Постанова

від 23.12.2013 по справі 914/3759/13

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" грудня 2013 р. Справа № 914/3759/13

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді Кравчук Н. М.

суддів Гнатюк Г.М.

Кордюк Г.Т.

розглянувши апеляційну скаргу першого заступника прокурора Львівської області № 05/1-465-13 від 02.12.2013року

на ухвалу господарського суду Львівської області від 25.11.2013 року про залишення позовної заяви без розгляду

у справі № 914/3759/13

за позовом: прокурора Галицького району м. Львова в інтересах держави в особі:

позивача: Управління Державної служби охорони при ГУМВС України у Львівської області, м. Львів

до відповідача: Бродівської районної ради, м. Броди Львівської області

про стягнення 43 539,40 грн.,

з участю представників:

від прокуратури: Макогон Ю.І. - прокурор відділу (посвідчення № 020325 від 24.10.2012р.);

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився

Прокурору роз'яснено процесуальні права та обов'язки, передбачені ст.22, ст.28 ГПК України. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Львівської області від 25.11.2013р. у справі

№ 914/3759/13 (суддя Щигельська О.І.) позов прокурора Галицького району м.Львова в інтересах держави в особі: Управління Державної служби охорони при ГУМВС України у Львівської області до Бродівської районної ради про стягнення 43 539,40 грн. залишено без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 81 ГПК України.

Не погоджуючись з даною ухвалою, першим заступником прокурора Львівської області подано апеляційну скаргу, в якій ухвалу суду першої інстанції вважає незаконною, прийнятою з порушенням норм процесуального права, просить її скасувати та справу передати на розгляд до господарського суду першої інстанції. Зокрема, на думку скаржника, хибним є висновок місцевого господарського суду, що при поданні даної позовної заяви прокурором не визначено орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, так само як не зазначено про його відсутність чи відсутність у нього відповідних повноважень.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 16.12.2013р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 23.12.2013р.

Прокурор в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав та наполягає на її задоволенні.

Позивач та відповідач в судове засідання не з`явились, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, підтвердженням чого є наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення ухвали суду.

Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи та, заслухавши пояснення прокурора, Львівський апеляційний господарський суд дійшов висновку про скасування ухвали місцевого господарського суду з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, прокурор Галицького району м. Львова

звернувся з позовом в інтересах держави з вимогою захисту прав Управління

Державної служби охорони при ГУМВС України у Львівської області, порушених

Бродівською районною радою - у зв`язку з невиконанням умов договору № 17 на забезпечення охорони об`єкта об`єктовими цивільними інспекторами Державної служби охорони при МВС України від 04.01.2012р. по оплаті наданих охоронних послуг.

Місцевий господарський суд, повертаючи вищезазначену позовну заяву прокурора Галицького району м. Львова без розгляду на підставі п.1 ч.1 ст. 81 ГПК України, виходив з того, що Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України у Львівській області не є органом державної влади чи органом місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади, а відтак, прокурором при поданні позову не вказано органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Однак, з таким висновком місцевого господарського суду суд апеляційної інстанції не погоджується та зазначає наступне.

Положенням про Державну службу охорони при Міністерстві внутрішніх справ України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1993р. № 615 "Про заходи щодо вдосконалення охорони об'єктів державної та інших форм власності", визначено, що Державна служба охорони при Міністерстві внутрішніх справ створена для здійснення заходів щодо охорони нерухомих об'єктів та іншого майна, в тому числі вантажів, тимчасового зберігання валютних цінностей, забезпечення особистої безпеки громадян, а також технічного захисту інформації на договірних засадах в порядку, встановленому законодавством.

Державна служба охорони є підпорядкованою Міністру внутрішніх справ єдиною централізованою системою, очолюваною Департаментом Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ, яка складається з управлінь, відділів Державної служби охорони при головних управліннях МВС в областях.

Департамент Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ є органом управління Державною службою охорони та її майном, діяльність якого не має на меті одержання прибутку.

Управління, відділи і підрозділи охорони є державними установами, що провадять некомерційну господарську діяльність. Основним джерелом надходжень грошових коштів, за рахунок яких здійснюється фінансування та матеріально-технічне забезпечення підрозділів Державної служби охорони, є надання послуг з охорони та безпеки за договорами.

Згідно з положеннями ст. 121 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст.20 Закону України "Про прокуратуру" при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатися до суду із заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Статтею 36 1 даного Закону визначено підстави представництва прокурором інтересів держави, а саме: наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Господарський суд, згідно з ч. 1 ст. 2 ГПК України порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. При цьому, прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Зміст поняття держані інтереси розкрито в рішенні Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року у справі № 1-1/99, державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

З врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави , обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції з спірних правовідносин.

Звертаючись до суду з даним позовом, прокурор послався на те, що внаслідок невиконання відповідачем свого зобов'язання за договором №17 від 04.01.2012р. щодо оплати вартості отриманих послуг з охорони об'єктів, Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України у Львівській області, як державний орган, несе значні збитки.

Зазначені обставини суд першої інстанції не врахував, а відтак дійшов помилкового висновку, що прокурором при поданні позову не вказано органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Окрім того, залишаючи без розгляду позов прокурора, суд першої інстанції зіслався на п.1 ч.1 ст.81 ГПК України, яким передбачено, що господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права підписувати її.

Однак, відповідно до ст. 54 ГПК України позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується прокурором чи його заступником.

Позов підписано прокурором Галицького району м. Львова, тобто в межах наданої чинним законодавством компетенції.

Аналогічною є правова позиція Вищого господарського суду України викладена у постанові від 19.10.2010р. у справі № 61/05-10/6/11 за позовом прокурора Кіровського району в інтересах держави в особі Відділу Державної служби охорони при УМВС України в Кіровоградській області.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд прийняв ухвалу з порушенням норм процесуального права, в зв'язку з чим ухвалу належить скасувати, а апеляційну скаргу - задоволити .

Керуючись, ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Львівської області № 05/1-465-13 від 02.12.2013року - задоволити .

2. Ухвалу господарського суду Львівської області від 25.11.2013 року у справі № 914/3759/13 скасувати.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. може бути оскаржена в

касаційному порядку згідно з розділом ХІІ-1 ГПК України.

4. Справу передати на розгляд до господарського суду Львівської області.

Головуючий суддя Кравчук Н.М.

судді Гнатюк Г.М.

Кордюк Г.Т.