Постанова

від 12.06.2008 по справі 22-а-6224/08

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Суддя - доповідач Дяченко 

С.П.                                                              Справа

№ 22-а-6224/08

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2008 року                                                                                               місто Донецьк

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного

суду у складі:

головуючого судді: Дяченко

С.П.,

суддів Сіваченко І.В.,       

                                                Василенко Л.А.,

при секретарі судового засідання: Скопинській А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну

скаргу

Управління праці та соціального захисту населення

Стахановської міської ради Луганської області

на постанову Стахановського міського суду Луганської

області 

від

14 квітня 2008 року 

по адміністративній справі

№ 2-а-564/08 (суддя Очеретний О.В.)

за позовом

ОСОБА_1    

 до

 Управління праці

та соціального захисту населення Стахановської міської ради Луганської

області, Головного управління Державного казначейства України в Луганській

області

 про

 визнання

бездіяльності незаконною, перерахунок та стягнення щорічної грошової

допомоги,-

ВСТАНОВИЛА:           

Постановою Стахановського міського суду Луганської

області від 14 квітня 2008 року позов ОСОБА_1 до Управління праці та

соціального захисту населення Стахановської міської ради Луганської області,

Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про

визнання бездіяльності незаконною, перерахунок та стягнення щорічної грошової

допомоги - задоволено частково. Визнано неправомірними дії та бездіяльність

Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради по

призначенню та виплаті ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги в меншому обсязі, ніж

встановлено законодавчими актами України; стягнуто з Управління праці та

соціального захисту населення Стахановської міської ради заборгованість

недосплаченої суми щорічної грошової допомоги на користь ОСОБА_1 з 2004 року по

2007 рік включно у сумі 9906 грн.; зобов'язано Управління праці та соціального

захисту населення Стахановської міської радив подальшому нараховувати та

сплачувати ОСОБА_1 щорічну грошову допомогу відповідно до вимог ст. 22 Закону

України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з

врахуванням підвищення мінімальної пенсії за віком.

Відповідач - Управління праці та соціального захисту

населення Стахановської міської ради Луганської області з вказаною постановою

суду не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду

першої інстанції скасувати, та винести нове рішення, яким відмовити в

задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі. 

Сторони про дату, час і місце судового засідання

повідомлені належним чином.

Колегія суддів, 

заслухавши суддю-доповідача, 

перевіривши матеріали справи в межах апеляційної скарги, обговоривши

доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, позивач

ОСОБА_1 є інвалідом війни 2 групи, та відповідно має право на передбачену ст.

13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»

щорічну грошову допомогу до 5 травня у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

Колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції,

задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення недоплаченої грошової

допомоги за 2007 рік, вірно посилався на Рішення Конституційного суду України

від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, яким положення ст. 29 Закону України «Про

Державний бюджет на 2007 рік» № 489-V, щодо обмеження виплат встановлених Законом України «Про

статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» - визнані

неконституційними.

            Стосовно виплати щорічної

разової допомоги у 2005, 2006 роках колегія суддів зазначає, що судом першої

інстанції не прийнято до уваги, що згідно до ст. 34  Закону України «Про Державний бюджет України

на 2005 рік» та ст. 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006

рік» у 2005, 2006 роках виплата щорічної разової допомоги інвалідам війни 2

групи відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх

соціального захисту» здійснюється  у  розмірі 330 грн. Наведені норми до теперішнього часу не визнані неконституційними.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що відповідачем правомірно було

виплачено позивачу за  2005, 2006 рік по

330 грн.

Висновки суду першої інстанції щодо стягнення з

управління на користь позивача щорічної допомоги до

05 травня за 2004 рік колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на

наступне.

В суді першої інстанції та в апеляційній скарзі

відповідач наполягав на застосуванні судом наслідків пропуску строку звернення

до суду, передбачених ст.ст. 99, 100 КАС України.

З

позовом до суду ОСОБА_1 звернувся 21.11.2007 року, в той час як його вимоги

стосуються виплати недоплаченої щорічної допомоги до 5 травня за 2004 рік.

У

відповідності до ч. 2 ст. 99 КАС України для

звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи

встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з

дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав,

свобод чи інтересів.

Виплата щорічної допомоги до 05 травня є щорічною, тому про

порушення свого права, якщо позивач вважав своє право порушеним, він міг

дізнатися при виплаті допомоги за відповідний період. Незнання законодавства не

є поважною причиною пропуску такого строку. Будь-яких поважних причин для

поновлення строку звернення до суду позивачем не наведено.

