Постанова

від 19.12.2013 по справі 925/1363/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2013 р. Справа№ 925/1363/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Зубець Л.П.

Іоннікової І.А.

за участю представників

від позивача: не з'явились

від відповідача-1: Ярмок Г.М., дов. № 8 від 05.07.2013р.

від відповідача-2: Ярмок Г.М., дов. № 7 від 02.08.2013р.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

"Ведерстад"

на рішення Господарського суду Черкаської області

від 15.10.2013 р.

у справі № 925/1363/13 (суддя Спаських Н.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

"Ведерстад"

до 1) Сільськогосподарського товариства з обмеженою

відповідальністю "Урожай-СК"

2) Приватного підприємства "Євротех і компанія"

про визнання договору недійсним,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 15.10.2013р. у справі № 925/1363/13 в задоволенні позову відмовлено

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ведерстад" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 15.10.2013р. у справі № 925/1363/13 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 11.11.2013 р. сформовано для розгляду апеляційної скарги склад колегії суддів для здійснення апеляційного провадження колегії у складі: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Новіков М.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.11.2013 р. у справі № 925/1363/13 у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Новіков М.М. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ведерстад" прийнято до провадження та призначено на 28.11.2013р..

28.11.2013р. представник апелянта через відділ документального забезпечення надав клопотання про призначення почеркознавчої експертизи.

Обґрунтовуючи клопотання, позивач посилається на те, що виникає сумнів у належності підпису виконаному від імені директора Приватного підприємства "Євротех і компанія" Овчарова Руслана Вікторовича на договору поставки сільськогосподарської техніки № 1232 від 29.03.2012р., укладеного між ТОВ "Ведерстад" та ПП Євротех і компанія".

Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення зазначеного клопотання, оскільки поставлені в ньому питання не охоплюються підставами позову, позов з цих підстав заявлений не був, в суді першої інстанції таке клопотання не заявлялось.

Враховуючи те, що позивачем не надано відповідних доказів на підтвердження необхідності зупинення даної справи до проведення почеркознавчої експертизи, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення даного клопотання, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення розгляду справи по суті.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2013 р. у справі № 925/136313 відкладено розгляд справи на 19.12.2013р.

Розпорядженням секретаря судової палити Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2013р. було змінено склад колегії суддів та передано справу для здійснення апеляційного провадження колегії у складі: головуючого судді: Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Іоннікова І.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2013 у справі № 910/1363/13 у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Іоннікова І.А. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ведерстад" прийнято до провадження.

Представник відповідача-1, 2 проти доводів апеляційної скарги заперечував, просить рішення Господарського суду Черкаської області від 15.10.2013р. у справі № 925/1363/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представники позивача у судове засідання не з'явились. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників позивача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідачів-1, 2, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Судом встановлено, 29 березня 2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Ведерстад" (Продавець) в особі Генерального директора Філатова Віталія Георгійовича та приватним підприємством "Євротех і компанія" (Покупець) в особі директора Овчаренка Руслана Вікторовича було укладено договір № 1232 поставки сільськогосподарської техніки (а.с. 7-12), у відповідності до якого Продавець зобов'язався в порядку і на умовах визначених цим договором, поставити Покупцю сільськогосподарську техніку, а Покупець зобов'язався в порядку та на умовах визначених цим Договором прийняти і оплатити такий Товар (п. 1.1 договору). Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє протягом 14 місяців з дати підписання Акту прийому - передачі Товару, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором. Дія договору автоматично продовжується на відповідний термін в разі збільшення гарантійного строку згідно п. 4.9 даного Договору ( п. 11.1 договору).

Предметом договору від 29.03.2012 року є сівалка зернова причіпна механічна типу Rapid серії RD400CSuper XL модель COMBI з системою Crossboard № 13590 та систему вирівнювачів Crossboard Heavy артикул 7101020 (п. 1.2. договору).

Як вбачається з матеріалів справи, загальна вартість товару, що постачається за цим договором, встановлюється за погодженням сторін та дорівнює 797 033,86 грн. (сімсот дев'яносто сім тисяч тридцять три гривні 86 коп.), в тому числі ПДВ -132 838,98 грн.

