Рішення

від 16.12.2013 по справі 910/20155/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20155/13 16.12.13

За позовомНаціональної авіакомпанії «Узбекістан Хаво Йулларі» доПриватного підприємства Науково-виробнича фірма «Вема-К» простягнення 65 142,00 дол. США Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Скоколовська О.В., Нурматов Б.Н. від відповідача:Тімін В.К., Щиглик Ю.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Національна авіакомпанія «Узбекістан Хаво Йулларі» (надалі - «Авіакомпанія») звернулася до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства Науково-виробнича фірма «Вема-К» (надалі - «Підприємство») про стягнення 65 142,00 дол. США.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов контракту №01/3.1-145 від 18.05.2011 р відповідачем було поставлено позивачу товар неналежної якості, в зв'язку з чим позивач вказує на обов'язок відповідача повернути сплачені за поставлений товар грошові кошти у розмірі 62 040,00 дол. США. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 3 102,00 дол. США.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.10.2013 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 25.11.2013 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.11.2013 р. розгляд справи відкладено до 16.12.2013 р. у зв'язку із неявкою відповідача та невиконанням ним вимог ухвали суду.

11.12.2013 р. від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував з огляду на те, що позивачем не доведено факту повідомлення відповідача про неналежну якість товару у визначений контрактом строк, а також вказував на пропуск позивачем строку позовної давності.

В судове засідання представники позивача з'явилися, вимоги ухвали суду виконали, надали уточнення та пояснення стосовно суті спору, позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представники відповідача в судове засідання з'явилися, вимоги ухвали суду виконали, проти задоволення позовних вимог заперечували повністю з огляду на викладені у відзиві на позовну заяву обставини.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.05.2011 р між Авіакомпанією (покупець) та Підприємством (постачальник) було укладено контракт №01/3.1-145 (надалі - «Контракт»).

Відповідно до п. 1.1 Контракту постачальник постачає товар на умовах CIP Ташкент (Інкотермс 2010 р.) в адресу покупця, а покупець оплачує та приймає товар за цінами, комплектації та якістю згідно з специфікацією, викладеною в додатку №1 до даного контракту, який вважається його невід'ємною частиною.

Пунктом 2.2 Контракту визначено, що загальна сума товару, що постачається за даним контрактом складає 263 200,00 дол. США та включає в себе вартість маркірування, відвантаження, страховки на умовах 100% вартості товару від усіх ризиків, плату за виконання митних формальностей на території постачальника, а також фрахт та ін.

Згідно з п. 4.3 Контракту датою поставки буде вважатися дата залізничної накладної.

Відповідно до п. 4.8 Контракту у випадку порушення якості товару та недоїмки його за кількістю покупець спільно з представником постачальника складає протокол та в залежності від причин порушення якості товару та виникнення недостачі пред'являє рекламацію: - рекламація за кількістю пред'являється протягом 30 днів після складення протоколу; - рекламація по якості - протягом гарантійного періоду, вказаного в контракті.

Пунктом 4.9 Контракту визначено, що у випадку неприбуття представників постачальника протягом 15 днів з дня повідомлення постачальника покупцем про виявлення недоліків умов поставки, рекламація оформлюється покупцем із залученням незалежних організацій Республіки Узбекистан.

За змістом п. 4.13 Контракту гарантійний період складає 12 місяців з дня отримання товару покупцем.

На виконання умов Договору відповідач поставив позивачу товар (гумово-бітумна мастика РБВ-25) у розмірі 140 тон на загальну суму 263 200,00 дол. США, що підтверджується залізничними накладними від 22.07.2011 р., 25.08.2011 р. та 29.11.2011 р.

Вказаний товар був повністю оплачений позивачем, що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача та відповідача.

Листом №ПС-3.1-130 від 26.06.2013 р. позивач повідомив відповідача про виявлення недоліків якості частини поставленого товару у розмірі 33 т., у зв'язку з чим просив відповідача направити свого представника для складення рекламаційного акту.

У зв'язку із неприбуттям представників відповідача, 29.08.2012 р. було складено рекламаційний акт про виявлені недоліки та разом з супровідним листом №ПС-3.1-4822-1.14 направлено відповідачу.

Спір у справі виник у зв'язку із зобов'язанням відповідача повернути позивачу суму попередньої оплати вартості товару у розмірі 62 040,00 дол. США.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про міжнародне приватне право», учасники правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин.