Відповідно

до ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного

суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови,

якщо на цьому наполягає одна із сторін. Тому пропуск такого строку є підставою

для відмови в задоволені позову.

Разом з тим, помилковим

є рішення суду, щодо зобов'язання відповідача в подальшому нараховувати та

сплачувати позивачу щорічну грошову допомогу з врахуванням підвищення

мінімальної пенсії за віком, оскільки можливо приймати судове рішення тільки

щодо порушених прав позивача.

Таким чином, суд першої інстанції порушив норми

процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку

з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212,

254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської

ради Луганської області  - задовольнити

частково.

Постанову Стахановського міського суду Луганської області від 14 квітня 2008 року по

справі № 2-а-564/08 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального

захисту населення Стахановської міської ради Луганської області, Головного

управління Державного казначейства України в Луганській області про визнання

бездіяльності незаконною, перерахунок та стягнення щорічної грошової допомоги -

скасувати.

 Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту

населення Стахановської міської ради Луганської області, Головного управління

Державного казначейства України в Луганській області про визнання бездіяльності

незаконною, перерахунок та стягнення щорічної грошової допомоги - задовольнити

частково.

Визнати неправомірними дії та бездіяльність Управління

праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради Луганської

області по призначенню та виплаті ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги за 2007

рік в меншому обсязі, ніж встановлено законодавчими актами України.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту

населення Стахановської міської ради Луганської області за рахунок коштів

Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 недоплачену разову грошову

допомогу до 5 травня як інваліду війни другої групи за 2007 рік в сумі 2920,48

гривень.

         В

іншій частині позовних вимог відмовити.

Вступна та резолютивна частина постанови постановлена у

нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 12 червня 2008 року.

Постанова у повному обсязі виготовлена 17 червня 2008 року. 

Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку

протягом місяця безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий:                                    (підпис)                                             Дяченко

С.П.

Судді:                                                (підпис)                                             Сіваченко

І.В.                                                                                                              

                                               (підпис)                                             Василенко

Л.А.

З оригіналом вірно

Суддя-доповідач                                                 

Дяченко С.П.

Суддя - доповідач Дяченко 

С.П.                                                              Справа

№ 22-а-6224/08

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна та резолютивна частина)

12 червня 2008 року                                                                                               місто Донецьк

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного

суду у складі:

головуючого судді: Дяченко

С.П.,

суддів Сіваченко І.В.,       

                                                Василенко Л.А.,

при секретарі судового засідання: Скопинській А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну

скаргу

Управління праці та соціального захисту населення

Стахановської міської ради Луганської області

на постанову Стахановського міського суду Луганської

області 

від

14 квітня 2008 року 

по адміністративній справі

№ 2-а-564/08 (суддя Очеретний О.В.)

за позовом

ОСОБА_1    

 до

 Управління праці

та соціального захисту населення Стахановської міської ради Луганської

області, Головного управління Державного казначейства України в Луганській

області

 про

 визнання

бездіяльності незаконною, перерахунок та стягнення щорічної грошової

допомоги,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської

ради Луганської області  - задовольнити

частково.

Постанову Стахановського міського суду Луганської області від 14 квітня 2008 року по

справі № 2-а-564/08 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального

захисту населення Стахановської міської ради Луганської області, Головного

управління Державного казначейства України в Луганській області про визнання

бездіяльності незаконною, перерахунок та стягнення щорічної грошової допомоги -

скасувати.

 Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення

Стахановської міської ради Луганської області, Головного управління Державного

казначейства України в Луганській області про визнання бездіяльності

незаконною, перерахунок та стягнення щорічної грошової допомоги - задовольнити

частково.

Визнати неправомірними дії та бездіяльність Управління

праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради Луганської

області по призначенню та виплаті ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги за 2007

рік в меншому обсязі, ніж встановлено законодавчими актами України.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту

населення Стахановської міської ради Луганської області за рахунок коштів

Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 недоплачену разову грошову

допомогу до 5 травня як інваліду війни другої групи за 2007 рік в сумі 2920,48

гривень.

         В

іншій частині позовних вимог відмовити.

Вступна та резолютивна частина постанови постановлена у

нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 12 червня 2008 року.

Постанова у повному обсязі виготовлена 17 червня 2008 року. 

Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку

протягом місяця безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий:                                                                                   Дяченко

С.П.

Судді:                                                                                               Сіваченко

І.В.                                                                                                              

                                                                                              Василенко

Л.А.