Рішення

від 24.12.2013 по справі 909/1415/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2013 р. Справа № 909/1415/13 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Цюх Г.З., при секретарі судового засідання Ломей Л.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Заступника Коломийського міжрайонного прокурора, пл. Відродження, 1, м.Коломия, 78200 в інтересах держави в особі Державного підприємства "Коломийське лісове господарство", вул. Дружби, 18, с. Нижній Вербіж, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78218

до відповідача: Приватного підприємства "Термінал", вул. Юності,47, с.Микитинці, м.Івано-Франківськ, 76018

про стягнення заборгованості в сумі 18032 грн.

за участю представників сторін:

від прокуратури: Гарасимик Т.О. - прокурор відділу прокуратури міста Івано-Франківська, службове посвідчення № 011571 від 26.10.12р.

від позивача: Бежук С.М.-представник, довіреність № 780 від 29.10.13р.

від відповідача представники не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

Заступник Коломийського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Державного підприємства "Коломийське лісове господарство" звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Приватного підприємства "Термінал" про стягнення заборгованості в сумі 18032,00 грн. за поставлену лісопродукцію.

Керуючись ч.3 ст.2 ГПК України, прокурор в позовній заяві №71-334-13 від 21.11.13 (Вх№12980/13 від 02.12.13) визначив, на підставі якого законодавства подається позов; в чому саме порушуються матеріальні інтереси держави; обґрунтував необхідність їх захисту.

Тому, у відповідності до ч.1 ст.2 ГПК України, слід вважати, що прокурор з вимогами, викладеними в позові, звернувся до господарського суду в інтересах держави на підставі покладеного на нього п.2 ст. 121 Конституції України представництва.

Прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали.

Відповідач в судове засідання не з"явився, витребуваних доказів суду не подав, будь-яких заперечень в спростування позовних вимог чи доказу оплати боргу не подав, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином - ухвалою про порушення провадження у справі від 31.05.13, яка направлялась за його місцезнаходженням згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №210060 (міститься в матеріалах справи ).

Відповідно до п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами в господарському судочинстві" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Крім того, у п.3.9.2, п.3.9.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від26.12.2011 року зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У відповідності до п.3.14 зазначеної постанови Пленуму ВГСУ нез'явлення представників учасників судового процесу в судові засідання без поважних причин та без повідомлення причин, якщо її явку судом визнано обов'язковою, може розцінюватися судом як зловживання процесуальними правами.

Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, враховуючи, що у суду є всі необхідні докази для вирішення спору по суті, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, третьої особи та прокурора, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст.43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, судом з"ясовано наступне.

09.03.12р. між позивачем та відповідачем укладено Договір купівлі - продажу №014/1-2012, згідно умов якого, Продавець зобов"язався продати, а Покупець прийняти та оплатити товар - пиломатеріали необрізні, порода - дуб, об"ємом 400 м3 на загальну суму 560 000,00грн., згідно Специфікації (Додаток №1). Перехід права власності на товар відбувається в момент його передачі Покупцю після підписання сторонами товаро - транспортної накладної. Розрахунок за товар здійснюється шляхом попередньої оплати в розмірі 100% від вартості партії товару (п.п.1.1., 2.6., 3.4. Договору).

На виконання умов вказаного договору позивач - ДП "Коломийське лісове господарство", передав у власність відповідачу - ПП "Термінал" на підставі товаро - транспортної накладної №021591 від 10.07.12 та довіреності №17 від 10.07.12 (копії містяться в матеріалах справи) лісопродукцію, обумовлену Договором, на загальну суму 25220 грн. Проте, відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов"язання в частині здіснення розрахунку за отриману лісопродукцію, внаслідок чого, утворилась заборгованість в сумі 18032 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивач направляв відповідачу вимогу №200 від 25.02.13 про погашення заборгованості (міститься в матерілах справи), але останній залишив її без відповіді і задоволення.

Відповідно до ст.629 ЦК України Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічне положення закріплено в ч.1 ст. 188 ГК України.

Якщо у зобов"язанні встановлено строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню в цей строк (ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач заперечень проти позову та доказів належного виконання своїх зобов'язань не надав, доводи позивача не спростував, а тому суд вважає позовну вимогу про стягнення 18032 грн. заборгованості за поставлену продукцію обгрунтованою і такою, що підлягає до задоволення.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст.49 ГПК України, слід покласти судові витрати, а саме: 1720,5 грн. витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 179, 193, 230 ГК України, ст.ст. 509, 526, 530, 612, 614, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст.33, 34, 43, 49, 75, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Коломийського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Державного підприємства "Коломийське лісове господарство" до Приватного підприємства "Термінал" про стягнення заборгованості в сумі 18032 грн. - задоволити.

Стягнути з Приватного підприємства "Термінал" (вул.Юності,47, с.Микитинці, м.Івано-Франківськ, 76018 код ЄДРПОУ 30016816) на користь Державного підприємства "Коломийське лісове господарство" (вул. Дружби, 18, с. Нижній Вербіж, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78218, код ЄДРПОУ 22190768) - 18032 (вісімнадцять тисяч тридцять дві) грн. 00 коп. основного боргу.

Стягнути з Приватного підприємства "Термінал" (вул.Юності,47, с.Микитинці, м.Івано-Франківськ, 76018 код ЄДРПОУ 30016816) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів: Управління Державної казначейської служби України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37952250; Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Івано-Франківській області; код банку отримувача (МФО): 836014; Рахунок отримувача: 31219206783002; код класифікації доходів бюджету: 22030001; Код ЄДРПОУ суду: 03499939) - 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

повне рішення складено 25.12.13

Суддя Г.З. Цюх

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"