Рішення

від 17.12.2013 по справі 909/1236/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2013 р. Справа № 909/1236/13

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишин В. В. , при секретарі судового засідання Федорук О. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ярич" (вул. Полуванки, 34, м.

Долина, Івано-Франківська область, 77503)

до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю "Долинська сільгосптехніка"

(вул. Полуванки, 34, м. Долина, Івано-Франківська область, 77503)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Відділ державної виконавчої служби Долинського районного управління юстиції (вул. Незалежності, 3, м. Долина, Івано-Франківська область, 77500)

про виключення майна з акту опису та звільнення з під арешту.

За участю представників сторін:

Від позивача: Ярич В.М. - директор (паспорт серія СС № 501720 виданий 21.03.1998 року Долинським РВ УМВС в Івано-Франківській області).

Від відповідача: представники не з'явились.

Від третьої особи: представники не з'явились.

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ярич" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до відповідача Товариства з додатковою відповідальністю "Долинська сільгосптехніка" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Відділу державної виконавчої служби Долинського районного управління юстиції про виключення з акту опису й арешту майна від 19.09.2013 року транспортних засобів: трактор колісний марки ЮМЗ-6, реєстраційний номер: 75-67 ИЕ, 1991 року випуску, заводський номер: 757250, двигун номер: 09-00980; причіп марки 2ПТС-4, 1991 року випуску, заводський номер: 09-00981, реєстраційний номер: ИЕ 59-27, на які накладено арешт державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Долинського районного управління юстиції Пилипишиним О.З. на виконання постанов ВП № 34098661 від 05.09.2012 року та ВП № 36026520 від 18.01.2013 року.

Позовні вимоги мотивовано тим, що внаслідок реорганізації Товариства з додатковою відповідальністю "Долинська сільгосптехніка" шляхом виділу, утворились ще два самостійні підприємства: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ярич" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Богун". На підставі розподільчого балансу станом на 29.09.2011 року, акту розподілу (передачі) основних засобів станом на 11.11.2011 року майно згідно переліку перейшло у власність Товариству з обмеженою відповідальністю "Ярич", а саме трактор колісний марки ЮМЗ-6, реєстраційний номер: 75-67 ИЕ, 1991 року випуску, заводський номер: 757250, двигун номер: 09-00980; причіп марки 2ПТС-4, 1991 року випуску, заводський номер: 09-00981, реєстраційний номер: ИЕ 59-27. Однак, відділом державної виконавчої служби Долинського районного управління юстиції здійснюється зведене виконавче провадження про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю "Долинська сільгосптехніка" на користь Долинської ОДПІ в Івано-Франківській області податкового боргу. В рамках вказаного виконавчого провадження складено акт опису й арешту зазначеного майна. Звертаючись з позовом, позивач вказує на той факт, що чинним законодавством не передбачена можливість накладення арешту державним виконавцем на майно, яке не належить на праві власності боржнику у виконавчому провадженні.

Ухвалою суду від 31.10.2013 року порушено провадження у справі № 909/1236/13 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 12.11.2013 року.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 12.11.2013 року замінено неналежного відповідача Відділ державної виконавчої служби районного управління юстиції на належного відповідача - Товариство з додатковою відповідальністю "Долинська сільгосптехніка". Залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Відділ державної виконавчої служби Долинського районного управління юстиції та призначено розгляд справи на 03.12.2013 року.

В судовому засіданні від 03.12.2013 року розгляд справи відкладено на 17.12.2013 року, у зв'язку із неподанням витребуваних судом доказів.

Позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судові засідання жодного разу не з'явився, проте на адресу господарського суду надійшло клопотання (Вх. № 17723/13) про розгляд справи без участі уповноваженого представника, за наявністю поданих документів.

Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору в судові засідання представники не з'явились, проте Відділ державної виконавчої служби Долинського районного управління юстиції надіслав на адресу суду пояснення по суті справи (Вх. № 20192/13). Пояснення мотивовано тим, що в ході проведення виконавчих дій, згідно довідки з реєстрації сільськогосподарських транспортних засобів від 18.09.2012 року встановлено, що за Товариством з додатковою відповідальністю "Долинська сільгосптехніка" (ідентифікаційний код: 03743658) зареєстрований причіп марки 2ПТС-4, 1991 року випуску, державний номер: ИЕ 5927 та трактор колісний марки ЮМЗ-6, 1991 року випуску, державний номер: 7567 ИЕ.

19.09.2013 року державним виконавцем накладено арешт на зазначене майно, в порядку ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" та залишено на відповідальне зберігання представнику власника Товариства з додатковою відповідальністю "Долинська сільгосптехніка" - Манолію Денису Володимировичу.

Таким чином, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги приписи ч. 1 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, відповідно до приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, із врахуванням вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, відповідно до приписів ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

Відділом державної виконавчої служби Долинського районного управління юстиції здійснюється виконавче провадження, за виконавчими листами № 2а-981/12/0970 та № 2а-3285/12/0970, виданими Івано-Франківським окружним адміністративним судом, про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю "Долинська сільгосптехніка" на користь Долинської ОДПІ в Івано-Франківській області податкового боргу. У рамках вказаного виконавчого провадження відділом державної виконавчої служби 19.09.2013 року складено акт опису й арешту майна, яким описано та арештовано майно: трактор колісний марки ЮМЗ-6, реєстраційний номер: 75-67 ИЕ, 1991 року випуску, заводський номер: 757250; причіп марки 2ПТС-4, 1991 року випуску, заводський номер: 09-00981, реєстраційний номер: ИЕ 59-27.

Однак, позивач у своїй позовній заяві вказує на той факт, що в результаті неправомірних дій відділу державної виконавчої служби порушено право власності на належне Товариству з обмеженою відповідальністю "Ярич" на законних підставах майно.

Обґрунтовуючи свої заперечення, позивач посилається на той факт, що внаслідок реорганізації Товариства з додатковою відповідальністю "Долинська сільгосптехніка" шляхом виділу, що підтверджується протоколом № 3 загальних зборів учасників Товариства з додатковою відповідальністю "Долинська сільгосптехніка" від 29.09.2011 року, утворилось ще два самостійні підприємства: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ярич" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Богун".

На підставі розподільчого балансу станом на 29.09.2011 року, який посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за № № 2734, 2735, акту розподілу (передачі) основних засобів станом на 11.11.2011 року, описане та арештоване майно перейшло у власність Товариства з обмеженою відповідальністю "Ярич".

Позивач вказує на той факт, що відділ державної виконавчої служби накладаючи арешт на майно належне Товариству з додатковою відповідальністю "Долинська сільгосптехніка", не ознайомився з переліком майна вказаного підприємства, а обмежився тільки відомостями з державного реєстру, згідно яких трактор і причіп зареєстровані за Відкритим акціонерними товариством "Долинська сільгосптехніка", однак не було взято до уваги що вказані підприємства є різними.

Таким чином, позивач просить суд виключити з акту опису й арешту майно, яке належить йому на праві власності.

Суд вважає позов таким, що підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Стаття 15 Цивільного кодексу України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 41 Конституції України передбачено право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Частиною 1 статті 317 Цивільного кодексу України встановлено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України). Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст. 328 Цивільного кодексу України).

Приписами частини 1 статті 59 Господарського кодексу України закріплено, що припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених законами, - за рішенням суду. Водночас ч. 4 ст. 59 цього Кодексу встановлено, що у разі поділу суб'єкта господарювання усі його майнові права і обов'язки переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках до кожного з нових суб'єктів господарювання, що утворені внаслідок цього поділу. У разі виділення одного або кількох нових суб'єктів господарювання до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках майнові права і обов'язки реорганізованого суб'єкта.

Згідно статті 109 Цивільного кодексу України, виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб.

Як видно з матеріалів справи та пояснень позивача, внаслідок реорганізації Товариства з додатковою відповідальністю "Долинська сільгосптехніка" шляхом виділу, що підтверджується протоколом № 3 загальних зборів учасників Товариства з додатковою відповідальністю "Долинська сільгосптехніка" від 29.09.2011 року, утворилось ще два самостійні підприємства: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ярич" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Богун".