Пунктом 8.2 Контракту визначено, що у випадку, якщо сторони не зможуть дійти згоди, то всі спори та розбіжності підлягають вирішенню в арбітражному (господарському) суді за місцезнаходженням відповідача. Сторони погодили те, що при вирішенні спорів будуть застосовуватись правили країни за місцезнаходженням арбітражного (господарського) суду.

Контракт за своєю природою є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Матеріалами справи (банківські виписки з рахунку позивача) підтверджується перерахування позивачем на рахунок відповідача вартості товару за Контрактом на загальну суму 263 200,00 дол. США.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 4.2 Контракту партія товару згідно з даним контрактом має бути поставлена залізничним транспортом на умовах СІР Ташкент протягом календарних 60 днів з дати здійснення 50% передоплати вартості партії товару.

На виконання умов Договору відповідач поставив позивачу товар (гумово-бітумна мастика РБВ-25) у розмірі 140 тон на загальну суму 263 200,00 дол. США, що підтверджується залізничними накладними від 22.07.2011 р., 25.08.2011 р. та 29.11.2011 р.

Частиною 1 ст. 673 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 680 Цивільного кодексу України покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару за умови, що недоліки виявлені в строки, встановлені цією статтею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 4.12 Контракту визначено, що якість товару, що поставляється, повністю відповідає технічним умовам та специфікації (додаток №1 до Контракту).

За змістом п. 4.13 Контракту гарантійний період складає 12 місяців з дня отримання товару покупцем.

Відповідно до п. 4.8 Контракту у випадку порушення якості товару та недоїмки його за кількістю покупець спільно з представником постачальника складає протокол та в залежності від причин порушення якості товару та виникнення недостачі пред'являє рекламацію: - рекламація за кількістю пред'являється протягом 30 днів після складення протоколу; - рекламація по якості - протягом гарантійного періоду, вказаного в контракті.

Таким чином, згідно визначених приписів Контракту, у випадку виявлення недоліків якості поставленого товару, позивач мав пред'явити рекламацію відповідачу протягом 12 місяців з дня отримання такого товару.

Із матеріалів справи вбачається, що партії товару у розмірі 18 000,0 кг та 18 000 кг були отримані відповідачем 04.10.2011 р. та 28.12.2011 р., що підтверджується вантажними митними деклараціями №3972746 та №3972748.

Відтак, гарантійний строк на партію поставленої продукції згідно вказаних вантажних митних декларацій спливав 03.10.2012 р. та 27.12.2012 р. відповідно.

Листом №ПС-3.1-130 від 26.06.2013 р. позивач повідомив відповідача про виявлення недоліків якості частини поставленого товару у розмірі 33 т., у зв'язку з чим просив відповідача направити свого представника для складення рекламаційного акту.

Зазначений лист був відправлений відповідачу електронною поштою 26.06.2012 р., а із відповіді відповідача (03.07.2012 р.) вбачається, що його представник мав намір з'явитися до Узбекистану для врегулювання виявлених недоліків. Вказаний спростовує твердження відповідача про його неповідомлення його позивачем у визначеному Контрактом порядку.

Пунктом 4.9 Контракту визначено, що у випадку неприбуття представників постачальника протягом 15 днів з дня повідомлення постачальника покупцем про виявлення недоліків умов поставки, рекламація оформлюється покупцем із залученням незалежних організацій Республіки Узбекистан.

У зв'язку із нез'явленням представника Підприємства, 29.08.2012 р. було складено рекламаційний акт про виявлені недоліки товару (гумово-бітумної мастики РБВ-25), який підписано уповноваженими представниками позивача та незалежних організацій Республіки Узбекистан, а саме аеропортів «Бухара» та «Намаган».

Вказаний акт разом з супровідним листом №ПС-3.1-4822-1.14 04.09.2012 р. було направлено на адресу відповідача, що підтверджується наданим реєстром відправлення кореспонденції №1753.

