Рішення

від 03.12.2013 по справі 483/382/13-ц

ОЧАКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ОЧАКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Справа № 483/382/13-ц

Провадження №2/483/188/2013

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2013 року м. Очаків

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого - судді Чаус Л.В.

при секретарі Шилінскас О.В.,

за участю прокурора Очаківської міжрайонної екологічної прокуратури ОСОБА_1,

представника позивача - регіонального ландшафтного парку «Кінбурнська коса» ОСОБА_2,

представника відповідача - Покровської сільської ради Очаківського району Миколаївської

області ОСОБА_3,

представника відповідача - управління Держземагентства в Очаківському районі Миколаївської області ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду цивільну справу за позовом Очаківського міжрайонного екологічного прокурора Дніпровської екологічної прокуратури в інтересах держави в особі Миколаївської обласної ради, регіонального ландшафтного парку В«Кінбурнська косаВ» , державної інспекції сільського господарства в Миколаївській області до Покровської сільської ради Очаківського району Миколаївської області, ОСОБА_5, управління Держземагентства в Очаківському районі Миколаївської області, треті особи - Миколаївське обласне управління водних ресурсів, Очаківське міськрайонне управління юстиції Миколаївської області, про визнання незаконним та скасування рішення Покровської сільської ради Очаківського району Миколаївської області, визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку та повернення земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В:

11 лютого 2013 року Очаківський міжрайонний екологічний прокурор Дніпровської екологічної прокуратури звернувся до суду з зазначеною позовною заявою, яку обґрунтував наступним.

Внаслідок проведеної прокуратурою перевірки додержання вимог земельного та природоохоронного законодавства України при наданні земельної ділянки у власність ОСОБА_5 було встановлено, що йому надана у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку земельна ділянка площею по 0,10 га за адресою: Миколаївська область, Очаківський район, с. Василівка, вул. Лиманська, 2/1, яка розташована на землях природно-заповідного фонду, а саме регіонального ландшафтного парку «Кінбурнська коса» (далі - РЛП «Кінбурнська коса») та у законодавчо встановленій прибережній захисній смузі.

При ухваленні Покровською сільською радою Очаківського району Миколаївської області рішення №10 від 17 квітня 2009 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки, в порушення норм Земельного кодексу України, Водного Кодексу України, Законів України «Про природно-заповідний фонд України», «Про охорону навколишнього природного середовища» та «Про державну екологічну експертизу» не було перевірено наявність обов'язкової державної експертизи такого проекту, вилучено земельну ділянку природно-заповідного фонду із комунальної власності без погодження з Верховною Радою України та не враховано, що не можна змінювати цільове використання земельних ділянок, які відносяться до земель природно-заповідного фонду, та які розташовані в прибережній захисній смузі, а отже на них забороняється будь-яка діяльність, що негативно впливає на стан природних об'єктів та встановлюється більш суворий режим господарської діяльності.

На підставі цього рішення відповідачу ОСОБА_5 відділом Держкомзему у Очаківському районі Миколаївської області було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №443488 від 05 жовтня 2009 року.

Посилаючись на зазначені обставини, прокурор просив: визнати незаконним та скасувати рішення Покровської сільської ради Очаківського району Миколаївської області № 10 від 17 квітня 2009 року в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_5 земельної ділянки, визнати недійсним та скасувати вищезазначений державний акт на право власності на земельну ділянку, зобов’язати Очаківське міськрайонне управління юстиції Миколаївської області скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_5 на земельну ділянку з кадастровим номером 4825183202:01:004:0014; повернути цю земельну ділянку у державну власність в особі Покровської сільської ради Очаківського району Миколаївської області; та зобов’язати управління Держземагентства в Очаківському районі внести зміни до державного земельного кадастру про власника земельної ділянки - територіальну громаду с. Василівка Очаківського району Миколаївської області.

В судовому засіданні прокурор Григорян Е.Р., зазначивши, що рішення Покровської сільської ради Очаківського району Миколаївської області про безоплатну передачу у власність ОСОБА_5 спірної земельної ділянки прийнято з порушенням норм чинного законодавства та з перевищенням сільською радою владних повноважень, підтримала позов з підстав, зазначених вище, просила його задовольнити, поновивши строк позовної давності. Клопотання про поновлення строку позовної давності обґрунтовувала тим, що Очаківську міжрайонну екологічну прокуратуру було створено наказом Генерального прокурора України від 04 квітня 2011 року і лише з цього часу Очаківська міжрайонна екологічна прокуратура могла довідатися про наявність оспорюваного рішення Покровської сільської ради Очаківського району Миколаївської області.

