Постанова

від 06.11.2014 по справі 804/13971/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 листопада 2014 рокусправа № 804/13971/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Божко Л.А.

суддів: Лукманової О.М. Прокопчук Т.С.

за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Приватного підприємства "Консалтингово-інжинірингового протипожежного центру "Брандмауер" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2013 року по справі за позовом Приватного підприємства " Консалтингово-інжинірингового протипожежного центру "Брандмауер" до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2013 року Приватне підприємство "Консалтингово-інжиніринговий протипожежний центр "Брандмауер" (далі - позивач, ПП КІПЦ "Брандмауер") звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08 жовтня 2013 року № 0002652202 та № 0002642202.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на не повне з'ясування судом обставин справи, просив постанову суду скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні виомги.

Сторони, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим, відповідно до ст..41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалась.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, посадовою особою відповідача проведено позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Старт-Д" (код ЄДРПОУ 32694059), ТОВ "ВК Віконні системи" (код ЄДРПОУ 33972398) за квітень 2012 року, травень 2012 року, за результатами якої складено акт №461/22-02/36162351 від 18 вересня 2013 року. (а.с.11-15) (далі - акт перевірки).

Перевіркою встановлено наступні порушення: п.185.1. ст.185, п. 188.1 ст. 188, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого ПП КІПЦ "Брандмауер" занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет на загальну суму 59074,57грн., в тому числі: квітень 2012 року - 55 025,43грн.; травень 2012 року - 4 049,14грн.; ст.134, п.п.137.10 ст.137, п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого ПП КІПЦ "Брандмауер" занижено податок на прибуток у 4 кварталі 2012 року на загальну суму 62 028,30грн..

На підставі акту перевірки 08 жовтня 2013 року відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення форми "Р": №0002652202 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 73844,00грн., з них: 59075,00грн. - за основним платежем та 14768,75грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); № 0002642202 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 77536,00грн., з них: 62029,00грн. - за основним платежем та 15507,25грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с.24,25).

Згідно з підпунктом "а" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування з податку на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу (орендарю).

Так, відповідно до підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пунктів 198.1, 198.2 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Згідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно пункту 138.2. статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно до пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу не включаються до складу витрат, зокрема: витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно акту перевірки відповідач дійшов висновку, що усі операції з придбання товарів у ТОВ "Старт-Д" та ТОВ "ВК "Віконні системи" не спричинили реального настання правових наслідків, оскільки позивачем не надано ТТН та розрахункові документи. Також відповідач посилається на акти перевірок №7203/224/32694059 від 21 грудня 2012 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ "Старт-Д"» та №7212/224/33972398 від 21 грудня 2012 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "ВК "Віконні системи" з висновками про відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам покупцям у 2011-2012 році.

Частиною 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV (далі - Закон №996) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за № 168/704 (далі -Положення № 88) де зазначено, що первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Таким чином, реальність здійснення будь-яких господарських операцій має бути підтверджена відповідними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку. Документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Позивачем реальність виконання угод з вказаними контрагентами підтверджено первинними документами, копії яких долучено до матеріалів справи, зокрема: договір купівлі-продажу, договір на монтаж та наладку, видаткові накладні, податкові накладні, акт прийому виконаних робіт, подорожній лист.

Щодо посилань податкового органу на відсутність товарно-транспортних накладних при поставці товарів.

Товарно-транспортна накладна (далі ТТН) - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для (п.1 14.Наказу Мінтрансу від 14.10.1997 р. №363 "Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні" (далі Наказ №363)): списання товарно-матеріальних цінностей (здійснюється під час відвантаження товарів на складі вантажовідправника); обліку на шляху їх переміщення (здійснюється перевізником під час транспортування); оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку (здійснюється у вантажоодержувача під час отримання товару); для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи (здійснюється між автопідприємством та замовником перевезення).

Отже, ТТН не призначена для обліку використання транспортованих товарів у господарській діяльності вантажоодержувача (покупця), а відтак наявність (відсутність) ТТН не може бути підставою для висновку про відсутність зв'язку придбаних товарів із господарською діяльністю покупця.

Вимоги щодо обов'язкового складання ТТН під час перевезень автомобільним транспортом встановлені Наказом №363, але вказаний Наказ розповсюджується лише на взаємовідносини, що виникають між перевізниками та замовниками перевезень (преамбула Наказу №363).

Таким чином, посилання податкового органу на відсутність товарно-транспортних накладних як на підтвердження відсутності реального виконання умов договору та права на формування податкового кредиту є необґрунтованими, оскільки відсутність товарно-транспортної накладної, за умови наявності інших первинних документів, не може бути беззаперечним доказом обґрунтованості викладених висновків відповідача.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 р. N1936/11/13-11 сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Аналогічна позиція викладена в Ухвалах ВАСУ від 18.04.2012 р. у справі К/9991/74763/11, від 02.02.2012 р. у справі К-20170/09.

Щодо використаних у акті перевірки позивача актів №7203/224/32694059 від 21 грудня 2012 року та №7212/224/33972398 від 21 грудня 2012 року, колегія суддів вказує наступне. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 березня 2013 року по справі №804/1259/13-а, яке залишено без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2013 року, адміністративний позов задоволено частково та зокрема визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, які полягають у проведенні перевірки ТОВ "СТАРТ-Д" (код ЄДРПОУ 32694059) в результаті яких було складено акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки № 7203/224/32694059 від 21 грудня 2012 року; визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, щодо формування в акті про результати документальної позапланової невиїзної перевірки № 7203/224/32694059 від 21 грудня 2012 року щодо фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ "СТАРТ-Д" під час здійснення господарських відносин з ТОВ "Інфотерм" за червень 2011 року. ТОВ "Олімп" за вересень 2011 року, ПП "СВ "Гермес" за березень 2011року, ПВП "Форест" за червень 2011 року, ТОВ "Пасіфік" за вересень 2011 року, БПП "Сура" за серпень, листопад 2011 року, ТОВ "Хімагросервіс" за листопад 2011 року висновків про визнання відсутності у ТОВ "СТАРТ-Д" об'єктів оподаткування по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам покупцям у період з лютого 2012 по жовтень 2012 року; визнано протиправними дії щодо коригування показників податкової звітності ТОВ "СТАРТ-Д" (код ЄДРПОУ 32694059) за період з лютого 2012 року по жовтень 2012 року, яке відбулося на підставі акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки №7203/224/32694059 від 21 рудня 2012 року (а.с.84-90,91-95). Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 березня 2013 року по справі №804/1261/13-а, яке залишено без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2013 року, визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, які полягають у проведенні перевірки ТОВ "ВК "ВІКОННІ СИСТЕМИ", в результаті яких було складено акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки № 7212/224/33972398 від 21.12.2012 р. щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ "Пасіфік" код ЄДРПОУ 31684481 за вересень 2011 року, ТОВ "Олимп" код ЄДРПОУ 31441243 за вересень 2011 року, ПП "СВ Гермес" код ЄДРПОУ 36293292 за лютий, березень 2011 року, БПП "Сура" код ЄДРПОУ 30668399 за вересень 2011 року, ТОВ "Хімагросервіс" код ЄДРПОУ 37237904 за січень 2011 року, ТОВ "Кафепродакшн" код ЄДРПОУ 37275541 за січень 2011 року, ТОВ "Інфотерм" код ЄДРПОУ 31343537 за червень 2011 року, ПВП "Форест" код ЄДРПОУ 25158846 за червень 2011 року їх реальності та повноти відображення в облік; визнано протиправним Наказ Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби "Про здійснення документальної позапланової невиїзної перевірки" № 1455 від 20.12.2012 р. Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК "ВІКОННІ СИСТЕМИ".

Відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч вимог ч.2 ст.71 КАС України відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним рішення з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову. У ст. 202 КАС України наведені підстави для скасування постанови.

Колегія судів ухвалює нову постанову, у зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріально права, що призвело до неправильного вирішення справи.

На підставі викладеного, керуючись п.3 ч.1 ст. 19 8 , ст. 20 2, 205 , 206 КАС України , суд апеляційної інстанції, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Консалтингово-інжинірингового протипожежного центру "Брандмауер" - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2013 року - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Адміністративний позов Приватного підприємства "Консалтингово-інжинірингового протипожежного центру "Брандмауер" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 08 жовтня 2013 року №0002652202 та № 0002642202.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту винесення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня викладення повного тексту постанови.

Головуючий: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова

Суддя: Т.С. Прокопчук