Ухвала

від 25.12.2013 по справі 825/3177/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/3177/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Житняк Л.О. Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

У Х В А Л А

Іменем України

25 грудня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого суддіПетрика І.Й. СуддівБорисюк Л.П., Собківа Я.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Вуд» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області, т.о. - ТОВ «Тесей ЛТД» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

20.08.2013 Товариство з обмеженою відповідальністю «Трейд Вуд» пред'явило позов до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.05.2013 № 0002532200 та від 15.05.2013 № 0002542200.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2013 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким у задоволені позовних вимог позивачу відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на підставі направлення від 15.04.2013 № 1290, згідно із пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755 , відповідно до наказу від 15.04.2013 № 1232, ДПІ у м. Чернігові проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Трейд Вуд» з питань достовірності, повноти нарахування податку на додану вартість щодо декларування в податковій звітності з ПДВ за серпень 2012 року операцій з ТОВ «ТЕСЕЙ ЛТД» (код за ЄДРПОУ 37818657) та податку на прибуток підприємства з вищевказаним контрагентом.

Перевірка проводилась з 15.04.2013 по 17.04.2013, про що складено Акт від 17.04.2013 № 946/22/38179330 (а.с. 13-19). Актом перевірки встановлено порушення: п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 , п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755 , в результаті чого ТОВ «Трейд Вуд» занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет, за серпень 2012 року на 17 144,00 грн.; пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 , пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 , п. 138.1 ст. 138 , пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755 , в результаті чого ТОВ «Трейд Вуд» занижено податок на прибуток за 3 квартали 2012 року на суму 18 001,00 грн.

На підставі вказаного Акту перевірки ДПІ у м. Чернігові прийняті наступні податкові повідомлення-рішення, що є предметом даного спору: від 15.05.2013 № 0002532200, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 22 501,00 грн. (за основним платежем - 18 001,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 4 500,00 грн., а.с. 11); від 15.05.2013 № 0002542200, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 21 430,00 грн. (за основним платежем - 17 144,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 4 286,00 грн., а.с. 12).

Позивач, вважаючи податкові повідомлення-рішення щодо визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість та з податку на прибуток такими, що суперечать вимогам чинного податкового законодавства, звернувся із позовом до суду.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що обґрунтованість та законність прийняття податкових повідомлень-рішень відповідачем суду не доведена, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів може погодитись із огляду на наступне.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Водночас витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не можуть підлягати включенню до складу витрат платника податків (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК).

Згідно з пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг.

При цьому згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно із частини другої ст. 3 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність.

Частиною першою ст. 9 цього Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Частиною 2 визначено перелік обов'язкових реквізитів первинних документів: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ обумовлено придбанням товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів і податкових накладних.

Як вбачається із матеріалів справи, підприємством надано на перевірку оригінали усіх необхідних документів , що й зазначено безпосередньо в акті перевірки (договір поставки, податкові накладні, видаткові накладні, банківські виписки), що підтверджують факт надання товару контрагенту. Вимоги до оформлення первинних документів, які встановлені ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-ХІУ від -6.07.1999 року, виконані в повній мірі.

Відповідно до зазначених документів господарська діяльність підприємства підтверджується наступним.

Між ТОВ «Трейд Вуд» (покупець) та ТОВ «Тесей ЛТД» (постачальник) був укладений договір поставки від 02.08.2012 № 17, згідно якого постачальник зобов'язаний виконати поставку та передати вказаний в додатку до договору чи рахунку-фактурі товар покупцеві, що повинен відповідати якості згідно попередньої домовленості та встановленим зразкам, а покупець зобов'язаний прийняти відповідно до кількості визначеної в додатках до договору чи рахунку-фактурі та якості товар і повністю розрахуватися за нього (п. 3.1, п. 3.2 Договору, а.с. 34).

Умовами вищевказаного договору передбачено, що ціна за одиницю товару вказана у додатку до договору чи рахунку-фактурі, поставка здійснюється на умовах DDP (ІНКОТЕРМС-2000 ), а саме: поставка товару покупцю здійснюється без розвантаження з будь-якого прибулого транспортного засобу в визначеному місці призначення (п. 2.1 та п. 4.1 Договору).

На виконання зазначеного договору ТОВ «Тесей ЛТД» протягом серпня 2012 року поставило на адресу ТОВ «Трейд Вуд» товару (піддони дерев'яні) на загальну суму 102 862,50 грн., в т.ч. ПДВ - 17 143,75 грн. Зазначені операції були належним чином відображені позивачем у даних бухгалтерського та податкового обліку підприємства.

У відповідності до укладеного договору між сторонами у передбачених законом порядку та формі було досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов, підписано та скріплено печатками підприємств.

На виконання умов вищевказаного договору контрагентом позивача ТОВ «Тесей ЛТД» були виписані на адресу ТОВ «Трейд Вуд» податкові накладні на загальну суму 102 862,50 грн. (в т.ч. ПДВ - 17 143,75 грн.), а саме: від 02.08.2012 № 51 на суму 25 320,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 4 220,00 грн.), від 10.08.2012 № 312 на суму 23 421,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 3 903,50 грн.), від 13.08.2012 № 416 на суму 25 636,50 грн. (в т.ч. ПДВ - 4 272,75 грн.), від 14.08.2012 № 442 на суму 28 485,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 4 747,50 грн.), які відображені ДПІ у м. Чернігові в Акті перевірки від 17.04.2013 № 946/22/38179330, тобто були досліджені в ході проведення перевірки (містяться в матеріалах справи - а.с. 37,40,43,46).