Представник позивача - РЛП «Кінбурнська коса»» ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, зазначивши, що спірна земельна ділянка розташована на території природно-заповідного фонду та передана у приватну власність з порушенням вимог чинного законодавства.

Представник відповідача - Покровської сільської ради ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнав, мотивуючи тим, що порушень з боку сільської ради при прийнятті оспорюваного рішення допущено не було, дотримано необхідних попередніх узгоджень та процедур, рішення відповідає вимогам чинного законодавства. Земельна ділянка, передана у власність ОСОБА_5 із земель громадської та житлової забудови, знаходиться в межах с. Василівка Очаківського району Миколаївської області, рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки не приймалося.

Представник відповідача - управління Держземагентства у Очаківському районі Миколаївської області ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнала, зазначивши, що земельна ділянка, яка передана у власність ОСОБА_5 мала одне призначення - землі житлової забудови та громадського призначення, а тому проект землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки не потребував обов’язкової державної експертизи.

Представники Миколаївської обласної ради та Державної інспекції сільського господарства в Миколаївській області, в інтересах яких заявлено позов, відповідач ОСОБА_5 та представники третіх осіб - Миколаївського обласного управління водних ресурсів та Очаківського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області в судове засідання не з’явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином повістками.

Миколаївська обласна рада не повідомила про причину неявки її представника в судове засідання.

Представник відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_6 в судовому засіданні, яке відбулося 10 квітня 2013 року, проти позову заперечував, обґрунтувавши, з посиланням на вимоги діючого законодавства, правомірність та відповідність останньому прийнятого сільською радою рішення.

Представник Державної інспекції сільського господарства в Миколаївській області ОСОБА_7, листом від 10 жовтня 2013 року №2189/13-19 просить розглянути справу без участі представника інспекції, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.

До судового засідання надійшов лист від 20 листопада 2013року №11/2174 за підписом начальника Миколаївського обласного управління водних ресурсів ОСОБА_8, в якому він просить розглянути справу без участі представника управління, позовні вимоги підтримує.

Згідно листа від 12 червня 2013 року №11.1-27/132 за підписом головного спеціаліста сектору державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Очаківського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області ОСОБА_9, виконати вимогу про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_5 на земельну ділянку немає можливості, оскільки в реєстрі відсутні відомості про таку реєстрацію, а тому позов в цій частині не визнає. Просить розглянути справу без участі представника реєстраційної служби.

Вислухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов наступного.

Згідно рішення Покровської сільської ради Очаківського району Миколаївської області за №10 від 04 листопада 2008 року ОСОБА_5 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, площею 0,10га, в межах території с. Василівка, Покровської сільської ради, Очаківського району, Миколаївської області, із земель житлової та громадської забудови (а.с.15 зворотна сторона).

Рішенням Покровської сільської ради №10 від 17 квітня 2009 року затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0,10га для будівництва і обслуговування жилого будинку за адресою: Миколаївська область, Очаківський район, с. Василівка, вул. Лиманська 2/1 ( а.с.16).

На підставі вказаного рішення ОСОБА_5 отримав державний акт серії ЯЕ №443488 від 05 жовтня 2009 року на право приватної власності на зазначену вище земельну ділянку (а.с.19).

Рішенням Очаківської районної ради Миколаївської області від 27 грудня 1991 року було затверджено проект встановлення меж територій сільських рад та рішенням № 11 від 26 грудня 2000 року затверджено межі сільських населених пунктів Очаківського району, в т.ч. с. Василівка Очаківського району Миколаївської області (а.с. 228, 230).

Відповідно до інформації управління Держземагентства у Очаківському районі від 03 грудня 2013 року №2139/1-28, земельна ділянка була надана у власність ОСОБА_5 із земель житлової та громадської забудови (а.с.232).

Посилання на таке ж цільове призначення земельної ділянки мається в зазначених вище рішеннях Покровської сільської ради Очаківського району Миколаївської області №10 від 04 листопада 2008 року та №10 від 17 квітня 2009 року.

Як вбачається зі схеми до генерального плану с. Василівка Очаківського району Миколаївської області 2008 року, який пройшов відповідні погодження та затверджений, спірна земельна ділянка розташована в межах даного населеного пункту (а.с. 98-113, 231).