У матеріалах справи міститься Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії АЖ № 13940181 щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Ярич", з якого видно, що державну реєстрацію юридичної особи здійснено 14.10.2011 року (ідентифікаційний код: 37885702, реєстраційний номер юридичної особи ЄДР: 10092878157).

На підставі розподільчого балансу станом на 29.09.2011 року, який посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за № № 2734, 2735, акту розподілу (передачі) основних засобів станом на 11.11.2011 року, описане та арештоване майно перейшло у власність Товариства з обмеженою відповідальністю "Ярич".

У матеріалах справи також міститься Довідка, видана Товариством з додатковою відповідальністю "Долинська сільгосптехніка" про те, що на балансі Товариства з додатковою відповідальністю "Долинська сільгосптехніка" до реорганізації - 29.09.2011 року знаходився причіп марки 2-ПТС-4, який був переданий Товариству з обмеженою відповідальністю "Ярич". Крім того, до матеріалів справи долучено Довідку видану Товариством з додатковою відповідальністю "Долинська сільгосптехніка" про те, що в акті розподілу (передачі) основних засобів станом на 11.11.2011 року допущена помилка: надруковано причеп тракторний ПГПС, а повинно бути причеп тракторний марки 2-ПТС-4, так як марка причепа ПГПС не існує.

Таким чином, суд приходить до обґрунтованого висновку, що в Акті розподілу (передачі) дійсно допущено описку, де замість причеп тракторний 2-ПТС-4, помилково вказано причеп не існуючої марки ПГПС.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що майно (трактор колісний та причіп) належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Ярич".

Відділом державної виконавчої служби Долинського районного управління юстиції здійснюється виконавче провадження, за виконавчими листами № 2а-981/12/0970 та № 2а-3285/12/0970, виданими Івано-Франківським окружним адміністративним судом, про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю "Долинська сільгосптехніка" на користь Долинської ОДПІ в Івано-Франківській області податкового боргу. У рамках вказаного виконавчого провадження відділом державної виконавчої служби 19.09.2013 року складено акт опису й арешту майна, яким описано та арештовано майно: трактор колісний марки ЮМЗ-6, реєстраційний номер: 75-67 ИЕ, 1991 року випуску, заводський номер: 757250; причіп марки 2ПТС-4, 1991 року випуску, заводський номер: 09-00981, реєстраційний номер: ИЕ 59-27.

Із змісту статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Згідно ч. 5 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.

У відповідності до ч. 1 ст. 67 Закону України "Про виконавче провадження" у разі злиття, приєднання, поділу, виділу, перетворення боржника - юридичної особи стягнення за виконавчими документами звертається на кошти та інше майно тієї юридичної особи, на яку відповідно до закону покладено відповідальність за зобов'язаннями боржника - юридичної особи.

Отже, відділ державної виконавчої служби, встановивши в ході проведення виконавчих дій, відсутність у боржника коштів у обсязі, достатньому для покриття заборгованості, наклав арешт на майно, для звернення стягнення на належне йому майно. Однак, накладаючи арешт на майно, державний виконавець не взяв до уваги, що трактор колісний та причіп належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Ярич", яке утворилось у результаті виділу і на підставі розподільчого балансу та акту розподілу основних засобів перейшло у власність позивача.

Враховуючи викладені обставини, у позивача відсутня можливість володіння, користування і розпорядження майном, що стало підставою для звернення до господарського суду Івано-Франківської області з позовом.

Таким чином, складений державним виконавцем акт опису та арешту майна від 19.09.2013 року, є таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства та порушує інтереси позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Ярич".

Відповідно до пункту 5 та абзацу 3 пункту 9.10. Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", - відповідно до статті 60 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на майно і про зняття з нього арешту. Відповідачами у справах за цими позовами є стягувач і боржник, а справи підлягають розглядові за правилами господарського судочинства, якщо вони виникають у цивільних чи господарських правовідносинах і суб'єктний склад сторін у них відповідає вимогам статті 1 Господарського процесуального кодексу України.

