Рішення

від 19.12.2013 по справі 917/2191/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2013 р. Справа №917/2191/13

за позовом Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Лубнитеплоенерго", вул. Чкалова, 17, м. Лубни, Полтавська область, 37500

до Відділу управління майном Хорольської районної ради, вул. 1 Травня, 4, м. Хорол, Полтавська область, 37800

про стягнення 66 131,54 грн

Суддя Сірош Д.М.

Представники:

від позивача : не з'явився

від відповідача: Малюжко В.В., паспорт, серія КН № 581476, виданий 03.02.98 р.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до вимог ст. 85 ГПК України.

Суть спору: Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 66 131,54 грн згідно договору купівлі-продажу теплової енергії № 206 від 18.02.2013 р., з яких: 59 382,40 грн - основний борг, 5 540,89 грн - пеня, 1 208,25 грн - 3% річних.

Відповідач у відзиві на позовну заяву (вх. № 17117) від 29.11.2013 р. проти позову заперечує, посилаючись на те, що Відділ управління майном Хорольської районної ради є неналежним відповідачем у справі.

Також, відповідач зазначає, що безпосередніми споживачами теплової енергії є структурні підрозділи Хорольської районної держаної адміністрації, а саме: Управління праці та соціального захисту населення РДА та Управління агропромислового розвитку РДА, з якими Відділом управління майном укладені відповідні договори оренди майна спільної власності територіальних громад Хорольського району.

У зв'язку з викладеним, відповідач подав клопотання про залучення до участі у справі вказаних юридичних осіб у якості інших відповідачів.

Вказане клопотання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Договір купівлі - продажу теплової енергії № 206 від 18.02.2013 р. укладений ОКВПТГ "Лубнитеплоенерго" безпосередньо з Відділом управління майном Хорольської районної ради.

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору Споживач (Відділ управління майном Хорольської районної ради) зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором.

Разом з тим, у відповідності до приписів ст. 275 ГК України та Закону України "Про теплопостачання" відпуск теплової енергії без оформлення договору теплопостачання не допускається.

Взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії визначаються "Правилами користування тепловою енергією", затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 р. № 1198. Зазначені Правила є обов'язковими для виконання усіма теплопостачальними організаціями незалежно від форми власності, споживачами, організаціями.

Відповідно до п. 4 вказаних Правил користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією.

Згідно ст., ст. 19, 24 Закону України "Про теплопостачання" теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу, а одним із основних обов'язків споживача теплової енергії є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією. Також статтею 25 цього ж Закону визначено, що теплопостачальна організація має право укладати договори купівлі-продажу теплової енергії із споживачами.

У відповідності до приписів ст. 275 ГК України та Закону України "Про теплопостачання" відпуск теплової енергії без оформлення договору теплопостачання не допускається.

Взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії визначаються "Правилами користування тепловою енергією", затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 р. № 1198. Зазначені Правила є обов'язковими для виконання усіма теплопостачальними організаціями незалежно від форми власності, споживачами, організаціями.

Відповідно до п. 4 вказаних Правил користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією.

Згідно зі статтями 19, 24 Закону України "Про теплопостачання" теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу, а одним із основних обов'язків споживача теплової енергії є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією.

Як пояснив у судовому засіданні представник відповідача, договори на постачання теплової енергії між ОКВПТГ "Лубнитеплоенерго" і Управлінням праці та соціального захисту населення РДА та Управлінням агропромислового розвитку РДА не укладалися.

Таким чином, договірні відносини з приводу постачання теплової енергії між позивачем та юридичними особами, яких відповідач просить суд залучити до участі у справі в якості інших відповідачів, відсутні .

Отже, клопотання відповідача про залучення до участі у справі інших відповідачів відхиляється, як не обґрунтоване.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, суд встановив:

Пунктом 3 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 р. № 1198 визначено, що споживач теплової енергії - це фізична особа, яка є власником будівлі або суб'єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.

18.02.2013 р. між ОКВПТГ "Лубнитеплоенерго" (Теплопостачальною організацією) та Відділом управління майном Хорольської районної ради (Споживачем) укладено договір від № 206 купівлі-продажу теплової енергії (а. с. 9 - 12).

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору Теплопостачальна організація зобов'язується надавати Споживачеві теплову енергію в обсягах, зазначених у Додатках 1, 1а, 1б, 1в до договору, а Споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором .

Постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України від 30.09.11 р. № 84 встановлено тариф на теплову енергію ОКВПТГ "Лубнитеплоенерго" для потреб споживачів у розмірі 1 016,99 грн за 1 Гкал. (п. 4.2. договору).

Порядок розрахунків за поставлену теплову енергію визначається умовами додатку 3 до договору (пункт 4.5).

Додатком 3 до договору узгоджено порядок розрахунків за теплову енергію, згідно з яким: споживач самостійно розраховує та до першого числа розрахункового періоду сплачує Теплопостачальній організації повну вартість заявленого у Додатку 1 до договору обсягу споживання теплової енергії за розрахунковий період (пункт 5); якщо обсяг спожитої теплової енергії, визначений з урахуванням фактичної середньомісячної температури зовнішнього повітря у розрахунковому періоді, перевищує сплачений заявлений обсяг, вартість такого перевищення сплачується Споживачем не пізніше 10-го числа періоду, наступного за розрахунковим, відповідно до рахунку наданого Теплопостачальною організацією (п. 5.2).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання згідно даного договору виконав, передав відповідачу протягом січня - квітня 2013 року теплову енергію в обсязі 292,386 Гкал на загальну суму 297 353,64 грн, що підтверджується актами прийому - передачі теплової енергії (а. с. 17 - 20) .

Відповідач, порушуючи умови договору, не в повному обсязі виконав взяті на себе зобов'язання щодо оплати використаної теплової енергії, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 59 382,40 грн, що підтверджується підписаним відповідачем актом звірки розрахунків (а. с. 21).

Вказану суму основного боргу позивач просить суд стягнути з відповідача.

Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться (ст. 193 Господарського кодексу України).

Згідно з ч.1 ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно з ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що у даному випадку мало місце порушення договірних зобов'язань з боку відповідача щодо здійснення розрахунків за спожиту теплову енергію, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 59 382,40 грн є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з п. 6.1 договору за невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність згідно з договором і чинним законодавством.

Відповідно до п. 6.1.1 договору у випадку порушення Споживачем строків оплати теплової енергії застосовується пеня у розмірі 1,0% за кожний день прострочки платежу, але не більше 100% боргу згідно Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги" № 686-ХІ від 20.05.99 р.

Враховуючи, що відповідач являється бюджетною установою, при визначенні розміру пені позивач застосував розмір подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, який встановлено Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Частиною 2 ст. 217 ГК України встановлено, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Водночас, до штрафних санкцій ст. 230 ГК України відносить господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань, відповідно до ст. ст. 546, 549 ЦК України та ст. 199 ГК України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.

За розрахунком позивача, перевіреним судом до стягнення з відповідача підлягає 5 540,89 грн пені.

Крім того, згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредиторів від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримання ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення виконання зобов'язання.

З огляду на вищевикладене, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1 208,25 грн - 3% річних за період з 11.02.2013 р. по 22.10.2013 р.

На підставі вищевикладеного суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.

Судові витрати, понесені позивачем, відшкодовуються йому за рахунок відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 32- 33, 43 - 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відділу управління майном Хорольської районної ради, вул. 1 Травня, 4, м. Хорол, Полтавська область, 37800 (ідентифікаційний код 34865311, п/р 35415001004015 ГУДКУ у Полтавській області, МФО 831019) на користь Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Лубнитеплоенерго", вул. Чкалова, 17, м. Лубни, Полтавська область, 37500, ідентифікаційний код 05541083, п/р 26033131232813 в АБ "Укргазбанк" м. Київ, МФО 320478) - 59382,40 грн основного боргу, 5540,89 грн пені, 1208,25 грн - 3% річних, 1720,50 грн судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Суддя Сірош Д.М.

Повне рішення складено 24.12.2013 р.