Постанова

від 10.12.2013 по справі 815/1007/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2013 р.Справа № 815/1007/13-а

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Самойлюк Г. П.

у складі:

головуючого - Танасогло Т.М.

суддів - Бойка А.В.

- Яковлєва О.В.

при секретарі - Єршовій А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засідання в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Спільного Українсько-Угорського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Укругоргаз» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Спільного Українсько-Угорського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Укругоргаз» до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби про визнання неправомірними дій щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки; визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

Спільне Українсько-Угорське підприємство товариство з обмеженою відповідальністю «Укругоргаз» (далі СУУП ТОВ «Укругоргаз») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби (правонаступник - Державна податкова інспекція у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000092200; 0000082200 від 18.01.2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що висновки, викладені в акті перевірки, на підставі якого винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення є безпідставними та не підтверджені будь-якими доказами.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2013 року у задоволенні адміністративного позову - відмовлено.

В апеляційній скарзі СУУП ТОВ «Укругоргаз» ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги СУУП ТОВ «Укругоргаз», перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

На підставі наказу №518 від 25.12.2012 року та відповідно п.п. 75.1.2 п.75.1 ст. 75, ст. 79 Податкового кодексу України посадовою особою ДПІ у м. Іллічівську проведено документальну позапланову невиїзну перевірку СУУП ТОВ «Укругоргаз» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ПП «Союз Р.О.», ТОВ «Укрхолод», ТОВ «ТД Домінант», їх реальності та повноти відображення за період з 01.10.2011 року по 31.12.2011 року.

За наслідками перевірки складено акт «Про результати позапланової невиїзної перевірки СУУП ТОВ «Укругоргаз» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ПП «Союз Р.О.», ТОВ «Укрхолод», ТОВ «ТД Домінант», їх реальності та повноти відображення за період з 01.10.2011 року по 31.12.2011 року» №011/22-0304/31428772 від 03.01.2013 року, відповідно до висновків якого встановлено: перевіркою документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами-постачальниками ПП «Союз Р.О.» у жовтні 2011 року на суму ПДВ 24 333,00 грн., ТОВ «Укрхолод» у листопаді 2011 року на суму ПДВ - у розмірі 14 120, 00 грн. та ТОВ «ТД Домінант» у грудні 2011 року на суму ПДВ - 18 333, 33 грн., що призвело до заниження підприємством податку на прибуток за період, що перевірявся, на суму 65 304 грн., у тому числі: за 4 квартал 2011 року 65 304 грн. внаслідок порушення п. 138.8 ст.138 Податкового кодексу України; заниження податку на додану вартість у періоді, який перевіряйся, на суму 56 786 грн., у т.ч. жовтень 2011 року - 24333 грн.; листопад 2011 року - 14120 грн.; грудень 2011 року - 18 333 грн. внаслідок порушення п.п.а п. 198.1 п. 198. 2 п. 198.3 п. 198.6 ст. 198 ПК України.

На підставі зазначеного Акту перевірки 18.01.2013 року ДПІ у м. Іллічівську Одеської області ДПС прийнято податкове повідомлення - рішення №0000092200, яким позивачу занижено за платежем - податок на прибуток підприємств на суму 65 304, 00 грн. та податкове повідомлення - рішення №0000082200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 85 179, 00 грн..

Вирішуючи спірне питання та відмовляючи в задоволенні позовних вимог СУУП ТОВ «Укругоргаз», суд першої інстанції повністю погодився із висновками податкового органу, зазначивши, що на підтвердження реальності господарських операцій позивачем надано суду копії первинних документів. В той же час, перевіркою позивача встановлено, що діяльність контрагентів позивача була направлена не на одержання економічного ефекту в результаті підприємницької або іншої економічної (господарської) діяльності, а виключно на отримання податкової вигоди за рахунок формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів підприємницької діяльності (в даному випадку для позивача). На підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що податкові повідомлення - рішення №0000092200; 0000082200 від 18.01.2013 року прийняті відповідачем у відповідності до вимог чинного законодавства.

Колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

У ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» містяться вимоги до первинних документів, зокрема вони повинні бути складені під час здійснення господарських, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та мати таки обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано належно оформлені відповідні документи первинного бухгалтерського та податкового обліку для підтвердженні реальності здійснення господарських операцій з контрагентом ПП «Союз Р.О.».

Угода між позивачем та ПП «Союз Р.О.» дійсно не була укладена в письмовій формі, але на виконання даної угоди позивачем були надані податкові накладні №99 від 12.10.2011 року на суму 60 000, 00 грн., №108 від 13.10.2011 року на суму 51 000, 00 грн., №147 від 21.10.2011 року на суму 34 998, 00 грн..