Що ж до заперечень проти арешту (опису) майна, які не пов'язані зі спором про право на це майно, а стосуються порушень вимог виконавчого провадження з боку органів державної виконавчої служби, то їх слід розглядати за правилами статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України.

Вимоги інших осіб щодо належності саме їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, реалізується шляхом подання ними з додержанням правил підвідомчості (стаття 12 Господарського процесуального кодексу України) позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з - під арешту. В такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним з підстав, передбачених законом. Орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Судом встановлено, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби Долинського районного управління юстиції Івано-Франківської області знаходяться виконавчі провадження ВП № 36026520 та ВП № 34098661 про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю "Долинська сільгосптехніка" на користь держави боргу в сумі 21 167, 91 гривень та 34 135,08 гривень.

19.09.2013 року державним виконавцем Долинського районного управління юстиції Івано-Франківської області Пилипишиним О.З. накладено арешт на трактор колісний марки ЮМЗ-6, реєстраційний номер: 75-67 ИЕ, 1991 року випуску, заводський номер: 757250, двигун номер: 09-00980; причіп марки 2ПТС-4, 1991 року випуску, заводський номер: 09-00981, реєстраційний номер: ИЕ 59-27.

Враховуючи вище зазначене, накладений державним виконавцем державної виконавчої служби Долинського районного управління юстиції Івано-Франківської області Пилипишиним О.З. арешт порушує права та законні інтереси позивача, щодо його вимог, зокрема, в частині реалізації його прав на право володіння, користування та розпорядження своїм майном без обмежень. Суд вважає, що право позивача підлягає до захисту шляхом задоволення судом його позовних вимог.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, слід покласти на відповідача.

Оскільки, у відповідності до п. 2.10. Постанови Пленуму вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і не майнового характеру судовий збір згідно пунктом 3 статті 6 Закону підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.

Зокрема, за подання у здійсненні виконавчого провадження позовом про визнання права власності на майно і про зняття з нього арешту (стаття 60 Закону України "Про виконавче провадження") судовий збір сплачується таким чином, як зазначено в абзаці першому цього пункту.

Таким чином, за подання позову про виключення з акту опису майна та звільнення його з під арешту, судовий збір підлягає сплаті за ставками, встановленими для позовів немайнового характеру. Отже, судові витрати, які підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача встановлюються у розмірі 1 147, 00 гривень.

Керуючись ст. ст. 8, 41, 124 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 1, 2, 52, 60, 67 Закону України "Про виконавче провадження", ст. ст. 15, 109, 316, 317, 321, 328 Цивільного кодексу України, ст. ст. 12, 22, 33, 34, 43, 69, 75 , 82 - 85, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ярич" до відповідача Товариства з додатковою відповідальністю "Долинська сільгосптехніка" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Відділу державної виконавчої служби Долинського районного управління юстиції про виключення з акту опису майна та звільнення з під арешту - задовольнити повністю.

Відділу державної виконавчої служби Долинського районного управління юстиції виключити з акту опису й арешту майна від 19.09.2013 року та звільнити з під арешту:

- трактор колісний марки ЮМЗ-6, реєстраційний номер: 75-67 ИЕ, 1991 року випуску, заводський номер: 757250;

- причіп марки 2-ПТС-4, 1991 року випуску, заводський номер: 09-00981, реєстраційний номер: ИЕ 59-27, які знаходяться за адресою: Івано-Франківська область, м. Долина, проспект Незалежності, 8/78.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Долинська сільгосптехніка" (вул. Полуванки, 34, м. Долина, Івано-Франківська область, 77503, ідентифікаційний код: 03743658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ярич" (вул. Полуванки, 34, м. Долина, Івано-Франківська область, 77503, ідентифікаційний код: 37885702) - 1 147, 00 гривень (одну тисячу сто сорок сім гривень) сплаченого судового збору .

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.12.13

Суддя Михайлишин В. В.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"