Постанова

від 25.12.2013 по справі 804/13971/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2013 р. Справа № 804/13971/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіКуделько Н.Є. при секретаріСвітка Н.В. за участю: представника позивача представника відповідача Слободян В.М. Дубова Д.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Консалтингово-інжинірингового протипожежного центру «Брандмауер» до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

23 жовтня 2013 р. Приватне підприємство «Консалтингово-інжиніринговий протипожежний центр «Брандмауер» (далі - позивач, ПП КІПЦ «Брандмауер») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач, ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська) з вимогами про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми «Р»:

- від 08.10.2013 року № 0002652202, яким Приватному підприємству «КІПЦ «Брандмауер» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 73844,00грн., з них: 59075,00грн. - за основним платежем та 14768,75грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та

- від 08.10.2013 року № 0002642202, яким Приватному підприємству «КІПЦ «Брандмауер» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 77536,00грн., з них: 62029,00грн. - за основним платежем та 15507,25грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Акт перевірки 18.09.2013 р. № 461/22-02/36162351 документально не підтверджений, висновки перевіряючих ґрунтуються на припущеннях і носять суб'єктивний характер. Зокрема, позивач зауважив, що є цілком необґрунтованими посилання відповідача у висновках про порушення з боку підприємства п.185.1. ст.185, п. 188.1 ст. 188, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198 та ст.134, п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України на акти перевірок господарської діяльності контрагентів ТОВ «ВК Віконні системи» та ТОВ «Старт-Д». Позивач наполягає на тому, що ПП КІПЦ «Брандмауер» з контрагентами ТОВ «ВК Віконні системи» та ТОВ «Старт-Д» обумовлено усі суттєві умови договорів купівлі-продажу та виконання будівельних робіт, доказами виконання яких є не тільки факт оплати за отриманий товар та послугу, а також наявність первинних документів (як то податкові накладні, акти виконаних будівельних робіт, платіжні доручення тощо), які реально підтверджують факт отриманих послуг (товару). При цьому правильність податкового обліку та визначення податкових зобов'язань з ПДВ та податку на прибуток підтверджується відповідними первинними бухгалтерськими та розрахунковими документами, які були в наявності під час проведення перевірки та додані до матеріалів справи разом з адміністративним позовом. Позивач стверджує, що здійснює господарську діяльність у відповідності до вимог закону, порушень правил оприбуткування господарських операцій з вказаними контрагентами у спірному періоді та формування податкового кредиту з ПДВ на підставі виписаних ТОВ «ВК Віконні системи» та ТОВ «Старт-Д» податкових накладних допущено не було, а тому спірні податкові повідомлення-рішення є незаконними і підлягають скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, пояснив обставини справи таким чином, як вони викладені у позові, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував. В доданих до матеріалів справи письмових запереченнях на адміністративний позов зазначено, що позовні вимоги є безпідставними з урахуванням того, висновки перевірки відповідають фактичним обставинам справи, акт перевірки складений правомірно, згідно із діючим законодавством, висновки за результатами акту перевірки є цілком обґрунтованими, отже підстави для задоволення позовних вимог та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.10.2013р. №0002652202 та № 0002642202 відсутні.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що Приватне підприємство «Консалтингово-інжиніринговий протипожежний центр «Брандмауер» зареєстровано виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 06.10.2008р. №122 410 200000 44 275; код ЄДРПОУ 36162351 (виписка з ЄДРПОУ серії ААБ №483342).

Приватне підприємство «Консалтингово-інжиніринговий протипожежний центр «Брандмауер» з 07.10.2008 р. перебуває на обліку в ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська.

Матеріалами справи підтверджено, що з 05.09.2013р. по 11.09.2013р. завідуючим сектором перевірок банківських та не банківських фінансових установ управління податкового контролю, інспектором податкового служби 2-го рангу Сідоровим М.Б., згідно з пп.20.1.4, п.20.1 ст.20, пп.75.1.2, п. 75.1, ст.75, пп.78.1.1, п.78.1 ст.78, статті 79, пп.82.2 ст.81 Податкового кодексу України та на підставі наказу ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська №173 від 04.09.2013 р. проведено позапланову невиїзну перевірку Приватного підприємства «Консалтингово-інжинірингового протипожежного центру «Брандмауер» (код ЄДРПОУ 36162351) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Старт-Д» (код ЄДРПОУ 32694059), ТОВ «ВК Віконні системи» (код ЄДРПОУ 33972398) за квітень 2012 року, травень 2012 року, за результатами якої 18.09.2013р. ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська складено акт №461/22-02/36162351 (а.с.11-15).

