Постанова

від 23.12.2013 по справі 921/512/13-г/6

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" грудня 2013 р. Справа № 921/512/13-г/6

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Малех І. Б.

суддів Желік М. Б.

Кузь В. Л.

при секретарі судового засідання М. Кришталь

за участю представників:

від позивача - Луб'янецький В.І.,

від відповідача-1 - не з'явився,

від відповідача-2 - не з'явився,

від відповідача-3 - не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Галія" від 26.10.2013 року

на рішення господарського суду Тернопільської області від 07.10.2013 року

у справі № 921/512/13-г/6

за позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області, вул. Танцорова, 11, м. Тернопіль, 46008

до відповідача-1 : Товариства з додатковою відповідальністю "Галія", вул. Ю.Опільського, 1, м. Тернопіль, 46001

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Міське бюро технічної інвентаризації", бульвар Шевченка, 1, м. Тернопіль, 46001

відповідача-3 : Тернопільського міського управління юстиції, вул. Київська, 3а, м. Тернопіль, 46000

про : визнання права власності на нерухоме майно та про зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Тернопільської області від 07.10.2013 року в справі № 921/512/13-г/6 (суддя Шумський І. П.) позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області до Товариства з додатковою відповідальністю "Галія", Товариства з обмеженою відповідальністю "Міське бюро технічної інвентаризації", Тернопільського міського управління юстиції про визнання права власності на нерухоме майно та про зобов'язання вчинити дії - задоволено. Скасовано державну реєстрацію права власності на колишнє протирадіаційне сховище площею 574,9 кв.м. по вул. Опільського,1 в м. Тернополі за Товариством з додатковою відповідальністю "Галія" (вул. Опільського, 1 м. Тернопіль, код 04594901). Визнано за державою в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області (вул. Танцорова, 11 м. Тернопіль, код 14037372) право власності на колишнє протирадіаційне сховище площею 574,9 кв.м. по вул. Опільського,1 в м. Тернополі. Зобов'язано Тернопільське міське управління юстиції внести відповідні зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Тернопільської області від 07.10.2013 року у справі № 921/512/13-г/6, - товариство з додатковою відповідальністю "Галія" - подало апеляційну скаргу. В обґрунтування доводів апеляційної скарги, скаржник, посилається на те, що листом в.о. заступника начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області за № 03-6/1520 від 2 вересня 1999 року повідомлено голову правління АТ «Тернопільська швейна фірма «Галія», що в статутному фонді ТОВ державна частка відсутня. Відтак, відповідач, дійшов висновку, що приватизація спірного приміщення відбулась в рамках закону.

В свою чергу позивач направив відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечив доводи апелянта та просив залишити рішення господарського суду Тернопільської області від 07.10.2013 року у справі № 921/512/13-г/6 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив доводи апелянта, при цьому наводив доводи аналогічні, викладеним у своєму відзиві на апеляційну скаргу, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач-1(апелянт), відповідач-2, відповідач-3 участі своїх уповноважених представників у судовому засіданні не забезпечили, причини неявки суду не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце судового розгляду, на адресу останніх було скеровано рекомендовані листи, що підтверджується списком згрупованих рекомендованих відправлень від 06.12.2013 року.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, наявні в них докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального законодавства, заслухавши пояснення представника позивача в судовому засіданні, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Тернопільської області від 07.10.2013 року у справі № 921/512/13-г/6 залишити без змін, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що у відповідності до матеріалів інвентаризації, наказів РВ ФДМУ по Тернопільській області (позивача у справі), зокрема №218 від 15.02.1996р. "Про затвердження Акту оцінки вартості майна орендного підприємства "Тернопільська виробнича швейна фірма", від 13.06.1996р. "Про затвердження Акту оцінки вартості державного майна орендного підприємства "Тернопільська виробнича швейна фірма", №780 від 20.06.1996р. "Про затвердження Плану приватизації орендного підприємства "Тернопільська виробнича швейна фірма" здійснювались дії по приватизації згаданого державного підприємства, шляхом його перетворення у Відкрите акціонерне товариство, згідно з положеннями Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств", Декрету Кабінету Міністрів України "Про приватизацію цілісних майнових комплексів державних підприємств та їхніх структурних підрозділів, зданих в оренду", Указів Президента України "Про завдання та особливості приватизації державного майна у 1996 році" та "Про заходи щодо забезпечення прав громадян на використання приватизаційних майнових сертифікатів".

