Ухвала

від 17.12.2013 по справі 820/9659/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УКРАЇНА

Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2013 р.Справа № 820/9659/13-а

Головуючий 1 інстанції: Бадюков Ю.В..

Доповідач: Водолажська Н.С.

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Водолажська Н.С.,

Суддя Бартош Н.С., Суддя Тацій Л.В.

при секретарі Шабанова О.С.

за участю:

представників позивача - Алфьоров І.В., Зарайський О.М.

представника відповідача - Лисенко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.11.2013р. по справі № 820/9659/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «С-Транс»

до Державної податкової інспекції у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ «С-Транс», звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому після уточнення позовних вимог просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області від 10.06.13 р. № 0000352200 про збільшення грошового зобов'язання по ПДВ на загальну в сумі 42823,0 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 21411,5 грн. і № 0000362200 про збільшення грошового зобов'язання по ПДВ, що сплачується до бюджету переробними підприємствами всіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, в сумі 85510,0 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 128265,0 грн.; від 12.06.13 р. № 0000372200 про збільшення грошового зобов'язання по ПДВ в сумі 44595,0 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 22297,5 грн. і № 0000382200 про збільшення грошового зобов'язання по ПДВ, що сплачується до бюджету переробними підприємствами всіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, в сумі 54572,0 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 81858,0 грн.; від 18.06.13 р. № 0000392200 про збільшення грошового зобов'язання по ПДВ в сумі 11518,0 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 5759,0 грн. і № 0000402200 про збільшення грошового зобов'язання по ПДВ, що сплачується до бюджету переробними підприємствами всіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, в сумі 29232,0 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 43848,0 грн.; від 25.06.13 р. № 0000452200 про збільшення грошового зобов'язання по ПДВ в сумі 139392,0 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 69696,0 грн. і № 0000462200 про збільшення грошового зобов'язання по ПДВ, що сплачується до бюджету переробними підприємствами всіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, в сумі 116941,0 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 175411,5 грн.; від 28.10.13 р. № 0000782200 про збільшення грошового зобов'язання по податку на прибуток в частині донарахування 177538,0 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 88769,0 грн. і № 0000802200 про збільшення грошового зобов'язання по ПДВ, що сплачується до бюджету переробними підприємствами всіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 19225,0 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.11.13 р. по справі № 820/9659/13-а позов був задоволений в повному обсязі.

Відповідач не погодився з судовим рішенням і подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.11.13 р. по справі № 820/9659/13-а та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Позивач подав письмові заперечення на апеляційну скаргу, де наполягає на законності судового рішення, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги, заперечення на неї та заслухавши пояснення представників сторін в судовому засіданні, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що позивач здійснює діяльність по переробці молока, виробництву масла та сиру, інших харчових продуктів, що підтверджено довідки з ЄДРПОУ серії АБ № 429097 від 31.05.2012 р., виданої відділом статистики у Зміївському районі (а.с. 145 т.1). Для здійснення господарської діяльності позивач використовує нерухоме майно, що йому належить на праві приватної власності, а саме: комплекс загальною площею 3548, 2 кв. м., що знаходиться за адресою: Харківська обл., Зміївський район, м. Зміїв, вул. Таранівське шосе, буд. № 5, що підтверджується копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 23.04.12 р., копією витягу про державну реєстрацію прав № 33930457 від 24.04.12 р., копією технічного паспорту (а.с. 7-24 т. 4).

Підставою для прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень від 10.06.13 р. № 0000352200 і № 0000362200 є акт № 394/22/25466691 від 27.05.13 р. документальної позапланової невиїзної перевірки підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Комбінат «Молпродукти» (код ЄДРПОУ 37070047) за рудень 2012 р., в якому зроблений висновок про відсутність факту реального вчинення господарських операцій ТОВ «С-Транс» по придбанню молока сухого знежиреного у ТОВ «Комбінат «Молпродукти» за грудень 2012 р. та відсутність об'єкту оподаткування при придбанні молока у ТОВ «Комбінат «Молпродукти», які підпадають під визначення ст. 185, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, які призвели до заниження ПДВ по податковій декларації з ПДВ за грудень 2012 р. в сумі 42823,0 грн., по податковій декларації з ПДВ (переробного підприємства) за грудень 2012 р. в сумі 85510,0 грн.

Підставою для прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень від 12.06.13 р. № 0000372200 і № 0000382200 є акт № 411/22/25466691 від 31.05.13 р. документальної позапланової невиїзної підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Комбінат «Молпродукти» за січень 2013 р., в якому зроблений висновок про відсутність факту реального вчинення господарських операцій ТОВ «С-Транс» по придбанню молока сухого знежиреного у ТОВ «Комбінат «Молпродукти» за січень 2013 р. та відсутність об'єкту оподаткування при придбанні молока у ТОВ «Комбінат «Молпродукти», які підпадають під визначення ст. 185, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, які призвели до заниження ПДВ по податковій декларації з ПДВ за січень 2013 р. в сумі 44595,0 грн., по податковій декларації з ПДВ (переробного підприємства) за січень 2013 р. в сумі 54572,0 грн.

Підставою для прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень від 18.06.13 р. № 0000392200 і № 0000402200 є акт № 432/22/25466691 від 10.06.13 р. документальної позапланової невиїзної перевірки підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Комбінат «Молпродукти» за листопад 2012 р., в якому також зроблений висновок про відсутність факту реального вчинення господарських операцій ТОВ «С-Транс» по придбанню молока сухого знежиреного у ТОВ «Комбінат «Молпродукти» за листопад 2012 р. та відсутність об'єкту оподаткування при придбанні молока у ТОВ «Комбінат «Молпродукти», які підпадають під визначення ст. 185, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, які призвели до заниження ПДВ по податковій декларації з ПДВ за листопад 2012 р. в сумі 11518,0 грн., по податковій декларації з ПДВ (переробного підприємства) за листопад 2012 р. в сумі 29232,0 грн.

Підставою для прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень від 25.06.13 р. № 0000452200 і № 0000462200 є акт № 445/22/25466691 від 14.06.13 р. документальної позапланової невиїзної перевірки підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Комбінат «Молпродукти» за лютий 2013 р., в якому зроблений висновок про відсутність факту реального вчинення господарських операцій ТОВ «С-Транс» по придбанню молока сухого знежиреного у ТОВ «Комбінат «Молпродукти» за лютий 2013 р. та відсутність об'єкту оподаткування при придбанні молока у ТОВ «Комбінат «Молпродукти», які підпадають під визначення ст. 185, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, які призвели до заниження ПДВ по податковій декларації з ПДВ за лютий 2013 р. в сумі 139392,0 грн., по податковій декларації з ПДВ (переробного підприємства) за лютий 2013 р. в сумі 116941,0 грн.

Підставою для прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень від 28.10.13 р. № 0000782200 і № 0000802200 є акт № 696/22/25466691 від 21.10.13 р. документальної позапланової виїзної перевірки підприємства позивача з питань дотримання податкового законодавства з податку на прибуток за період з 01.01.12 р. по 31.12.12 р. та з ПДВ за період з 01.01.12 р. по 31.07.13 р., в якому зафіксовані порушення платником податків вимог п. 138.4, п. 138.1.1, п.138.2 ст. 138, п. 139.1.9 ст. 139 ПК України, які призвели до заниження податку на прибуток за 1 квартал 2012 р. на суму 35642,0 грн., за 1 півріччя 2012 р. на суму 44435,0 грн., за 3 квартал 2012 р. на суму 44834,0 грн. та за 2012 р. на суму 222372,0 грн.; п. 189.1 ст. 189, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.5, п. 198.6 ст. 198 ПК України, які призвели до заниження ПДВ по декларації по ПДВ переробного підприємства, який підлягає сплаті до спеціального фонду Державного бюджету за січень 2012 р. - 3293,0 грн., за лютий 2012 р. - 3766,0 грн., за березень 2012 р. - 6229,0 грн., за квітень 2012 р. - 5937,0 грн.; п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 189.1 ст. 189, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.5, п. 198.6 ст. 198 ПК України, які призвели до заниження ПДВ по загальній декларації по ПДВ за січень 2012 р. - 5338,0 грн., за лютий 2012 р. - 7099,0 грн., за березень 2012 р. - 6397,0 грн., за квітень 2012 р. - 3217,0 грн., за липень 2012 р. - 762,0 грн. за травень 2012 р. - 2413,0 грн., у зв'язку з чим був зроблений висновок про відсутність факту реального вчинення господарських операцій позивачем по придбанню молока сухого знежиреного у ТОВ «Комбінат «Молпродукти» в листопаді-грудні 2012 р.

Вказані порушення відповідач пов'язує з безпідставним формуванням підприємством позивача витрат та податкового кредиту по операціям з ТОВ «Комбінат «Молпродукти», оскільки за наявною інформацією, отриманою від ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, не було встановлено факту реального здійснення ТОВ «Комбінат «Молпродукти» господарських операцій, які підпадають під визначення ст. 22, ст. 185, ст. 187, ст. 198 ПК України за листопад-грудень 2012 р. з ПАТ «Вимм-Билль-Данн Україна» Філія ПАТ «Вимм-Билль-Данн Україна», «Буринськнй завод сухого молока», ТОВ «Латінком», оскільки останніми не надавалися документи на підтвердження наявності складських приміщень, руху ТМЦ.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції вказав на те, що ТОВ «Комбінат «Молпродукти» є юридичною особою, зареєстроване в ЄДРЮОФОП та є платником податків і зборів, платником ПДВ (а.с. 42 т. 2), основний вид економічної діяльності є оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами (а.с. 43-44 т. 2).

Також суд першої інстанції дослідив укладений позивачем з ТОВ «Комбінат «Молпродукти» (постачальник) договір поставки № 161112 від 16.11.12 р., предметом якого є придбання сухого молока знежиреного (1,5%) (а.с. 36 - 41). Даним договором узгоджено, що поставка товару здійснюється на умовах самовивозу (силами і засобами покупця на склад покупця), або доставки силами і засобами продавця на склад покупця у відповідності від того, які умови поставки будуть вибрані і узгоджені сторонами. Одночасно з передачею товару покупцю постачальник надає податкову накладну, накладну, оригінал рахунку, а у разі необхідності - технічну документацію, сертифікати, інші бухгалтерські документи (п. 2.2 договору), товарно-супровідну документацію представнику покупця за умови наявності у останнього довіреності на отримання партії товару і документа, який засвідчує особу. Ціна поставленого товару зазначається у накладних на товар, внутрішньому листуванні сторонами, які є невід'ємною частиною договору (п. 3.3 договору).

На підтвердження виконання поставки були оформлені видаткові накладні (а.с. 45-68 т. 2), податкові накладні (а.с. 82-127 т. 2), оплата за товар проведена платіжними дорученнями (а.с. 128-157 т. 2), наявність довіреностей на отримання товарів підтверджено журналом реєстрації виданих довіреностей (а.с. 69- 81 т. 2), перевезення товару проведене на підставі ТТН (а.с. 158-202 т. 2), журналу виїзду/заїзду автотранспорту (а.с. 203-224 т. 2), договору № 01/13-12/2 від 01.03.12 р. про надання транспортних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом з ФОП ОСОБА_4 з додатками (а.с. 225 - 236 т. 2), актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) з транспортних перевезень (а.с. 237 т. 2), реєстрів нарахованих оплат транспортних послуг за лютий 2013 р. (а.с. 238-241 т.2), видаткового касового ордеру від 22.02.13 р. (а.с. 242 т.2), договору № ТУ 31/08/-12Дн від 31.08.12 р. з ТОВ «Термоавтотранс» про надання транспортних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом (а.с. 243 - 247 т.2), договору № 03/01-2013-10 від 03.01.13 р. між ТОВ «Термоавтотранс» та ФОП ОСОБА_5 (а.с. 2 - 6 т.3), актів здачі-приймання робіт (надання послуг) (а.с. 7 - 41 т.3), копіями податкових накладних, виписаних ТОВ «Термоавтотранс» (а.с. 42-193 т.3), оплата за транспортні перевезення проведена платіжними дорученнями (а.с. 194-210 т. 3), листа № 09/09-2012 від 09.09.2012 р. (а.с. 80 т.4), листа № 04/11/2013/2 від 04.11.2013 р. ( а.с. 81 т.4)

Оприбуткування сухого молока на склад ТОВ «С-Транс» та його відпуск зі складу на виробництво підтверджується даними складського обліку, зокрема, записами в картці № 19 складського обліку матеріалів ф. № М-17 (а.с. 211 - 219 т. 3). Облік руху молока сухого по виробничим ділянкам ведеться позивачем в інформаційній системі « 1-С Бухгалтерія» згідно наданих до бухгалтерії звітів майстра, які підтверджують безпосереднє використання сухого молока у виробничому процесі (а.с. 244 - 249 т. 3, а.с. 1-6 т.4).

Готову продукцію, яка виробляється з молочної сировини (в т.ч. яка була вироблена із застосуванням молока, придбаного у ТОВ «Комбінат «Молпродукти»), позивач постачає покупцям згідно укладених договорів (а.с. 25-79 т. 4).

З урахуванням залучених до матеріалів справи документів, суд першої інстанції зробив висновок про те, що договір було укладений з метою його реального виконання для здійснення господарської діяльності, а не отримання податкової вигоди, усі витрати позивача з придбання товарів були об'єктивно необхідні позивачу для забезпечення господарської діяльності та підтверджені належним чином складеними первинними документами.

В обґрунтування цих висновків суд першої інстанції навів зміст ст. 1, ч. 2 ст. 3, ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 14.1.181 ст. 14, п. 138.2 ст. 138, п. 139.1.9 ст. 139, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» і вказав на те, що для отримання права на податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на фактично отриманий товар (роботи, послуги), що призначений для використання у власній господарській діяльності. За таких обставин покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцем, ні за можливу недостовірність інформацію про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї, враховуючи індивідуальний характер юридична відповідальність, встановлений в ст. 61 та ст. 67 Конституції України.

Крім того, суд першої інстанції зазначив, що в актах перевірки позивача відповідач не вказав первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку позивача, які підтверджують наявність фактів порушень ним податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладений на органи ДПС, а лише посилається на акт іншого податкового органу, який не є первинним документом. Дані перевірок контрагентів позивача іншими податковими органами не можуть бути підставою для висновку про неправомірність віднесення сум до валових витрат та визнання податкового кредиту непідтвердженим. Доказами порушення правил віднесення сум до валових витрат та формування податкового кредиту є лише матеріали перевірки платника податків, проведених з дослідженням його первинних бухгалтерських документів. Крім того, відповідачем не встановлено проведення позивачем збиткових операцій і не надано доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій та наявності між позивачем та його контрагентом взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад.

Також суд першої інстанції визнав безпідставними твердження відповідача про помилки при заповненні ТТН, які свідчать про безтоварність проведених операцій, оскільки відповідно розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.97 р., товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Згідно п. 11.1, п. 11.3, п. 11.4, п. 11.5, п. 11.7 вказаних Правил основними документами на перевезення вантажів є ТТН та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів ТТН здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. ТТН на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з ТТН водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр ТТН залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається перевізнику.

Разом з тим, вказані Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи, обумовлені вказаними правилами, зокрема, ТТН та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу ТМЦ.

Згідно листа Вищого адміністративного суду України № 1936/11/13-11 від 01.11.11 р. «Щодо підтвердження даних податкового обліку» сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Згідно інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.11 р. «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України» оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

За таких підстав суд першої інстанції визнав хибними посилання відповідача на результати перевірки контрагента позивача по ланцюгу постачання і зробив висновок про правомірність формування позивачем валових витрат та податкового кредиту по операціям із ТОВ «Комбінат «Молпродукти» у період з листопада 2012 р. по лютий 2013 р.

Колегія суддів вважає доцільним відмітити, що згідно висновків актів перевірок правочин, вчинений позивачем, відповідач кваліфікує як такий, що не направлений на реальне настання правових наслідків, а отже визнає його нікчемним. Проте згідно приписів ст. 234 ЦК України правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, є фіктивним. Фіктивний правочин визнається недійсним судом. Відповідач не навів посилання на судові рішення щодо недійсності вчинених позивачем правочинів як фіктивних або інших доказів щодо фіктивності здійснюваної позивачем діяльності. Таким чином, ДПІ, перекручуючи норми чинного законодавства України, невірно їх застосовує в частині кваліфікації вчиненого позивачем правочину. За відсутності фактів, що відповідно до законодавства свідчили б про нікчемність укладених угод, інших доказів та обґрунтувань недійсності укладеного позивачем правочину, а тим більш, його нікчемності відповідачем не надано.

Колегія суддів також вважає доцільним зауважити, що обмеження права сумлінного платника податку на формування податкового кредиту у зв'язку з порушенням його контрагентами порядку обліку та звітування по податкам суперечать практиці Європейського суду з прав людини. Так, відповідно п. 57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі «Булвес» АД проти Болгарії від 22.01.09 р судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами. Отже, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку. Такі вимоги, на думку зазначеного рішення Європейського суду з прав людини, є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

В постанові суду першої інстанції, з посиланням на п. 123.2 ст. 123, п. 209.2 ст. 209 ПК України, зроблений висновок про те, що штрафна санкція застосовується за використання платником податків сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання, зокрема, останні не направлені на відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів (визначення останніх наведено у п. 209.15.1), на інші виробничі цілі (при наявності залишку), додатково до санкцій, передбачених у п. 123.1 ст. 123 ПК України. Також вказано, що аналогічна позиція викладена в узагальнюючій податковій консультації з питань забезпечення єдиного підходу до застосування штрафних санкцій, затвердженій наказом ДПС України № 1046 від 22.11.12 р. А тому у відсутності об'єкту донарахування податку на прибуток та ПДВ відсутні підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Зважаючи на те, що в апеляційній скарзі відповідач не навів доводів на підтвердження правомірності застосування штрафних санкцій, тобто не заперечує проти висновків судового рішення, колегія суддів, переглядаючи дану справу в межах доводів апеляційної скарги, не досліджує правомірність постанови суду в цій частині.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки доводи апеляційної скарги їх не спростували.

Враховуючи те, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 19.11.13 р. по справі № 820/9659/13-а прийнята з дотриманням вимог чинного законодавства, колегія суддів не виявила підстав для її скасування.

Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.11.2013р. по справі № 820/9659/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.11.2013р. по справі № 820/9659/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «С-Транс» до Державної податкової інспекції у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий суддя (підпис)Водолажська Н.С. Судді (підпис) (підпис) Бартош Н.С. Тацій Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Водолажська Н.С.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 18.12.2013 року.