За висновками акту №461/22-02/36162351 від 18.09.2013 р. у ході невиїзної позапланової перевірки ПП КІПЦ «Брандмауер» встановлено порушення:

1) п.185.1. ст.185, п. 188.1 ст. 188, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого ПП КІПЦ «Брандмауер» занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет на загальну суму 59074,57грн., в тому числі:

- квітень 2012 року - 55 025,43грн.;

- травень 2012 року - 4 049,14грн.

2) ст.134, п.п.137.10 ст.137, п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого ПП КІПЦ «Брандмауер» занижено податок на прибуток у 4 кварталі 2012 року на загальну суму 62 028,30грн. (а.с.15).

Не погодившись з висновками акту перевірки, позивачем надані заперечення за вих. 172/09 від 26.09.2013 р. до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області.

01.10.2013 р. за №3548/9/23-16 відповідачем підготовлено відповідь «Про результати розгляду заперечення», згідно з яким висновки, зроблені в акті перевірки, визнані правомірними (а.с.23).

На підставі акту перевірки, 08.10.2013 року ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська були винесені оспорювані податкові повідомлення-рішення форми «Р»:

1) № 0002652202 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 73844,00грн., з них: 59075,00грн. - за основним платежем та 14768,75грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

2) № 0002642202 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 77536,00грн., з них: 62029,00грн. - за основним платежем та 15507,25грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Доказів оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку суду не надано.

Як вбачається з акту перевірки, наявність порушень щодо встановленої розбіжності по податковій звітності позивача з вказаними постачальниками товару та послуг, що виявлена в ході перевірки, обґрунтована наданням до перевірки неналежних первинних документів ведення фінансово-господарської діяльності ПП КІПЦ «Брандмауер» та не в повному обсязі.

Так, дослідивши умови договорів (купівлі-продажу №18/12-3 від 20.04.2012 р., укладеного ПП КІПЦ «Брандмауер» з ТОВ «Старт-Д», та договору №6А/12-М на монтаж та накладку систем димовидалення та вентиляції від 14.02.2012 р., укладеного з ТОВ «КВ «Віконні системи») та надані до перевірки податкові та видаткові накладні, акт виконаних робіт податковий орган дійшов висновку, що перевіркою не підтверджено оприбуткування будівельних робіт на підприємстві та отримання товару, оскільки:

- до перевірки не надано сертифікати походження товару;

- до перевірки не надано ТТН;

- до перевірки не надано розрахункові документи;

- до перевірки не надано первинних документів стосовно подальшої реалізації ТМЦ;

- до перевірки не надано документів щодо перевиставлення вартості отриманих робіт (послуг) іншому контрагенту (а.с.12-13).

А враховуючи висновки отриманих від ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС матеріалів перевірок контрагентів ТОВ «Старт-Д» та ТОВ «ВК «Віконні системи», якими встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам-покупцям у 2011-2012 роках (по ланцюгу постачання)…податковий орган дійшов висновку, що:

- фактично усі операції з придбання товарів у ТОВ «Старт-Д» та ТОВ «ВК «Віконні системи» не спричиняють реального настання правових наслідків (а.с.14),

- первинні документи, які складені суб'єктами господарської діяльності на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам, та такі, що не відповідають сутності і не несуть доказовості відносно змісту здійсненої операції не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку (а.с.15).

Правовідносини, що виникли між сторонами врегульовані нормами Конституції України, Податкового кодексу України №2755-VI, від 02.12.2010р., Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"№996-XIV від 16.07.1999р.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Водночас, статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 №996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України, який набув чинності 01.01.2011 року.

Так, згідно статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:

а) у паперовому вигляді;

б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванням оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Додаткові вимоги до первинних документів встановлені п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. № 168/704), відповідно до якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа,, дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції, посада і прізвища осіб відповідальних за здійснення господарської операції і правильність оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно абз.1 п.п.2.1 глави 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Окрім того, відповідно до Спільного наказу Міністерства транспорту України та Міністерств і статистики України «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» від 29.12.95 №488/346 встановлено, що застосування затверджених даним наказом форм первинних документів є обов'язковим для всіх суб'єктів господарської діяльності, незалежно від форм власності. А саме: «Подорожній лист вантажного автомобіля», ф.№2; «Подорожній лист вантажного автомобіля у міжнародному сполученні», ф.№1 міжнародна; «Товарно-транспортна накладна», ф.1-ТН; «Талон замовника» ф.№1-Т3.

Відповідно до наказу Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України від 29.12.95 від 29.12.95 №488/346 Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля (далі - Наказ №488), товарно-транспортна накладна типової форми №1-ТН - є єдиним первинним документом для списання товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника та оприбуткування у вантажоодержувача при перевезенні вантажів у межах України. А також для їх складського, оперативного і бухгалтерського обліку.

При доставці товару автомобілем, обов'язковим документом є товарно-транспортна накладна за формою №1-ТН. У ній повинні бути відмітки відправника товару (щодо відвантаження товару) та його отримувача (стосовно фактичного отримання товару).

Відповідно п.2 Наказу №488 застосування товарно-транспортної накладної Форми №1-ТН є обов'язковою для всіх суб'єктів господарської діяльності, незалежно від форм власності.

Вантажовідправник зобов'язаний передати водію разом з товарно-транспортною накладною, посвідчення про якість або сертифікат. Відомості про ці документи обов'язково зазначаються у товарно-транспортній накладній. У посвідченні про якість, у сертифікаті або іншому документі повинні міститись відомості про продукцію, допустимий термін його доставки.

Отже, від належності первинних бухгалтерських та розрахункових документів залежить як податковий облік платника податків, так і реальність вчинення господарської діяльності такого платника взагалі.

Згідно ухвали Вищого адміністративного суду України від 29 квітня 2010 року №К-38733/06 за відсутності доказів щодо перевезення товару, його зберігання, сертифікації та прийняття включення до складу валових витрат на придбання такого товару є неправомірним. Крім того, наявність належним чином оформлених податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту платника сум ПДВ за такими накладними. Однак, фіктивність операцій, відсутність доказів їх реального вчинення виключає правомірність визначення платником податкового кредиту за такими операціями, незважаючи на наявність у нього податкових накладних, що за формою відповідають вимогам чинного законодавства, а також доказів сплати продавцю вартості товару з ПДВ.

З правового аналізу зазначених законодавчих норм випливає, що правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток і податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту.

Відповідно згідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно пп. 83.1.1- 83.1.6 п. 83.1. ст. 83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Як вбачається з матеріалів справи, в ході перевірки позивача податківцями використано договір купівлі-продажу, договір на монтаж та наладку, видаткові накладні, податкові накладні, акт прийому виконаних робіт, декларація з ПДВ а квітень, травень 2012 року, реєстр виданих та отриманих податкових накладних, дані інформаційних ресурсів податкових органів, з урахуванням отриманих від ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська матеріалів перевірок контрагентів спірного періоду - ТОВ «Старт-Д» та ТОВ «ВК «Віконні системи» (акт від 21.12.2012 р. №7203/224/32694059 та акт від 21.12.2012 р. №7212/224/33972398), згідно з якими встановлено відсутність виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно з довідки з ЄДРПОУ.

Матеріалами справи також підтверджено, що не заперечувалось позивачем в ході судового розгляду, що під час перевірки позивачем не надано інформації щодо сертифікатів походження товару, ТТН, розрахункових документів, документів щодо подальшої реалізації товарів, подорожніх листів тощо, що є вагомим порушенням закону та ставить під сумнів реальність виконання укладених позивачем з ТОВ «Старт Д» та ТОВ «ВК «Віконні системи» договорів купівлі-продажу товару чи надання послуг.

Окрім того, судом досліджені наявні в матеріалах справи первинні документи, а також долучені позивачем до позову, які не були досліджені під час перевірки, оскільки не були надані, як то: подорожній лист №2 від 20.04.2012, наданий ТОВ «Старт-Д» на запит позивача.

Судом враховано, що є єдиним первинним документом для списання товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника та оприбуткування у вантажоодержувача при перевезенні вантажів у межах України, а також для їх складського, оперативного і бухгалтерського обліку - є ТТН Форми №1-ТН. Проте, ані ТТН, ані посвідчення про якість або сертифікат походження товару ані під час перевірки, ані до матеріалів справи, ані в ході судового розгляду надано не було .

Суд вважає, що навіть незначна невідповідність обов'язкових реквізитів первинної документації є порушенням закону, що ставить під сумнів їх належність та допустимість як доказу понесених витрат.

Сумнівним є також і те, що під час вантажно-розвантажувальних робіт використовувалась праця осіб, які невідомі.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що з поданих документів, копії яких містяться в матеріалах справи, та з пояснень позивача не представляється можливим встановити факт реального здійснення господарських взаємовідносин з вказаним контрагентами, зважаючи в тому числі на відсутність обов'язкових первинних документів.

Стаття 19 Конституції України регламентує, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Оцінуючи усі докази, які були дослідженні судом у їх сукупності, приймаючи до уваги, що з наявних в матеріалах справи документів вбачається відсутність реальності здійснення фінансово-господарської діяльності з контрагентами позивача, а податковий кредит сформовано на підставі недостовірних, неповних та суперечливих первинних документів, отже такі суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів, суд приходить до висновку, що підстави для задоволення адміністративного позову відсутні.

Керуючись Конституцією України, нормами Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010р., ст.ст. 8,10,11,12,18,69,94,128,158-163,167,186,163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Приватному підприємству "Консалтингово-інжиніринговий протипожежний центр "Брандмауер" до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити повністю.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 26 грудня 2013 року

Суддя Н.Є. Куделько