Відповідно до матеріалів інвентаризації майна підприємства, його оцінки, довідки про вартість майна, що не увійшло до статуту підприємства, даних Штабу цивільної оборони Тернопільської обласної ради та інших облікових документів, на баланс швейної фірми передавалось підвальне приміщення - протирадіаційне сховище (1981 року забудови), яке не підлягало приватизації чи передачі в оренду (Декрет Кабінету Міністрів України №26-92 від 31.12.1992р.)

Згідно з наказом РВ ФДМУ по Тернопільській області, зокрема №795 від 21.06.1996р. "Про заснування в процесі приватизації на базі орендного підприємства "Тернопільська виробнича швейна фірма" ВАТ "Тернопільська швейна фірма", а також установчим договором про заснування ВАТ "Тернопільська швейна фірма" від 21.06.1996р. та статутом ВАТ "Тернопільська швейна фірма" від 28.06.1996р. - приватизація швейної фірми була завершена.

За інвентаризаційними описами 1997р. та відомістю ВАТ "Тернопільська швейна фірма" приміщення протирадіаційного сховища продовжувало знаходитись на балансі суб'єкта господарювання.

На виконання наказу Фонду державного майна України та Міністерства економіки України №908/68 від 19.05.1999р., зар. в Мінюсті за № 414/3707, позивачем проводились перевірки стану державного майна, яке перебуває на балансі господарських товариств і не увійшло до їх статутних фондів в процесі приватизації, в т.ч. і згаданого приміщення протирадіаційного сховища.

26.05.2004р., а пізніше 26.05.2009р. між РВ ФДМУ по Тернопільській області, (як органом управління майном) та ВАТ "Галія" (правонаступника ВАТ "Тернопільська швейна фірма") були укладені відповідно договори схову і зберігання приміщення протирадіаційного сховища, із обладнанням по вул. Опільського, 1 у м. Тернополі, як державного майна, що не увійшло до статутного фонду товариства в процесі приватизації, але перебуває на його балансі. А також оформлено додатки до цих угод - Акти, за якими РВ ФДМУ по Тернопільській області передало ВАТ "Галія", а останнє прийняло на строкове зберігання назване державне майно.

У 2007р., а пізніше в 2011р.р. на замовлення позивача Міським бюро технічної інвентаризації (відповідачем №2) виготовлено технічну документацію на вказане майно, що належить до нерухомого.

Приміщення протирадіаційного сховища (бомбосховище) по вул. Опільського, 1 у м. Тернополі було внесено до Реєстру державного майна, яке не увійшло до статутного капіталу господарських товариств та знаходиться на зберіганні Товариства з додатковою відповідальністю "Галія" (відповідач №1), до котрого перейшли права однойменного ВАТу. А також вирішено приватизувати цей об'єкт, шляхом його продажу на аукціоні.

За клопотанням товариства "Галія", 23.12.2010р. складено комісійний Акт про стан захисної споруди - сховища №72050 по вул. Опільського, 1 у м. Тернополі, за яким воно визнано не придатним для нормальної експлуатації за призначенням. Даний акт затверджено в 2012 році РВ ФДМУ по Тернопільській області та Міністерством надзвичайних ситуацій. Враховуючи зміну назви об'єкта на "колишнє протирадіаційне сховище", внесено уточнення і в Реєстр державного майна.

В процесі підготовки документів, необхідних для реєстрації за державою права власності на це приміщення, листами міського БТІ від 23.07.2012р. та від 13.11.2012р., позивача повідомлено про те, що на підставі вищезгаданого наказу РВ ФДМУ по Тернопільській області від 21.06.1996р. №795 та реєстраційного посвідчення від 13.11.2001р., колишнє ВАТ "Тернопільська швейна фірма" зареєструвало за собою право власності на протирадіаційне сховище, включивши його в загальну площу будівлі підготовчо - розкрійного корпусу.