Згідно п. 3.2 договору товар, що є предметом поставки за цим Договором, підлягає поставці (передачі) покупцю в строк до 15 квітня 2012 року, але в будь-якому випадку не раніше надходження 32% передоплати на розрахунковий рахунок продавця згідно п. 5.2 цього Договору.

Відповідно до п. 5.2 договору оплата товару здійснюється покупцем у наступному порядку:

- 32% загальної вартості товару згідно п. 5.1 цього Договору оплачується в строк до 30 березня 2012 року ( п. 5.2.1 договору);

- решта 68 % загальної вартості товару згідно п. 5.1 цього Договору оплачується в строк до 31 травня 2012 року за умови здійснення поставки товару продавцем ( п. 5.2.2 договору).

На виконання умов договору поставки № 1232 від 29.03.2012 року товариство з обмеженою відповідальністю "Ведерстад" поставило приватному підприємству "Євротех і К" вказаний товар за договором на загальну суму 789 628,46 грн., що підтверджується видатковою накладною № В-00000414 від 09 квітня 2012 року.

Позивач зазначає, що приватне підприємство "Євротех і К" здійснило часткову оплату товару протягом травня - липня 2012 року на суму 353 699,13 грн., а сума заборгованості на момент припинення платежів та на час розгляду справи складала 180 000,00 грн.

Рішенням Господарського суду Черкаської області у справі № 925/275/13-г від 04 квітня 2013 року було витребувано у приватного підприємства "Євротех і компанія" і передано товариству з обмеженою відповідальністю "Ведерстад" - сівалку зернову, причіпну, механічну типу Rapid серії RD400CSuper XL модель COMBI з системою Crossboard № 13590 та систему вирівнювачів Crossboard Heavy артикул 7101020 з мотивів не проведення повного розрахунку за цей товар.

30 березня 2012 року між приватним підприємством "Євротех і компанія" (Продавець) та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Урожай СК" (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 120330 у відповідності до якого продавець зобов'язався прийняти й оплатити сівалку зернову (Сівалка точного висіву причіпна механічна комбінована зернова типу Rapid серії RD400CSuper XL з системою Crossboard № 13590 - 1 шт. та систему вирівнювачів Crossboard Heavy артикул 7101020 - 1 шт.).( п.1.1договору купівлі-продажу).

Відповідно до п. 2.1 договору купівлі-продажу вартість товару складає 800 000,00 грн. в тому числі з ПДВ.

Обгрунтовуючи свої вимоги, позивач вважає, що ним не було отримано повного розрахунку за сівалку від ПП "Євротех і компанія" за договором від 29.03.2012 року, однак цим підприємством сівалку вже продано на користь СТОВ "Урожай СК" за договором від 30.03.2012 року.

Разом з цим, позивача вказав, що ТОВ "Ведерстад" не зверталося до ПП "Євротех і компанія" за стягненням залишку коштів за сівалку, бо вважає шанси на отримання цих коштів незначними, оскільки вказаний покупець товару фактично є банкрутом і розрахуватися не зможе.

Позивачем заявлено позов про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 120330 від 30.03.2012 року, що укладений між відповідачами по справі ПП "Євротех і компанія" та СТОВ "Урожай СК" з посиланням на приписи ст. 203, ст. 215 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України). Позивач з огляду на ст. 234 ЦК України також вважає, що договір є фіктивним, оскільки на день укладення даного договору приватне підприємство "Євротех і К" не був власником товару, на час оформлення документів про передачу товару у м. Черкаси сівалка фактично знаходилася в м. Суботів і саме в цьому місті вводилася в експлуатацію (Акт а.с.16) . Позивач також вважає, що і документи податкового обліку на придбання сівалки між відповідачами оформлялися неналежним чином, а сам договір відповідачами укладався з метою створення доказів для протидії відібранню сівалки позивачем.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ст. 638 ЦК України, ст. 180 Господарського кодексу України (далі -ГК України), договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Спірний договір купівлі-продажу № 120330 від 30.03.2012 року було укладено сторонами у письмовому вигляді та за всіма істотними умовами, які притаманні договорам такого виду. За своїм юридичним змістом договір відповідає ст. 615 ЦК України.

