Постанова

від 18.12.2013 по справі 106/8590/13-а

ЄВПАТОРІЙСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 106/8590/13-а

Провадження № 2-а/106/273/2013

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2013 року Євпаторійський міський суд Автономної Республіки Крим

у складі:

головуючої судді - Ружицької Т.В.

за участю секретаря - Куртусманової Д.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Академії військово-морських сил імені П.С.Нахімова про стягнення вартості речового забезпечення,

В С Т А Н О В И В:

До Євпаторійського міського суду АР Крим звернувся ОСОБА_1 з позовом до Академії військово-морських сил імені П.С.Нахімова про стягнення вартості речового забезпечення. Свої вимоги мотивує тим, що з 01 серпня 1992 року він проходив службу у Збройних силах України, з 2008 року - в Академії військово-морських сил імені П.С.Нахімова в м. Севастополі. На підставі наказу Академії по стройовій частині № 610 від 16 серпня 2013 року його звільнено у запас за ст. 26 ч.6 п. «б», за станом здоров'я. При звільненні йому були проведені всі виплати, але не було видано не отримане ним у період проходження служби речове забезпечення або компенсація його вартості. Вартість не отриманого ним речового забезпечення складає 5878 грн. 78 коп. Просить стягнути з відповідача на його користь вартість речового забезпечення у вищезазначеному розмірі та судовий збір.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, до суду надіслав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з участю в іншому судовому засіданні, позовні вимоги не визнає (а.с.а.с.15,17). Суд вважає заявлене клопотання не підлягаючим задоволенню, оскільки причина неявки не є поважною. У зв'язку з неможливістю представника суб'єкта владних повноважень приймати участь у судовому засіданні, суб'єкт владних повноважень повинен направити іншого представника.Так, відповідно до п.7 ст. 56 КАС України, законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник або інша особа, уповноважена законом, положенням статутом.

Вислухавши доводи позивача, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх належними доказами, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню за наступними підставами.

Судом встановлено, що наказом начальника Академії військово-морських сил імені П.С.Нахімова ( по стройовій частині) № 610 від 16 серпня 2013 року, капітана 3 рангу ОСОБА_1, начальника вузла зв'язку Академії військово-морських сил імені П.С.Нахімова, звільненого наказом Командуючого Військово-Морських Сил Збройних Сил України ( по особовому складу) від 31 липня 2013 року № 149 з військової служби у запас за ст. 26 ч.6 п. «б» ( за станом здоров'я ) Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», з 16 серпня 2013 року виключено зі списків особового складу академії та усіх видів забезпечення, зі всіма вилатами, у тому числі, за неотримане речове майно на суму 5878 грн. 78 коп. ( а.с. 4).

Згідно довідки Академії військово-морських сил імені П.С.Нахімова від 16 серпня 2013 року за № 328/рС, вартість неотриманого речого забезпечення складає 5878 грн. 78 коп. (а.с.9).

21 серпня 2013 року позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою про виплату йому грошової компенсації замість неотриманого речового майна у сумі 5878 грн. 78 коп. ( а.с.5).

Згідно відповіді відповідача, що надана позивачу 28 серпня 2013 року за № 1379, грошова компенсація замість речового майна, що підлягає видачі, видається у першу чергу: родичам загиблих; за рішенням суду; військовослужбовцям, предмети речового майна, яким належали до видачі у термін до 11 березня 2000 року. ( а.с.6).

Відповідно до ст. 17 Конституції України, держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їх сімей.

Заборона обмежень прав військовослужбовців встановлена статтею 2 Закону України від 20.12.1991року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», згідно з якою ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частиною 1 статті 9-1 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що продовольче та речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 27 Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань у мирний час, затвердженого постановою КМ України от 28 жовтня 2004 року № 1444, військовослужбовці у разі звільнення з військової служби у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення. Зазначеним особам, звільненим у запас або відставку після закінчення строку контракту, за належне їм але не отримане протягом дії контракту речове майно виплачується грошова компенсація пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати закінчення контракту, або видається речове майно на суму грошової компенсації.

Пунктом 28 вказаного положення, військовослужбовці, звільнені з військової служби у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за своїм бажанням можуть одержати речове майно, належне їм до одержання в місяці звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання у військовій частині наказу про звільнення.

Таким чином, законодавством України передбачено право вибору військовослужбовцем, який звільнюється зі Збройних Сил України отримати речове майно в натурі або грошову компенсацію за нього. Зазначене право не може бути обмежено, скасовано або змінено відповідачем на власний розсуд без передбачених законом підстав.

На підставі викладеного, суд вважає, що позивач має право на отримання грошової компенсації в сумі 5878 грн.78 коп., оскільки на момент його звільнення зі служби не було передбачених Законом підстав, для відмови у виплаті зазначеної компенсації.

Таким чином, невиконання або неналежне виконання законів, якими передбачено певні соціальні гарантії, через відсутність коштів для їх виплати не є підставою для виправдання дискримінуючої невиплати компенсації за отримане речове майно звільненим військовослужбовцям.

Згідно з ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.7-12, 18, 71,158, 159,160, 163, 167 КАС України, Конституцією України, Законом України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», п.27 Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань у мирний час», суд-

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до Академії військово-морських сил імені П.С.Нахімова про стягнення вартості речового забезпечення, - задовольнити.

Стягнути з Академії військово-морських сил імені П.С. ( код ЄДРПОУ 07723954, м. Севастополь, вул. Дибенко, 1-а) на користь ОСОБА_1 ( ІПННОМЕР_1) вартість речового забезпечення в сумі 5878 грн.78 коп.

Стягнути з Державного бюджету України шляхом списання із рахунку Академії військово-морських сил імені П.С. ( код ЄДРПОУ 07723954, м. Севастополь, вул. Дибенко, 1-а) на користь ОСОБА_1 ( ІПННОМЕР_1) судовий збір у розмірі 229 грн. 40 коп.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 23 грудня 2013 року.

СУДДЯ Т.В.РУЖИЦЬКА