При цьому, на підставі вищевказаних податкових накладних та згідно рахунків-фактур від 02.08.2012 № 2, від 10.08.2012 № 5, від 13.08.2012 № 6, від 14.08.2012 № 7 (а.с. 35,38,41,44), а також накладних від 02.08.2012 № 2, від 10.08.2012 № 5, від 13.08.2012 № 6, від 14.08.2012 № 7 (а.с. 36,39,42,45) складених на загальну суму 102 862,50 грн. (в т.ч. ПДВ - 17 143,75 грн.), за виконання умов договору поставки від 02.08.2012 № 17 ТОВ «Трейд Вуд» здійснило оплату на користь ТОВ «Тесей ЛТД», що підтверджується банківськими виписками по рахунку на загальну суму 17 143,75 грн. (а.с. 47-48), що надавались на перевірку разом з платіжними дорученнями.

Сума ПДВ за виписаними контрагентом на адресу позивача податковими накладними в розмірі 17 143,75 грн. включена ТОВ «Трейд Вуд» до податкового кредиту серпня 2012 року та відображена у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних, які відповідають даним податкової декларації з ПДВ за такий період.

В той же час, факт відсутності товарно-транспортних накладних, які не є обов'язковим документом у випадку здійснення вантажних перевезень водієм юридичної особи або фізичної особи-підприємця для власних потреб, в даному випадку на виконання умов договору поставки, при доведеності факту проведення фінансово-господарської діяльності, не впливає на формування податкового кредиту з ПДВ відповідного періоду. Умови договору передбачали надання товарно-транспортних послуг, а передбачали поставку ТОВ «Тесей ЛТД» та передачу вказаного в додатку до договору чи рахунку-фактурі товару позивачу. Накладні не включали суму товарно-транспортних послуг.

Тобто, відповідно до п. 2 Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2009 № 207 , у випадку здійснення перевезень для власних потреб серед необхідних документів товарно-транспортна накладна не значиться, а застосовується накладна чи інший документ, що підтверджує право власності на вантаж. Таким чином, товарно-транспортна накладна є документом, який може супроводжувати вантаж, а отже, відсутність товарно-транспортної накладної в даному випадку не є порушенням з боку ТОВ «Трейд Вуд», оскільки товарно-транспортна накладна не є обов'язковим документом.

Крім того, доставка товару відбувалась за власний рахунок контрагента позивача - ТОВ «Тесей ЛТД» та їх автотранспортом, що повністю відповідає умовам договору поставки від 02.08.2012 № 17 (п. 4.1).

Також, колегія суддів зазначає, що піддони дерев'яні, які були поставлені позивачу у кількості 1 625 шт. на загальну суму 102 862,50 грн., доставлені ТОВ «Трейд Вуд» з використанням сторонніх перевізників, оскільки свого транспорту придатного для перевезення такої кількості піддонів ТОВ «Тесей ЛТД» не має (а.с. 71-72), на підтвердження чого останнім були надані договір про надання транспортних послуг від 04.06.2012 та товарно-транспортні накладні (а.с. 74,75-78).

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що господарські операції позивача з ТОВ «Тесей ЛТД» мали реальний характер, оскільки придбання товарів, зазначених у податкових та видаткових накладних, відбулось з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності ТОВ «Трейд Вуд», наявні всі належні первинні документі, які підписані та скріплені печатками сторін та мають всі реквізити як того вимагає чинне законодавство України, і які вимагаються від покупця законодавством і підтверджують реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку, також господарські операції спричинили реальні зміни майнового стану платника податків.

Крім того, колегія суддів критично оцінює посилання податкового органу на акт зустрічної звірки від 12.03.2012 року № 694/2220/37818657 як на підставу нікчемності правочинів позивача з контрагентом ТОВ «Тесей ЛТД», оскільки, згідно вимог чинного податкового законодавства, та позиції Вищого адміністративного суду, що викладена в його рішеннях, Акт не має юридичного характеру, оскільки безпосередньо не стосується прав і обов'язків суб'єктів господарювання, не містить обов'язкового для нього припису, та не є правовим актом індивідуальної дії, а відтак висновки Акта зустрічної звірки не можуть апріорі бути доказовою базою при розгляді справи в суді, крім випадків коли факти, встановлені в Акті, підтверджені відповідним судовим рішенням (що набрало законної сили).

На момент здійснення позивачем господарських операцій, ТОВ «Тесей ЛТД» було належним чином зареєстроване в якості суб'єкта господарювання у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, не перебувало у стані припинення підприємницької діяльності, а відповідно здійснювало свою господарську діяльність.

Як вбачається із матеріалів справи, на момент здійснення правовідносин із ТОВ «Тесей ЛТД» , позивач та контрагент були у відповідності до вимог чинного законодавства зареєстровані платниками податку на додану вартість, установчі документи ТОВ «Тесей ЛТД» не були визнані в судовому порядку недійсними, відсутній вирок суду щодо посадових осіб ТОВ «Тесей ЛТД» , правовідносини відбувалися на підставі договору, виконання яких та сплата коштів за якими підтверджується відповідними первинними документами, згідно до чого ТОВ «Тесей ЛТД» на адресу позивача були виписані податкові накладні, сума ПДВ за якими була включена позивачем до податкового кредиту за відповідний період.

З огляду на викладене, враховуючи той факт, що реальність товарності угод укладених між позивачем та контрагентом підтверджуються матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2013 року залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.Й. Петрик

Судді: Л.П. Борисюк

Я.М. Собків

.

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Борисюк Л.П.

Собків Я.М.