Постанова

від 23.12.2013 по справі 5006/8/8/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

18.12.2013 р. справа №5006/8/8/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівСтойка О.В. Діброви Г.І., Чернота Л.Ф. За участю представників сторін від позивача:Доценко М.О. - за довіреністю; від відповідача:Снігаренко Н.Ю. - за довіреністю; розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Завод "Електродвигун", м. Красноармійськ Донецької області на рішення господарського судуДонецької області від 06.08.2013 р. (підписано 12.08.13 р.) у справі№ 5006/8/8/2012 (головуючий Бокова Ю.В., судді Демідова П.В., Уханьова О.О.) за позовомПублічного акціонерного товариства "Завод "Електродвигун", м. Красноармійськ Донецької області до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго", м. Горлівка Донецької області проскасування оперативно-господарської санкції у вигляді рахунку № 793 від 01.12.2011 р. за перевищення договірної (граничної) величини електричної потужності у розмірі 8080,88 грн. та стягнення суми у розмірі 8080,88 грн. ВСТАНОВИВ:

У березні 2012 року до господарського суду звернулось Публічне акціонерне товариство "Завод "Електродвигун", м. Красноармійськ Донецької області (Позивач) із позовом до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго", м. Горлівка Донецької області (Відповідач) про визнання дій Публічного акціонерного товариства "Донецькобленерго" в особі структурного підрозділу Красноармійського району електричних мереж щодо складання акту з контролю електричної потужності № 1465 від 15.11.2011 р. та видання на його підставі рахунку № 793 від 01.12.2011 р. на сплату оперативно-господарської санкції за перевищення договірної (граничної) величини електричної потужності у розмірі 8080,88 грн. - незаконними та скасування оперативно-господарської санкції у вигляді рахунку № 793 від 01.12.2011 р. за перевищення договірної (граничної) величини електричної потужності у розмірі 8080,88 грн. та стягнення суми у розмірі 8080,88 грн.

Заявою від 06.08.2013р. позивачем в порядку ст. 22 ГПК України було подано заяву про відмову від позовних вимог в частині визнання дій ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" в особі структурного підрозділу Красноармійського району електричних мереж щодо складання акту з контролю електричної потужності № 1465 від 15.11.2011 р. та видання на його підставі рахунку № 793 від 01.12.2011 р. на сплату оперативно-господарських санкцій за перевищення договірної (граничної) величини електричної потужності у розмірі 8080,88 грн. - незаконними.

Зазначена відмова прийнята господарським судом, провадження в цій частині припинено, рішенням господарського суду Донецької області від 06.08.2013р. у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Позивач, не погодившись із рішенням господарського суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог заявник скарги посилається на те, що рішення судом першої інстанції винесено із неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Зокрема, скаржник посилається на те, що Акт № 1465 від 15.11.2011р. відповідачем було складено в однобічному порядку, про проведення перевірки позивач був повідомлений листом, який отримав наступного дня після проведення спірної перевірки, а також на невідомі лічильники, що вказані в спірному акті.

Розпорядженням заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 18.10.2013 р. змінено склад судової колегії, суддю Діброву Г.І. було змінено на суддю Бойченка К.І.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 21.10.2013р. розгляд справи відкладався на 11.11.2013р. для витребування додаткових документів та письмових пояснень від відповідача.

Розпорядженням заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 08.11.2013 р. змінено склад судової колегії, суддю Бойченка К.І. було змінено на суддю Діброву Г.І.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 11.1.2013р. розгляд справи вдруге було відкладено на 25.11.2013р. для виконання відповідачем вимог ухвали суду від 11.11.2013р.

Розпорядженням виконуючого обов'язки голови Донецького апеляційного господарського суду від 22.11.2013 р. змінено склад судової колегії, суддю Чернота Л.Ф. було змінено на суддю Шевкову Т.А.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 25.11.2013р. розгляд справи було відкладено на 16.12.2013р. для витребування додаткових документів.

Розпорядженням виконуючого обов'язки голови Донецького апеляційного господарського суду від 13.12.2013 р. змінено склад судової колегії, суддю Шевкову Т.А. було змінено на суддю Чернота Л.Ф.

В судовому засіданні 16.12.2013р. судовою колегією оголошено перерву на 18.12.2013р.

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення, аналогійні викладеним в апеляційній скарзі.

