Ухвала

від 19.12.2013 по справі 2а-7601/09/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2013 року Справа № 9104/27234/10

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого - судді Большакової О.О.,

суддів Макарика В.Я., Глушка І.В.,

з участю секретаря судового засідання Федак С.Р.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19 травня 2010 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Галшпон» до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, Головного управління Державного казначейства України у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення, зобов'язання до вчинення дій,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Галшпон» (далі - ТзОВ «Галшпон») звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - ДПІ у Франківському районі), Головного управління Державного казначейства України у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення, зобов'язання до вчинення дій.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 19 травня 2010 року позов задоволено, визнано протиправними та скасовано прийняте Державною податковою інспекцією у Франківському районі м. Львова податкове повідомлення-рішення від 10.11.2009 року за № 0000852340/0, вирішено стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України у Львівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Галшпон» 30632 грн. 00 коп. суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції Державна податкова інспекція у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області оскаржила її подавши до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржувана постанова є незаконна і необґрунтована та прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права і підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Представник Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просив постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19 травня 2010 року скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Решта учасників процесу в судове засідання не з'явилися, належним чином повідомлялися про час і місце слухання справи, тому апеляційний розгляд проведено у їх відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Судом встановлено, що за результатами позапланової виїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за серпень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в період: жовтень 2007 року, червень, серпень 2008 року, травень 2009 року ДПІ у Франківському районі м. Львова складено акт за № 3403/23-4/35382627 від 05.11.2009 року та прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.11.2009 року за № 0000852340/0, яким товариству зменшено суму бюджетного відшкодування (в тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за серпень 2009 року у розмірі 30632 грн. 00 коп..

В акті перевірки зазначено, що відповідно до пп. 7.7.1, пп. 7.7.2, пп.7.7.3, пп. 7.7.4, пп. 7.7.11 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, з наступними змінами та доповненнями, ТзОВ «Галшпон» завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2009 року в сумі 30632 грн. 00 коп..

Як вбачається з поданої ТзОВ «Галшпон» податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2009 року та довідки щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток 2 до згаданої декларації) у згаданого товариства виникло право на відшкодування податку на додану вартість у сумі 280475 грн. 00 коп.. Даний залишок, як вбачається зі згаданої довідки сформований за вересень, жовтень, листопад, грудень 2007 року, січень-жовтень 2008 року та травень 2009 року.

У відповідності до вимог підп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Так, у відповідності до вимог підп.5.12.2 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року №166 (у редакції наказу від 15 червня 2005 року № 213), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 червня 2005 року за №702/10982 бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг). Сума податку, фактично сплачена у попередніх податкових періодах, визначається із сум, які були включені до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та не брали участі у розрахунках бюджетного відшкодування протягом попередніх податкових періодів або не погашали податкові зобов'язання наступних звітних періодів (рядок 24).

Як передбачено підп.7.7.3 п.7.7 ст.7 цього ж Закону, платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

При цьому, позивач у жовтні 2007 року, червні, серпні 2008 року та травні 2009 року не приймав рішення щодо бюджетного відшкодування згаданої суми та рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів, що підтверджується рядком 25 Податкових декларацій з податку на додану вартість наявних в матеріалах справи.

Зазначені суми були включені у згадані податкові декларації рядок 26 Залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 рядок 25) (значення цього рядка переноситься до рядка 23.2 податкової декларації наступного звітного періоду).

У рядок 23 включається залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду.

В подальшому (в серпні 2009 року) платник податків прийняв рішення про відшкодування суми бюджетного відшкодування на рахунок в банку в сумі 30632 грн. 00 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи Податковою декларацією з податку на додану вартість за серпень 2009 року, розрахунком суми бюджетного відшкодування, заявою про повернення суми бюджетного відшкодування.

Як передбачено п.1.7 ст.1 згаданого Закону, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Пунктом 1.8 цієї ж статті, передбачено, що бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

У відповідності до вимог підп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п.5.12 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення, то платником податку разом з податковою декларацією подаються Довідка щодо сум залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість) та Розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації з податку на додану вартість). При цьому платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування на його рахунок у банку, подає Заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток 4 до податкової декларації з податку на додану вартість).

Таким чином, при здійсненні такого розрахунку беруться до уваги суми зазначені у рядку 23 податкової декларації з податку на додану вартість, в який також включається рядок 26.

З врахуванням наведених норм колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції,, що згадані нормативно-правові акти жодним чином не обмежують у часі реалізацію права платника податків на бюджетне відшкодування на рахунок у банку.

Єдиним обмеженням, що передбачено законодавцем є положення підп.7.7.4 п.7.7 ст.7 згаданого Закону, згідно якого, при прийнятті рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Такого рішення, як зазначалось вище платником податків не приймалось рішення щодо спірних сум бюджетного відшкодування до серпня 2009 року.

Посилання відповідача в акті на те, що за відсутності заяви про повернення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за відповідні періоди платник добровільно відмовляється від отримання такої суми бюджетного відшкодування не беруться судом до уваги, оскільки в такому випадку повинно було бути прийнято податкове повідомлення-рішення за формою «В2», що передбачено Порядком направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій (затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 року №253 та зареєстровано у Міністерстві юстиції України 06.07.2001 року за №567/5758 (зі змінами та доповненнями). В даному ж випадку, було прийнято податкове повідомлення-рішення за формою «В1».

Вірно зазначив суд першої інстанції, що не можуть братись до уваги посилання органу державної податкової служби на те, що позивачем не представлено документів з належною відміткою банку про здійснення оплати за отримані товари (роботи, послуги), оскільки такі документи наявні в матеріалах справи та об'єктивно існували під час проведення перевірки.

Підп.7.7.11 п.7.7 ст.7 згаданого Закону, визначено осіб, які не мають права на отримання бюджетного відшкодування, зокрема, особа, яка:

була зареєстрована як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів за рішенням Кабінету Міністрів України);

мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Як вбачається з наявного в матеріалах справи акту перевірки позивач був зареєстрований як платник податку на додану вартість 05.09.2007 року, а відтак, має право на бюджетне відшкодування оскільки був зареєстрований більше ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування.

Крім того, позивач має право бюджетне відшкодування, оскільки обсяги оподатковуваних операцій, як вбачається з податкових декларацій з податку на додану вартість з липня 2008 року по липень 2009 року не є меншими ніж сума заявлена до бюджетного відшкодування.

При цьому, судом не беруться до уваги посилання представника органу державної податкової служби на те, що деякі операції не можуть вважатись оподатковуваними, оскільки є експортними, з врахуванням положень п.6.2 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно якого експортні операції оподатковуються за нульовою ставкою, а відтак, самим законодавцем визначені як оподатковувані.

Згідно пункту 6.2. «Порядку відшкодування податку на додану вартість», затвердженого наказом ДПА України та Головного управління Державного казначейства України від 02.07.1997 року № 209/72 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.07.1997 року за № 263/2067), із наступними змінами та доповненнями, платник податку має право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позивач правомірно сформував собі податковий кредит та заявив до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість 30632 грн. 00 коп., оскільки вони були фактично ним оплачені у попередніх податкових періодах постачальникам товарів (послуг) (факт оплати постачальникам підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними документами), а відтак висновки суду першої інстанції є вірними.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Враховуючи вищенаведене, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області слід залишити без задоволення, а вказану постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.195,198,200,205,206,254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19 травня 2010 року в адміністративній справі № 2а-7601/09/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.О. Большакова

Судді В.Я. Макарик

І.В. Глушко

Повний текст постанови підписано 24 грудня 2013 року.