Постанова

від 17.06.2014 по справі 5006/27/133б/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2014 року Справа № 5006/27/133б/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Удовиченка О.С., суддів:Міщенка П.К., Поліщука В.Ю.

розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Пластком" на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 29.01.2014 у справі№ 5006/27/133б/2012 господарського суду Донецької області за заявоютовариства з обмеженою відповідальністю "Пластком" дотовариства з обмеженою відповідальністю "Мєгаснек" пробанкрутство

В судове засідання представники не з'явились

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду Донецької області від 30.10.2012 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Мєгаснек" в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції Закону України від 30.06.1999, далі - Закон.

Постановою господарського суду Донецької області від 15.11.2012 господарський суд визнав боржника банкрутом, відкрив ліквідаційну процедуру та призначив ліквідатором ініціюючого кредитора.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 02.04.2013 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, ліквідовано банкрута та припинено провадження у справі про банкрутство.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 29.05.2013 задоволено апеляційну скаргу ДПІ у Ленінському районі м. Донецька Донецької області ДПС, ухвалу господарського суду Донецької області від 02.04.2013 скасовано та припинено провадження у справі.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.08.2013 постанову Донецького апеляційного суду від 29.05.2013 скасовано та справу направлено на новий розгляд до Донецького апеляційного господарського суду.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.09.2013 ухвалу господарського суду Донецької області від 02.04.2013 скасовано, провадження у справі про банкрутство ТОВ "Мєгаснек" припинено.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.12.2013 постанову Донецького апеляційного суду від 18.09.2013 скасовано та справу направлено на новий розгляд до Донецького апеляційного господарського суду.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 29.01.2014 ухвалу господарського суду Донецької області від 02.04.2013 скасовано, провадження у справі про банкрутство ТОВ "Мєгаснек" припинено.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Пластком" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в який просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29.01.2014, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судом апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", ст.52 Закону, ч.1 ст.36 ГПК України.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

До господарського суду ліквідатором банкрута 20.03.2013 подано на затвердження звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс станом на 18.03.2013 року.

Місцевим господарським судом зазначено, що ліквідатором не виявлено майнових активів банкрута, які необхідні для задоволення кредиторської заборгованості в сумі 11,3 тис.грн., боржника визнано банкрутом, ліквідатор, керуючись вимогами ст.ст.25, 32, 52 Закону, провів ліквідаційну процедуру направлену на виявлення активів боржника, формування ліквідаційної маси та погашення заборгованості.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно з ч.1 ст.32 Закону після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання - передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.

Таким чином, передбачено необхідність вчинення ліквідатором певних дій в ході ліквідаційної процедури та перелік документів, які подаються ліквідатором разом зі звітом до суду. Суд на підставі поданих ліквідатором документів та додатків до них, встановлює правомірність проведення ліквідатором ліквідаційної процедури.

Відповідно до ч.4 ст.32 Закону у разі, якщо господарський суд дійшов висновку, що ліквідатор не виявив або не реалізував усі наявні майнові активи ліквідаційної маси, необхідні для повного задоволення кредиторів, він виносить ухвалу про призначення нового ліквідатора. Новий ліквідатор очолює ліквідаційну комісію і діє згідно з вимогами цього Закону.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували вчинення ліквідатором всіх необхідних дій по пошуку майна банкрута, формуванню його ліквідаційної маси, повідомлення всіх відомих кредиторів банкрута.

Таким чином, висновок суду апеляційної інстанції про те, що судом першої інстанції в порушення приписів ст.43 ГПК України та ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не з'ясовані у повному обсязі всі обставини справи, у зв'язку з чим у господарського суду були відсутні правові підстави для закінчення спрощеної процедури банкрутства відсутнього боржника, є законним та обґрунтованим.

Враховуючи вимоги ст.101 ГПК України, суд апеляційної інстанції повторно переглянув справу, дослідив правові підстави порушення провадження у справі відсутнього за місцезнаходженням боржника та дійшов обґрунтованого висновку про припинення провадження у справі виходячи з наступного.

Згідно з частиною першою статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби, згідно із законодавством, податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Відповідно до ч.2 ст.52 Закону господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.

Відповідно до ст.1 Закону банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів щодо відсутності керівних органів боржника за місцезнаходженням. На момент подання заяви про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника, кредитором не надано належних доказів про внесення державним реєстратором до Єдиного державного реєстру запису про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням. До звіту ліквідатора банкрута додано Акт обстеження місцезнаходження боржника-банкрута від 16.01.2013, який підписано ОСОБА_4 та ліквідатором ОСОБА_5, підпис якого в акті не відповідає підпису генерального директора ТОВ "Пластком" ОСОБА_5

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Безспірні вимоги кредиторів - вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника (ст.1 Закону).

Суд апеляційної інстанції встановив, що на підтвердження безспірності вимог ТОВ "Пластком" до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Мєгаснек" додано: копію простого векселя серія АА№2306731 від 21.09.2012 на суму 11 301,00 грн. зі строком погашення "за пред'явленням", копію акту про протест про неоплату векселя від 11.10.2012 №2830, копію виконавчого напису №2831 від 11.10.2012, копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 19.10.2012. З заявою про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника ТОВ "Мєгаснек" звернувся до суду першої інстанції 26.10.2012, тобто через 7 днів після відкриття виконавчого провадження. Доказів неможливості ВДВС Ленінського РУЮ у м. Донецьку стягнути з банкрута борг за виконавчим написом №2831 у встановленому порядку і строки до матеріалів справи не надано.

Таким чином, судом апеляційної інстанції встановлено, що ініціюючим кредитором при зверненні до суду з заявою про порушення справи про банкрутство за спрощеною процедурою не надано суду доказів наявності безспірних грошових вимог до боржника.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України, діючи в межах повноважень суду касаційної інстанції, згідно приписів ст.ст. 111 5 , 111 7 Господарського процесуального кодексу України, погоджується з висновками суду апеляційної інстанції і вважає, що, оскільки справа про банкрутство ТОВ "Мєгаснек" порушена за відсутності підстав передбачених ст.6, 52 Закону, то провадження у справі про банкрутство ТОВ "Мєгаснек" підлягає припиненню.

Відповідно до ч.1 ст.111 10 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Постанова Донецького апеляційного господарського суду від 29.01.2014 є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні, а доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Пластком" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29.01.2014 у справі № 5006/27/133б/2012 залишити без змін.

Головуючий О.С. Удовиченко

Судді П.К. Міщенко

В.Ю. Поліщук