Наведене суперечило змісту вже наведених вище документів, наказу РВ ФДМУ по Тернопільській області від 21.06.1996р. №795 "Про заснування в процесі приватизації на базі орендного підприємства "Тернопільська виробнича швейна фірма" ВАТ "Тернопільська швейна фірма", довідки ТДВ "Галія" №102 від 17.06.2012р. про те, що сховище не увійшло до статутного капіталу товариства, а також Переліку нерухомого майна, що передане у власність акціонерному товариству "Тернопільська виробнича швейна фірма" (підготовленого органом приватизації).

Як вбачається з матеріалів справи, ВАТ "Тернопільська швейна фірма" (нині - ТДВ "Галія") набула право власності на нерухоме майно, внаслідок приватизації цілісного майнового комплексу державного підприємства.

Приватизація була завершена після прийняття позивачем наказу №795 від 21.06.1996р., укладення установчого договору від 21.06.1996р. про заснування ВАТ "Тернопільська швейна фірма" від 21.06.1996р. та реєстрації статуту ВАТ "Тернопільська швейна фірма" 28.06.1996р.

Відповідно до змісту чинного тоді законодавства, зокрема ст.86 ЦК УРСР, ст.21 Закону України "Про власність", ст.15 Закону України "Про приватизацію державного майна", Декрету Кабінету Міністрів України №57-93 від 20.05.1993р., до статутного капіталу таких товариств вносилось державне майно, передане в оренду (крім майна, що не підлягає приватизації та має передаватися на утримання або у схов господарському товариству на договірних засадах) та майно, що є власністю орендаря.

Як випливає із зібраних у справі доказів, колишнє протирадіаційне сховище не передавалось до статутного капіталу створеного, акціонерного товариства, а знаходилось на його утриманні (балансі), зберіганні (схові). Не було спірне приміщення і у власності колишнього орендного підприємства "Тернопільська виробнича швейна фірма" (орендаря).

Доказів на підтвердження протилежного або наявності інших, передбачених законом підстав для набуття права власності на спірний об'єкт відповідач №1 не надав.

Крім того, виходячи із призначення приміщення - протирадіаційне сховище, спірне майно входило в перелік об'єктів (затверджених Декретом Кабінету Міністрів України №26-92 від 31.12.1992р.), приватизація або передача в оренду яких взагалі не допускалась. Тобто, щодо цього містилась пряма, визначена законом заборона.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що визнання та реєстрація за господарським товариством права власності на спірний об'єкт є необґрунтованим та протиправним.

В той же час, з моменту здійснення приватизації і до виникнення спору, на підставі Законів України "Про Фонд державного майна України ", "Про приватизацію державного майна", "Про управління об'єктами державної власності", Положень про управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, а також про Регіональне відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області, позивач від імені держави здійснює управлінські функції щодо спірного приміщення.

Зазначене майно у власність суб'єктам господарювання у встановленому порядку не могло передаватись і не передавалось (в т.ч. за наслідками приватизації).

Дане приміщення також знаходиться в реєстрі об'єктів державної власності.

За таких обставин, колишнє протирадіаційне сховище площею 574,9 кв.м. по вул. Опільського,1 в м. Тернополі фактично належить до державної власності, однак це право підлягає оформленню.

Статтею 392 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи заперечення відповідача №1 щодо визнання за державою права власності на спірний об'єкт, іншого можливого способу захисту свого права у позивача немає.

Згідно з ст.182 ЦК України та Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом (відповідачем №3).

Приписами ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що рішення суду про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна є правовстановлювальним документом, на підставі якого проводиться державна реєстрація права власності на нерухоме майно.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд, вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте, з врахуванням всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні апеляційної скарги Товариства з додатковою відповідальністю "Галія" від 26.10.2013 р. - відмовити.

2. Рішення господарського суду Тернопільської області від 07.10.2013 року у справі № 921/512/13-г/6 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Матеріали справи направити на адресу місцевого господарського суду.

Повний текст постанови виготовлений 25.12.2013 р.

Головуючий суддя Малех І. Б.

Суддя Желік М. Б.

Суддя Кузь В. Л.