Судом першої інстанції також не було враховано, що між СУУП ТОВ «Укругоргаз» та контрагентами ПП «Союз Р.О.», ТОВ «Укрхолод», ТОВ «ТД Домінант» були укладені договори та виписані документи до них, а саме з ТОВ «Укрхолод» - укладений договір поставки №12/11 від 07.11.2011 року з додатком №1, на виконання вимог якого був поставлений товар на підставі видаткової накладної №07 від 07.11.2011 року та податкової накладної №139 від 07.11.2011 року на суму 84 720,00 грн.. При цьому 12.11.2011 року між ТОВ «Укрхолод», ПП «Союз Р.О.» та СУУП ТОВ «Укругоргаз» було укладено угоду про уступку права вимоги, відповідно до умов якої вимогу про сплату СУУП ТОВ «Укругоргаз» заборгованості по договору поставки №12/11 від 07.11.2011 року отримує ПП «Союз Р.О.», як новий кредитор, ПП «Союз Р.О.» 15.11.2011 року виставило рахунок-фактуру на суму 84 720,00 грн. за раніше поставлений товар.

В свою чергу між СУУП ТОВ «Укругоргаз» та ТОВ «ТД Домінант» укладений договір поставки №13/11 від 03.12.2011 року з додатком №1, на виконання вимог якого був поставлений товар на підставі рахунку-фактури №б/н від 08.12.2011 року, видаткової накладної №РН-122041 від 20.12.2011 року та податкової накладної №1215 від 20.12.2011 року на суму 110 100,00 грн. Також 21.12.2011 року між ТОВ «ТД Домінант», ТОВ «Укрхолод» та СУУП ТОВ «Укругоргаз» було укладено угоду про уступку права вимоги, відповідно до умов якої вимогу про сплату СУУП ТОВ «Укругоргаз» заборгованості по договору поставки №13/11 від 03.12.2011 року отримує ТОВ «Укрхолод», як новий кредитор.

Колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції не дав належної правової оцінки первинним документам які підтверджують факти подальшої реалізації товарів, придбаних у контрагентів ПП «Союз Р.О.», ТОВ «Укрхолод», ТОВ «ТД Домінант» а саме: копія видаткової накладної №РН-0000017 від 18.11.2011 року з копією довіреності №1197 від 18.11.2011 року; копія видаткової накладної №РН-0000018 та копія видаткової накладної №РН-0000019 від 18.11.2011 року з копією довіреності № 11203 від 18.11.2011 року; копія видаткової накладної №РН-0000003 від 15.05.2012 року з копією довіреності №417 від 15.05.2012 року; копія видаткової накладної №РН-0000004 від 15.05.2012 року з копією довіреності №418 від 18.11.2011 року; копія виписки по особовому рахунку (а.с. 187-200).

Посилання суду першої інстанції на відсутність товарно-транспортних накладних, що на думку суду першої інстанції свідчить про відсутність факту перевезення товару, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки підтвердженням реального здійснення господарської операції є первинні документи, які свідчать про фактичну поставку товарів продавцем та їх отримання покупцем, документи, підтверджуючі використання вказаних товарів у власній господарської діяльності.

Поряд з цим, як зазначено у вказаних запереченнях відповідача, що, також, відображено в акті спірної перевірки, висновки щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства були здійснені податковим органом лише виходячи зі змісту акту від 11.03.2012 року №2335/22-9/36677587 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Союз Р.О.», та акту від 07.03.2012 року № 13/3-22-20 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Укрхолод».

Водночас, колегія суддів вважає недостатніми для висновків акту перевірки про порушення позивачем податкового законодавства, посилання в ньому лише на акти зустрічних звірок/перевірок, складених органом державної податкової служби відносно контрагентів позивача, оскільки без визначення в акті перевірки і дослідження договорів позивача з його контрагентами, які на думку перевіряючих не відповідають закону, поставок та інших господарських операцій, умов цих договорів, їх виконання з посиланням на первинні документи, такі висновки не ґрунтуються на законодавстві і не можуть бути підставою для прийняття рішень про донарахування податкових зобов'язань та застосування штрафних санкцій відносно позивача.

На думку колегії суддів, такого роду обґрунтування, взагалі не припустимі в офіційних документах суб'єктів владних повноважень, на підставі яких приймаються акти індивідуальної дії, на зразок оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки, по-перше, приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України чітко визначено, що органи державної влади та їх посадові особи можуть діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тобто, роблячи висновок про допущення будь-яким суб'єктом правовідносин порушення діючого законодавства, орган державної влади зобов'язаний чітко встановити склад такого порушення, зазначивши, в якій саме події воно полягає та якими саме фактичними даними (доказами) це підтверджується, та жодним чином не викладати припущення щодо порушення законодавства за відсутності належних доказів на підтвердження їх вчинення. По-друге, суб'єкт владних повноважень повинен бути здатним підтвердити правомірність зроблених ним висновків у законодавчо визначеному порядку.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне наголосити, що як вбачається зі змісту акту спірної перевірки під час проведення зустрічної звірки ПП «Союз Р.О.» та ТОВ «Укрхолод» правовідносини, що виникли між позивачем та ПП «Союз Р.О.» та ТОВ «Укрхолод» не досліджувались перевіряючими. Висновки акту спірної перевірки, на підставі яких винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення, ґрунтуються виключно на тому, що в ланцюгах постачальників маються підприємства з ознаками фіктивності.