Статтею 215 ч. 1 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою, третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно до ч.1,2 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Позивач вважає укладений між відповідачами договір купівлі-продажу від 30.03.2012 року фіктивним.

За результатами розгляду справи суд не знайшов підтвердження доводам позивача в цій частині, виходячи з наступного.

У відповідності до ст.234 ЦК України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

У відповідності до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року N 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" судам роз'яснено, що для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. Саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.

Відповідно до 3.11. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними"Фіктивний правочин (стаття 234 ЦК України) є недійсним незалежно від мети його укладення, оскільки сторони не мають на увазі настання правових наслідків, що породжуються відповідним правочином. Таким може бути визнаний будь-який правочин, в тому числі нотаріально посвідчений. Якщо сторонами не вчинено ніяких дій на виконання фіктивного правочину, господарський суд приймає рішення лише про визнання фіктивного правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі коли на виконання правочину було передано якесь майно, такий правочин не може розцінюватися як фіктивний. Саме лише невчинення сторонами тих чи інших дій на виконання правочину не означає його фіктивності. Визнання фіктивного правочину недійсним потребує встановлення господарським судом умислу його сторін.

З наданих відповідачем доказів вбачається, що між відповідачами по справі було оформлено документи та вчинено дії, які підтверджують виконання договору від 30.03.2012 року - сплачено кошти за сівалку в розмірі 257000,00 грн. та 121490,91 грн. за платіжними дорученням № 65 від 02.04.2012 року та № 142 від 31.05.2012 року, оформлено видаткову накладну на передачу товару № 5 від 20.04.2012 року та акт прийому-передачі сівалки від 20.04.2012 року.

За таких обставин, дані докази про фактичне виконання відповідачами договору від 30.03.2012 року унеможливлюють визнання його фіктивним.

Відповідач ПП "Євротех і Компанія" мало право на укладення спірного договору купівлі-продажу до часу проведення повного розрахунку за сівалку із позивачем в силу того, що до нього перейшло право власності на цей товар після внесення за нього 32% передоплати. Таку умову як істотну позивач та ПП "Євротех і Компанія" визначили у п. 3.2. та 3.6. договору купівлі-продажу від 29.03.2012 року і вона не визнана недійсною.

Відповідно до ч. 1 ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заперечення про те, що відповідач ПП "Євротех і Компанія" на час укладення договору із другим відповідачем від 30.03.2012 року не мало у фактичному володінні сівалку, не є підставою для нікчемності вказаного договору, оскільки це не передбачено чинним законодавством.

За договором купівлі-продажу від 30.03.2012 року товар від першого до другого відповідача передається до 31.12.2012 року (п. 3.2.) і до цього часу ПП "Євротех і Компанія" або отримав би майно у добровільному порядку від позивача, або витребував би його як у продавця згідно норм ЦК України, оскільки передоплату за товар внесено повністю і право власності перейшло до покупця.

Сам по собі факт укладення спірного договору 30.03.2012 року, в той час як 32% передоплати за товар (789328,46 х 32%) ПП "Євротех і Компанія" сплатив позивачу лише 02.04.2012 року в сумі 255 929,33 грн. не свідчить про недійсність даного договору, оскільки на момент складення між відповідачами акту приймання-передачі на товар 20.04.2012 року право власності на сівалку до ПП "Євротех і Компанія" вже перейшло, а за умовами договору від 30.03.2012 року поставка товару могло відбуватися до 31.12.2012 року. Вказана дата укладення договору сама по собі не призводить до порушення прав сторін договору.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що за умовами договору між сторонами від 29.03.2013 року право власності на сівалку перейшло до покупця з моменту внесення 32% передоплати, а належним способом захисту права для позивача у випадку недоотримання плати за товар є стягнення боргу, а не визнання недійсним договору купівлі-продажу, стороною якого не є позивач у справі,

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, викладені скаржником в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Черкаської області від 15.10.2013р. у справі № 925/1363/13 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга скаржника задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ведерстад" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Черкаської області від 15.10.2013р. у справі № 925/1363/13 - без змін.

2. Матеріали справи № 925/1363/13 повернути до Господарського суду Черкаської області.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду протягом двадцяти днів у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя А.І. Мартюк

Судді Л.П. Зубець

І.А. Іоннікова