Згідно із частинами 5, 6, 8 ст. 268 Господарського кодексу України у разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми. У разі якщо недоліки поставлених товарів можуть бути усунені без повернення їх постачальнику, покупець має право вимагати від постачальника усунення недоліків у місцезнаходженні товарів або усунути їх своїми засобами за рахунок постачальника. У разі якщо покупець (одержувач) відмовився від прийняття товарів, які не відповідають за якістю стандартам, технічним умовам, зразкам (еталонам) або умовам договору, постачальник (виробник) зобов'язаний розпорядитися товарами у десятиденний строк, а щодо товарів, які швидко псуються, - протягом 24 годин з моменту одержання повідомлення покупця (одержувача) про відмову від товарів. Якщо постачальник (виробник) у зазначений строк не розпорядиться товарами, покупець (одержувач) має право реалізувати їх на місці або повернути виробникові. Товари, що швидко псуються, підлягають в усіх випадках реалізації на місці.

Частиною 2 ст. 678 Цивільного кодексу України визначено, що у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Претензією №ПС-8.1-66301.14 від 27.11.2012 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою замінити неякісний товар у розмірі 33 тони та сплатити штраф у розмірі 3 102,00 дол. США за поставку неякісної продукції.

Матеріали справи не містять доказів усунення відповідачем недоліків поставленого товару, а у відповіді на претензію позивача №ПС-8.1-66301.14 від 27.11.2012 р. відповідач зазначав про сплив гарантійного строку на пред'явлення претензій стосовно якості поставленого товару, та повідомив про неможливість заміни товару у зв'язку із закриттям виробництва мастики.

При цьому, як було встановлено судом, позивачем було пред'явлено вимогу про виклик представника відповідача та складено рекламаційний акт в межах гарантійного строку , обчисленого на підставі п. 4.13 Контракту та дати отримання спірної партії товару.

Відтак, відмова відповідача від заміни неналежного товару у розмірі 33 тони на загальну суму 62 040,00 дол. США (33 тони * 1880 дол. США) є безпідставною.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 62 040,00 дол. США (33 тони * 1880 дол. США) згідно ч. 2 ст. 678 Цивільного кодексу України. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Підприємство обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги Авіакомпанії про стягнення з Підприємства заборгованості у розмірі 62 040,00 дол. США. є правомірними та обґрунтованими.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 3 102,00 дол. США за неналежне виконання зобов'язання з поставки товару.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Частиною 2 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пунктом 6.4 Договору визначено, що у випадку невідповідності стандартам, технічним умовам, обумовленим контрактом, з постачальника стягується штраф у розмірі 5% вартості товару неналежної якості.

Враховуючи, що судом встановлено факт поставки відповідачем товару неналежної якості, то правомірним є стягнення з відповідача штрафу у розмірі 3 102,00 дол. США (62 040,00 дол. США *5%).

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність повного задоволення позовних вимог та стягнення з Підприємства на користь Авіакомпанії заборгованості у розмірі 62 040,00 дол. США та штрафу у розмірі 3 102,00 дол. США.

Згідно з положеннями статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Пунктом 4 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог у зв'язку з недоліками проданого товару (стаття 681 цього Кодексу).

Відповідно до ст. 681 Цивільного кодексу України до вимог у зв'язку з недоліками проданого товару застосовується позовна давність в один рік, яка обчислюється від дня виявлення недоліків у межах строків, встановлених статтею 680 цього Кодексу, а якщо на товар встановлено гарантійний строк (строк придатності), - від дня виявлення недоліків у межах гарантійного строку (строку придатності).

При цьому суд відзначає, що положення вказаної норми передбачають застосування скорочених строків позовної даності у зв'язку з виявленням недоліків проданого товару, в той час як предметом розгляду даної справи є зовсім інші правовідносини (стягнення грошових коштів), до яких застосовується загальний строк позовної давності, а тому у задоволенні заяви відповідача про застосування наслідків пропуску строку позовної давності необхідно відмовити.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Національної авіакомпанії «Узбекістан Хаво Йулларі» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства Науково-виробнича фірма «Вема-К» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 18-А; ідентифікаційний код 22923998) на користь Національної авіакомпанії «Узбекістан Хаво Йулларі» (100060, Республіка Узбекістан, м. Ташкент, просп. Аміра Темура, 41) заборгованість у розмірі 62 040 (шістдесят дві тисячі сорок) доларів США 00 центів, штраф у розмірі 3 102 (три тисячі сто два) долари США 00 центів та судовий збір у розмірі 10 409 (десять тисяч чотириста дев'ять) грн. 69 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20.12.2013 р.

Суддя В.П. Босий