Однак, колегія суддів не погоджується з вказаним висновками податкового органу та вважає їх безпідставними, оскільки Податковий кодекс України не ставить право на податковий кредит в залежність від обов'язкового підтвердження декларування відповідної суми податкових зобов'язань контрагентом. Податок на додану вартість є непрямим податком і сплачується при придбанні товару (послуги) не безпосередньо до бюджету, а постачальнику товарів (послуг). І лише у такого постачальника товарів (послуг), який у складі вартості проданого товару (послуги) отримав податок на додану вартість, виникають зобов'язання стосовно сплати податку до бюджету. При цьому, покупець товарів (послуг) не може нести відповідальність за постачальника. Відповідно, несплата податку на додану вартість постачальником сама по собі не є підставою для зменшення податкового кредиту зазначеного податку товариству, яке віднесло до податкового кредиту суму податку на додану вартість, сплачену в ціні товару.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку, оскільки відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Можливі ж порушення податкового законодавства з боку контрагентів позивача при здійсненні господарських операцій в ланцюзі постачання з третіми особами для зниження об'єкту оподаткування, доказів чого податковим органом до суду надано не було, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про відсутність фактичного здійснення господарських операцій для ПП «Союз Р.О.» та ТОВ «Укрхолод» та відсутність у позивача, як покупця товару/послуг, права на податковий кредит з ПДВ, а тому не можуть бути підставою для позбавлення позивача права формувати податковий кредит по господарських операціях з цими контрагентами.

Крім того, колегія суддів вважає, також, за необхідне зазначити, що діючим законодавством, не передбачено і не визначено обов'язку підприємства встановлювати ланцюг суб'єктів підприємницької діяльності, з якими контрагенти такого підприємства мали договірні відносини, а також підприємству не надано право вимагати від його контрагентів такої інформації.

Також, колегія суддів зазначає, що у разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями та їх постачальниками, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Як вбачається з матеріалів справи, і позивач, і його контрагенти на час укладання спірних правочинів, були зареєстровані як платники податку на додану вартість, що не заперечувалось відповідачем та не спростовується судом першої інстанції.

Щодо посилань відповідача та суду першої інстанції стосовно відсутності у контрагентів позивача основних фондів, складських приміщень, трудових резервів, що, на думку податкового органу, унеможливлює здійснення ними будь-якої господарської діяльності, колегія суддів зазначає, що позивач за законом не зобов'язаний був отримувати у контрагентів документи з метою доведення ким саме безпосередньо виконувались роботи за укладеними договорами або перевіряти кількість працюючих осіб контрагентів. Чинним законодавством чітко не регламентована обов'язкова кількість необхідних ресурсів для здійснення тої чи іншої діяльності. Представник відповідача, також, не зміг надати пояснення стосовно того, яка кількість працюючих осіб достатня для такого виду діяльності, за яким було здійснено господарські операції між позивачем та його контрагентами. При цьому, колегія суддів наголошує, що в залежності від специфіки виду діяльності підприємство у разі виникнення такої потреби може залучити до виконання роботи інших осіб з наявними ресурсами визначеного обсягу і структури.

Враховуючи викладене, посилання відповідача в Акті перевірки, а так само в запереченнях на заявлений адміністративний позов, на той факт, що у ПП «Союз Р.О.», ТОВ «Укрхолод», ТОВ «ТД Домінант» для здійснення відповідних господарських операцій із позивачем були відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, а також те, що це підприємство не знаходиться за юридичною адресою, судом не приймаються до уваги з мотивів безпідставності та недоведеності.

Разом з цим колегія суддів не приймає до уваги посилання позивача, щодо порушення податковим органом процедури проведення документальної невиїзної позапланової перевірки, оскільки з матеріалів справи вбачається, що перевірку проведено на підставі рішення начальника ДПІ у м. Іллічівську Одеської області ДПС, оформленого наказом. СУУП ТОВ «Укругоргаз» було проінформовано про проведення позапланової невиїзної перевірки письмовим повідомленням №70 від 26.12.2012 року та наказом №518 від 25.12.2012 року, які було вручено під розписку головному бухгалтеру підприємства, що не заперечується позивачем.

Таким чином, оскільки як під час розгляду справи в суді першої інстанції, а так само під час апеляційного розгляду справи, представником відповідача не надано доказів, які б спростовували або ставили під сумнів надані представником позивача первинні документи бухгалтерського та податкового обліку щодо господарських операцій з ПП «Союз Р.О.», ТОВ «Укрхолод», ТОВ «ТД Домінант», за якими позивач відніс спірні суми до складу податкового кредиту, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено правомірність винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, судова колегія, керуючись п.п.3, 4 ч.1 ст. 202 КАС України вважає необхідним, скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги Спільного Українсько-Угорського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Укругоргаз».

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.3 ч.1 ст. 198; п.3, п.4 ч.1 ст. 202; ч.2 ст. 205; ст. 207; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу Спільного Українсько-Угорського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Укругоргаз» - задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2013 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби №0000092200, №0000082200 від 18 січня 2013 року.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Т.М. Танасогло

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: О.В. Яковлєв