Згідно ч. 1 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Згідно з п. 34 ч. 1 ст. 26 цього Закону, до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад відноситься вирішення відповідно до Закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до ст. 12 ЗК України розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян і юридичних осіб, відноситься до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст.

В силу ч. 1 ст. 59 Закону України В«Про місцеве самоврядування в УкраїніВ» місцева рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до п. б ст. 80 Земельного Кодексу України (далі - ЗК України), суб'єктами права власності на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

З положень пункту 12 Перехідних положень ЗК України (в редакції, яка діяла на час прийняття оскаржуваного рішення) вбачається, що до розмежування земель державної та комунальної власності, повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Згідно ч. 1 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 125 ЗК України, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 19 ЗК України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Згідно ст.ст. 43, 44 ЗК України, до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення відносяться природні території та об’єкти, серед яких зазначено регіональні ландшафтні парки.

Як вбачається із матеріалів справи, рішенням Миколаївської обласної ради від 15.10.1992р. № 16 створено РЛП «Кінбурнська коса» загальною площею 17890,2 га. Пунктом 2 рішення визначено необхідність розробки у 1993 році проекту організації території РЛП «Кінбурнська коса» ( а.с. 27-28).

Відповідно до ч. 4 ст. 7 «Про природно-заповідний фонд України», межі територій та об’єктів природно - заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства.

Згідно рішення Миколаївської обласної ради від 28 квітня 1995 року №7 затверджено проект створення об’єкту природно-заповідного фонду РЛП В«Кінбурнська косаВ» та зобов’язано Очаківську районну раду забезпечити переведення земель зазначеного об’єкту місцевого значення до категорії природно-охоронного призначення, без змін землекористувача (а.с. 87).

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації», обов'язковій державній експертизі підлягають, зокрема, проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, а також проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок особливо цінних земель, земель водного фонду, природоохоронного, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Згідно інформації Головного управління Держкомзему у Миколаївській області від 27.12.2012р. №663/300-12, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_5 на державну експертизу до Головного управління не надходив (а.с. 29).

Відповідно до розділу 3 Положення про РЛП «Кінбурнська коса», землі, включені в територію парку, не вилучаються у користувачів, за винятком земельних ділянок для розміщення господарського двору парків, кордонів, а також зон заповідного режиму та рекреації. Відведення земельних ділянок парку проводиться на підставі проекту організації території в порядку, встановленому чинним законодавством України. На території парку, крім зон заповідної, регульованої рекреації та стаціонарної рекреації, встановлюється ще господарська зона, до якої включаються зони населених пунктів (а.с. 20-26).

Таким чином, виділення земель із земель території парку можливо у відповідності до статей 149-150 ЗК України з обов’язковим попереднім їх вилученням із земель, які входять до меж зон заповідної, зон регульованої рекреації та стаціонарної рекреації ландшафтного парку, або у відповідності до статей 116-116 ЗК України із земель населеного пункту, який може входити до господарської зони парку, без необхідності їх вилучення, а тільки в порядку виділення, так як вказані землі можуть мати, крім природоохоронного значення, ще цільове призначення для будівництва чи обслуговування житлових будинків. Тому саме по собі створення об’єкту природно-заповідного фонду не свідчить про зменшення земель населеного пункту, а є віднесенням земель до категорії відповідно до їх цільового призначення.

У той же час, переведення земель з однієї категорії до іншої здійснюється у разі зміни цільового призначення цих земель.

Між тим, у відповідності до статей 7-8, 21, 23-24 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», статей 19,20, 45, 46, 125, 149, 150 ЗК України передувати питанню щодо обмеження землекористування, у тому числі переведення земель з однієї категорії до іншої, повинно бути встановлення меж утвореного парку, розробка та затвердження проекту організації території парку із затвердженням в тому числі меж зон парку та зміну меж населених пунктів, які увійшли до нього, а також рішення компетентних органів щодо встановлення цільового призначення земельних ділянок, які входять до його території.

Разом з тим, на теперішній час проект організації території РЛП «Кінбурнська коса», який також підлягає обов’язковій державній експертизі, не затверджено, межі парку в натурі не встановлені, рішень щодо визначення земель населеного пункту с. Василівка Очаківського району Миколаївської області як земель природоохоронного призначення чи природно-заповідного фонду (правовий статус яких регулюється різними нормами ЗК України) не приймалося, що вбачається з інформації управління Держземагентства в Очаківському районі Миколаївської області від 12 листопада 2013 року №1965/1-28 (а.с. 202) та не заперечувалося учасниками судового розгляду.