Представник відповідача вважав рішення суду законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Рішенням загальних зборів акціонерів від 27.03.2012 р. Публічне акціонерне товариство "Донецькобленерго", м. Горлівка було перейменовано у Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Донецькобленерго", м. Горлівка. Відповідні зміни внесені 30.03.2012 р. до відомостей про юридичну особу в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій та видана відповідна довідка, у зв'язку з чим судова колегія вважає за необхідне змінити назву позивача на Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Донецькобленерго", м. Горлівка.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.09.2006 р. між сторонами укладено договір про постачання електричної енергії № 27 (далі - Договір), відповідно до умов якого відповідач продає електричну енергію позивачу для забезпечення потреб електроустановок позивача із загальною приєднаною потужністю 1890 кВт, а позивач - оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електроенергії та здійснює інші платежі, згідно з умовами цього договору.

Згідно п. 2.1 Договору, під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватись чинним законодавством України, зокрема, Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ № 28 від 31.07.1996 (далі - Правила).

За змістом Додатків до Договору сторонами узгоджений облік електричної енергії за показами приладів обліку САЗУ-И670М № 264870, СР4У-И673М № 105800 (ввід 1) та САЗУ-И670М № 312426, СР4У-И673М № 782223 (ввід 2).

Повідомленням № 27/2011112 від 02.11.2011 р. відповідача було скориговано договірну величину споживання електричної потужності у листопаді 2011 р. до 258 кВт (ранок) та 180 кВт (вечір).

Відповідачем 15.11.2011р. в однобічному порядку було проведено перевірку дотримання позивачем граничних величин електричної потужності, про що складено акт № 1465 (далі - Акт) про фактичне споживання відповідачем потужності електричної енергії в ранкові години - 590 кВт/г, що на 332 кВт перевищує узгоджений повідомленням № 27/2011112 від 02.11.2011 р. граничний рівень потужності.

В Акті також зазначено, що дані зчитано з пам'яті розрахункових електролічильників № 346744 та № 346835, фактична максимальна величина споживання електричної потужності зафіксована станом на 10.11.2011 р.

Вважаючи встановленим факт перевищення відповідачем договірної величини споживання електричної потужності, позивач направив відповідачу рахунок № 793 від 24.11.2011 р. на суму 8 080,88 грн. - як подвійну плату за перевищення договірної величини споживання електричної потужності.

Позивачем вищевказаний рахунок було оплачено, що підтверджується платіжним дорученням від 06.12.2011 р. № 932.

Обґрунтовуючи позовні, вимоги позивач посилається на те, що Акт № 1465 від 15.11.2011р. відповідачем було складено в однобічному порядку, про проведення перевірки позивач був повідомлений листом, який отримав наступного дня після проведення спірної перевірки, а також на невідомі лічильники, що вказані в спірному акті.

Оплату зазначеного рахунку позивач вважає вимушеною через загрозу відключення електричної енергії в порядку п. 7.5 Правил.

За змістом ч.6 ст.26 Закону України "Про електроенергетику", яка і є підставою до нарахування відповідної суми, у випадку перевищення договірної величини потужності споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності.

Пунктами 4.9, 4.10 Правил передбачено, що контроль за фактичним навантаженням електроустановок споживачів, яким установлені граничні величини електричної потужності, має здійснюватися засобами вимірювальної техніки, що фіксують середню за 30 хвилин величину потужності у періоди контролю максимального навантаження енергосистеми. Умови контролю мають бути визначені в договорі. За умови наявності декількох ліній живлення фактичне навантаження споживача визначається як сумарне півгодинне навантаження кожної з ліній живлення в години добового максимуму навантаження енергосистеми (півгодинного максимального навантаження) .

Відповідно до п. 5.7 Договору, для контролю за дотриманням позивачем договірних (граничних) величин потужності, відповідач має право в будь-який робочий день позивача в установлені письмовими повідомленнями періоди максимального навантаження здійснювати заміри фактичного навантаження електроустановок позивача. Результати замірів навантаження оформлюються актом згідно з формою, встановленою додатком № 9 "Акт з контролю електричної потужності" до цього Договору, за змістом якого він підписується представниками обох сторін.

Виходячи із вищенаведених вимог, а також змісту п.п. 2.1.2, 3.2 Методики проведення контрольних вимірів фактичної електричної потужності в споживачів у години максимуму навантаження об'єднаної енергетичної системи, що затверджена наказом Міністерства палива та енергетики України від 19.05.2003 р. № 241 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.06.2003 р. № 426/7747 (далі - Методика), контрольні виміри та складання акту повинні проводитися в присутності споживача .

Таких вимог відповідачем не дотримано.

В матеріалах справи наявний лист відповідача без номеру та дати, що був зданий на пошту 14.11.2011р. та містить вхідний штемпель позивача 16.11.2011р. за № 01-01/2-89, щодо проведення 15.11.2011 року "зняття комп'ютером графіків навантаження" (а.с. 25 т. 1).

Листом від 18.11.2011р. за № 1483 (а.с. 27 т. 1) 21.11.2011р. згідно поштового штемпеля позивача повідомлено про наявність перевищення граничної величини електричної потужності та надісланий Акт від 15.11.2011р. за № 1465.

Позивач листом від 22.11.2011р. наполягав на проведенні вимірів у його присутності та стверджував про невідповідність розрахункових засобів, що зазначені в Договорі.

Листом від 24.11.2011р. № 1501 відповідачем в проведенні такого дослідження було відмовлено з посиланням на вимоги п. 2.2.2 Методики.

При дослідженні вищенаведених обставин судова колегія бере до уваги той факт, що розрахункові засоби не розташовані в межах балансової належності сторін та експлуатаційної відповідальності позивача (а.с. 17, 18 т. 1 Додатки №1 та №2 до Договору), а отже і для забезпечення виконання вищенаведених вимог щодо порядку проведення контрольних вимірів, повинно бути належне повідомлення останнього.

За таких підстав право позивача на присутність при проведенні контролю за фактичним навантаженням електроустановок є порушеним відповідачем свідомо .

Крім того, згідно до вимог п.п. 2.1, 2.2 Методики, контроль за фактичною електричною потужністю проводиться у два способи: проведення контролю за показаннями засобів обліку електричної енергії, що не фіксують максимальне навантаження та проведення контролю за показаннями розрахункових автоматизованих систем обліку електроенергії (далі - АСОЕ) і засобу обліку, що фіксують максимальну електричну потужність (п.п. 2.2.1, 2.2.2. Методики).

Посилаючись на проведення контролю в порядку п.п. 2.2.1 та 2.2.2 Методики, тобто шляхом підключення комп'ютерної техніки до оптпорту лічильника, відповідач порушив зазначені вимоги, оскільки позивач має два вводи та декілька розрахункових засобів, що не зведені до АСОЕ , а отже і вимірюватися величина потужності, що спожита позивачем, за показами одного приладу обліку окремо від інших в порядку п. 2.2.2 Методики без урахування вимог 2.1.5 Методики - не може.

Крім того, за змістом додатку № 3 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" до Договору сторонами узгоджені та прийняті до розрахунку прилади обліку САЗУ-И670М № 264870, СР4У-И673М № 105800 (ввід 1) та САЗУ-И670М № 312426, СР4У-И673М № 782223 (ввід 2).

Згідно до вимог п.п. 3.1, 3.34 Правил, розрахункові засоби обліку електричної енергії, технічні засоби контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, засоби вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії встановлюються відповідно до вимог ПУЕ, цих Правил та проектних рішень.

Будь-які роботи, пов'язані з порушенням або зміною схеми розрахункового обліку електричної енергії, заміною типу розрахункового засобу обліку електричної енергії, проводяться за погодженням з електропередавальною організацією (постачальником електричної енергії) у присутності представників заінтересованих сторін та оформляються актом. Роботи з розпломбування, випробування, вимірювання, зміни схеми розрахункового обліку, заміни типу розрахункового обліку електричної енергії без оформлення акта в присутності уповноважених осіб споживача та електропередавальної організації (постачальника електричної енергії) не допускаються.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.09.2006р. прилади обліку САЗУ-И670М № 264870, СР4У-И673М № 105800 (ввід 1) були зняті, встановлений лічильник LZQM за №346744, про що між відповідачем та ДФ ДП "Укренерговугілля" (яка не є стороною за Договором, але саме на її території були встановлені засоби обліку), був складений протокол (а.с.78 т.1).

Отже в порушення зазначених норм зміна приладу обліку за Договором була проведена без участі представника позивача.

Той факт, що позивачем підписувалися акти прийому-передачі електричної енергії за послідуючі після встановлення нового приладу обліку розрахункової періоди, свідчить лише про згоду останнього з обсягом отриманої електричної енергії та не підмінює собою необхідність дотримання вищенаведених вимог Правил, не узгоджує питання щодо нових параметрів лічильника як багатофункціонального засобу та внесення можливості його використання до умов Договору.

Оскільки встановлений лічильник є багатофункціональним засобом (в тому числі, фіксує максимальну електричну потужність), за змістом п.п. 3.16, 3.17 Правил, при їх встановленні із позивачем повинно бути узгоджено, зокрема, питання щодо їх первинного програмування.

Згідно п.п. 3.18. Правил, після виконання робіт з первинного програмування в паспорті електронного багатофункціонального засобу обліку або в додатку до паспорта (у разі відсутності місця в паспорті) зазначаються відповідні відомості. До паспорта електронного багатофункціонального засобу обліку обов'язково додається протокол параметризації, створений за допомогою сервісного програмного забезпечення виробника багатофункціонального засобу обліку. Копії протоколів параметризації надаються заінтересованим сторонам організацією (підприємством), фахівці якої виконують роботи з первинного програмування.

Необхідність перевірки відповідності первинного програмування визначена також вимогами посібника з експлуатації лічильника LZQM (далі - Посібник).

Позивачу при встановленні нових приладів обліку копія протоколу параметризації надана не була, на вимогу судової колегії відповідачем також не надана.

Також п. 5.5 Посібника визначений порядок параметризації лічильника, що здійснюється за допомогою персонального комп'ютера шляхом з'єднання оптичної головки зовнішнього терміналу та з'єднувальної частини інтерфейсу лічильника.

В протоколі від 27.09.2006 року взагалі відсутні дані про опломбування з'єднувальної частини (оптпорту) лічильника, що свідчить про наявність вільного доступу до настройки його параметрів.

Судовою колегією ухвалами від 21.10.2013р. та від 11.11.2013р. у відповідача було витребувано письмові пояснення та докази правомірності встановлення та використання спірного лічильника, що знаходиться у особи, яка не є стороною за договором, докази проходження державної метрологічної атестації ЛУЗОД за допомогою яких здійснювалося зчитування та вимірювання спірних даних приладу обліку, докази законності використання програмного забезпечення зазначених систем, докази законності використання програмного забезпечення, за допомогою якого здійснювалося зчитування показників.

Витребуваних ухвалами суду доказів відповідачем не надано.

Отже зчитування програмних даних лічильника в однобічному порядку відповідачем за допомогою невідомого програмного забезпечення у відсутності позивача, при відсутності погодженої із останнім первинної параметризації приладу, при відсутності узгодження із споживачем зміни приладу обліку (в тому числі - розпломбування та опломбування лічильника), наявність вільного доступу до оптпорту лічильника з моменту його встановлення, свідчить про неможливість вважати наданий відповідачем акт №1465 (а.с.28 т. 1) як належний та достатній доказ перевищення позивачем договірної потужності у листопаді 2011 року на суму 8 080,88грн.

За таких підстав судова колегія вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції про дотримання відповідачем вимог Договору при вимірюванні та визначенні фактичної електричної потужності на об'єкті відповідача за актом № 1465 від 15.11.2011р.

Судова колегія вважає безпідставним взяття до уваги судом першої інстанції у якості належного висновку судової електротехнічної експертизи від 21.05.2013р., проведення якої було доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса, оскільки для дослідження експерту були надані лише роздруковані відповідачем дані, які в свою чергу були зчитані останнім в односторонньому порядку з вищенаведеними порушеннями Правил та Методики за допомогою невідомого програмного забезпечення.

Крім того, про необхідність наявності спеціального програмного забезпечення для зчитування таких даних також зазначено у вищенаведеному висновку.

Місцезнаходження спірного лічильника на даний час невідомо, сторонами факт його використання на даний момент заперечується, а отже й повторне дослідження за його відсутності не можливе.

Предметом позовних вимог є скасування оперативно-господарської санкції у вигляді рахунку № 793 від 01.12.2011 р. за перевищення договірної (граничної) величини електричної потужності у розмірі 8 080,88 грн.

За змістом ч. 2 ст. 235 Господарського кодексу України, основною ознакою оперативно-господарської санкції є її договірна природа.

Порядок, підстави нарахування та оплати спірної двократної вартості різниці між найбільшою величиною потужності та її договірною величиною передбачені ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", що є імперативною нормою та не може встановлюватися, змінюватися або скасовуватися за домовленістю сторін в Договорі.

Посилання на наявність обов'язку такої сплати в п. 4.2 Договору (обсяг відповідальності споживача) не змінює вищенаведеної правової підстави такої відповідальності на підставі Закону.

Оскільки вимога відповідача про сплату спірної суми в розмірі 8 080,88грн. за рахунком №793 від 24.11.2011 року оперативно-господарською санкцією не є, вимога позивача в частині скасування оперативно-господарської санкції у вигляді рахунку № 793 від 01.12.2011 р. за перевищення договірної (граничної) величини електричної потужності у розмірі 8 080,88 грн. задоволенню не підлягає.

Разом з тим, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача оплаченої за платіжним дорученням №932 від 06.12.2011 року суми за перевищення договірної потужності в розмірі 8080,88 грн. підлягають задоволенню за наступних підстав.

Згідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Оскільки судовою колегію не встановлено правових підстав вимоги відповідача щодо оплати двократної вартості різниці перевищення договірної величини споживання електричної потужності в розмірі 8 080,88грн., що нарахована на підставі Акту з контролю електричної потужності № 1465 від 15.11.2011року, то і підстава набуття цих коштів відсутня, а отже у відповідача відсутні будь-які правові підстави для збереження грошових коштів позивача в сумі 8 080,88грн.

Сторони в судовому засіданні апеляційної інстанції підтвердили факт припинення договірних відносин щодо постачання електричної енергії у зв'язку зі зміною позивачем постачальника електричної енергії.

Ухвалою судової колегії було витребувано у сторін докази припинення дії Договору, але таких доказів суду не надано.

За таких підстав, оскільки спірну суму сплачено позивачем на рахунок зі спеціальним режимом використання, судова колегія вважає відсутніми докази можливості зарахування відповідної суми в рахунок майбутніх платежів за активну електричну енергію, докази наявності у позивача заборгованості за спожиту активну електричну енергію також відсутні, отже спірна сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача як безпідставно отримана на підставі вищенаведених вимог закону.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 06.08.2013р. у справі № 5006/8/8/2012 слід скасувати в частині відмови у стягненні з відповідача суми у розмірі 8 080,88 грн., а також розподілу судових витрат, через неповне з'ясування та недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими.

В скасованій частині слід прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково, стягнувши з Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго", м. Горлівка Донецької області на користь Публічного акціонерного товариства "Завод "Електродвигун", м. Красноармійськ Донецької області кошти в розмірі 8 080,88 грн.

В іншій частині рішення господарського суду підлягає залишенню в силі за мотивами, наведеними в даній постанові.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги слід покласти на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог, у зв'язку з чим з останнього на користь позивача слід стягнути судовий збір за подання позовної заяви у сумі 1 609,50 грн. та за подання апеляційної скарги у сумі 860,25 грн.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Завод "Електродвигун", м. Красноармійськ Донецької області задовольнити частково.

Рішення господарського суду Донецької області від 06.08.2013р. у справі № 5006/8/8/2012 скасувати в частині відмови у стягненні з Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго", м. Горлівка Донецької області на користь Публічного акціонерного товариства "Завод "Електродвигун", м. Красноармійськ Донецької області суми у розмірі 8 080,88 грн.

В іншій частині рішення господарського суду Донецької області від 06.08.2013р. у справі № 5006/8/8/2012 - залишити без змін.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" (84601, м. Горлівка, пр. Леніна, 11, код ЄДРПОУ 00131268) на користь Публічного акціонерного товариства "Завод "Електродвигун" (85300, м. Красноармійськ, вул. Дніпропетровська, 130, код ЄДРПОУ 14309014) судовий збір за подання позовної заяви у сумі 1 609,50 грн., судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 860,25 грн.

Доручити господарському суду Донецької області видати відповідний наказ.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.В. Стойка

Судді Г.І. Діброва

Л.Ф. Чернота

Надр.5 прим.

1 позивачу

2 відповідачу

3 до справи

4 ДАГС

5 ГС