ОСОБА_1
Справа № 369/7035/13-ц
провадження 2/369/3068/13
РІШЕННЯ
Іменем України
10.12.2013 року Києво - Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючої судді Пінкевич Н.С.,
при секретарі Сохань Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства В«Дельта БанкВ» до ОСОБА_2; третя особа: ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -
в с т а н о в и в :
У липні 2013 року ПАТ «Кредитпромбанк» звернувся до суду за даним позовом. Свої вимоги мотивував тим, що між ним та ОСОБА_1 укладено кредитний договір. За умовами даного договору було відкрито відновлювальну кредитну лінію в загальному розмірі 19 573 260 грн. на умовах забезпеченості, цільового використання, строковості, повернення та платності, а позичальник, в свою чергу, зобов’язався прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням та повернути позивачу кредит і сплатити проценти за його користування в порядку і на умовах, що передбачені кредитним договором. Договором встановлювалась процентна ставка за користування кредитним коштами, а саме з 27 грудня 2007 року процентна ставка по кредиту встановлена у розмірі 13,60 % річних, а з 01 вересня 2008 року процентна ставка по кредиту встановлена у розмірі 17 % річних і більше не змінювалася.
Додатковою угодою № 2 від 01 грудня 2008 року до кредитного договору встановлені основні умови стосовно надання та повернення позичальником кредитних коштів за кредитним договором, зокрема: транш кредиту, який фактично наданий позичальнику складам 19 573 260,00 гривень, процентна ставка за кредитом встановлена у розмірі 17 % річних; позичальник зобов’язаний повністю повернути кредит не пізніше 26 грудня 2012 року.
У якості забезпечення виконання умов кредитного договору між ним та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки земельних ділянок: площею 0,7501га (кадастровий номер 3222480601:01:037:0010), площею 0,7501га (кадастровий номер 3222480601:01:035:0004), площею 0,5000га (кадастровий номер 3222480601:01:001:0012), площею 1,000га (кадастровий номер 3222480601:01:001:0013), які знаходяться по вул. Заозерна в с. Бобриця Києво-Святошинського району Київської області.
ОСОБА_1 порушив взяті на себе зобов’язання щодо повернення кредитних коштів у зв’язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 31 282 356,58 грн. У добровільному порядку відповідач повертати кошти відмовляється. Тому вони набули право на звернення стягнення на предмет іпотеки, в тому числі й визнання права власності на земельні ділянки.
Просили суд звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме земельні ділянки: площею 0,7501га (кадастровий номер 3222480601:01:037:0010), площею 0,7501га (кадастровий номер 3222480601:01:035:0004), площею 0,5000га (кадастровий номер 3222480601:01:001:0012), площею 1,000га (кадастровий номер 3222480601:01:001:0013), які знаходяться по вул. Заозерна в с. Бобриця Києво-Святошинського району Київської області - з метою погашення за рахунок нерухомого майна заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №49.4/172/07-Сз від 27 грудня 2007 року в загальному розмірі 31 282 356,58 грн.; визначити спосіб звернення стягнення на нерухоме майно шляхом набуття нерухомого майна у власність за ціною, визначеною на підставі висновків про експертну грошову оцінку земельних ділянок від 18 липня 2013 року, яка становить у загальному розмірі 31 238 982,46 грн.; судові витрати покласти на відповідача.
При розгляді справи за заявами Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» та Публічного акціонерного товариства В«Дельта БанкВ» на підставі укладеного договору купівлі-продажу прав вимоги було замінено сторону на правонаступника.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав на підставах та обставинах, вказаних у позовній заяві. Просив задоволити позов у повному обсязі.
У судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги визнав. Не заперечував проти задоволення позовних вимог.
У судове засідання ОСОБА_3 та його представник не з’явились. Про час та місце розгляду справи повідомлені. Причини неявки суду не повідомили. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.
За ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
При розгляді справи судом встановлено, що між відкритим акціонерним товариством В«КредитпромбанкВ» , правонаступником якого є публічне акціонерне товариство В«КредитпромбанкВ» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 49.4/172/07-Сз від 27 грудня 2007 року.
Відповідно до умов кредитного договору позивач зобов'язався відкрити позичальнику відновлювальну кредитну лінію на споживчі цілі в загальному розмірі 19 573 260 гривень на умовах забезпеченості, цільового використання, строковості, повернення та платності, а позичальник, в свою чергу, зобов’язався прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням та повернути позивачу кредит і сплатити проценти за його користування в порядку і на умовах, що передбачені кредитним договором.
Договором встановлений розмір процентної ставки за користування кредитним коштами, а саме з 27 грудня 2007 року процентна ставка по кредиту встановлена у розмірі 13,60 % річних, а з 01 вересня 2008 року процентна ставка по кредиту встановлена у розмірі 17% річних і більше не змінювалася.
01 грудня 2008 року між сторонами укладена Додаткова угода № 2 від 01 грудня 2008 року до кредитного договору, яким встановлені основні умови стосовно надання позивачем та повернення ОСОБА_1 кредитних коштів за кредитним договором, зокрема: транш кредиту, який фактично наданий позичальнику складає 19 573 260 грн., процентна ставка за кредитом встановлена у розмірі 17 % річних, позичальник зобов’язаний повністю повернути кредит не пізніше 26 грудня 2012 року.
У п. 2.1 договору визначений обов’язок банку надати позичальнику кредит.
У п. 3.1 договору визначено, що позичальник зобов’язується забезпечити повернення одержаної суми кредитів.
Позичальник, також зобов’язався прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, і повернути позивачу суму кредиту в повному обсязі та сплатити процентні за його користування в порядку та у строки, що передбачені кредитним договором, вказані обов’язки позичальника зазначені у пунктах 3.1 - 3.17 Кредитного договору.
Позивач належним чином виконав свої обов’язки за кредитним договором, відкривши позичальнику позичковий рахунок та надавши йому обумовлені кредитним договором грошові кошти у повному обсязі - у розмірі 19 573 260 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 4 від 28 грудня 2007 року, а також випискою щодо надання кредиту операцій та оборотів за позичковим рахунком.
Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За правилами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Встановлено, що з 10 липня 2009 року ОСОБА_1 повністю припинив виконання зобов'язань щодо сплати процентів за користування кредитом, а з 27 грудня 2012 року - щодо сплати заборгованості за основною сумою кредиту.
Станом на 08 липня 2013 року загальний розмір заборгованості позичальника перед банком за кредитним договором складає 31 282 356,58 грн., з яких заборгованість за основною сумою кредиту становить 19 573 260 грн. та заборгованість за сумою нарахованих та несплачених процентів за користування кредитом становить 11 709 096,58 грн.
Згідно ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Відповідно до ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Згідно ст. 12 Закону України В«Про іпотекуВ» у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.
Стаття 33 даного Закону визначає що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.
У частині 3 ст. 33 Закону визначені способи звернення стягнення на предмет іпотеки: на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (тобто шляхом позасудового врегулювання). При цьому правовою підставою для передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов’язання є договір про задоволення вимог іпотекодержателя (або відсутність застереження в іпотечному договорі).
Договором іпотеки на іпотекодержателя покладається зобов’язання надіслати іпотекодавцю повідомлення, оформлене відповідно до вимог ст. 35 Закону України В«Про іпотекуВ» . Надіслання такого повідомлення є обов’язковою умовою для подальшого вчинення виконавчого напису на документах, що встановлюють заборгованість для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Частиною 2 ст. 35 Закону встановлено, що положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодаржателя звернутися у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.
Тобто, у випадку, якщо іпотекодержатель не реалізував способів позасудового врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема шляхом укладення договору про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачав би передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки у рахунок виконання основного зобов’язання (ст. 37 Закону), він має право звернутися до суду з метою звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до ст. 39 Закону, якою передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду. При цьому рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд може встановити спосіб реалізації предмета іпотеки або шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 Закону України В«Про іпотекуВ» .
Встановлено, що з метою забезпечення своєчасного і належного виконання ОСОБА_1 своїх зобов’язань за кредитним договором між ВАТ «Кредитпромбанк» і ОСОБА_2 був укладений іпотечний договір № 49.12/172/І740/07 від 27 грудня 2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського Нотаріального округу ОСОБА_4 І зареєстрований в реєстрі нотаріальний дій за № 3279.
Відповідно до умов Договору іпотеки ОСОБА_5 передав в іпотеку банку нерухоме майно: земельна ділянка площею 0,7501 га, кадастровий номер 3222480601:01:037:0010, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарський будівель і споруд, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Бобриця, вулиця Заозерна, 68, 70, 72; земельна ділянка площею 0,7501 га, кадастровий номер 3222480601:01:035:0004 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарський будівель і споруд, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Бобриця, вулиця Заозерна, 116, 118, 120; земельна ділянка площею 0,5000 га, кадастровий номер 3222480601:01:001:0012 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарський будівель і споруд, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський, район, село Бобриця, вулиця Заозерна, 29, 31; земельна ділянка площею 1,0000 га, кадастровий номер 3222480601:01:001:0013 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Бобриця, вулиця Заозерна, 32, 34, 36, 38.
Відповідно до висновків про експертну грошову оцінку земельних ділянок від 18 липня 2013 року, проведених суб’єктом оціночної діяльності ТОВ В«Агентство експертної оцінкиВ» (ліцензія Державного комітету України із земельних ресурсів на проведення робіт із землеустрою, землеоцінюючих робіт Серія АД № 034269 від 12.07.2012), загальна вартість предмету іпотеки становить 31 238 982,46 грн. (а.с. 35-38).
При розгляді справи судом встановлено, що 27 вересня 2013 року між Публічним акціонерним товариством «Кредитпромбанк» та Публічним акціонерним товариством В«Дельта БанкВ» укладено договору купівлі-продажу прав вимоги.
У п.1.1 даного договору визначені поняття та терміни: акт приймання-передачі прав вимоги означає письмовий акт, який укладається між сторонами та яким документально оформлюється фактична передача прав вимоги від продавця до покупця; іпотечний договір - означає кожний з іпотечних договорів, якщо такий укладався, з усіма доповненнями, додатковими договорами та додатками до них (якщо такі є), які зазначені в акті приймання-передачі прав вимоги.
З поданого додатку І (Перелік договорів та купівельна ціна за право вимоги), підписаного сторонами договору купівлі-продажу прав вимоги вбачається, що було придбано право вимоги за кредитним договором № 49.4/172/07-Сз від 27 грудня 2007 року, укладеного з ОСОБА_1 на загальний розмір заборгованості - 31 282 356,58 грн.
Відповідно до ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
У статті 4 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до положень ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 129 Конституції України, ст. 10, 60 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно з вимогами ч. 2 ст. 27 ЦПК України всі наявні докази для підтвердження своїх вимог та заперечень сторони повинні надати до початку розгляду справи по суті.
Разом з тим, представник ПАТ «Дельта Банк» не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження переходу права вимоги за договором іпотеки, укладеного між ВАТ «Кредитпромбанк» і ОСОБА_2 № 49.12/172/І740/07 від 27 грудня 2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського Нотаріального округу ОСОБА_4 І зареєстрований в реєстрі нотаріальний дій за № 3279. З врахуванням викладеного, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 57-64, 208-223 ЦПК України, -
в и р і ш и в :
У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства В«Дельта БанкВ» до ОСОБА_2; третя особа: ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Н.С. Пінкевич
Суд | Києво-Святошинський районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 10.12.2013 |
Оприлюднено | 22.01.2014 |
Номер документу | 36284092 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Києво-Святошинський районний суд Київської області
Пінкевич Н. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні