Постанова

від 24.12.2013 по справі 5006/27/133б/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2013 року Справа № 5006/27/133б/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Запорощенка М. - доповідач, суддів:Акулової Н., Владимиренко С.В. розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пластком" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18.09.2013р у справі№ 5006/27/133б/2012 господарського суду Донецької області за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Пластком" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Мєгаснек" провизнання банкрутом за участю представників сторін: від кредитора:не з'явився від боржника:не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою від 02.04.2013р. господарського суду Донецької області у справі № 5006/27/133б/2012 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, ліквідовано банкрута та припинено провадження у справі про банкрутство.

Постановою від 29.05.2013р. Донецького апеляційного господарського суду задоволено апеляційну скаргу ДПІ у Ленінському районі м.Донецька Донецької області ДПС, ухвалу господарського суду Донецької області від 02.04.2013р. скасовано та припинено провадження у справі № 5006/27/133б/2012.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.08.2013р. постанову апеляційного суду від 29.05.2013р. скасовано та справу № 5006/27/133б/2012 направлено на новий розгляд до Донецького апеляційного господарського суду.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.09.2013р. апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби на ухвалу господарського суду Донецької області від 02.04.2013р. у справі № 5006/27/133б/2012 задоволено. Ухвалу господарського суду Донецької області від 02.04.2013р. у справі №5006/27/133б/2012 скасовано. Провадження у справі № 5006/27/133б/2012 про банкрутство ТОВ "Мєгаснек" м.Донецьк припинено.

Не погодившись з постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.09.2013р. у справі № 5006/27/133б/2012, Товариство з обмеженою відповідальністю "Пластком" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про скасування означеної постанови , з вимогою залишити в силі ухвалу господарського суду Донецької області від 02.04.2013р. у справі № 5006/27/133б/2012.

В обґрунтування заявлених вимог , скаржник посилається на порушення апеляційним судом ст. 1 Закону України від 15.05.2003року №755 "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців", що призвело до надання довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 20.01.2012року належної правової оцінки. Крім того, скаржник вважає , що відсутність самих повідомлень (запитів) , але за наявності листів-відповідей, є формальною підставою для скасування ухвали суду першої інстанції. Також, скаржник заперечує проти доводів суду апеляційної інстанції щодо неналежного здійснення публікації . При цьому, посилається на те, що Закон про банкрутство в порядку ст.52 не передбачає іншого порядку повідомлення кредиторів відсутнього боржника, ніж направлення ліквідатором на адресу відомих йому кредиторів письмового повідомлення про визнання боржника банкрутом. Посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, скаржник вказує на те, що документи до заяви про порушення справи про банкрутство ТОВ "Мєгаснек" були подані до господарського суду у належним чином завірених копіях, як це передбачено положеннями ст. 36 Господарського процесуального кодексу України.

В нинішнє судове засідання представники кредитора та боржника не з'явилися. Поважних причин нез'явлення суду не повідомлено. Про дату та час судового засідання сторони були сповіщені належним чином.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судами попередніх інстанцій , ухвалою господарського суду Донецької області від 30.10.2012р. за заявою кредитора ТОВ "Пластком" м. Донецьк порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Мєгаснек" м. Донецьк в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції від 30.06.1999р.

Постановою від 15.11.2012р. господарський суд визнав боржника банкрутом, відкрив ліквідаційну процедуру та призначив ліквідатором ініціюючого кредитора.

Ухвалою від 02.04.2013р. господарського суду Донецької області у справі № 5006/27/133б/2012 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, ліквідовано банкрута та припинено провадження у справі про банкрутство.

Ухвала суду обґрунтована тим, що у банкрута відсутні майнові активи, необхідні для задоволення кредиторської заборгованості в сумі 11,3тис.грн., що підтверджено матеріалами справи та даними ліквідаційного балансу. За результатами розгляду в судовому засіданні звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу банкрута та інших матеріалів справи суд дійшов висновку, що надані ліквідатором документи є достатніми та що підстави для зупинення чи відкладення розгляду справи відсутні, та визнає звіт ліквідатора таким, що підлягає затвердженню. На підставі ст. 32 Закону суд дійшов висновку, що оскільки банкрута не залишилось майна, тому товариство підлягає ліквідації, а провадження у справі припиненню.

Постановою від 29.05.2013р. Донецького апеляційного господарського суду задоволено апеляційну скаргу ДПІ у Ленінському районі м.Донецька Донецької області ДПС, ухвалу господарського суду Донецької області від 02.04.2013р. скасовано та припинено провадження у справі № 5006/27/133б/2012.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.08.2013р. постанову апеляційного суду від 29.05.2013р. скасовано та справу № 5006/27/133б/2012 направлено на новий розгляд до Донецького апеляційного господарського суду.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.09.2013р. апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби на ухвалу господарського суду Донецької області від 02.04.2013р. у справі № 5006/27/133б/2012 задоволено. Ухвалу господарського суду Донецької області від 02.04.2013р. у справі №5006/27/133б/2012 скасовано. Провадження у справі № 5006/27/133б/2012 про банкрутство ТОВ "Мєгаснек" м.Донецьк припинено.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції від 02.04.2013року та припиняючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив, зокрема, з того, що за відсутності оригіналу векселю господарський суд не оцінив належним чином вексель як цінний папір при розгляді заяви кредитора про порушення справи про банкрутство. Також, суд встановив, що довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 24.10.2012р. № 14965786 містить запис про внесення 17.10.2012р. інформації щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою. Запису про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням до ЄДР не внесено. Крім того, суд вказав на те, що ліквідатором до звіту не було надано письмових повідомлень у відповідності до ч.5 ст.52 Закону. До того ж, суд встановив, що оголошення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури було опубліковано в газеті «Алло» від 23.11.2012р. № 94 (1397), в той час за приписами ст. 1 Закону офіційним друкованим органом є газети "Голос України" або "Урядовий кур'єр". На підставі встановленого колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що від моменту порушення цієї справи уся процедура банкрутства проводилася з порушенням вимог чинного законодавства, тому висновки суду першої інстанції про можливість визнання боржника банкрутом, затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу та припинення провадження у справі згідно ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є помилковими.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки апеляційного суду передчасними з оглядом на наступне.

Провадження у справах про банкрутство регулюється ГПК у випадках, коли його норми безпосередньо визначають правила даного провадження (статті 2, 41, 12 та 15) або мають універсальний характер для будь-якої стадії судового процесу , або процесуальної дії (статті, вміщені в розділах I, V, VI, VII, XII, XIII), з урахуванням встановлених Законом особливостей.

Згідно зі ст.4 1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" .

За приписами ст. 5 вказаного Закону, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

В даному випадку, відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22.12.2011р., застосовуються приписи Закону в редакції, що діяла на момент порушення провадження у даній справі .

Відповідно до положень ст.ст. 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Мєгаснек" порушено у порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Так, приписами норм ч. 1 ст. 52 Закону про банкрутство встановлено спеціальні ознаки відсутнього боржника, а також загальні ознаки боржника, за умови підтвердженості яких, щодо такого боржника може бути порушена справа про банкрутство в порядку ст. 52 Закону про банкрутство, а боржник визнаний банкрутом в порядку норм цієї статті. Загальними ознаками є дотримання норм щодо безспірності кредиторських вимог до відсутнього боржника незалежно від розміру таких вимог. Спеціальними - відсутність керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням, або ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також наявність інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника. Отже наявність та підтвердженість доказами у справі вказаних спеціальних ознак відсутнього боржника носить альтернативний характер та достатнім є підтвердженість однієї із вказаних спеціальних ознак.

Відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Відповідно до вимог ч. 1, 3 ст. 18 зазначеного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Вказаний Закон також визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, які здійснюються державним реєстратором (ч. 7 ст. 19 Закону).

Так, єдиним належним і допустимим доказом відсутності боржника за його місцезнаходженням є дані з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Таким чином, вказуючи на те, що до ЄДР не внесено запису про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, суд апеляційної інстанції не встановив відповідність "вказаної адреси", як зазначено у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 20.01.2012року, адресі "місцезнаходження" боржника, позначеної у цій же довідці.

Крім того, посилаючись на, те, що за відсутності оригіналу векселю господарський суд не оцінив належним чином вексель як цінний папір при розгляді заяви кредитора про порушення справи про банкрутство, суд апеляційної інстанції приписи ст. 36 Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про виконавче провадження", з урахуванням чого не дослідив підстави не надання оригіналів відповідних документів до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство.

Щодо неналежного здійснення публікації у справі, слід зазначити наступне.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, оголошення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури було опубліковано в газеті «Алло» від 23.11.2012р. № 94 (1397), в той час за приписами ст. 1 Закону офіційним друкованим органом є газети "Голос України" або "Урядовий кур'єр". Проте, заперечуючи висновок суду апеляційної інстанції, скаржник вважає, що спрощена процедура банкрутства в порядку ст.52 Закону про банкрутство, не передбачає обов'язок публікації інформації про визнання боржника банкрутом саме в офіційних друкованих органах.

В цій частині заперечень, колегія суддів не погоджується , оскільки особливості та порядок звернення кредиторами з претензіями до боржника передбачений, в даному випадку, положеннями ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Отже, законодавцем передбачено особливу процедуру встановлення всіх відомих ліквідатору кредиторів за статтею 52 Закону про банкрутство, яка є спеціальною по відношенню до загальних процедур банкрутства. До таких потенційних кредиторів належать органи податкової служби, фонди соціального страхування і їх повідомлення ліквідатором здійснюється шляхом надіслання письмових повідомлень таким кредиторам, а всі інші кредитори можуть бути встановлені за наслідками публікації в офіційних друкованих органах оголошення про визнання боржника банкрутом, оскільки Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачено інших друкованих органів ніж офіційні, визначені у статті 1 Закону про банкрутство.

Окрім вищенаведеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає необхідним зауважити на тому, що суд апеляційної інстанції, під час перегляду справи з наданими йому повноваженнями, не звернув уваги на те, що документи від імені ініціюючого кредитора, в подальшому ліквідатора, Товариства з обмеженою відповідальністю "Пластком", що наявні в матеріалах справи, містять різний підпис , що може свідчити про підписання їх невстановленими особами від імені директора Гаязетдінова Д.О. Дослідження автентичності підпису директора має значення для встановлення оригінальності та дійсності документів на підставі яких вирішується спір у даній справі.

Зважаючи на викладене, оскаржувана постанова не відповідає вимогам закону до судового рішення, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

У зв'язку з наведеним постанову апеляційної інстанцій слід скасувати, направивши справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. При новому розгляді справи суду слід врахувати викладене, всебічно і повно проаналізувати дії ліквідатора , а також надати повну правову оцінку доводам апеляційної скарги, від аналізу яких суд фактично відхилився.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пластком" задовольнити частково.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18.09.2013р. у справі № 5006/27/133б/2012 скасувати.

Справу № 5006/27/133б/2012 направити на новий апеляційний розгляд до Донецького апеляційного господарського суду.

Головуючий суддя: М. Запорощенко Судді: Н. Акулова С. Владимиренко