Постанова

від 09.12.2013 по справі 810/5633/13-а

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2013 року 810/5633/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя: Головенко О.Д.,

при секретарі судового засідання Шевчук О.М.,

за участю:

представника позивача: Омельченко Ю.М., Курило Л.Н.;

представника відповідача: Буличова Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Києво - Святошинському районі Київської області до Приватного підприємства «Граніт - трейд» про стягнення капіталізованих платежів -

в с т а н о в и в:

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Києво - Святошинському районі Київської області звернулось до суду з позовом до Приватного підприємства «Граніт - трейд» про стягнення капіталізованих платежів в розмірі 513 167, 78 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказує, що для покриття витрат Фонду потерпілим на виробництві, які працювали на підприємствах, що ліквідовані (якщо вони не мають правонаступника), кошти до Фонду сплачуються страхувальником згідно з Порядком капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 765 (надалі - Порядок).

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали та просили його задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив та просив відмовити у його задоволенні, оскільки підприємство було ліквідовано за рішенням власника. Вважає, що чинним законодавством України не встановлений механізм капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли після 01.01.2011 із зобов'язань підприємства перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, що підлягають нарахуванню та стягненню з страхувальника.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивачів та відповідача, суд вважає, що позов слід задовольнити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Приватне підприємство «Граніт - трейд» є юридичною особою, як платник обов'язкових страхових внесків зареєстрований у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у Києво - Святошинському районі Київської області.

Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» відповідач є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

Як вбачається з матеріалів справи, на обліку у відділенні Фонду з 2012 року знаходиться справа потерпілого на виробництві ОСОБА_4, який отримав трудове каліцтво на даному підприємстві та отримує страхові виплати, про що свідчить Постанова взяття на облік потерпілого на виробництві та реєстрацію страхового випадку від 20.03.2013, Постанова про призначення потерпілому одноразової допомоги в разі стійкої втрати професійної працездатності від 20.03.2013, Постанова про призначення потерпілому щомісячної грошової страхової виплати від 20.03.2013 та Постанова від 29.03.2013 про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати з 01.03.2013.

Судом встановлено, що позивачем зроблено розрахунок капіталізації платежів для виплати постраждалому на виробництві на загальну суму 513 167,78 грн. Вказана сума складається з суми потреби в капіталізації коштів для виплати втраченого заробітку та потреби в капіталізації коштів для виплати пенсії.

05.07.2013 позивач повідомив голову ліквідаційної комісії про суму капіталізованих платежів, але відповідачем сума капіталізованих платежів не визнана та несплачена.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 112 Цивільного кодексу України (надалі - ЦП України) у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у першу чергу щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.

За змісту ч. 3 ст. 110 ЦК України вбачається, що якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Частиною 2 ст. 1205 ЦК України встановлено, що у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним ст. 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, визначено Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Основними принципами страхування від нещасного випадку, зокрема, є: своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком; обов'язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян-суб'єктів підприємницької діяльності.

В силу вимог п. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» роботодавець, як страхувальник, зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду.

Згідно ст.ст. 15, 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» Фонд - це некомерційна самоврядна організація, яка провадить збір та акумулювання страхових внесків.

Відповідно до ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» фінансування Фонду здійснюється за рахунок, зокрема, внесків роботодавців та капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, наведеними нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та ЦК України законодавець зобов'язує страхувальника проводити капіталізацію страхових виплат у всіх випадках ліквідації (не лише у випадку ліквідації підприємства-банкрута, але й за інших підстав, передбачених законодавством).

Оскільки законодавством не визначена процедура капіталізації платежів на стадії самостійної ліквідації платоспроможної юридичної особи, то суд вважає можливим застосувати аналогію закону, а саме Порядок, який передбачений постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 765.

Положенням п. 5-1 Порядку передбачено, що у вимогах відповідного Фонду до боржника, щодо якого порушено справу про банкрутства, зазначається сума, визначена з урахуванням кожного платежу, що підлягає капіталізації. При цьому, суми платежів, капіталізованих відповідно до зазначених вимог у процесі ліквідації підприємства-банкрута, перераховуються ліквідатором робочому органу виконавчої дирекції Фонду, у якому підприємство перебуває на обліку.

Відповідно до п. 1 Порядку здійснюється капіталізація платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров'ю громадян, у тому числі застрахованих у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.

Порядком також передбачено, що до суми платежів, що підлягають капіталізації, включається заборгованість підприємства-банкрута з виплат, пов'язаних із зобов'язаннями цього підприємства відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров'ю громадян: з одноразової допомоги, щомісячних виплат втраченого заробітку, витрат по догляду за потерпілим та за лікарняними листами.

Пунктом 3 вказаного Порядку капіталізація платежів, передбачених підпунктами 1-5 пункту 2 цього Порядку розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.

Аналогічні висновки щодо правових норм, які підлягають застосуванню у даних спірних правовідносинах, викладено в постанові Верховного Суду України від 26.06.2012 за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми до ТОВ «Фрунзе - авто» про стягнення капіталізованих платежів.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

На підтвердження заявленої суми позову позивачем було надано ряд документів. зокрема, постанови щодо взяття на облік постраждалого та призначення йому виплат, довідку про середню заробітну плату постраждалого, виписку з МСЕК № 000829, акт про розслідування нещасного випадку, акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, заява постраждалого з проханням призначити страхові виплати та індивідуальну програму реабілітації інваліда № 16.

Станом на момент розгляду справи відповідач не виконав обов'язку щодо сплати капіталізованих платежів в сумі 513 167,78 грн.

За наведених обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідач - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 11-14, 69-71, 79, 86, 94, 122, 159-163, 167, 185, 186, КАС України, суд -

п о с т а н о в и в:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «Граніт - трейд» (08105, Київська область, с. Горенка, вул. Садова, 20, код ЄДРПОУ 34295193) на рахунок Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Києво - Святошинському районі Київської області (р\р 37178002002048, одержувач відділення Фонду у Києво - Святошинському районі Київської області ЗКПО 25959117, банк одержувача УДКСУ Кивєо - Святошинського району Київської області, МФО 821018) капіталізовані платежі в сумі 513 167 (п'ятсот тринадцять тисяч сто шістдесят сім) грн. 78 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Головенко О.Д.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 12 грудня 2013 р.