Рішення

від 03.02.2014 по справі 914/3759/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.02.2014 р. Справа № 914/3759/13

За позовною заявою: Прокурора Галицького району м.Львова в інтересах держави в особі

позивача: Управління Державної служби охорони при ГУМВС України у Львівській області, м.Львів

до відповідача: Бродівської районної ради Львівської області, м.Броди Львівської області

про стягнення 43539,40грн.

Суддя Щигельська О.І.

при секретарі Горбань М.Ю.

Представники:

від прокуратури: Леонтьєва Н.Т. - прокурор

від позивача: Ганчар М.П. - представник за довіреністю

від відповідача: не з'явився

Суть спору: позов заявлено прокурором Галицького району м.Львова в інтересах держави в особі Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України у Львівській області до Бродівської районної ради про стягнення 43539,40 грн. основного боргу.

Ухвалою суду від 04.10.2013р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 12.11.2013 року. Ухвалою суду від 12.11.2013р. розгляд справи відкладено на 25.11.2013р. Ухвалою суду від 25.11.2013р. позов залишено без розгляду. Не погоджуючись з із зазначеним рішенням суду першим заступником прокурора Львівської області подано апеляційну скаргу, яку постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.12.2013р. задоволено, ухвалу господарського суду Львівської області від 25.11.2013р. скасовано, справу передано на розгляд суду першої інстанції. Ухвалою суду від 16.01.2014р. розгляд справи в судовому засіданні призначено на 03.02.2014р.

Учасникам судового процесу роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22, 29 ГПК України.

Прокурор та представник позивача в судове засідання 03.02.2014р. з'явились, позовні вимоги підтримали з підстав зазначених у позовній заяві. Ствердили, зокрема, що в січні 2012 року між позивачем та відповідачем - Бродівською районною радою Львівської області укладено договір на забезпечення охорони об'єкта об'єктовими цивільними інспекторами Державної служби охорони при МВС України. Внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе за договором зобов'язань та часткової оплати за надані позивачем послуги, у нього утворилась заборгованість в розмірі 43539,40грн., яку просили стягнути.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання 03.02.2014р. не забезпечив, у поданому на позовну заяву відзиві (вх.№3844/13 від 30.01.2014р.) просив розглянути справу без участі свого представника.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, в яких достатньо доказів для прийняття рішення по суті спору, у відповідності до ч.3 ст.4-3 ГПК України, судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, у зв'язку із чим передбачені у ст.77 ГПК України підстави для відкладення розгляду справи не вбачаються.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, судом встановлено наступне.

Між Управлінням державної служби охорони при ГУМВС України у Львівській області в особі Бродівського ВДСО УДСО при ГУМВС України у Львівській області (охорона за договором, позивач по справі) та Бродівською районною радою Львівської області (замовник за договором, відповідач по справі) укладено договір №17 від 04.01.2012р. на забезпечення охорони об'єкта об'єктовими цивільними інспекторами Державної служби охорони при МВС України, за яким замовник передав належне йому майно, яке зберігаєтьсяу відокремлених приміщеннях (будівлях), на земельних ділянках, що перераховані в дислокації (додаток №1 до договору) об'єкта, що охороняється (далі - об'єкт) під охорону об'єктових цивільних інспекторів охорони Охорони, а Охорона зобов'язалась здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення схоронності цілісності майна замовника на об'єкті з метою відвернення безпосередніх посягань на нього, зупинення несанкціонованого замовником доступу сторонніх осіб до майна на об'єкті, збереження його фізичного стану і забезпечення здійснення замовником всіх належних йому повноважень щодо майна. Замовник зобов'язався виконувати передбачені договором правила майнової безпеки і щомісячно сплачувати охороні встановлену плату (п.1.1).

Відповідно до умов зазначеного договору 05.01.2012р. на об'єкт - Бродівська районна рада Львівської області, розташований за адресою: м.Броди, пл.Ринок, 1, виставлено об'єктового цивільного інспектора Бродівського ВДСО УДСО при ГУМВС України у Львівській області, про що складено відповідний акт, підписаний повноважними представниками сторін та скріплений їх печатками.

Договором, а саме п.3.2 встановлено, що оплата за послуги охорони здійснюється замовником на умовах попередньої оплати шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок охорони у визначеному в цьому пункті договору розмірі. Перший платіж до договору у сумі вартості послуг охорони за перший місяць охорони об'єкта (до 25.01.2012р.), здійснюється замовником впродовж 2-х банківських днів після підписання сторонами договору. Усі наступні платежі до договору здійснюються замовником не пізніше 15 числа кожного місяця за поточний місяць.

Як зазначено у позовній заяві, внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе за договором зобов'язань та часткової оплати за надані позивачем послуги, у нього утворилась заборгованість в розмірі 43539,40грн. З поданого позивачем акту звірки взаємних розрахунків між сторонами вбачається, що заявлена до стягнення сума включає в себе заборгованість, що утворилась протягом 2012 року та за період з січня по липень 2013 року.

У відзиві (вх.№3844/14 від 30.01.2014р.) зазначено, що у 2013 році Бродівською районною радою Львівської області здійснено часткову оплату за надані послуги з охорони адмінбудинку районної ради, однак загальний розмір заборгованості з урахуванням послуг, наданих за період з липня по грудень 2013 року, зріс.

