Рішення

від 23.12.2013 по справі 923/1302/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 923/1302/13 23.12.13

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Сай А.С.

розглянувши справу № 923/1302/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Тягінське хлібоприймальне

підприємство»;

до товариства з обмеженою відповідальністю «Полігрейн агро»;

про стягнення 96 158,10 грн.

Представники сторін:

від позивача: Павлова О.М., довіреність б/н від 11.11.2013р.;

від відповідача: Черноуз Б.І., довіреність № 54 від 24.07.2013р.

обставини справи:

На підставі ухвали Господарського суду Херсонської області від 10.10.2013р. до Господарського суду міста Києва надійшли за підсудністю матеріали справи № 923/1302/13 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Тягінське хлібоприймальне підприємство» до товариства з обмеженою відповідальністю «Полігрейн агро» про стягнення 96 158,10 грн.

За результатами автоматичного розподілу, справу №923/1302/13 передано для розгляду судді Привалову А.І.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.10.2013р. справу № 923/1302/13 прийнято до провадження суддею Приваловим А.І. та призначено до розгляду в судовому засіданні на 28.11.2013р.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення умов укладених між сторонами договорів купівлі-продажу №№ 1165, 1166, 1167, 1168, 1178 від 18.09.2012р. у визначений строк не розрахувався за одержаний товар, внаслідок чого позивачем нараховані пеня в сумі 80 095,17 грн. та 16 062,93 грн. - 3% річних.

Ухвалою суду від 28.11.2013р. розгляд справи відкладено на 19.12.2013р., у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та неподанням витребуваних судом доказів.

Присутній у судовому засіданні 19.12.2013р. представник відповідача просив задовольнити клопотання, подане до початку розгляду справи через канцелярію суду, щодо зобов'язання позивача надіслати належним чином засвідчену копію позовної заяви з доданими до неї документами, а також надати можливість ознайомитись з матеріалами справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 77 ГПК України, в засіданні суду оголошена перерва до 23.12.2013р.

Присутнім в судовому засіданні 23.12.2013р. представником позивача підтримано заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача просив задовольнити клопотання, подане до початку розгляду справи через канцелярію суду, щодо витребування у позивача доказів та призначення у справі судової бухгалтерської експертизи.

Представник позивача заперечив щодо клопотання представника відповідача.

Суд, розглянувши клопотання відповідача, відмовив у його задоволенні, оскільки, по-перше, докази, які просить витребувати відповідач, не впливають на розгляд справи по суті; по-друге, відсутні підстави для призначення у справі судової бухгалтерської експертизи, оскільки питання, які просить поставити відповідач на вирішення судової експертизи, не потребують спеціальних знань.

Представник відповідача не скористався своїм правом та відзив по суті заявлених вимог не подав.

Суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.09.2012р. між позивачем (за договором - продавець) та відповідачем (за договором - покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 1165, у відповідності з п. 1.1. якого позивач зобов'язався продати товар: рапс 1 класу, врожай 2011 року, у кількості 296,00 тон (+/- 10%), зазначений у п.1.2 даного договору, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити його на умовах, встановлених даним договором. Загальна вартість товару за вказаним договором склала 1 426 721,18 грн. (п.1.3.2 договору).

18.09.2012р. між позивачем (за договором - продавець) та відповідачем (за договором - покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 1166, у відповідності з п. 1.1. якого позивач зобов'язався продати товар: рапс 1 класу, врожай 2011 року, у кількості 263,00 тон (+/- 10%), зазначений у п.1.2 даного договору, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити його на умовах, встановлених даним договором. Загальна вартість товару за вказаним договором склала 1 267 660,00 грн. (п.1.3.2 договору).

18.09.2012р. між позивачем (за договором - продавець) та відповідачем (за договором - покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 1167, у відповідності з п. 1.1. якого позивач зобов'язався продати товар: рапс 1 класу, врожай 2011 року, у кількості 296,00 тон (+/- 10%), зазначений у п.1.2 даного договору, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити його на умовах, встановлених даним договором. Загальна вартість товару за вказаним договором склала 1 426 721,18 грн. (п.1.3.2 договору).

18.09.2012р. між позивачем (за договором - продавець) та відповідачем (за договором - покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 1165, у відповідності з п. 1.1. якого позивач зобов'язався продати товар: рапс 1 класу, врожай 2011 року, у кількості 1795,00 тон (+/- 10%), зазначений у п.1.2 даного договору, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити його на умовах, встановлених даним договором. Загальна вартість товару за вказаним договором склала 8 651 907,18 грн. (п.1.3.2 договору).

