Рішення

від 25.12.2013 по справі 905/7527/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.12.2013 Справа № 905/7527/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Мирошниченка Я.С., при секретарі судового засідання Татьковій Н.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Новотех-плюс», м.Горлівка Донецької області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «АТОЛЛ», м.Маріуполь Донецької області

про стягнення 21 569,81грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Галкін М.Г., за довіреністю;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Новотех-плюс», м.Горлівка Донецької області (далі-Позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АТОЛЛ», м.Маріуполь Донецької області (далі-Відповідач) про стягнення 21 569,81грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач, посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за Договором №22 від 17 квітня 2012 року, в частині здійснення оплати.

Пунктом 7.3 Договору, встановлено, що у випадку порушення строків виконання зобов'язань за Договором, винна сторона сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого зобов'язання, за кожен день прострочення.

Позивачем, відповідно до п.7.3 Договору нарахована пеня у розмірі 21 569,81грн.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст. 1, 12, 15, 21, 54, 55, 57 Господарського процесуального кодексу України, ст.20, 193, 232 Господарського кодексу України, ст.ст.693, 258 Цивільного кодексу України.

На підтвердження позовних вимог Позивач надав суду (у копіях): Договір поставки №22 від 17.04.2012р. ,специфікація № 2/2012 від 04.10.2012р., рахунок-фактуру № 121 від 04.10.2012р., банківську виписку, відповідно до якої, Відповідачем перераховано за рахунком-фактурою № 121 від 04.10.2012р. суму 520000,00грн., правоустановчі документи Позивача.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 25.10.2013р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 27.11.2013р.

27.11.2013р. Відповідач надав Відзив на позовну заяву б/н, б/д.

Суд дослідивши Відзив Відповідача дійшов висновку, що фактично він є клопотанням про зупинення провадження у справі №9057527/13, до розгляду питання притягнення до кримінальної відповідальності директора Позивача.

Суд дослідивши клопотання Відповідача дійшов висновку, що вирішення питання стосовно притягнення директора Позивача, не впливає на можливість розгляду справи по суті, а отже клопотання про зупинення провадження у справі №905/7527 не підлягає задоволенню.

У судовому засіданні оголошувалась перерва на підставі ч.3 ст.77 Господарського процесуального кодексу України з 27.11.2013р. до 05.12.2013р., з 05.12.2013р. до 17.12.2013р.

05.12.2013р. Позивач до матеріалів справи долучив: довідку, у якій повідомляє, що у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спори, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та не має рішення цих органів з такого спору.

Ухвалою від 17.12.2013р. за клопотанням Позивача, суд продовжив строк розгляду справи до 09.01.2013р.

У зв'язку з нез'явленням Відповідача, з метою надання йому права на захист своїх прав та інтересів, ненаданням сторонами витребуваних документів в повному обсязі та необхідністю витребування нових доказів, розгляд справи відкладався судом з 17.12.2013р. на 25.12.2013р.

Представник Позивача у судовому засіданні 25.12.2013р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Надав витребувані судом документи.

Представник Відповідача у судові засідання не з'явився, причини неявки до суду не повідомив, був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Представники сторін клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення Позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для вирішення справи, суд

ВСТАНОВИВ:

17 квітня 2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Новотех-плюс», м.Горлівка Донецької області (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АТОЛЛ», м.Маріуполь Донецької області (Покупець), укладено Договір поставки №22 (далі-Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору, Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця металоконструкцію, у подальшому - «Товар», кількість, асортимент та технічні умови, на який зазначені у додатках (Специфікаціях), які є невід'ємною частиною Договору, а Покупець зобов'язаний прийняти та сплатити Товар у відповідності з даним Договором.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що Товар поставляється на умовах поставки визначених у Специфікаціях.

Відповідно до Специфікації №2/2012 від 04.10.2012р. (а.с.30):

Загальна вартість даної Специфікації складає - 1 271 862,06грн. (Один мільйон двісті сімдесят одна тисяча вісімсот шістдесят дві грн. 06 коп.)

Умови платежу: 40-50% - передплата, 60-50% оплата до 22.10.2012р.

Строк поставки - до 31.10.2012р.

Згідно п.9.1 Договору, строк дії даного Договору до 31 грудня 2012р.

Згідно зі ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим ( ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Оцінивши зміст зазначеного договору, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.3 ст.264 Господарського кодексу України, основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Згідно ч.1 ст.265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.1, ч.2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

На виконання умов Договору, Відповідач сплатив 40% передплати, (що складає 520000грн.) від вартості товару, який мав бути поставлений.

Це підтверджується банківською випискою, відповідно до якої, Відповідачем перераховано Позивачу за рахунком-фактурою № 121 від 04.10.2012р. суму 520000,00грн., яка містяться у матеріалах справи (а.с.25).

Позивач у судовому засіданні пояснив, що спірні правовідносини між Позивачем та Відповідачем виникли виключно з Договору.

Зазначені обставини у порядку статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України не спростовані.

Судом встановлено, що остаточний строк оплати Товару Відповідачем Позивачу у розмірі 60%, що становить 751862,06грн., мав бути здійснений не пізніше 22.10.2012р.

Проте, як вбачається з фактичних обставин справи, Відповідач зобов'язання перед Позивачем, в частині перерахування оплати Товару у розмірі 60% від вартості Товару, не виконав.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення з Відповідача пені у розмірі 21569,81грн.

Відповідно до ст.ст.216-218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п.1, п.3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.3 Договору, встановлено, що у випадку порушення строків виконання зобов'язань за Договором, винна сторона сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого зобов'язання, за кожен день прострочення.

Суд, перевіривши наданий Позивачем арифметичний розрахунок пені за період з 23.10.2012р. по 31.12.2012р. на суму 751862,06грн., дійшов висновку, що дана вимога підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідач доказів погашення пені не надав, тому суд, вважає позовні вимоги Позивача, доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Новотех-плюс», м.Горлівка Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «АТОЛЛ», м.Маріуполь Донецької області про стягнення 21 569,81грн. - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АТОЛЛ» (87525, Донецька область, м.Маріуполь, бульвар Б. Хмельницького, б.12, код ЄДРПОУ 32787546) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новотех-плюс» (84614, Донецька область, м.Горлівка, вулиця Стожка, будинок 129, квартира 9, код ЄДРПОУ 36685844) суму 21 569,81грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 720,50грн.

У судовому засіданні 25 грудня 2013 року проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 26 грудня 2013 року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Я.С. Мирошниченко

Надруковано 3 примірника:

1-до справи;

1-позивачу;

1-відповідачу.