Зважаючи на те, що позивачем до прийняття рішення по справі розмір позовних вимог не збільшено в порядку, передбаченому ст.22 ГПК України, клопотання про вихід за межі позовних вимог в порядку п.2 ч.1 ст.83 ГПК України, заінтересованою стороною не подано, суд вирішує спір в межах заявлених позовних вимог, а саме стягнення 43539,40 грн. основного боргу, нарахованого за 2012 рік та за період з січня по липень 2013 року.

З поданого Бродівською районною радою Львівської області розрахунку, проведеного за 2012 рік (при супровідному листі вх.№3844/14 від 30.01.2014р.), вбачається, що за вказаний період позивачем нараховано до сплати 98923,84грн., а фактично оплачено відповідачем 69882,63грн., що підтверджується копіями платіжних доручень, долучених до матеріалів справи (№20 від 23.01.2012р., №49 від 13.02.2012р., №89 від 21.02.2012р., №128 від 19.03.2012р., №141 від 29.03.2012р., №144 від 30.03.2012р., №178 від 27.04.2012р., №194 від 07.05.2012р., №246 від 01.06.2012р., №№249, 250 від 06.06.2012р., №253 від 07.06.2012р., №288 від 25.06.2012р., №305 від 10.07.2012р., №318 від 02.08.2012р., №328 від 10.08.2012р., №348 від 27.08.2012р., №358 від 28.08.2012р., №361 від 31.08.2012р., №379 від 17.09.2012р., №385 від 19.09.2012р., №№391,404, 406, 407,408 від 20.10.2012р. та №467 від 20.11.2012р. ), відтак розмір заборгованості станом на 01.01.2013р. становив 29041,21грн.

Відповідно до протоколу узгодження договірної ціни за здійснення заходів охорони (додаток до договору №3), договірна ціна становить 8333,25грн. за кожен календарний місяць року.

Відтак, за період з січня по липень 2013 року включно, позивачем надано послуги загальною вартістю 58332,75грн., що підтверджується актами прийому-здачі виконаних робіт/послуг (копії знаходяться в матеріалах справи). Факт надання послуг та їх якість відповідачем не заперечено.

З долучених відповідачем до матеріалів справи платіжних доручень вбачається, що протягом 2013 року Бродівською районною радою погашено заборгованість, що існувала станом на 01.01.2013р., загальна сума платежів склала 33169,21грн. (платіжні доручення №17 від 23.01.2013р., №№57, 58 від 11.02.2013р., №78 від 27.02.2013р., №109 від 28.03.2013р., №№127, 128 від 12.04.2013р., №151 від 30.04.2013р., №140 від 24.05.2013р.) та здійснено часткову оплату за послуги, надані за період з січня по липень 2013 року, в сумі 46386,10грн. (платіжні доручення №152 від 30.04.2013р., №163 від 23.05.2013р., №№178, 179 від 11.06.2013р., №№200, 201, 213, 214 від 05.08.2013р., №№236, 237, 238 від 16.08.2013р., №246 від 28.08.2013р., №255 від 04.09.2013р., №257 від 13.09.2013р., №№283, 284 від 14.10.2013р., №290 від 30.10.2013р., №320 від 06.12.2013р.). Окрім цього у долученому до матеріалів справи представником позивача розрахунку ціни позову відображено погашення заборгованості в розмірі 2661,90грн., здійснене у січні 2014 року. Як встановлено судом, зазначений платіж здійснено 29.01.2014р. на оплату послуг охорони згідно акта за липень 2013 року.

Провівши відповідні перерахунки, суд приходить до висновку, що на момент звернення до суду із позовною заявою у відповідача реально існувала заборгованість за надані протягом січня-липня 2013 року послуги в розмірі 21545,59грн., яка протягом розгляду справи судом була частково погашена на суму 16388,84грн. Відтак, на момент вирішення спору по суті неоплаченими залишають послуги, надані за період з січня по липень 2013 року на суму 5156,75грн.

Згідно ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.

Як передбачено ч.1 ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 5156,75грн. обґрунтовані матеріалами справи, відповідачем не спростовані та підлягають задоволенню. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити, враховуючи часткове погашення заборгованості до моменту звернення до суду із позовною заявою та протягом розгляду справи судом.

Відповідно до ч.1 ст.49 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Однак, ч.2 ст.49 ГПК України передбачено, що якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Пленумом Вищого господарського суду України у п.4.7 постанови №7 від 21.02.2013р. роз'яснено, що зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною. У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом. Так, якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача.

Зважаючи на те, що на момент звернення до суду із позовною заявою розмір заборгованості відповідача фактично становив суму меншу, ніж заявлено до стягнення позивачем, суд приходить до висновку, що судові витрати слід покласти на сторони з врахуванням зазначених вище законодавчих норм та роз'яснень.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 116 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Бродівської районної ради Львівської області(Львівська область, м.Броди, пл.Ринок, буд.1; код ЄДРПОУ 25561248) на користь Управління Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (м.Львів, вул.Липинського, буд.44, код ЄДРПОУ 08596956) 5156,75грн. основного боргу.

3. Стягнути з Бродівської районної ради Львівської області (Львівська область, м.Броди, пл.Ринок, буд.1; код ЄДРПОУ 25561248) 851,48грн. судового збору в доход державного бюджету.

4. Стягнути з Управління Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (м.Львів, вул.Липинського, буд.44, код ЄДРПОУ 08596956) 869,02грн. судового збору в доход державного бюджету.

5. Накази видати згідно ст.116 ГПК України.

6. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

7. Строк і порядок оскарження рішення суду визначені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повне рішення складено 08.02.2014р.

Суддя Щигельська О.І.