18.09.2012р. між позивачем (за договором - продавець) та відповідачем (за договором - покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 1168, у відповідності з п. 1.1. якого позивач зобов'язався продати товар: рапс 1 класу, врожай 2011 року, у кількості 739,00 тон (+/- 10%), зазначений у п.1.2 даного договору, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити його на умовах, встановлених даним договором. Загальна вартість товару за вказаним договором склала 3 561 980,00 грн. (п.1.3.2 договору).

За своїм змістом умови вказаних договорів, крім визначеної кількості та вартості товару, що планується поставити, є ідентичними.

Відповідно до п.2.1 договорів, строк поставки товару до 25.09.2012р. включно.

Як встановлено судом, на виконання умов договорів позивачем за актами прийому-передачі від 19.09.2012р. та видатковими накладними №№ 36, 37, 39, 40, 38 від 19.09.2012р., копії яких залучені до матеріалів справи, було передано відповідачу товар в обсягах та у строки, визначені умовами договорів.

За умовами п.3.2 договорів, відповідач здійснює 100% оплату вартості товару протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту виконання позивачем умов договорів по поставці товару.

Отже, кінцевий строк оплати відповідачем отриманого товару настав 24.09.2012р.

Відповідач здійснив оплату отриманого товару, проте з порушенням строків, визначених п.3.2 договорів, у зв'язку з чим за прострочення оплати відповідачем вартості товару, позивачем нараховані 80 095,17 грн. - пені та 16 062,93 грн. - 3% річних.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Умовами пункту 6.6. договору, у разі порушення відповідачем строків оплати, визначених у п.3.2 договору, відповідач зобов'язаний оплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої вартості товару за кожен день прострочення.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Спеціальним законом, що регулює договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за невчасне виконання грошових зобов'язань, є Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. № 543/96, відповідно до статті 3 якого, розмір пені за порушення грошового зобов'язання розраховується із суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування пені, який доданий до позовної заяви, визнав його необґрунтованим, оскільки наданий розрахунок здійснений без урахування строків оплати, визначених п.3.2 договору.

Як встановлено вище судом, кінцевий строк оплати відповідачем отриманого товару настав 24.09.2013р. (3 банківських дня з дати поставки товару)., відтак період прострочення оплати поставленого товару за спірними договорами починається з 25.09.2013р.

Здійснивши перерахунок пені, починаючи з 25.09.2013р., з урахуванням здійснених часткових оплат, а також приймаючи до уваги, що в 2012 році було 366 днів, судом встановлено, що розмір пені становить 54 905,03 грн.

Крім того, суд звертає увагу на те, що строк позовної давності, пов'язаний зі звернення до суду з вимогами про стягнення пені (ст.. 258 Цивільного кодексу України), не є ідентичною нормою приписам ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, яка регулює питання періоду нарахування пені.

Як вбачається з розрахунків позивача, залучених до матеріалів справи, останнім здійснено нарахування пені, враховуючи приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, тобто в межах шестимісячного строку нарахування пені.

Таким чином, з урахуванням розрахунків здійснених судом, позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, передбачене законом право кредитора вимагати сплати річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування пені, який доданий до позовної заяви, визнав його необґрунтованим, оскільки наданий розрахунок здійснений без урахування строків оплати, визначених п.3.2 договору та тієї обставини, що в 2012 році було 366 днів.

Здійснивши перерахунок 3% річних, починаючи з 25.09.2013р., з урахуванням здійснених часткових оплат, а також приймаючи до уваги, що в 2012 році було 366 днів, судом встановлено, що розмір 3% річних становить 10 981,01 грн.

Крім того, судом встановлено, що вартість товару в сумі 202 440,17 грн., отриманого за договором № 1178 від 18.09.2012р., відповідачем оплачено 25.09.2012р., що підтверджується платіжним дорученням № 3850 від 25.09.2012р., тобто, з простроченням в 1 день. Однак, позивач нараховує пеню та 3% річних за вказаним договором за період з 21.09.2012р. по 24.09.2012р. А тому, суд не виходячи за межі позовних вимог, відмовляє в задоволенні вимог позивача щодо нарахування пені та 3% річних в частині прострочення грошового зобов'язання за договором № 1178 від 18.09.2012р.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Полігрейн агро» (01033, . Київ, вул. Саксаганського, 53/80, оф. 908; код ЄДРПОУ 37641298) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Тягінське хлібоприймальне підприємство» (74330, Херсонська обл, Бериславський район, с. Тягинка; код ЄДРПОУ 30039765) пеню в сумі 54 905 грн. 03 коп., 3% річних у сумі 10 981 грн. 01 коп. та 1317 грн. 73 коп. - витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 24.12.2013р.

Суддя А.І. Привалов