Таким чином, суд дійшов висновку, що спірна земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту с. Василівка Очаківського району Миколаївської області відповідно до ст. 38 ЗК України , відноситься до земель житлової та громадської забудови, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови.

Земельна ділянка, виділена ОСОБА_5, не відноситься до природно - заповідного фонду та не має такого цільового призначення - як природоохоронне призначення, а тому проект відводу цієї земельної ділянки не повинен проходити обов’язкову спеціальну державну експертизу.

Крім того, спірна земельна ділянка не може бути віднесена і до земель водного фонду, виходячи з наступного.

Згідно з абз. 38 ч. 1 ст. 1 Водного кодексу України прибережна захисна смуга - частина водоохоронної зони відповідної ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій встановлено більш суворий режим господарської діяльності, ніж на решті території водоохоронної зони.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 Водного кодексу України з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.

Згідно ч. 4 ст. 88 Водного кодексу України у межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням містобудівної документації, яка визначена у п.7 ч.1 ст.1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Статтею 87 Водного кодексу України визначено, що зовнішні межі водоохоронних зон визначаються за спеціально розробленими проектами.

Відповідно до п. 5 порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 486 від 08 травня 1996 року (далі - Порядок), розміри і межі водоохоронних зон визначаються проектом на основі нормативно-технічної документації.

Таким чином, фактичні розміри і межі прибережних захисних смуг існують не в силу їх законодавчого закріплення, а для визначення, встановлення та закріплення меж прибережної захисної смуги, та як наслідок віднесення цієї території до земель водного фонду. Законодавством України передбачений відповідний порядок, який полягає у розробці відповідного проекту та виділення на його підставі земель водоохоронних зон та прибережних захисних смуг.

Як вбачається з інформації управління Держземагентства в Очаківському районі Миколаївської області від 12 листопада 2013 року №1965/1-28, в Державному земельному кадастрі відомості щодо встановлення на території Покровської сільської ради водоохоронних зон та прибережних смуг та проект землеустрою щодо встановлення природоохоронних зон та прибережних смуг, відсутні (а.с. 202).

Таким чином, твердження прокурора про віднесення спірної ділянки до земель прибережної захисної смуги та категорії земель водного фонду, без надання відповідних доказів, що підтверджували б існування таких обставин, суд вважає безпідставними.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно зі ст.1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Пунктом 21 рішення Європейського суду з прав людини у справі В«Федоренко проти УкраїниВ» від 30 червня 2006 року визначено, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути В«існуючим майномВ» або коштами.

Виходячи зі змісту пунктів 32-35 рішення Європейського суду з прав людини В«Стретч проти Сполученого КоролівстваВ» від 24 червня 2003 року майном у значенні статті 1 Протоколу 1 до Конвенції вважається законне та обґрунтоване очікування набути майно або майнове право за договором, укладеним з органом публічної влади.

За висновком Суду в зазначеній справі В«наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила. Оскільки ставиться питання про позбавлення особи права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, в такому випадку має місце В«непропорційнеВ» втручання у право особи на мирне володіння своїм майном, що є порушенням статті 1 Першого протоколу КонвенціїВ» .

Таким чином, в позові про позбавлення ОСОБА_5 права власності на набуте майно з огляду на наявність порушень при передачі земельної ділянки у власність з боку органу місцевого самоврядування не враховано, що самі по собі допущені органами публічної влади порушення не можуть бути безумовною підставою для визнання недійсними розпоряджень про передачу земельних ділянок та повернення спірного майна державі в порушення права власності набувача, якщо вони не допущені внаслідок винної, протиправної поведінки осіб, яким земельні ділянки були передані у власність.

Обґрунтовуючи позов, прокурор про наявність таких обставин не зазначав.

Крім цього, згідно ст. 152 ЗК України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Статтею 153 ЗК України передбачено, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим кодексом та іншими законами.

Виходячи із змісту заявлених прокурором позовних вимог, суд приходить до висновку, що предметом спору у справі є саме примусове припинення права власності на землю шляхом визнання недійсним державного акту на право власності на землю.

Порядок припинення прав на землю регулюється главою 22 ЗК України.

Орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про припинення права власності на земельну ділянку чи права користування нею лише в порядку, з підстав і за умов, передбачених ст.ст. 140-149 ЗК України

Перелік підстав припинення права власності на земельну ділянку визначений ст. 140 ЗК України.

Так, підставами припинення права власності на земельну ділянку є: добровільна відмова власника від права на земельну ділянку; смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця; відчуження земельної ділянки за рішенням власника; звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора; відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; конфіскація за рішенням суду; невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом. Указаний перелік є вичерпним.

Отже, такої підстави припинення права власності на земельну ділянку, як скасування рішення органу виконавчої влади, на підставі якого було видано державний акт на право власності на земельну ділянку, ЗК України не передбачено.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що рішення Покровської сільської ради № 10 від 17 квітня 2009 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки прийнято в межах компетенції сільської ради, оскільки зазначена земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту с. Василівка Очаківського району Миколаївської області.

Державний акт на право власності на земельну ділянку є правовстановлюючим документом, який видається на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування, тому вимога про скасування державного акту на право приватної власності на земельну ділянку є похідною і суд не вбачає підстав для задоволення вимог про визнання недійсним державного акту та повернення земельної ділянки у державну власність в особі Покровської сільської ради Очаківського району Миколаївської області.

На підставі вище викладеного, суд вважає за необхідне в задоволені позову відмовити у повному обсязі.

Також, суд вважає, що строк позовної давності для звернення до суду з вказаним позовом пропущений прокурором з поважних причин, оскільки Очаківську міжрайонну екологічну прокуратуру було створено наказом Генерального прокурора України від 04 квітня 2011 року і лише з цього часу Очаківська міжрайонна екологічна прокуратура могла дізнатися про наявність оспорюваного рішення Покровської сільської ради Очаківського району Миколаївської області, а тому на підставі ч. 5 ст. 267 ЦК України вказаний строк підлягає поновленню.

Крім того, у порядку, передбаченому ч. 4 ст. 88 ЦПК України, підлягає компенсації за рахунок держави судовий збір, від сплати якого при зверненні до суду із цим позовом прокурор звільнений.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Поновити Очаківському міжрайонному екологічному прокурору Дніпровської екологічної прокуратури строк позовної давності для звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Миколаївської обласної ради, регіонального ландшафтного парку В«Кінбурнська косаВ» , державної інспекції сільського господарства в Миколаївській області до Покровської сільської ради Очаківського району Миколаївської області, ОСОБА_5, управління Держземагентства в Очаківському районі Миколаївської області, треті особи - Миколаївське обласне управління водних ресурсів, Очаківське міськрайонне управління юстиції Миколаївської області, про визнання незаконним та скасування рішення Покровської сільської ради Очаківського району Миколаївської області, визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку та повернення земельної ділянки.

У задоволенні позову Очаківського міжрайонного екологічного прокурора Дніпровської екологічної прокуратури в інтересах держави в особі Миколаївської обласної ради, регіонального ландшафтного парку «Кінбурнська коса», державної інспекції сільського господарства в Миколаївській області до Покровської сільської ради Очаківського району Миколаївської області, ОСОБА_5, управління Держземагентства в Очаківському районі Миколаївської області, треті особи - Миколаївське обласне управління водних ресурсів, Очаківське міськрайонне управління юстиції Миколаївської області, про визнання незаконним та скасування рішення Покровської сільської ради Очаківського району Миколаївської області № 10 від 17 квітня 2009 року в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0,10 га по вул. Лиманській 2/1 в с. Василівка Очаківського району Миколаївської області; визнання недійсним та скасування виданого відділом Держкомзему у Очаківському районі Миколаївської області державного акту серії ЯЕ №443488 від 05 жовтня 2009 року на ім’я ОСОБА_5, зобов’язання Очаківського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 0,10 га по вул. Лиманській 2/1 в с. Василівка Очаківського району Миколаївської області з кадастровим номером 4825183202:01:004:0014; повернення земельної ділянки у державну власність в особі Покровської сільської ради Очаківського району Миколаївської області та зобов’язання управління Держземагентства в Очаківському районі Миколаївської області внести до державного земельного кадастру інформацію про власника цієї земельної ділянки - територіальну громаду с. Василівка Очаківського району Миколаївської області - відмовити.

Витрати по сплаті судового збору віднести на рахунок держави.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Уразі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий: