об'єкта оподаткування за 2 квартал 2011 року.
Щодо заниження позивачем податку на додану вартість у сумі 468115,0 грн. та зменшення залишку від'ємного значення ПДВ (р.24) по декларації за грудень 2011 року на суму 7031,00 грн. колегія суддів зазначає наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 21.10.2010 між ТОВ «Інфогаз» та ТОВ «НВП «Електрохім» було укладено договір купівлі-продажу природного газу № 21-10-РЛ, предметом якого є придбання природного газу у листопаді 2010 року позивачем у ТОВ «НВП «Електрохім» на загальну суму 826 560,00 грн.
22.11.2010 між ТОВ «Інфогаз» та ТОВ «НВП «Електрохім» було укладено договір купівлі-продажу природного газу № 22-11-РЛ, предметом якого є придбання природного газу у листопаді 2010 року позивачем у ТОВ «НВП «Електрохім» на загальну суму 594 559,20 грн.
22.11.2010 між ТОВ «Інфогаз» та ТОВ «НВП «Електрохім» було укладено договір купівлі-продажу природного газу № 22-11-РГ, предметом якого є придбання природного газу у грудні 2010 року позивачем у ТОВ «НВП «Електрохім» на загальну 827 212,80 грн.
21.12.2010 між ТОВ «Інфогаз» та ТОВ «НВП «Електрохім» було укладено договір купівлі-продажу природного газу № 21-12-РС, предметом якого є придбання природного газу у січні 2011 року позивачем у ТОВ «НВП «Електрохім» на загальну суму 1 024 860,00 грн.
Реальність господарських операцій підтверджена належним чином складеними податковими накладними, актами прийому-передачі об'ємів природного газу, платіжними дорученнями.
Також судами встановлено, що 01.10.2010 між ТОВ «Інфогаз» та ТОВ «Альтаір-Трейд» було укладено договір купівлі-продажу природного газу № 01/10/2010, предметом якого є придбання природного газу у жовтні 2010 року позивачем у ТОВ «Альтаір-Трейд» на загальну суму 91699,86 грн.
Реальність господарської операції підтверджена податковою накладною, актом прийому-передачі об'ємів природного газу, платіжним дорученнями.
Згідно з пунктом 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (підпункт 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість).
Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
Таким чином, право платника податку на податковий кредит виникає, якщо ним у звітному періоді сплачені суми податку на додану вартість у ціні товару (послуг), який придбавається у продавця, та наявності належним чином оформленої податкової накладної.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з позицією судів попередніх інстанцій, що позивачем правомірно здійснено формування податкового кредиту на підставі отриманих податкових накладних.
Крім того, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанції, що посилання податкового органу на порушення позивачем порядку декларування податкових показників з ПДВ у зв'язку з відсутністю контрагента за юридичною адресою є безпідставним, оскільки Закон України «Про податок на додану вартість» не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняті податковим органом спірні податкові повідомлення-рішення є неправомірними.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.
За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення, а постанова Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.2012 р. та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2013 р. залишенню без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В:
1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби залишити без задоволення.
2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.2012 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2013 р. залишити без змін.
3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя О.В. Вербицька
Судді Н.Є. Маринчак
О.В. Муравйов
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 17.12.2013 |
Оприлюднено | 25.12.2013 |
Номер документу | 36272050 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Вербицька О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні