ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2013 рокум. ПолтаваСправа №816/6278/13-а
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кукоби О.О.,
за участю:
секретаря судового засідання - Марченко О.Є.,
та представників сторін:
від позивача - Тищенко С.В.,
від відповідача - Прокопчук О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Янтар - С" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
Приватне підприємство "Янтар - С" (далі по тексту - позивач, ПП "Янтар - С") звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі по тексту - відповідач, Кременчуцька ОДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення від 08 січня 2013 року №0000131502, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість, 14010100" загалом в розмірі 18 854 грн. 16 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем порушено права та інтереси ПП "Янтар - С" у сфері публічно-правових відносин через безпідставне донарахування грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість. Зазначав, що рішення про донарахування грошового зобов'язання Кременчуцькою ОДПІ прийнято з огляду на відомості про не включення податкової накладної від 31 жовтня 2012 року №1768, виписаної Товариством з обмеженою відповідальністю "Шоковіта", до Єдиного реєстру податкових накладних. Звертав увагу суду на те, що в силу пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України обов'язок по реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних покладено на продавця, яким у спірних відносинах є ТОВ "Шоковіта". Оскільки ПП "Янтар - С" не може нести відповідальність за порушення вимог податкового законодавства своїм контрагентом, позивач просив скасувати спірне податкове повідомлення-рішення як неправомірне.
Відповідач позов не визнав. У наданих до суду письмових запереченнях на позов представник відповідача зазначав, що оскаржене податкове повідомлення-рішення є правомірним та обґрунтованим, оскільки відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував з мотивів, викладених у письмових запереченнях, просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.
ПП "Янтар - С" у встановленому законодавством порядку зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 30130675, з 10 вересня 1998 року перебуває на обліку в якості платника податків в Кременчуцькій ОДПІ та є платником податку на додану вартість /а.с. 7-8/.
Фахівцем Кременчуцької ОДПІ проведено камеральну перевірку даних, задекларованих ПП "Янтар - С" у податковій звітності з податку на додану вартість за жовтень 2012 року.
За результатами перевірки складено акт від 19 грудня 2012 року №161/15-222/30130675 /а.. 10-12/, в якому відображено факт порушення платником податку вимог пунктів 198.2 та 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, підпункту 4.1 пункту 4 Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, а саме зазначено, що при звірці Єдиного реєстру податкових накладних виявлено факт не включення до вказаного реєстру податкової накладної від 31 жовтня 2012 року №1768, виписаної ТОВ "Шоковіта" (код ЄДРПОУ 33421689) на суму ПДВ 15 083 грн. 33 коп. З огляду на викладене, податковий ревізор-інспектор дійшов висновку про те, що позивачем занижено суму податкових зообов'язань за жовтень 2012 року в розмірі 15 083 грн. 33 коп.
На підставі даного висновку Кременчуцькою ОДПІ 08 січня 2013 року винесено податкове повідомлення-рішення №0000131502, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість, 14010100" загалом в розмірі 18 854 грн. 16 коп. (в т.ч., 15 083 грн. 33 коп. - основний платіж, 3770 грн. 83 коп. - штрафні (фінансові) санкції) /а.с. 9/.
Вказане податкове повідомлення-рішення ПП "Янтар - С" оскаржило до Державної податкової служби у Полтавській області, однак рішенням контролюючого органу від 17 травня 2013 року №1075/10/102-07 скаргу платника податків залишено без розгляду /а.с. 13-14/.
Не погоджуючись із вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з вимогою про його скасування.
Надаючи правову оцінку спірному рішенню суб'єкта владних повноважень, суд виходить з критеріїв правомірності такого рішення, що встановлені частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим перевіряє чи прийнято дане рішення: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правовідносини щодо формування платником податку податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість (далі по тексту також ПДВ) станом на момент виникнення спірних відносин регулювалися статтею 198 Податкового кодексу України.
Зокрема, згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Водночас, пунктом 198.6 вказаної статті визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).
Судом встановлено та не заперечувалось представником позивача, що ПП "Янтар - С" у жовтні 2012 року до податкового кредиту віднесено суму ПДВ в розмірі 15 083 грн. 33 коп. по податковій накладній від 31 жовтня 2012 року №1768, виписаній ТОВ "Шоковіта" (код ЄДРПОУ 33421689).
Відповідно до пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.
При цьому, пунктом 201.6 вказаної статті передбачено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Оскільки до реєстру отриманих податкових накладних за жовтень 2012 року ПП "Янтар - С" включено податкову накладну від 31 жовтня 2012 року №1768, виписану ТОВ "Шоковіта" на суму поставки в розмірі 90 500 грн. (в т.ч., ПДВ - 15 083 грн. 33 коп.) /а.с. 49-50/, суд не приймає в якості належного доказу у справі надану представником позивача податкову накладну від 31 жовтня 2012 року №1768 на суму поставки в розмірі 55 000 грн. (в т.ч., ПДВ - 9166 грн. 67 коп.) /а.с. 48/.
За змістом абзаців першого та другого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
За твердженням представника відповідача, податкову накладну від 31 жовтня 2012 року №1768 у Єдиному реєстрі податкових накладних не зареєстровано.
Судом до Міністерства доходів і зборів України надіслано запит з проханням надати інформацію про те, чи надходила зазначена вище податкова накладна для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних /а.с. 26/.
У відповідь на даний запит судом отримано лист Міністерства доходів і зборів України від 02 грудня 2013 року вих. №18823/5/99-99-13-03-01-16 /а.с. 33/, за змістом якого станом на 02 грудня 2013 року факту реєстрації податкової накладної від 31 жовтня 2012 року №1768, виписаної продавцем - ТОВ "Шоковіта", у Єдиному реєстрі податкових накладних не встановлено.
Отже, доводи відповідача про те, що податкову накладну від 31 жовтня 2012 року №1768 не зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних підтверджено матеріалами справи.
Суд звертає увагу на те, що позивач та представник позивача вказані твердження Кременчуцької ОДПІ при зверненні до суду та в ході судового розгляду справи фактично не оспорювали.
Стосовно посилань позивача на те, що обов'язок по реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних законодавцем покладено на продавця товарів/послуг, а ПП "Янтар - С" не може нести відповідальність за порушення вимог податкового законодавства своїм контрагентом, суд вважає за доцільне звернути увагу на положення абзацу дев'ятого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, відповідно до якого відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Отже, в силу наведених вимог, факт реєстрації платником податку - продавцем податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є обов`язковою умовою виникнення у платника податку - покупця права на податковий кредит.
Таким чином, оскільки податкову накладну від 31 жовтня 2012 року №1768 не зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних позивач, в силу наведеного вище положення абзацу дев'ятого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, позбавлений права на віднесення суми ПДВ в розмірі 15 083 грн. 33 коп. до складу податкового кредиту за жовтень 2012 року.
При цьому, суд також звертає увагу на те, що чинним законодавством передбачена можливість перевірки покупцем наявності реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зокрема, пунктом 6.1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01 листопада 2011 року №1379 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за №1333/20071, передбачено, що податкова накладна, яка відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу XX Кодексу підлягає реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, надається покупцю тільки після реєстрації, що здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. При цьому у верхній лівій частині податкової накладної робляться відповідні відмітки (потрібне виділяється поміткою "Х").
Тобто, у разі реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у верхній лівій частині цієї накладної проставляється відповідна відмітка, наявність якої, у свою чергу, надає платнику податку - покупцю можливість достовірно встановити факт такої реєстрації.
Крім того, за змістом пункту 13 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 , з метою отримання інформації, що міститься у Реєстрі, покупець складає запит за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення в електронному вигляді у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому Державною податковою службою, та надсилає його засобами телекомунікаційного зв'язку Державній податковій службі. На запит покупця стосовно надання інформації, що міститься у Реєстрі, видається витяг з Реєстру.
У свою чергу, абзацом одинадцятим пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.
Позивачем доказів подання згаданих вище запиту про отримання інформації з Єдиного реєстру податкових накладних чи заяви із скаргою про не включення постачальником податкової накладної до вказаного Реєстру не надано.
За таких обставин, суд дійшов висновку про правомірність доводів Кременчуцької ОДПІ щодо безпідставності зарахування позивачем до податкового кредиту за жовтень 2012 року суми ПДВ в розмірі 15 083 грн. 33 коп. відповідно податкової накладної, не зареєстрованої у Єдиному реєстрі податкових накладних.
В силу частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до підпункту 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.
Згідно із частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У відповідності до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, доведено правомірність податкового повідомлення-рішення від 08 січня 2013 року №0000131502. Разом з тим, позивачем не наведено доводів, а також не надано суду доказів, що свідчили б про порушення контролюючим органом вимог чинного законодавства України та обґрунтованість даного позову.
З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що приймаючи оскарженене податкове повідомлення-рішення Кременчуцька ОДПІ діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження їй надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо. А вимоги позовної заяви не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та задоволенню не підлягають.
Зважаючи на приписи статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати, понесені позивачем, стягненню на користь останнього не підлягають.
Керуючись статтями 2, 7-11, 69-71, 86, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "Янтар - С" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови складено 23 грудня 2013 року.
Суддя О.О. Кукоба
Суд | Полтавський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.12.2013 |
Оприлюднено | 27.12.2013 |
Номер документу | 36299953 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Полтавський окружний адміністративний суд
О.О. Кукоба
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні