Ухвала

від 25.12.2013 по справі 24/125-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С. Петлюри (Комінтерну), 16 тел. 235-24-26

У Х В А Л А

"25" грудня 2013 р. Справа № 24/125-12

За заявою Державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області

про зміну способу виконання рішення

у справі № 24/125-12

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Журавочка»

про стягнення 209 831, 40 грн.

Суддя Лутак Т.В.

Представники:

від Відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області: Зіганшина Є.А.

від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області: Макоцьоб Ю.А.

від Товариства з обмеженою відповідальністю «Журавочка»: не з'явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області звернулося до господарського суду Київської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Журавочка» 209 831, 40 грн. за договором оренди № 10-ЦМК цілісного майнового комплексу від 30.09.2008 р., з яких: 204 628, 13 грн. - заборгованості з орендної плати та 5 203, 27 грн. - пені.

Рішенням господарського суду Київської області від 01.03.2013 р. позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Журавочка» на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області 204 628, 13 грн. - заборгованості з орендної плати, 2 936, 79 грн. - пені та 4 151, 30 грн. судового збору, в іншій частині позовних вимог відмовлено.

26.03.2013 р. на виконання рішення господарського суду Київської області від 01.03.2013 р. у справі № 24/125-12 видано відповідні накази.

16.12.2013 р. через канцелярію господарського суду Київської області від державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області надійшла заява про зміну способу виконання рішення № 68753 від 12.12.2013 р. (вх. № 25644 від 16.12.2013 р.), у якій заявник просить суд змінити спосіб виконання рішення господарського суду Київської області від 01.03.2013 р. у справі № 24/125-12 шляхом звернення стягнення на майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Журавочка» (код ЄДРПОУ 35843867, місцезнаходження: Київська область, Броварський район, село Пухівка) в межах суми 207 564, 92 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.12.2013 р. вищезазначену заяву призначено до розгляду у судовому засіданні на 25.12.2013 р. за участю представників сторін та Відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області.

Присутній у судовому засіданні представник Відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області надав суду документи по справі, підтримав заяву про зміну способу виконання рішення та просив суд її задовольнити.

Представник Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області у судовому засіданні заперечив проти задоволення заяви про зміну способу виконання рішення.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Журавочка» у судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, хоча про час, дату та місце розгляду заяви був повідомлений належним чином.

Розглянувши заяву державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області про зміну способу виконання рішення, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно з ч. 1 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості (п. 7.1.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України»).

Згідно з п. 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» підставою для зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим встановленим господарським судом способом.

Таким чином, в основу судового акту про зміну способу та порядку виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин , що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Отже, для застосування передбачених вищевказаною нормою права заходів, суду необхідно встановити чи є у наявності конкретні обставини, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення у справі встановленим господарським судом способом.

В обґрунтування обставин, що ускладнюють виконання рішення у даній справі заявник посилається на те, що грошових коштів, які знаходяться на рахунку боржника недостатньо для погашення заборгованості та примусового виконання рішення суду, а звернути стягнення на виявлене рухоме майно боржника та в подальшому реалізувати його не вбачається за можливе, так як це суперечить встановленому судом способу виконання рішення господарського суду Київської області від 01.03.2013 р. у справі № 24/125-12 - стягнення коштів.

Згідно з положеннями ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 115 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Положеннями ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У відповідності до ст. 11 Закону «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом .

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.

Згідно з ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно , за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 66 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів у обсязі, достатньому для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно , належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з обороту або обмежуваного в обороті) незалежно від того, хто фактично використовує це майно.

Таким чином, відповідно до норм чинного законодавства є декілька способів виконання судового рішення, зокрема, це загальний порядок звернення стягнення на майно боржника (ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження») з урахуванням особливостей звернення стягнення на майно боржника - юридичної особи (ст. 66 Закону України «Про виконавче провадження»).

Виходячи зі змісту вищезазначених норм Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності у боржника коштів у обсязі, достатньому для покриття заборгованості, стягнення здійснюється на належне боржнику або закріплене за ним майно у визначеній ст. 66 Закону України «Про виконавче провадження» черговості, при цьому згода на це боржника не потребується.

За таких обставин, звернення стягнення на майно є визначеною законом дією, яка не потребує зміни встановленого судом способу виконання рішення, тобто визначений у рішенні господарського суду Київської області від 01.03.2013 р. у справі № 24/125-12 спосіб його виконання шляхом стягнення з боржника заборгованості жодним чином не унеможливлює звернення стягнення на майно боржника у разі недостатності у останнього грошових коштів.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що заявником не доведено наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення господарського суду Київської області від 01.03.2013 р. у справі № 24/125-12, тому дійшов висновку, що заява державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області про зміну способу виконання рішення № 68753 від 12.12.2013 р. (вх. № 25644 від 16.12.2013 р.) є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити державному виконавцю Відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області у задоволенні заяви про зміну способу виконання рішення № 68753 від 12.12.2013 р. (вх. № 25644 від 16.12.2013 р.).

2. Примірники даної ухвали направити сторонам та Відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області.

Суддя Т.В. Лутак