Постанова

від 16.12.2013 по справі 817/4218/13-а

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

  ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 817/4218/13-а 16 грудня 2013 року 10год. 08хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Сало А.Б. за участю секретаря судового засідання Климчук В.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі: позивача: представник не з'явився відповідача: представник не з'явився    розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дубровицька ОДПІ ГУ Міндоходів у Рівненській області        до Товариства з обмеженою відповідальністю "Цегельний завод  "Полісся"       про стягнення заборгованості по орендній платі за землю в сумі 4166,16 грн, ВСТАНОВИВ : Дубровицька ОДПІ ГУ Міндоходів у Рівненській області звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Цегельний завод  "Полісся" про стягнення заборгованості по орендній платі за землю в сумі 4166,16 грн. Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, 12.08.2013 на адресу суду надійшло клопотання  про розгляд справи у відсутності  представника  податкової інспекції. Відповідач заперечень на адміністративний позов не подав, в судове засідання не прибув, причини неприбуття суду не повідомив. Про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином. Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним   чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін на підставі наявних доказів. Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч.6 ст.12, ч.1 ст.41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Розглянувши позовну заяву, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх в сукупності, відповідно до вимог закону, судом встановлено наступне. Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Цегельний завод «Полісся» зареєстроване як юридична особа Дубровицькою районною державною адміністрацією Рівненської області 08.11.2006  та взяте на облік як платник податків з 09.11.2006 за №705. З матеріалів справи вбачається, що  за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом по орендній платі за землю у сумі 4166,16 грн. Заборгованість по орендній платі за землю в сумі 4166,16 грн. виникла в результаті несплати самостійно задекларованих податкових зобов'язань: по поданій податковій декларації з плати за землю на 2013 рік: за червень 2013 року в сумі 1041,54 грн., строк сплати 30.07.13; за липень 2013 року в сумі 1041,54 грн.. строк сплати 30.08.13; за серпень 2013 року в сумі 1041,54 грн., строк сплати 30.09.13; за вересень 2013 року в сумі 1041,54 грн., строк сплати 30.10.13. Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 та п. 36.1. ст. 36 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку та строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Згідно з п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. Відповідно до п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України № 2755 - VI від 02 грудня 2010 року платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних  декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової  оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової  нормативної грошової оцінки землі. Відповідно до п. 287.3 ст. 287 ПКУ податкове зобов'язання щодо плати за землю визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частинами власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. З метою погашення наявного податкового боргу у відповідності до п. п. 6.2.3 п. 6.2. ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків її бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181 - III (який діяв на момент направлення податкових вимог) було виставлено першу податкову вимогу 13.01.2010 № 1/5, а 16.02.2010 платнику податків було виставлено другу податкову вимогу 2/19. Відповідно до пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення - рішення. Згідно з п. 59.4. статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали подакові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення - рішення. Пунктом 59.5. статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. Відповідно до п. п. 95.1. 95.2. ст. 95 Кодексу, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника под яке перебуває у податковій заставі. Відповідачем доказів сплати податкової заборгованості в загальній сумі 4166,16 грн.  не надано. Відповідно до п. п. 20.1.34 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органим мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини. Статтею 71 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Оцінивши усі наявні докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам, у зв'язку з чим  підлягають до задоволення. Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються. Керуючись статтями  160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Адміністративний позов задовольнити. Стягнути  з  Товариства з обмеженою відповідальністю "Цегельний завод  "Полісся" (код ЄДРПОУ 34236054) до бюджету податковий борг по орендній платі за землю в сумі 4166,16 грн. Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. Суддя                                                    Сало А.Б.